Справа № 310/6993/17
2/310/1345/20
Іменем України
01 липня 2020 року м.Бердянськ
Бердянський міськрайонний суд Запорізької області у складі:
головуючого судді Вірченко О.М.,
при секретарі Мельніченко А.Д.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
встановив:
05 жовтня 2017 року ПАТ «Енергобанк» звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, мотивуючи свої вимоги тим, що між позивачем та ОСОБА_1 03 жовтня 2013 року укладено договір № 21-000679-01 про видачу та обслуговування кредитної міжнародної пластикової картки VISA. Відповідно до укладеної та підписаної сторонами додаткової угоди № 1 від 03 жовтня 2017 року розмір кредитного ліміту складає 10 000 грн. Кредит для здійснення платіжних операцій чи сплати винагород банку надається незалежно від наявності на картковому рахунку власних коштів держателя або наявності невичерпаного кредитного ліміту. Власник картрахунку зобов'язаний слідкувати за витратами коштів в межах платіжного ліміту з метою запобігання виникнення овердрафту. Відповідно до п. 5.1 договору за користування кредитом, в тому числі простроченим кредитом та овердрафтом, банк щомісячно нараховує проценти, комісії, розраховує та стягує пені та штрафи в розмірі, встановленому тарифами, відповідно до яких відсоткова ставка встановлена у розмірі 37% річних. ОСОБА_1 належним чином не виконує взятих на себе зобов'язань, в зв'язку із чим станом на 05 вересня 2017 року має заборгованість в розмірі 104 171,06 грн., яка складається із наступного: 17 007,71 грн. - заборгованість за кредитом, 35 936,08 грн. - заборгованість за штрафами за виникнення простроченої заборгованості (тіло кредиту), 15 002,45 грн. - заборгованість за штрафами за виникнення прострочених процентів по кредиту, 14 664,10 грн. - заборгованість за штрафами за несанкціонований овердрафт (переліміт), 5 250 грн. - заборгованість за штрафами за виникнення простроченої заборгованості (константа), 16 310,72 грн. - заборгованість за нарахованими процентами. Вказану заборгованість позивач просив стягнути з відповідача.
Заочним рішенням Бердянського міськрайонного суду від 13 грудня 2017 року позовні вимоги ПАТ «Енергобанк» були задоволені та з відповідачки на користь позивача стягнуто заборгованість за кредитним договором № 21-000679-01 від 03 жовтня 2013 року в розмірі 104 171,06 грн. та судовий збір в розмірі 1 600 грн., а всього стягнуто 105 771,06 грн.
Ухвалою від 08 жовтня 2018 року за заявою ТОВ «Фінансова компанія «Довіра і Гарантія» за виконавчим листом, виданим 01 лютого 2018 року по вказаній справі, було здійснено заміну первісного стягувача ПАТ «Енергобанк» на його правонаступника - ТОВ «Фінансова компанія «Довіра і Гарантія».
18 березня 2020 року ОСОБА_1 було поновлено строк для звернення до суду із заявою про перегляд заочного рішення; заочне рішення від 13 грудня 2017 року за позовом ПАТ «Енергобанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості скасовано та справу призначено до розгляду.
10 серпня 2020 року до суду надійшла заява ТОВ «Фінансова компанія «Довіра і Гарантія» про залучення до участі в справі правонаступника позивача ПАТ «Енергобанк» - ТОВ «Фінансова компанія «Довіра і Гарантія» на підставі ст. 55 ЦПК України, оскільки 18 травня між заявником та ПАТ «Енергобанк» укладено договір № 21 про відступлення прав вимоги за кредитними договорами, відповідно до якого право грошової вимоги за кредитним договором № 21-000679-01 від 03 жовтня 2013 року перейшло до ТОВ «Фінансова компанія «Довіра і Гарантія».
Представник позивача в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце судового розгляду повідомлений належним чином, надав клопотання про розгляд справи у його відсутність, позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити.
Відповідачка в судове засідання не з'явилась, про дату, час та місце судового розгляду повідомлена належним чином.
Представник позивачки в судове засідання не з'явився, надав суду заяву про розгляд справи без його участі, просив в задоволенні позову відмовити з підстав, викладених в його поясненнях.
