Спарва№ 308/5553/20
08.07.2020 м. Ужгород
Суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області Бенца К.К., за участю представника Закарпатської митниці Держмитслужби Селеша О.Я., розглянувши адміністративну справу за матеріалами протоколу про порушення митних правил складеного відносно громадянина України ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 ; місце народження - Україна, Закарпатська область, Тячівський р-н; місце роботи - тимчасово не працює; місце проживання - АДРЕСА_1 ; закордонний паспорт - НОМЕР_1 від 16.11.2016 року; орган, що видав - 2122, за ст.471 Митного кодексу України,-
До Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області надійшла адміністративна справа за матеріалами протоколу про порушення митних правил № 0648/30500/20 від 23.05.2020 року, складеного відносно громадянина України ОСОБА_1 за ст.471 Митного кодексу України.
Зі змісту вказаного протоколу вбачається, що 23.05.2020 року о 18 год. 29хв.в зону митного контролю на ділянку “В'їзд” митного поста «Тиса» Закарпатської митниці Держмитслужби заїхав легковий автомобіль марки “DODGE”, моделі “SPRINTER”, реєстраційний номерний знак України НОМЕР_2 , в якому в якості водія слідував гр. України ОСОБА_1 ,який повертався з Угорщини, де перебував у приватних справах, в Україну.
Формою проходження митного контролю гр. України ОСОБА_1 обрав порядок проходження митного контролю по каналу “зелений коридор”.
Згідно п. 5 ст. 366 МК України обрання "зеленого коридору" вважається заявою громадянина про те, що переміщувані ним через митний кордон України товари не підлягають письмовому декларуванню, оподаткуванню митними платежами, не підпадають під встановлені законодавством заборони та/або обмеження щодо ввезення на митну територію України або вивезення за межі цієї території та свідчить про факти, що мають юридичне значення.
Згідно п. 6 даної статті громадяни, які проходять (проїжджають) через "зелений коридор", звільняються від подання письмової митної декларації. Звільнення від подання письмової митної декларації не означає звільнення від обов'язкового дотримання порядку переміщення товарів через митний кордон України.
Відповідно до частини 4 статті 318 Митного кодексу України митний контроль товарів, транспортних засобів у пунктах пропуску через державний кордон України здійснюється відповідно до типових технологічних схем митного контролю, що затверджуються Кабінетом Міністрів України.
Керуючись пунктом 6 Типової Технологічної Схеми здійснення митного контролю автомобільних транспортних засобів перевізників і товарів, що переміщуються ними, у пунктах пропуску через державний кордон затвердженої Постановою Кабінету Міністрів України від 21.05.2012 №451, на підставі результатів аналізу та оцінки ризиків, транспортний засіб було виведено з загального потоку для проведення митного огляду.
Згідно частини 1 п. 3 ст. 336 Митного кодексу України митний контроль здійснюється безпосередньо посадовими особами органів доходів і зборів шляхом усного опитування громадян та посадових осіб підприємств, а згідно пункту 2 даної статті - шляхом митного огляду (огляду та переогляду товарів, транспортних засобів комерційного призначення, огляду та переогляду ручної поклажі та багажу, особистого огляду громадян).
В ході митного контролю зазначеного транспортного засобу були виявлені товари іноземного виробництва, а саме мобільні телефони iPhone у загальній кількості 26 шт. та ноутбуки Apple MacBook у загальній кількості 7 штук.
Виявлений товар знаходився у двох дорожніх валізах багажного відсіку автомобіля та у салоні автомобіля. Доступ до виявленого нічим не утруднювався та став можливим після відкриття багажного відсіку та салону автомобіля.
Вартість вилученого товару перевищує 500 євро та потребує додаткової оцінки із залученням спеціаліста-експерта.
У відповідності до вимог частини 1 статті 374 Митного кодексу України “Умови ввезення (пересилання) громадянами товарів на митну територію України”, товари (за винятком підакцизних), сумарна фактурна вартість яких не перевищує еквівалент 500 євро та сумарна вага яких не перевищує 50 кг, що ввозяться громадянами на митну територію України у ручній поклажі та/або у супроводжуваному багажі через інші, ніж відкриті для повітряного сполучення, пункти пропуску через державний кордон України, не підлягають письмовому декларуванню та не є об'єктами оподаткування митними платежами. Враховуючи вимоги частини 2 статті статті 374 Митного кодексу “Норма частини першої цієї статті застосовується у разі, якщо особа, яка ввозить товари на митну територію України, в'їжджає в Україну не частіше одного разу протягом однієї доби. У разі якщо товари в обсягах, що не перевищують обмежень, встановлених у частині першій цієї статті, ввозяться на митну територію України особою, яка в'їжджає в Україну частіше одного разу протягом однієї доби, такі товари підлягають письмовому декларуванню в порядку, встановленому для громадян, з поданням документів, які видаються державними органами для здійснення митного контролю та митного оформлення таких товарів, та оподатковуються ввізним митом за ставкою 10 відсотків і податком на додану вартість за ставкою, встановленою Податковим кодексом України” .
