Справа № 461/4225/20
Провадження № 2-н/461/380/20
08.07.2020 м.Львів
Суддя Галицького районного суду міста Львова Радченко В.Є., розглянувши матеріали заяви заяви Львівського міського комунального підприємства «Львівтеплоенерго» про видачу судового наказу та стягнення боргу за послуги з централізованого опалення з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 АДРЕСА_1 ), ОСОБА_2 , ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , АДРЕСА_1 ) -
Львівське міське комунальне підприємство «Львівтеплоенерго» звернулося до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення з боржників з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 АДРЕСА_1 ), ОСОБА_2 , ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , АДРЕСА_1 ) про видачу судового наказу та стягнення боргу за послуги з централізованого опалення.
Пунктом 8 ч.1 ст.165 ЦПК України передбачено, що суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо із поданої заяви не вбачається виникнення або порушення права грошової вимоги, за якою заявником подано заяву про видачу судового наказу.
У заяві про видачу судового наказу зазначено, що боржники є співвласниками, проживають та зареєстровані у квартирі, що за адресою АДРЕСА_1 .
До заяви про видачу судового наказу долучено довідку ЛКП «Львівводоканал» №7 від 13.05.2020 року з місця проживання про склад сім'ї і прописки. З вказаної довідки вбачається, що така видана гр. ОСОБА_1 в тому, що вона проживає і зареєстрована за адресою АДРЕСА_1 . Крім цього, даною довідкою стверджується, що в квартирі зареєстрована ОСОБА_2 .
Вивчивши зміст заяви та ознайомившись із додатками до такої вважаю, що слід відмовити у видачі судового наказу, з наступних підстав.
Відповідно до ст. 1 ЗУ "Про житлово-комунальні послуги", індивідуальний споживач - фізична або юридична особа, яка є власником (співвласником) нерухомого майна, або за згодою власника інша особа, яка користується об'єктом нерухомого майна і отримує житлово-комунальну послугу для власних потреб та з якою або від імені якої укладено відповідний договір про надання житлово-комунальної послуги.
Відповідно до частини 1 статті 316, частини 1,2 статті 317 Цивільного кодексу України, право власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Власникові належать право володіння, користування та розпорядження своїм майном. На зміст права власності не впливають місце проживання власника та місцезнаходження майна.
Згідно ч. 1, 2 ст. 319 Цивільного кодексу України, власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.
Згідно ч. 1, 2 ст. 355 Цивільного кодексу України, майно, що є у власності двох або більше осіб (співвласників), належить їм на праві спільної власності (спільне майно). Майно може належати особам на праві спільної часткової або на праві спільної сумісної власності.
Стаття 360 Цивільного кодексу України передбачає, що співвласник відповідно до своєї частки у праві спільної часткової власності зобов'язаний брати участь у витратах на управління, утримання та збереження спільного майна, у сплаті податків, зборів (обов'язкових платежів), а також нести відповідальність перед третіми особами за зобов'язаннями, пов'язаними із спільним майном.
З матеріалів заяви вбачається, що інший боржник ОСОБА_2 до якої також заявлена вимога, є лише зареєстрована за вказаною вище адресою, при цьому, доказів, які б підтвержували, що вона є співвласником квартири не надано. Також не надано доказів, що з нею або від її імені було укладено відповідний договір про надання послуг по з централізованого опалення, заявником не надано.
Враховуючи викладене у суду відсутні законні підстави для задоволення заяви про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_2 заборгованості за послуги з централізованого опалення, оскільки заявником не надано доказів, що вказана особа є співласником квартири АДРЕСА_2 .
Крім цього, із поданої заяви не вбачається виникнення грошової вимоги заявника щодо ОСОБА_2 , а також встановлено, що заявником не додано документів, які б підтверджували обставини щодо заборгованості за послуги водопостачання та водовідведення саме цим боржником.
Враховуючи наведене, а також те, що під час розгляду вимог у порядку наказного провадження та видачі судового наказу суд не розглядає обґрунтованість заявлених стягувачем вимог по суті, а вирішує питання про видачу судового наказу на підставі тих доказів, якими заявник обґрунтовує обставини, на яких ґрунтуються його вимоги, приходжу до висновку, що у видачі судового наказу про стягнення заборгованості за послуги з централізованого опалення слід відмовити.
При цьому, суд роз'яснює заявнику наслідки відмови у видачі судового наказу. А саме, згідно з ч.1 ст. 166 ЦПК України відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 8, 9 частини першої статті 165 цього Кодексу, не є перешкодою для повторного звернення з такою самою заявою в порядку, встановленому цим розділом, після усунення її недоліків.
Згідно з ч.2 ст. 164 ЦПК України, у разі відмови у видачі судового наказу або в разі скасування судового наказу внесена сума судового збору стягувачу не повертається. У разі пред'явлення стягувачем позову до боржника у порядку позовного провадження сума судового збору, сплаченого за подання заяви про видачу судового наказу, зараховується до суми судового збору, встановленої за подання позовної заяви.
Відповідно до ч. 2 ст. 165 ЦПК України, про відмову у видачі судового наказу суддя постановляє ухвалу не пізніше десяти днів з дня надходження до суду заяви про видачу судового наказу.
Керуючись ст.163- 166, 258-261 ЦПК України, суд, -
Відмовити Міському комунальному підприємству «Львівтеплоенерго» про видачу судового наказу про стягнення з боржників з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 АДРЕСА_1 ), ОСОБА_2 , ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , АДРЕСА_1 ) заборгованості за послуги з центрального опалення.
Ухвала може бути оскаржена до Львівського апеляційного суду через Галицький районний суд м.Львова протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвала суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя В.Є.Радченко