В письмових поясненнях представник позивачки зазначив наступне. Відповідно до п. 2.6. договору № 21-000679-01 про видачу та обслуговування кредитної міжнародної пластикової картки VISA строк дії кредитної лінії становить 1 рік. При цьому, пролонгований вказаний строк може бути за відсутністю заборгованості. Таким чином, строк кредитування сплив 04 жовтня 2014 року, про що сам банк повідомляв позичальника. Окрім того, банк неодноразово направляв вимоги про дострокове повернення кредиту. Після закінчення строку кредитування або після направлення вимоги про дострокове повернення кредиту кредитор втрачає право на нарахування процентів та неустойки за кредитним договором, тому нарахування відсотків, пені, штрафів на відсотки після 04 жовтня 2014 року є незаконними. Згідно з п. 3.1.4 договору у випадку виникнення овердрафту та/або прострочення кредиту та/або отримання усного чи письмового повідомлення держателя або додаткового держателя, переданого в порядку, передбаченого Правилами, банк зобов'язаний забезпечити припинення розрахунків з використанням картки. Відповідно до матеріалів справи прострочена заборгованість за кредитним договором виникла з 26 лютого 2014 року. Таким чином, з березня 2014 року банк був зобов'язаний припинити усі платежі по картці, але з березня 2014 по 03 вересня 2017 року було штучно збільшено заборгованість за кредитом. Крім зазначеного, пред'явлення кредитором вимоги про повне дострокове погашення заборгованості за кредитним договором змінює строк виконання зобов'язання та зумовлює перебіг позовної давності. 15 травня 2014 року банк пред'явив позивачці вимогу про дострокове виконання грошових зобов'язань за кредитним договором, посилаючись на ст. 1050 ЦК України. Банк вимагав здійснення дострокового погашення кредиту до 14 червня 2014 року, тому з 15 червня 2014 року був початий перебіг трирічного строку позовної давності, який сплив 15 червня 2017 року. Банк звернувся до суду 27 вересня 2017 року, тобто з пропуском строку позовної давності, тому представник відповідача просив застосувати наслідки спливу строку позовної давності і відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.
Дослідивши матеріали справи, суд прийшов до наступного висновку.
03 жовтня 2013 року між ОСОБА_1 та ПАТ «Енергобанк» укладено договір № 21-000679-01 про видачу та обслуговування кредитної міжнародної пластикової картки VISA.
Відповідно до укладеної та підписаної сторонами додаткової угоди № 1 від 03 жовтня 2013 року розмір кредитного ліміту складає 10 000 грн. Кредит для здійснення платіжних операцій чи сплати винагород банку надається незалежно від наявності на картковому рахунку власних коштів держателя або наявності невичерпаного кредитного ліміту. Власник картрахунку зобов'язаний слідкувати за витратами коштів в межах платіжного ліміту з метою запобігання виникнення овердрафту.
Позивач свої зобов'язання виконав у повному обсязі, надав відповідачці картку та кредитні кошти.
Згідно з наданим банком розрахунком станом на 05 вересня 2017 року за кредитним договором № 21-000679-01 відповідачка має заборгованість в розмірі 104 171,06 грн., яка складається із наступного: 17 007,71 грн. - заборгованість за кредитом, 35 936,08 грн. - заборгованість за штрафами за виникнення простроченої заборгованості (тіло кредиту), 15 002,45 грн. - заборгованість за штрафами за виникнення прострочених процентів по кредиту, 14 664,10 грн. - заборгованість за штрафами за несанкціонований овердрафт (переліміт), 5 250 грн. - заборгованість за штрафами за виникнення простроченої заборгованості (константа), 16 310,72 грн. - заборгованість за нарахованими процентами.
П. 5.1 договору передбачено, що за користування кредитом, в тому числі простроченим кредитом та овердрафтом, банк щомісячно нараховує проценти, комісії, розраховує та стягує пені та штрафи в розмірі, встановленому тарифами. Проценти нараховуються в межах терміну користування кредитом, що визначений в п. 2.6. цього договору.
Відповідно до п. 2.6. договору строк кредитної лінії становить один рік з моменту підписання сторонами цього договору.