Відповідно до частини 4 статті 374 Митного кодексу України, товари (крім підакцизних), що ввозяться громадянами у ручній поклажі та/або у супроводжуваному багажі, сумарна фактурна вартість та/або загальна вага яких перевищують обмеження, встановлені частиною першою цієї статті, але загальна фактурна вартість яких не перевищує еквівалент 10000 євро, підлягають письмовому декларуванню в порядку, встановленому для громадян, з поданням документів, що видаються державними органами для здійснення митного контролю та митного оформлення таких товарів, та оподатковуються ввізним митом за ставкою 10 відсотків і податком на додану вартість за ставкою, встановленою Податковим кодексом України, в частині, що перевищує еквівалент 500 євро або вартість товарів, обчислена пропорційно до ваги, що перевищує 50 кг (при ввезенні через інші ніж відкриті для повітряного сполучення пункти пропуску через державний кордон України). Базою оподаткування таких товарів є частина їх сумарної фактурної вартості, що перевищує еквівалент 500 євро або вартість товарів, обчислена пропорційно до ваги, що перевищує 50 кг.
Таким чином, громадянин ОСОБА_1 порушив встановлений порядок проходження митного контролю в зонах (коридорах) спрощеного митного контролю, тобто у гр. ОСОБА_1 під час митного контролю виявлено товар, який обмежений до переміщення через митний кордон України та перевищує неоподатковану норму переміщення через митний кордон України.
В протоколі про порушення митних правил вказано, що зазначені дії мають ознаки порушення (порушень) митних правил, передбаченого (передбачених) статтею 471 Митного кодексу України.
В судовому засіданні представник Закарпатської митниці Держмитслужби, вказував на те, що громадянин ОСОБА_1 порушив встановлений порядок проходження митного контролю в зонах (коридорах) спрощеного митного контролю. Просив визнати останнього винним та накласти на нього стягнення у виді штрафу із конфіскацією вилученого товару.
ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, повідомлявся про розгляд справи належним чином, про причини нявки не повідомляв, про відкладення розгляду справи клопотання не подавав.
Представник ОСОБА_1 - адвокат Юрик Б.І., через канцелярію суду надав письмові пояснення , відповідно до яких було зазначено, що ОСОБА_1 вину у вчиненому визнає, тимчасово не працює , а відтак просив не застосовувати додаткового стягнення у вигляді конфіскації. Просив повернути, ОСОБА_1 , вилучені в нього товари та провести розгляд справи у їх відсутності.
Заслухавши пояснення представника Закарпатської митниці Держмитслужби та дослідивши матеріали справи, приходжу до наступного висновку.
Відповідно до положень ст.2 КУпАП, законодавство України про адміністративні правопорушення складається з цього Кодексу та інших законів України.
Так, за змістом ст.ст. 458,487 МК України, ст.ст.9-11 КУпАП підставою для визнання особи винною в порушенні митних правил, як різновиду адміністративного правопорушення, є встановлення у вчиненому нею діянні всіх ознак складу такого правопорушення, в тому числі ознак суб'єктивної та об'єктивної сторони складу правопорушення.
Відповідно до ч.1 ст.486 МК України завданнями провадження у справах про порушення митних правил є своєчасне, всебічне, повне та об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її з дотриманням вимог закону, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню порушень митних правил, та запобігання таким правопорушенням.
Частиною 1 статті 489 МК України посадова особа при розгляді справи про порушення митних правил зобов'язана з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують та/або обтяжують відповідальність, чи є підстави для звільнення особи, що вчинила правопорушення, від адміністративної відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно положень ст. 458 МК України порушення митних правил є адміністративним правопорушенням, яке являє собою протиправні, винні (умисні або з необережності) дії чи бездіяльність, що посягають на встановлений цим Кодексом та іншими актами законодавства України порядок переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, пред'явлення їх органам доходів і зборів для проведення митного контролю та митного оформлення, а також здійснення операцій з товарами, що перебувають під митним контролем або контроль за якими покладено на органи доходів і зборів цим Кодексом чи іншими законами України, і за які цим Кодексом передбачена адміністративна відповідальність.
Згідно ст. 471 МК України відповідальність настає за порушення встановленого цим Кодексом порядку проходження митного контролю в зонах (коридорах) спрощеного митного контролю, тобто переміщення через митний кордон України особою, яка формою проходження митного контролю обрала проходження (проїзд) через «зелений коридор», товарів, переміщення яких через митний кордон України заборонено або обмежено законодавством України, або товарів в обсягах, що перевищують неоподатковувану норму переміщення через митний кордон України.
Санкцією ст.471 МК України передбачено основне адміністративне стягнення - штраф та додаткове стягнення - конфіскація товарів заборонених або обмежених законодавством України.
