Справа № 826/9750/17 Суддя (судді) першої інстанції: Огурцов О.П.
08 липня 2020 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Ганечко О.М.,
суддів Василенка Я.М.,
Шурка О.І.,
розглянувши у письмовому провадженні апеляційну скаргу Київської митниці Держмитслужби на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 30.01.2020 у справі за адміністративним позовом Акціонерного товариства «Фармак» до Київської міської митниці Державної фіскальної служби України про визнання протиправним та скасування рішення від 19.06.2017,
Акціонерне товариство «Фармак» звернулось до Окружного адміністративного суду м. Києва з адміністративним позовом до Київської міської митниці ДФС, в якому просило визнати протиправним та скасувати рішення про визначення коду товару від 19.06.2017 № КT-UA100200-003-2017.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що митним органом протиправно прийнято рішення про визначення коду товару, оскільки набір ножів перфорації є частиною блістерної машини та можуть бути застосовані лише у відповідній машині, а тому, технічні характеристики та властивості ввезеного позивачем на територію України товару, відповідають класифікаційним характеристикам визначеного митним органом коду УКТЗЕД 8422 90 90 00, як частини машини.
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 30.01.2020 адміністративний позов задоволено повністю.
Визнано протиправним та скасовано рішення Київської міської митниці ДФС про визнання протиправним та скасування рішення про визначення коду товару від 19.06.2017 № КT-UA100200-0003-2017.
Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду, Київська митниця Держмитслужби подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою у задоволенні позовних вимог відмовити, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення спору.
Крім того, у апеляційній скарзі вказано на необхідності заміни відповідача - Київську міську митницю ДФС на його правонаступника - Київську митницю Держмитслужби.
Так, у відповідності до положень ч. 1 ст. 52 КАС України, у разі вибуття або заміни сторони чи третьої особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд допускає на будь-якій стадії судового процесу заміну відповідної сторони чи третьої особи її правонаступником. Усі дії, вчинені в адміністративному процесі до вступу правонаступника, обов'язкові для нього в такій самій мірі, у якій вони були б обов'язкові для особи, яку він замінив.
З урахуванням змісту приписів постанови Кабінету Міністрів України від 02.10.2019 № 858, розпорядження Кабінету Міністрів України від 04.12.2019 № 1217-р, наказу Київської митниці Держмитслужби від 06.12.2019 № 7, колегія суддів вважає, що у даному випадку, підлягає заміні відповідач - Київська міська митниця ДФС на його правонаступника - Київську митницю Держмитслужби.
Сторони у судове засідання не з'явились, про дату, час і місце судового засідання повідомлені належним чином.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодного з учасників справи у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.
Відповідно до ч. 2 ст. 313 Кодексу адміністративного судочинства України, неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
З огляду на викладене, колегія суддів визнала за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження.
Згідно з ч. 4 ст. 229 КАС України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на таке.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, між Публічним акціонерним товариством «Фармак» та компанією Uhlmann Pac-Systeme CmbH&Co. KG (Німеччина) укладено контракт від 03.05.2017 № 97-55/17, згідно умов якого, продавець зобов'язується виготовити і поставити покупцю запасні частини відповідно до специфікацій.
Відповідно до специфікації від 11.05.2017, яка є додатком № 4 до зазначеного контракту, та інвойсу від 07.06.2017 № 0900333902, продавцем поставлено запасні частини до блістерної машини Uhlman B1260/237, а саме: комплекти ножів перфорації форматів 127/0237-D та 127/0237-А.
Також, компанією Uhlmann Pac-Systeme CmbH&Co. KG було надано технічний опис до інвойсу від 07.06.2017 № 0900333902, в якому зазначається що комплекти ножів перфорації виготовляються виключно для блістерної машини Uhlman B1260/237. Ножі є складовою частиною перфоруючого пристрою вузла маркування. Ножі не використовуються для відрізу блістера, лише наносять перфорацію, достатню для легкого відділення таблеток одна від одної при використанні продукту кінцевим користувачем. Ножі не можуть бути використані на інших машинах подібного типу.
Позивачем подано до Київської міської митниці ДФС митну декларацію від 15.06.2017 форми ІМ 40 № 100200/2017/011644, у графі 33 якої, зазначено код УКТЗЕД 8422 90 90 00, як частини до блістерної машини зі ставкою мита 0%.
Проте, Київською міською митницею ДФС прийнято рішення про визначення коду товару від 19.06.2017 № КT-UA100200-003-2017, відповідно до якого, товар класифіковано за кодом УКТЗЕД 820890 00 00, як ножі для машин та механічних пристроїв за ставкою мита 10%.