Пролонгація договору можлива за відсутності прострочення заборгованості за кредитом, тобто в даному випадку строк кредитування сплив 04 жовтня 2014 року.
16 травня 2014 року за вих. № 1003/10/10 ПАТ «Енергобанк» направило на адресу ОСОБА_1 вимогу про дострокове виконання грошових зобов'язань за кредитним договором, відповідно до якої станом на 15 травня 2014 року прострочена заборгованість позивачки перед банком за кредитним договором складає 1 455,04 грн. У відповідності зі ст.ст. 625, 1050 ЦК України банк вимагав не пізніше 30 днів з дати цієї вимоги, а саме - до 14 червня 2014 року, здійснити дострокове погашення кредиту в повному обсязі разом зі сплатою відсотків та пені згідно з умовами кредитного договору в розмірі 10 858,25 грн. (заборгованість за сумою кредиту). Як зазначено у вказаній вимозі, суму нарахованих згідно з умовами кредитного договору штрафів відповідачці буде повідомлено при зверненні до відділення банку.
Згідно зі ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
За правилом ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлено строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно із ч. 2 ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до ст. 1048 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
Позовна давність пов'язується із судовим захистом суб'єктивного права особи в разі його порушення, невизнання або оспорювання. Якщо упродовж установлених законом строків особа не подає до суду відповідного позову, то за загальним правилом ця особа втрачає право на позов у розумінні можливості в судовому порядку здійснити належне їй цивільне майнове право. Таким чином, сплив позовної давності позбавляє цивільне суб'єктивне право здатності до примусового виконання проти волі зобов'язаної особи.
У зобов'язальних відносинах (ст. 509 ЦК України) суб'єктивним правом кредитора є право одержати від боржника виконання його обов'язку з передачі майна, виконання роботи, надання послуги тощо. Зі спливом позовної давності в цих відносинах кредитор втрачає можливість у судовому порядку примусити боржника до виконання обов'язку. Так само боржник зі спливом строку позовної давності одержує вигоду - захист від можливості застосування кредитором судового примусу до виконання обов'язку.
Згідно зі ст. 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.
Перебіг позовної давності щодо повернення кредиту у цілому обчислюється із дня настання строку виконання основного зобов'язання, яким є строк виконання зобов'язання у повному обсязі (кінцевий строк повернення кредиту й платежів за ним) або у зв'язку із застосуванням права на повернення кредиту достроково.
За ст. 266 ЦК України зі спливом позовної давності до основної вимоги вважається, що позовна давність спливла і до додаткової вимоги (стягнення неустойки, накладення стягнення на заставлене майно тощо).
Якщо кредитор змінює на підставі ч. 2 ст. 1050 ЦК України строк виконання основного зобов'язання, позовна давність обчислюється від цієї дати.
Таким чином, банк скористався своїм правом, передбаченим ч. 2 ст. 1050 ЦК України, і змінив строк виконання зобов'язань за кредитним договором шляхом направлення на адресу позичальника вимоги про дострокове погашення всієї суми боргу (кредиту, відсотків, комісії) протягом 30-ти календарних днів.
Судом встановлено, що право на позов щодо стягнення суми заборгованості за кредитом виникло у банка з 15 червня 2014 року (наступний день після встановленої банком дати здійснення дострокового погашення кредиту - 14 червня 2014 року), і відповідно саме з даної дати починає перебіг строку позовної давності.
Позов про стягнення заборгованості з ОСОБА_1 за кредитом поданий банком до суду 27 вересня 2017 року (дата відправки згідно штемпелю на конверті), тобто з пропуском строку позовної давності, передбаченого ст. 257 ЦК України, про застосування наслідків пропуску якого під час розгляду справи заявлено відповідачем.
За таких обставин, суд приходить до висновку про відмову в задоволенні позовних вимог банку до ОСОБА_1 в зв'язку з пропуском строку позовної давності.
Керуючись ст.ст. 526, 527, 530, 629, 1054 ЦК України, ст.ст. 10, 11, ч.6 ст. 79, ч. 1 ст. 88, 209, 212, 214-215, 224-226 ЦПК України, суд
вирішив:
В задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості відмовити.
Рішення може бути оскаржене до Запорізького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено в день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення складено 07 липня 2020 року
Суддя О. М. Вірченко