Санкція зазначеної норми за своєю конструкцією є абсолютно визначеною. В даному випадку конфіскація є обов'язковим додатковим видом стягнення при переміщенні через митний кордон України товарів, переміщення яких через митний кордон України заборонено або обмежено законодавством України.
З протоколу про порушення митних правил № 0648/30500/20 від 23.05.2020 року, встановлено, що 23.05.2020 року о 18 год. 29хв.в зону митного контролю на ділянку “В'їзд” митного поста «Тиса» Закарпатської митниці Держмитслужби заїхав легковий автомобіль марки “DODGE”, моделі “SPRINTER”, реєстраційний номерний знак України НОМЕР_2 , в якому в якості водія слідував гр. України ОСОБА_1 ,який повертався з Угорщини, де перебував у приватних справах, в Україну.
Формою проходження митного контролю гр. України ОСОБА_1 обрав порядок проходження митного контролю по каналу “зелений коридор”.
Згідно частини 5 статті 366 Митного кодексу України обрання "зеленого коридору" вважається заявою громадянина про те, що переміщувані ним через митний кордон України товари не підлягають письмовому декларуванню, оподаткуванню митними платежами, не підпадають під встановлені законодавством заборони та/або обмеження щодо ввезення на митну територію України або вивезення за межі цієї території та свідчить про факти, що мають юридичне значення.
У відповідності до частини 6 даної статті громадяни, які проходять (проїжджають) через "зелений коридор", звільняються від подання письмової митної декларації. Звільнення від подання письмової митної декларації не означає звільнення від обов'язкового дотримання порядку переміщення товарів через митний кордон України.
Згідно частини 1 пункту 4 статті 336 Митного кодексу України митний контроль здійснюється безпосередньо посадовими особами органів доходів і зборів шляхом усного опитування громадян та посадових осіб підприємств, а згідно пункту 2 даної статті шляхом митного огляду (огляду та переогляду товарів, транспортних засобів комерційного призначення, огляду та переогляду ручної поклажі та багажу, особистого огляду громадян).
Відповідно до частини 4 статті 318 Митного кодексу України митний контроль товарів, транспортних засобів у пунктах пропуску через державний кордон України здійснюється відповідно до типових технологічних схем митного контролю, що затверджуються Кабінетом Міністрів України.
Керуючись пунктом 6 Типової Технологічної Схеми здійснення митного контролю автомобільних транспортних засобів перевізників і товарів, що переміщуються ними, у пунктах пропуску через державний кордон затвердженої Постановою Кабінету Міністрів України від 21.05.2012 №451, на підставі результатів аналізу та оцінки ризиків, транспортний засіб було виведено з загального потоку для проведення митного огляду.
В ході митного контролю зазначеного транспортного засобу були виявлені товари іноземного виробництва, а саме мобільні телефони iPhone у загальній кількості 26 шт. та ноутбуки Apple MacBook у загальній кількості 7 штук. Виявлений товар знаходився у двох дорожніх валізах багажного відсіку автомобіля та у салоні автомобіля. Доступ до виявленого нічим не утруднювався та став можливим після відкриття багажного відсіку та салону автомобіля.
У відповідності до вимог ч.1 ст.374 МК України «Умови ввезення (пересилання) громадянами товарів на митну територію України» товари (за винятком підакцизних), сумарна фактурна вартість яких не перевищує еквівалент 500 євро та сумарна вага яких не перевищує 50 кг, що ввозяться громадянами на митну територію України у ручній поклажі та/або у супроводжуваному багажі через інші, ніж відкриті для повітряного сполучення, пункти пропуску через державний кордон України, не підлягають письмовому декларуванню та не є об'єктами оподаткування митними платежами.
Згідно ч.4 ст.374 МК України товари (крім підакцизних), що ввозяться громадянами у ручній поклажі та/або у супроводжуваному багажі, сумарна фактурна вартість та/або загальна вага яких перевищують обмеження, встановлені частиною першою цієї статті, але загальна фактурна вартість яких не перевищує еквівалент 10000 євро, підлягають письмовому декларуванню в порядку, встановленому для громадян, з поданням документів, що видаються державними органами для здійснення митного контролю та митного оформлення таких товарів, та оподатковуються ввізним митом за ставкою 10 відсотків і податком на додану вартість за ставкою, встановленоюПодатковим кодексом України, в частині, що перевищує еквівалент 500 євро або вартість товарів, обчислена пропорційно до ваги, що перевищує 50 кг (при ввезенні через інші ніж відкриті для повітряного сполучення пункти пропуску через державний кордон України). Базою оподаткування таких товарів є частина їх сумарної фактурної вартості, що перевищує еквівалент 500 євро або вартість товарів, обчислена пропорційно до ваги, що перевищує 50 кг.