Позивач, вважаючи, що прийняті рішення є протиправними, звернувся до суду з позовом за захистом своїх прав.
Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, виходив з того, що обраний декларантом код класифікації за УКТ ЗЕД є обгрунтованим, а висновки митного органу, що знайшли своє відображення у оскаржуваному рішенні про визначення коду товару - хибними, адже ввезені товариством позивача запасні частини - комплекти ножів перфорації, використовуються лише з конкретною моделлю блістерної машини, тільки наносять перфорацію, не призначені для відрізу блістера, а тому, мають бути класифіковані за кодом 8422.
Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про обгрунтованість позовних вимог та вважає за необхідне зазначити наступне.
Відповідно до положень ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Приписами ч. 1 ст. 67 Митного кодексу України, передбачено, що Українська класифікація товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТ ЗЕД) складається на основі Гармонізованої системи опису та кодування товарів та затверджується законом про Митний тариф України.
Згідно з нормами ч. 2 ст. 67 Митного кодексу України, в УКТ ЗЕД товари систематизовано за розділами, групами, товарними позиціями, товарними підпозиціями, найменування і цифрові коди яких уніфіковано з Гармонізованою системою опису та кодування товарів. Для докладнішої товарної класифікації використовується сьомий, восьмий, дев'ятий та десятий знаки цифрового коду.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 69 Митного кодексу України, товари при їх декларуванні підлягають класифікації, тобто у відношенні товарів визначаються коди відповідно до класифікаційних групувань, зазначених в УКТ ЗЕД.
Згідно з ч. 2 ст. 69 Митного кодексу України, органи доходів і зборів здійснюють контроль правильності класифікації товарів, поданих до митного оформлення, згідно з УКТ ЗЕД.
Так, у силу норм ч. 4 ст. 69 Митного кодексу України, у разі виявлення під час митного оформлення товарів або після нього порушення правил класифікації товарів орган доходів і зборів має право самостійно класифікувати такі товари.
При цьому, згідно ч. 5 ст. 69 Митного кодексу України, під складним випадком класифікації товару розуміється випадок, коли у процесі контролю правильності заявленого декларантом або уповноваженою ним особою коду товару виникають суперечності щодо тлумачення положень УКТ ЗЕД, вирішення яких потребує додаткової інформації, спеціальних знань, проведення досліджень тощо.
Отже, за загальним правилом класифікацію товарів за УКТ ЗЕД здійснює особа, яка подає митну декларацію, при цьому, митний орган уповноважений на здійснення контролю за такою класифікацією і може самостійно визначити код задекларованого товару лише в тому разі, коли виявить порушення правил класифікації з боку декларанта. Проте, повноваження органу доходів і зборів щодо самостійного визначення коду товару, не є дискреційними та обумовлені виключно наявністю порушення правил класифікації з боку декларанта, що підтверджуються обгрунтованими сумнівами у правильності зазначення декларантом інформації.
Для цілей митного оформлення класифікація товарів, наданих до митного оформлення, здійснюється згідно з вимогами УКТ ЗЕД - товарної номенклатури Митного тарифу України, затвердженої Законом України «Про Митний тариф України».
Товарна номенклатура Митного тарифу України складається з трьох складових частин - Основних правил інтерпретації класифікації товарів, приміток до розділів та груп та безпосередньо номенклатури товарів (текстовий опис угруповань ТН (розділ, група - два знаки, позиція - чотири знаки, підпозиція - шість знаків, категорія - вісім знаків, підкатегорія десять знаків) та їх цифрове позначення - код товарів).
Зазначеними правилами передбачено, що при віднесенні товару до тієї чи іншої товарної підкатегорії слід виходити з більш конкретного опису товару, тобто саме характеристики товару є визначальними для класифікації товару відповідно до УКТ ЗЕД.
Під час розгляду спору в суді першої інстанції досліджено, що товариством було задекларовано товар за кодом УКТЗЕД 8422 90 90 00: «Машини посудомийнi; обладнання для миття або сушiння пляшок або iнших ємностей; обладнання для наповнення, закупорювання пляшок, банок, закривання ящикiв, мiшкiв або iнших ємностей, їх запечатування, закорковування або наклеювання на них етикеток; обладнання для герметизацiї пляшок, банок, тюбикiв та аналогiчних ємностей; iнше обладнання для фасування та загортання товарiв (включаючи обладнання для загортання товару з термоусадкою пакувального матерiалу); обладнання для газування напоїв: - частини: - ншi».
