Справа № 947/5393/20
Провадження № 1-кс/947/9919/20
08.07.2020 року слідчий суддя Київського районного суду м. Одеси ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши в судовому засіданні клопотання адвоката ОСОБА_3 , в інтересах ОСОБА_4 , про скасування арешту майна в рамках кримінального провадження №12019160500005691 від 19.10.2019 року, -
До слідчого судді Київського районного суду м. Одеси надійшло клопотання адвоката ОСОБА_3 , в інтересах ОСОБА_4 , про скасування арешту майна, накладеного ухвалами Київського районного суду м. Одеси від 24.03.2020 року, а саме на: ланцюжок з металу жовтого кольору з кулоном у вигляді долоні; мобільний телефон марки «Айфон», моделі «11 Про», імеі НОМЕР_1 , імеі НОМЕР_2 , в чохлі зеленого кольору, у коробці чорного кольору; банківська картка «Приват Банк» № НОМЕР_3 ; банківська картка «А-Банк» № НОМЕР_4 ; банківська картка «Приват Банк» № НОМЕР_5 ; банківська картка «А-Банк» № НОМЕР_6 .
В обґрунтування вимог клопотання особа, що з ним звернулась, вказує на те, що на даний час усі необхідні для кримінального провадження експертизи та інші необхідні процесуальні дії щодо вилученого майна проведені, ОСОБА_4 компенсовано потерпілому завдану матеріальну та моральну шкоду в повному обсязі, що підтверджується складеною розпискою. Крім того, майно, на яке було накладено арешт не використовувалось для скоєння кримінального правопорушення, не є об'єктом або предметом кримінально-протиправних дій, не є набутим протиправним шляхом, тому у подальшому арешті відпала потреба.
Від адвоката ОСОБА_3 надійшла заява про розгляд клопотання про скасування арешту майна без його участі.
Прокурор та слідчий в судове засідання не з'явились, про дату та час розгляду клопотання були повідомлені належним чином.
Дослідивши клопотання та долучені в його обґрунтування матеріали, слідчий суддя приходить до наступного переконання.
Стаття 41 Конституції України закріплює положення про те, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.
Як свідчить практика Європейського суду з прав людини (далі ЄСПЛ), найчастіше втручання в право власності фізичних та юридичних осіб відбувається з боку державних органів, зокрема, органів виконавчої влади, іноді органів законодавчої й судової влади, шляхом прийняття законодавчих актів чи при винесенні незаконного рішення суду, тоді як ст.1 Першого Протоколу до Європейської конвенції з прав людини забороняє будь-яке невиправдане втручання державних органів.
Практика ЄСПЛ визначає, що стаття 1 Протоколу 1, яка спрямована на захист особи (юридичної особи) від будь-якого посягання держави на право володіти своїм майном, також зобов'язує державу вживати необхідні заходи, спрямовані на захист права власності (рішення по справі «Броньовський (Broniowski) проти Польші» від 22.06.2004р.).
У своїх висновках ЄСПЛ неодноразово нагадував, що перша та найважливіша вимога статті 1 Протоколу 1 полягає в тому, що будь-яке втручання публічної влади в право на мирне володіння майном має бути законним: друге речення п. 1 дозволяє позбавлення власності лише «на умовах, передбачених законом», а п. 2 визначає, що держави мають право здійснювати контроль за користуванням майном шляхом введення в дію «законів». Більше того, верховенство права, один з фундаментальних принципів демократичного суспільства, є наскрізним принципом усіх статей конвенції (рішення у справах «Амюр проти Франції», «Колишній король Греції та інші проти Греції» та «Малама проти Греції»).
Згідно ч. 1 ст. 174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом. Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
З долученої до матеріалів клопотання ухвали Київського районного суду м. Одеси від 24.03.2020 року вбачається, що слідчим суддею був накладений арешт на майно, про скасування арешту з якого заявник звертається з клопотанням, з метою збереження речових доказів, оскільки вилучене майно може містити відомості на підтвердження факту та обставин можливого вчинення кримінально-протиправних дій за обставинами даного кримінального провадження, а також могло бути набуто кримінально-протиправним шляхом.
В частині скасування арешту майна з ланцюжка з металу жовтого кольору з кулоном у вигляді долоні та мобільного телефону марки «Айфон», слідчий суддя зазначає, що вказані речі були вилучені 17.03.2020 року, за весь цей час, тобто протягом майже чотирьох місяців, у органу досудового розслідування було достатньо часу для проведення необхідних слідчих дій та експертних досліджень з вказаним майном, а також для з'ясування належності вказаного майна до кримінального провадження №12019160500005691 від 19.10.2019 року, у зв'язку з чим, на думку слідчого судді на даний час відпала потреба в застосуванні заходу забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту майна вказаних речей.
Крім того, слідчий суддя зазначає, що в судове засідання прокурор та слідчий не з'явились та не надали жодних доказів, які б обґрунтовували необхідність в подальшій дії заходу забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту ланцюжка та мобільного телефону.
В частині скасування арешту з банківських карток слідчий суддя зазначає, що заявником до клопотання не було долучено жодних документів, які б підтверджували те, що вказані банківські картки належать саме ОСОБА_4 , крім того, кінцеве рішення в рамках кримінального провадження на даний час ще не прийняте, досудове розслідування кримінального провадження триває, банківські картки визнані речовими доказами в рамках кримінального провадження №12019160500005691 від 19.10.2019 року, оскільки могли бути набуті кримінально-протиправним шляхом, тому на даний час скасування арешту з банківських карток передчасне, тому у вказаній частині клопотання задоволенню не підлягає.
З урахуванням викладеного, в цілях не порушення гарантованого права власності особи, враховуючи, що на даний час відпала потреба у накладенні арешту на ланцюжок з металу жовтого кольору з кулоном у вигляді долоні та на мобільний телефон марки «Айфон», моделі «11 Про», імеі НОМЕР_1 , імеі НОМЕР_2 , в чохлі зеленого кольору, у коробці чорного кольору, тому слідчий суддя приходить до переконання, що арешт майна в частині накладення арешту на вказані речі підлягає скасуванню.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 174, 309 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання адвоката ОСОБА_3 , в інтересах ОСОБА_4 , про скасування арешту майна в рамках кримінального провадження №12019160500005691 від 19.10.2019 року - задовольнити частково.
Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Одеси від 24.03.2020 року, на ланцюжок з металу жовтого кольору з кулоном у вигляді долоні, мобільний телефон марки «Айфон», моделі «11 Про», імеі НОМЕР_1 , імеі НОМЕР_2 , в чохлі зеленого кольору, у коробці чорного кольору, які були вилучені 17.03.2020 року в ході проведення обшуку у приміщенні квартири АДРЕСА_1 за місцем мешкання підозрюваного ОСОБА_4 .
Вищевказане майно повернути ОСОБА_4 .
В іншій частині клопотання - відмовити.
Ухвала слідчого судді оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1