Вина гр. ОСОБА_1 підтверджується даними протоколу про ПМП № 0648/30500/20 від 23.05.2020 року, даними акту проведення огляду (переогляду) товарів, т/з, ручної поклажі та багажу від 23.05.2020 року з фотоматеріалами, доповідною запискою інспектора Закарпатської митниці Держмитслужби, письмовими поясненнями особи, що він дійсно не заявив за встановленою формою точні та достовірні відомості про переміщувані ним через митний кордон України товари, переміщення яких через митний кордон України підлягало обов'язковому письмовому декларуванню, так як перевищує неоподатковану норму встановлену ст.374 МК України
Тобто, громадянин України ОСОБА_1 порушив встановлений порядок проходження митного контролю в зонах (коридорах) спрощеного митного контролю, а саме намагалась перемістити через митний кордон України товари, які перевищують неоподатковану норму переміщення через митний кордон України.
В своїй сукупності вказані обставини свідчить про наявність в його діях складу порушення митних правил, передбаченого ст. 471 МК України. Дії громадянина України ОСОБА_1 за ст.471 МК України кваліфіковані правильно.
Разом з тим, щодо вилученого у ОСОБА_1 товару, суд вважає зазначити наступне.
Відповідно до вимог ст. 248 МК України митне оформлення розпочинається з моменту подання митному органу декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення а в разі електронного декларування - з моменту отримання митним органом від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію.
Згідно ст.256 МК України відмова у митному оформленні - це письмове вмотивоване рішення органу доходів і зборів про неможливість здійснення митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через невиконання декларантом або уповноваженою ним особою умов, визначених цим Кодексом.
В частині 1 статті 257 МК України визначено, що декларування здійснюється шляхом заявления за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення.
Згідно ч.8 ст.264 МК України митна декларація, з моменту її прийняття органом доходів і зборів, є документом, що засвідчує факти, які мають юридичне значення, а декларант або уповноважена ним особа несе відповідальність за подання недостовірних відомостей, наведених у цій декларації, лише з моменту прийняття митним органом митної декларації.
Відповідно до п.8 ч.1 ст.4 МК України декларант - це особа, яка самостійно здійснює декларування або від імені якої здійснюється декларування.
Як передбачено п.2 ч.1 ст.265 МК України декларантом має право виступати особа, яка відповідно до законодавства України має право вчиняти щодо товарів юридично значущі дії від свого імені.
Згідно письмових пояснень ОСОБА_1 , які додані до матеріалів протоколу на окремому аркуші, виявлені при митному огляді товари, останнього, попросила перевезти, невідома йому особа за грошову винагороду. Окрім того ОСОБА_1 вказує, що вміст сумок в яких знаходився виявлений та вилучений товар йому відомий не був.
Разом з тим, відомостей що такий був уповноваженою особою діяти від імені декларанта на здійснення декларування товарів відповідно до порядку, встановленого Митним кодексом України відсутні. При цьому, відомостей що такі товари належать іншій особі, матеріали провадження також не містять.
Відповідно до ч.1 ст.460 МК України, допущення у митній декларації помилок, які не призвели до неправомірного звільнення від сплати митних платежів або зменшення їх розміру, до незабезпечення дотримання заходів тарифного та/або нетарифного регулювання зовнішньо-економічної діяльності, якщо такі помилки не допускаються систематично (стаття 268 цього Кодексу), не тягне за собою адміністративної відповідальності, передбаченої цим Кодексом.
Ця норма фактично дублюється в ст.268 МК України, яка встановлює, що допущення у митній декларації помилок, які не призвели до неправомірного звільнення від сплати митних платежів або зменшення їх розміру, до незабезпечення дотримання заходів тарифного та/або нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності, не тягне за собою застосування санкцій, передбачених цим Кодексом та іншими законодавчими актами України, крім випадків, коли особа систематично (більше двох разів протягом місяця) допускає у митній декларації помилки, зазначені в частині першій цієї статті (крім орфографічних помилок). У випадках, передбачених частиною першою цієї статті, посадові особи митних органів надають декларантам або уповноваженим ним особам можливість виправити помилки, допущені в митній декларації.
Таким чином, вищезазначене правило ст.ст.268, 460 МК України передбачає звільнення від адміністративної відповідальності при виконанні трьох умов:
1. Недостовірні дані зазначено в декларації внаслідок помилки (а не умисних дій);
2. Така помилка не призвела до неправомірного звільнення від сплати митних платежів або зменшення їх розміру чи до незабезпечення дотримання заходів тарифного та/або нетарифного регулювання ЗЕД;
3. Такі помилки не допускаються систематично (тобто більше ніж два рази протягом місяця).
Поняття помилки ані в Митному кодексі, ані в іншому законодавстві не визначено. Відсутня й офіційна позиція державних органів стосовно того, що має розглядатися як помилка в контексті митного оформлення. Відповідно до загальновизначеного розуміння поняття помилки та словникового тлумачення, в контексті до подібної ситуації, зазначене поняття слід визначити як арифметичні і орфографічні помилки, а також хибні уявлення про когось або щось. Зазначені правові норми встановлюють звільнення у випадку помилки, що виключає умисел. Тобто може йтися про вину в формі необережності.