Натомість, відповідачем змінено класифікацію та визначено код товару за УКТЗЕД 8208 90 00 00: «Ножi та рiзальнi леза для машин або механiчних пристроїв: - iншi».
Так, відповідно до загальних положень до групи 82 Пояснень до Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності, затверджених наказом Державної фіскальної служби України від 09.06.2015 № 401, до цієї групи включаються деякі спеціальні види виробів з недорогоцінного металу, інструменти, приладдя інструментів, ножові вироби, столові прибори і т.д., які не ввійшли в попередні групи Розділу XV і не є устаткуванням чи приладами Розділу XVI (див. нижче), приладами чи апаратурою групи 90, а також виробами товарної позиції 9603 або 9604.
Загалом до цієї групи включаються інструменти, використання яких може здійснюватися вручну, незалежно від того, містять вони чи не містять прості механізми, такі як зубчаста передача, заводні ручки, плунжери, черв'ячні механізми або важелі. Проте пристрої, якщо вони призначені для кріплення на верстаті, стіні і т.п. або якщо внаслідок своєї ваги, розміру чи зусилля, необхідного для їхнього застосування, оснащені опорними плитами, стійками, опорними рамами і т.п. для установлення їх на підлозі, верстаті і т.п., зазвичай включаються в групу 84.
Загальними положеннями до розділу XVI визначено, що за умови додержання деяких винятків, наведених у примітках та до цього розділу, і групам 84 та 85, і, крім товарів, більш докладно описаних в інших розділах, цей розділ охоплює все механічне та електричне обладнання, механізми, установки, апарати і пристрої та їхні частини, а також певні апарати та установки, що не є ні механічними, ні електричними (такі, як котли і котельні, фільтрувальні установки та ін.), та частини таких пристроїв і установок.
Загалом частини, придатні для використання переважно в конкретних машинах чи апаратах (включаючи машини та апарати товарної позиції 8479 або 8543) або в групах машин чи апаратів тієї самої товарної позиції, включаються до тієї самої товарної позиції, що і машини чи апарати, крім винятків, зазначених у пункті 1 вище.
З урахуванням наведеного, до групи 82 не включаються такі інструменти, які призначені для кріплення на верстаті, тоді як до групи 84 повинні включатись частини товарів, які придатні для використання в конкретних машинах, та мають відноситись до тієї самої позиції, що й сама машина.
Варто зазначити, що товариством придбано запасні частини для блістерної машини, які не призначені для здійснення самостійних функцій, а використовуються тільки для встановлення на блістерній машині. При цьому, такі запчастини виготовлені виключно для конкретної моделі блістерної машини та не можуть використовуватись на інших типах машин, що підтверджено листом виробника, з огляду на що, слідує - якщо не встановити блістерні ножі на відповідну машину (конкретну модель) - вони втрачають своє функціональне значення та не можуть бути використані жодним іншим чином. Тобто, ввезені декларантом ножі, не несуть за собою самостійного функціоналу, а спрямовані на використання у механізмі, тобто, є його деталлю та підлягають класифікації як частина машини, а не окремо.
Колегія суддів підтримує висновки суду першої інстанції про неправомірність дій та прийнятого рішення митного органу, що полягає у визначенні іншого коду товару, аніж зазначений декларантом при проходженні митного контролю. Тож, колегія суддів у повній мірі погоджується з висновками суду першої інстанції та вважає, що позовні вимоги підлягали задоволенню.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною 2 ст. 77 КАС України, передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Висновки суду апеляційної інстанції за наслідком розгляду апеляційної скарги Київської митниці Держмитслужби.
Таким чином, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, викладених в оскаржуваному рішенні, та не дають підстав для його скасування/зміни. Апелянт у своїй скарзі здійснив посилання лише на загальні обставини та норми, правову оцінку яким, було надано судом першої інстанції в оскаржуваному рішенні, проте не вказав та, відповідно, не обгрунтував у чому саме полягає порушення окружним судом норм матеріального/процесуального права.
Згідно з приписами ч. 1 ст. 315 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
У відповідності до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та прийнято судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, з огляду на що, рішення суду першої інстанції підлягає залишенню без змін.
Керуючись ст. ст. 243, 315, 316, 321, 322, 325, 328 - 331 КАС України, суд,
Апеляційну скаргу Київської митниці Держмитслужби - залишити без задоволення.
Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 30.01.2020 - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду у порядку та строки, визначені ст. ст. 329 - 331 КАС України.
Головуючий суддя О.М. Ганечко
Судді Я.М. Василенко
О.І. Шурко