Справа № 461/5353/20
Провадження № 2/461/1261/20
08.07.2020 м. Львів
Суддя Галицького районного суду м.Львова Радченко В.Є., дослідивши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову,-
07 липня 2020 року ОСОБА_1 , одночасно із пред'явлення позову до Акціонерного товариства «Ідея Банк», третя особа, що не заявляє самостійних вимог Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Остапенко Євген Михайлович про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, подала заяву про забезпечення позову. Просить забезпечити позов шляхом зупинення стягнення на підставі виконавчого напису Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Остапенко Євгена Михайловича від 21.04.2020 року зареєстрованого в реєстрі за №732.
В обґрунтування поданої заяви покликається на те, що до суду подала позовну заяву про визнання виконавчого напису Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Остапенко Євгена Михайловича від 21.04.2020 року зареєстрованого в реєстрі за №732 таким, що не підлягає виконанню. За вказаним виконавчим написом відкрито виконавче провадження №62340112. Відтак існує реальна загроза звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи заявника чи примусової реалізації його майна як боржника на прилюдних торгах в процесі примусового виконання виконавчого провадження за виконавчим написом нотаріуса, що в наступному зумовить необхідність нових звернень до суду з метою захисту чи поновлення порушених прав.
Відповідно до вимог ч.1 ст.153 ЦПК України, заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду). Тому розгляд заяви про забезпечення позову провадиться без виклику учасників справи.
Дослідивши подані документи, на яких ґрунтуються вимоги про забезпечення позову, суд встановив наступне.
Відповідно до положень ч.ч. 1, 2 ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Відповідно до ч. 1 ст. 150 ЦПК України позов забезпечується:
1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб;
2) забороною вчиняти певні дії;
3) встановленням обов'язку вчинити певні дії;
4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов'язання;
5) зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту;
6) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку;
7) передачею речі, яка є предметом спору, на зберігання іншим особам, які не мають інтересу в результаті вирішення спору;
8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів;
9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги;
10) іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1-9 цієї частини.
У відповідності до вимог ст. 151 ЦПК України забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.
Згідно з преамбулою постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22.12.2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог. Точне і неухильне додержання судами України норм чинного законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову є необхідною умовою здійснення завдань цивільного судочинства, які полягають у справедливому, неупередженому та своєчасному розгляді й вирішенні цивільних справ із метою захисту порушених, невизнаних, або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
У п.4 вказаної Постанови, роз'яснено, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
При цьому при вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Як вбачається з матеріалів справи предметом даного спору є визнання таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис №732 про звернення стягнення заборгованості з ОСОБА_2 , вчинений 21.04.2020 р. приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенко Євгеном Михайловичем.
У заяві про забезпечення позову, позивач просить зупинити стягнення на підставі виконавчого напису №732 від 21.04.2020 року, вчиненого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенко Євгеном Михайловичем.
Співмірність у застосуванні заходів забезпечення позову передбачає дотримання судом такого балансу інтересів сторін, що виключає як надмірні негативні наслідки від вжиття заходів забезпечення позову для приватних прав та інтересів відповідача, так і негативні наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів для прав та інтересів позивача, пов'язаних із публічних інтересів правосуддя, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.
За загальним правилом, заявник зобов'язаний довести наявність підстав для забезпечення позову, надавши відповідні докази, що невжиття заходів забезпечення позову може привести до утруднення або навіть неможливості у майбутньому виконати виконавчий напис. У заяві про забезпечення позову заявником повинні бути зазначені причини, у зв'язку з якими потрібно забезпечити позов, обґрунтування необхідності такого заходу, інші відомості, потрібні для забезпечення позову.
Враховуючи наведене, суд приходить до переконань про те, що заявником не надано жодних достовірних доказів, які б свідчили, що невжиття відповідних заходів забезпечення позову може утруднити чи взагалі унеможливить виконання виконавчого напису, доводи заяви зводяться виключно до припущення.
Позивачем не наведено достатніх підстав для забезпечення позову, не вказано відомостей, що невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду, що дійсно існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду при задоволенні позову.
Таким чином, у зв'язку з тим, що заява ОСОБА_1 є безпідставна та необґрунтована про забезпечення позову, суд приходить до висновку про необхідність відмовити у задоволенні клопотання.
Керуючись ст. ст. 149-153 ЦПК України, -
У задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову - відмовити.
Ухвала може бути повністю або частково оскаржена в апеляційному порядку учасниками справи, а також особами, які не брали участь у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки до Львівського апеляційного суду через Галицький районний суд м. Львова. Апеляційна скарга подається протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного тексту ухвали.
Суддя В.Є.Радченко