Згідно зі ст.11 КУпАП адміністративне правопорушення визнається вчиненим з необережності, коли особа, яка його вчинила, передбачала можливість настання шкідливих наслідків своєї дії чи бездіяльності, але легковажно розраховувала на їх відвернення або не передбачала можливості настання таких наслідків, хоч повинна була і могла їх передбачити. Таким чином, умовою визнання діяння особи з необережністю є можливість настання шкідливих наслідків. Виходячи з системного тлумачення зазначених норм, мова йде про звільнення від відповідальності саме у тих випадках, коли помилка потенційно могла призвести до заниження сум, які мають сплачуватися до бюджету, але таке заниження було попереджено діями митних органів. Тобто в такому випадку помилка ще не призвела до фактичного зменшення розміру митних платежів, що сплачуються до бюджету, і існує цілком реальна можливість це виправити, це й не суперечить вимогам ч.1 ст.278 Митного кодексу України та п. 187.8 ст.187 Податкового кодексу України.
Згідно ч.4 ст.3 МК України, у разі якщо норми законів України чи інших нормативно-правових актів з питань державної митної справи допускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків підприємств і громадян, рішення повинно прийматися на користь зазначених підприємств і громадян.
Даних про систематичність зазначених дій з боку ОСОБА_1 , а також про відмову у митному оформленні товарів матеріали справи не містять.
Як убачається із матеріалів справи, під час проходження митного контролю по «зеленому коридору» він пред'явив його для огляду.
Як встановлено судом, ОСОБА_1 митна декларація для письмового декларування товару співробітниками митниці не надавалась, що об'єктивно доводиться відсутністю її у матеріалах справи, як і відсутністю протоколу, у якому зафіксовано факт відмови ОСОБА_1 від заповнення митної декларації і подання її до митного контролю.
Митний орган при розгляді товару та складенні протоколу повинен вказати до якої групи товарів відноситься товар, що переміщується згідно з наведеним переліком у додатку. Перелік товарів, на які встановлено обмеження щодо переміщення через митний кордон України перелічений у додатках до Постанови Кабінету Міністрів України від 21 травня 2012 року № 436 «Про затвердження переліків товарів, на які встановлено обмеження щодо переміщення через митний кордон України», яка втратила чинність на підставі Постанови КМ № 960 від 24.10.2018 року.
Зі змісту постанови КМУ № 960 від 24.10.2018 року «Деякі питання проведення заходів офіційного контролю товарів, що ввозяться на митну територію України (утому числ із метою транзиту)» вбачається, що товар, який був виявлений та вилучений при митному огляді згідно ПМП№ 0648/30500/20 від 23.05.2020 року не перебуває в переліку товарів, які в разі ввезення на митну територію України (у тому числі з метою транзиту) підлягають заходам офіційного контролю; а тому робити висновок про те, що мобільні телефони та інші вилучені товари входять до переліку товару, переміщення якого через митний кордон України заборонено або обмежено законодавством України, є помилково.
Разом з цим, відповідно до ч. 1ст. 29 Закону України «Про радіочастотний ресурс України», радіоелектронні засоби та випромінювальні пристрої, що можуть застосовуватися на території України у смугах радіочастот загального та спеціального користування, ввозяться з-за кордону, реалізуються та експлуатуються в Україні за їх відсутністю у Реєстрі радіоелектронних засобів та випромінювальних пристроїв, заборонених до застосування та ввезення на територію України.
Статтею 5 Закону вказано, що фізичні особи відносяться до загальних користувачів радіочастотного ресурсу України до групи технологічні користувачі та радіоаматори.
Радіоелектронні засоби загального призначення -це РЕЗ, що використовуються в смугах радіочастот загального призначення та які не призначені для потреб спеціальних користувачів, тому дозволів для ввезення даних товарів відповідно до ч. 3 та ч. 4ст. 29 ЗУ «Про радіочастотний ресурс України»не потрібно, оскільки останні є радіоелектронними засобами загального призначення та внесені у реєстр радіоелектронних засобів, що можуть застосовуватись на території України.
Так, рішенням Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері зв'язку та інформатизації № 147 від 17.03.2015 року, що зареєстровано Мін'юсті України 1 квітня 2015 року визнано таким, що втратило чинність Рішення Національної комісії з питань регулювання зв'язку України № 51 від 04.02.2010 р., затвердженого в Міністерстві юстиції України №162/17457 від 15.02.2010 р. та Рішення № 50, якими регулювалось питання переліку товарів на які Державним підприємством «УДЦР» видаються документи необхідні для митного контролю та митного оформлення та перелік радіоелектронних засобів та випромінювальних пристроїв, для ввезення яких, в тому числі переміщення у міжнародних поштових відправленнях, міжнародних експрес-відправленнях, не потрібні дозволи.
Таким чином, фізичні особи відносяться до загальних користувачів радіочастотного ресурсу України, а тому отримання дозволу для ввезення радіоелектронних засобів та випромінювальних пристроїв на них не розповсюджується. Забороняється ввозити виключно ті радіоелектронні засоби та випромінювальні пристрої, що внесенні у Реєстрі як заборонені до застосування.
Таким чином, дана продукція при ввезенні в Україну повинна обов'язково мати документ, який підтверджує дотримання встановлених обмежень, а саме супровідну документацію, якою є інструкція з експлуатації електричного та електронного обладнання або лист від виробника про відповідність обладнання технічному регламенту, а тому робити висновок про те, що вилучені мобільні телефони та інша електронна продукція входять до переліку товарів, переміщення яких через митний кордон України заборонено або обмежено законодавством України без проведення попередньої оцінки відповідності вимогам технічного регламенту обмеження використання деяких небезпечних речовин в електричному та електронному обладнанні підстави відсутні, у зв'язку із чим підстави для конфіскації переміщуваних мобільних телефонів та іншої вилученої електронної продукції, як таких, що входять до переліку товарів, переміщення яких заборонено чи обмежено відсутні й відповідний вилучений товар підлягає поверненню для здійснення належного митного оформлення або для зворотного вивезення за межі України.
Крім того рішеннями Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері зв'язку та інформатизації Радіотелефоні системи стільникового зв'язку GSM-900/1800 та UMTS торгової марки Apple типу iPhone внеслись до реєстру радіоелектронних засобів випромінювальних пристроїв, що можуть застосовуватись на території України в смугах радіочастот загального користування.
Отже, законодавством України не заборонено та не обмежено переміщення мобільних телефонів та ноутбуків.
У відповідності з положеннями ст. 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права.
Згідно ст. 9 Конституції України, а також ст. 17 Закону України "Про міжнародні договори" від 22.12.1993 року, міжнародні договори, згода на обов'язковість яких дана Верховною Радою України, є часткою національного законодавства України. Також передбачається, що якщо міжнародним договором встановлені інші права, ніж ті, які передбачені законодавством України, то застосовуються правила міжнародного договору України. Тобто в такому випадку міжнародно-правові норми мають пріоритетне значення.
17 липня 1997 року Україна ратифікувала Європейську Конвенцію "Про захист прав людини і основоположних свобод", а також Протоколи 1, 2, 4, 7, 11, які є невід'ємною частиною Конвенції, чим визнала її дію в національній правовій системі, а також обов'язковість рішень Європейського Суду з прав людини по всім питанням що стосуються тлумачення і застосування Конвенції.
Правопорушення, яке вчинив громадянин України ОСОБА_1 полягало у переміщенні через митний кордон не задекларований митному органу товару, що є обмежений до переміщення через митний кордон України,який він завозив із собою, що підлягає обов'язковому декларуванню.
Об'єктивна сторона правопорушення, яке вчинив громадянин України ОСОБА_1 полягає в недекларуванні товару, при проходженні митного контролю в «зеленому коридорі», тобто в зоні спрощеного митного контролю, відповідальність за що передбачена ст. 471 МК України.
Так , санкцією ст.471 МК України передбачено основне адміністративне стягнення - штраф та додаткове стягнення - конфіскація товарів заборонених або обмежених законодавством України.
Окрім того ЄСПЛ неодноразово у своїх рішеннях наголошує, що держава при конфіскації майна зобов'язана додержуватися, зокрема третього критерію - правомірності позбавлення майна (балансу інтересів), визначеного ст.1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (рішення від 09.06.2005 року у справі «Бакланов проти Російської Федерації»; від 24.03.2005 у справі «Фрізен проти Російської Федерації»; від 15.05.2008 року у справі «Надточій проти України»; від 06.11.2008 року у справі «Ізмайлов проти Російської Федерації»; від 23.09.1982 року у справі «Спорронг і Льоннрот проти Швеції»). Зазначений критерій передбачає наявність розумного співвідношення (обґрунтованої пропорційності) між поставленою метою та засобами, які використовуються для її досягнення. ЄСПЛ вважає, що будь-яке втручання у право власності обов'язково повинне відповідати принципу пропорційності. «Справедливий баланс» має бути дотриманий між вимогами загального інтересу суспільства та вимогами захисту основних прав людини. Необхідний баланс не буде дотриманий, якщо особа, про яку йдеться, несе «індивідуальний і надмірний тягар». Цей критерій більшою мірою оціночний і стосується обставин кожної конкретної справи, а тому повинен бути встановлений щодо кожного конкретного суб'єкта у кожній справі на підставі безпосередньо з'ясованих обставин і фактів.
Разом з тим, при вирішення питання про конфіскацію певного предмета правопорушення мають значення, зокрема: характеристика безпосереднього предмету правопорушення (чи загалом можливе його законне переміщення через митний кордон України, у тому числі чи підлягають сплаті митні платежі, інші податки, у зв'язку з переміщенням предмета правопорушення через митний кордон; джерело походження безпосереднього предмета правопорушення; причини, які призвели до порушення порядку проходження митного контролю в зонах спрощеного митного контролю; мета переміщення порушником предмета через митний кордон України; наявність завданої державі шкоди; вартість безпосереднього предмета правопорушення; майновий стан порушника.
До аналогічного правового висновку дійшов Київський апеляційний суд у справі №760/5419/20 та викладений у постанові від 01 червня 2020 року.
Ввезення вилучених товарів згідно протоколу допускається, за умови їх письмового декларування митному органу в повному обсязі із сплатою у випадках, визначених законами України, вивізного мита та з поданням відповідних документів, виданих державними органами.
Так, у п. 28 рішення "Гирлян проти Росії" від 09.10.2018 (скарга № 35943/15) суд повторює, що для того, щоб бути пропорційним, втручання повинно відповідати серйозності порушення і санкції з огляду на тяжкість злочину, за яке воно призначене для покарання - в даному випадку недотримання вимоги декларації - а не серйозність будь-якого передбачуваного порушення, яке насправді не було встановлено, наприклад, злочин відмивання грошей або ухилення від сплати податків (див. Ісмаїлов, § АДРЕСА_2 ).
Отже, з огляду на практику Європейського суду, за вищевказане правопорушення, яке полягає в недекларуванні товарів, громадянин України ОСОБА_2 підлягає адміністративному стягненню у виді штрафу.
При цьому суддя звертає увагу, що представник митниці, у судовому засіданні, не довів і навіть не стверджував, що одного такого адміністративного стягнення не достатньо для досягнення бажаного стримуючого і карного впливу . Пояснення представника митниці щодо застосування конфіскації обґрунтовуються виключно тим, що таке додаткове адміністративне стягнення передбачене ст. 471 МК України, як обов'язкове.
При вирішенні питання про призначення стягнення за вчинене порушення суд також враховує положення статті 1 Протоколу №1 Конвенції про захист прав людини основоположних свобод, у відповідності до яких «Кожна фізична або юридична особа мас право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права».
В контексті забезпечення дотримання принципів Конституції та Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, задля утвердження верховенства права та європейських підходів до розуміння прав людини, 23 лютого 2006 року Верховною Радою України було прийнято Закон України №3477-ІV «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини». Основними цілями даного Закону є застосування практики Європейського суду з прав людини з метою забезпечення виконання рішення Європейського суду з прав людини у справах проти України та впровадження в українське судочинство та адміністративну практику європейських стандартів прав людини.
Рішення Європейського суду є офіційною формою роз'яснення основних (невідчужуваних) прав кожної людини, закріплених і гарантованих Конвенцією, яка є частиною національного законодавства, та у зв'язку з цим джерелом законодавчого правового регулювання і правозастосування в Україні.
Так, приймаючи рішення по справі, суд враховує правові позиції висловлені ЄСПЛ у справі «Бакланов проти Росії» (09.06.2005 року) та у справі «Фрізен проти Росії» (24.03.2005 року), а саме те, що досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи лише тоді стає значним, якщо встановлено, що під час відповідного втручання було дотримано принципу «законності» і воно не було свавільним. Крім того, суд приймає до уваги правові позиції висловлені у справі «Ісмайлов проти Росії» (п.38 Рішення від 16.10.2008 року), згідно яких для того, щоб втручання вважалося пропорційним, воно має відповідати тяжкості правопорушення і не становити надмірний тягар для особи.
Відповідно до ст.33 КУпАП при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність. Обтяжуючих відповідальність особи обставин судом не встановлено. За правилами ст.23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень, як самим правопорушником, так і іншими особами.
Зважаючи на викладене, враховуючи характер скоєного, матеріали справи, встановлені судом обставини, та зазначені норми закону, суд дійшов висновку, що на гр. України ОСОБА_1 слід накласти стягнення за ст.471 МК України, у виді штрафу у розмірі ста неоподаткованих мінімумів доходів громадян без конфіскації вилученого товару, що був безпосереднім предметом порушення митних правил, оскільки на такі предмети не встановлено обмеження та заборону щодо переміщення через митний кордон України.
У відповідності до вимог ч.3 ст.528 МК України вилучений згідно протоколу про ПМП №0648/30500/20 від 23.05.2020 року товар, а саме: мобільний телефон iPhone 11 Pro Max Midnight Green у комплекті (EarPods зі з'єднувачем Lightning, кабель Lightning-USB-C та адаптер живлення USB-C), пам'ять 256Гб, у кількості 9 шт.; мобільний телефон iPhone 11 Pro Max Space Gray у комплекті (EarPods зі з'єднувачем Lightning, кабель Lightning-USB-C та адаптер живлення USB-C), пам'ять 256Гб у кількості 3 шт.; мобільний телефон iPhone 11 Pro Max Silver у комплекті (EarPods зі з'єднувачем Lightning, кабель Lightning-USB-C та адаптер живлення USB-C), пам'ять 256Гб у кількості 5 шт.; мобільний телефон iPhone 11 Pro Max Gold у комплекті (EarPods зі з'єднувачем Lightning, кабель Lightning-USB-C та адаптер живлення USB-C), пам'ять 256Гб у кількості 6 шт.; мобільний телефон iPhone SE, black у комплекті (кабель Lightning-USB та адаптер живлення USB), пам'ять 128 Гб у кількості 1 шт.; мобільний телефон iPhone XS, silver у комплекті (EarPods зі з'єднувачем Lightning, кабель Lightning-USB- та адаптер живлення USB), пам'ять 64 Гб у кількості 2 шт.; ноутбук MacBook Pro упаковані в упаковку виробника, 512 GB 16 дюймів у кількості 1 шт.; ноутбук MacBook Pro упаковані в упаковку виробника, пам'ять 1 T 16 дюймів у кількості 1 шт.; ноутбук MacBook Pro упаковані в упаковку виробника, пам'ять 512 GB 15 дюймів у кількості 1 шт.; ноутбуки MacBook Pro упаковані в упаковку виробника, пам'ять 256 GB 13 дюймів у кількості 4 шт., слід повернути особі у якої такий вилучений, власнику або його представнику за дорученням після належного митного оформлення та сплати митних платежів або з метою його вивезення за межі митної території України.
Згідно положень ч.5 ст.283 КУпАП постанова суду (судді) про накладення адміністративного стягнення повинна містити положення про стягнення з особи, щодо якої її винесено, судового збору. Відповідно до ст. 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.
У відповідності до п.5 ст.4 Закону України «Про судовий збір» підлягає стягненню з гр. ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 420,40 грн.
Керуючись ст.ст. 283, 284 КУпАП, ст.471 МК України, ч. 4 Закон України «Про судовий збір» суддя,
Громадянина України ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 ; місце народження - Україна, Закарпатська область, Тячівський р-н; місце роботи - тимчасово не працює; місце проживання - АДРЕСА_1 ; закордонний паспорт - НОМЕР_1 від 16.11.2016 року; орган, що видав - 2122, визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.471 МК України та накласти на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 1700 грн.
Вилучені згідно протоколу про порушення митних правил №0648/3050/20 товари:мобільний телефон iPhone 11 Pro Max Midnight Green у комплекті (EarPods зі з'єднувачем Lightning, кабель Lightning-USB-C та адаптер живлення USB-C), пам'ять 256Гб, у кількості 9 шт.; мобільний телефон iPhone 11 Pro Max Space Gray у комплекті (EarPods зі з'єднувачем Lightning, кабель Lightning-USB-C та адаптер живлення USB-C), пам'ять 256Гб у кількості 3 шт.; мобільний телефон iPhone 11 Pro Max Silver у комплекті (EarPods зі з'єднувачем Lightning, кабель Lightning-USB-C та адаптер живлення USB-C), пам'ять 256Гб у кількості 5 шт.; мобільний телефон iPhone 11 Pro Max Gold у комплекті (EarPods зі з'єднувачем Lightning, кабель Lightning-USB-C та адаптер живлення USB-C), пам'ять 256Гб у кількості 6 шт.; мобільний телефон iPhone SE, black у комплекті (кабель Lightning-USB та адаптер живлення USB), пам'ять 128 Гб у кількості 1 шт.; мобільний телефон iPhone XS, silver у комплекті (EarPods зі з'єднувачем Lightning, кабель Lightning-USB- та адаптер живлення USB), пам'ять 64 Гб у кількості 2 шт.; ноутбук MacBook Pro упаковані в упаковку виробника, 512 GB 16 дюймів у кількості 1 шт.; ноутбук MacBook Pro упаковані в упаковку виробника, пам'ять 1 T 16 дюймів у кількості 1 шт.; ноутбук MacBook Pro упаковані в упаковку виробника, пам'ять 512 GB 15 дюймів у кількості 1 шт.; ноутбуки MacBook Pro упаковані в упаковку виробника, пам'ять 256 GB 13 дюймів у кількості 4 шт. повернути особі у якої такий вилучений, власнику або його представнику за дорученням після належного митного оформлення та сплати митних платежів або з метою його вивезення за межі митної території України.
Стягнути з громадянина України ОСОБА_1 ; ІНФОРМАЦІЯ_1 ; місце народження - Україна, Закарпатська область, Тячівський р-н; місце роботи - тимчасово не працює; місце проживання - АДРЕСА_1 ; закордонний паспорт - НОМЕР_1 від 16.11.2016 року; орган, що видав - 2122, судовий збір на користь держави у розмірі 420,40 грн.
Апеляційну скаргу на постанову може бути подано до Закарпатського апеляційного суду через Ужгородський міськрайонний суд протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Строк звернення постанови для виконання - три місяці з дня набрання постановою законної сили.
Суддя Ужгородського
міськрайонного суду К.К. Бенца