Справа № 826/6952/18 Суддя (судді) першої інстанції: Донець В.А.
08 липня 2020 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Ганечко О.М.,
суддів Василенка Я.М.,
Шурка О.І.,
розглянувши у письмовому провадженні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 17.04.2020 у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання протиправними дій, зобов'язати вчинити дії,
ОСОБА_1 звернувся до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві, про:
- визнання протиправною бездіяльності Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві в проведенні перерахунку раніше призначеної пенсії за вислугу років ОСОБА_1 з урахуванням всіх видів грошового забезпечення, з якого було сплачено страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, а саме: щомісячна додаткова грошова винагорода; грошова допомога на оздоровлення; винагорода за безпосередню участь в АТО; компенсація за невикористану відпустку; матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань; премія згідно Дисциплінарного статуту Збройних Сил України;
- зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві здійснити перерахунок та виплату раніше призначеної пенсії за вислугу років ОСОБА_1 з урахуванням всіх видів грошового забезпечення, з якого було сплачено страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, а саме: щомісячна додаткова грошова винагорода; грошова допомога на оздоровлення; винагорода за безпосередню участь в АТО; компенсація за невикористану відпустку; матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань; премія згідно Дисциплінарного статуту Збройних Сил України та здійснити перерахунок і виплату пенсії за минулий час, починаючи з 11 січня 2018 року.
Рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 17.04.2020 у задоволенні позову відмовлено повністю.
Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги в повному обсязі, посилаючись на неповне з'ясування обставин справи, порушення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення спору.
Дану справу розглянуто в порядку письмового провадження, оскільки, відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).
Заслухавши суддю доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, з огляду на таке.
Так, у відповідності до положень частини першої ст. 308 КАС України, справа переглядається колегією суддів в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, наказом Міністра оборони України від 20.12.2017 № 939, полковника ОСОБА_1 звільнено з військової служби у запас за пунктом "а" частини шостої статті 26 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу". Вислуга складає 27 років 4 місяці 27 днів.
Наказом командира військової частини НОМЕР_1 від 10.01.2018 № 9, полковника ОСОБА_1 з 10.01.2018 виключено зі списків особового складу та направлено для зарахування на військовий облік до Дніпровського районного у м. Києві військового комісаріату.
Позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України у м. Києві з заявою від 12.03.2018, в якій просив здійснити призначення (перерахунок) та виплатити пенсію починаючи з 10.01.2018, виходячи із розміру грошового забезпечення за останньою штатною посадою перед звільненням з урахуванням додаткових видів грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 01.01.2018: грошова допомога на оздоровлення - 19.811,80 грн.; матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань - 19.869,40 грн.; винагорода за безпосередню участь в АТО - 20.842,13 грн. одноразова грошова допомога при звільненні з військової служби - 137.747,25 грн.; щомісячна додаткова грошова винагорода - 148.665,28 грн. премія, згідно ст. 27 ДС ЗС України - 67.360,11 грн.; компенсація за невикористану відпустку - 5.441,87 грн.
Разом із заявою позивачем подано довідку Фінансового управління Генерального штабу Збройних Сил України від 09.02.2018 № 305/124 про суми нарахованого (виплаченого) ОСОБА_1 грошового забезпечення з урахування щомісячної додаткової грошової винагороди, одноразових додаткових видів грошового забезпечення, премій, винагороди за тривалість безперервної військової служби, грошової винагороди за безпосередню участь в АТО, індексації та грошової допомоги у разі звільнення з військової служби за період з 01.01.2016 по 10.01.2018.
Головне управління Пенсійного фонду України у м. Києві листом від 03.04.2018 № 13032/03/А-2808 повідомило позивача, що з урахуванням приписів постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 № 393 до складу грошового забезпечення для обчислення пенсій входять щомісячні додаткові види грошового забезпечення, премії які мають разовий характер, не можуть бути враховані до грошового забезпечення для визначення розміру пенсії.
Позивачем до позовної заяви додано копію довідки Фінансового управління Генерального штабу Збройних Сил України про додаткові види грошового забезпечення та премії для обчислення пенсії від 11.01.2018 № 305/17, у якій зазначено загальний розмір та середньомісячна сума додаткових видів грошового забезпечення за 24 місяці: надбавка за вислугу років 40%; надбавка за виконання особливо важливих завдань 50%; надбавка за роботу яка передбачає допуск до державної таємниці 15%; надбавка за особливі умови служби 15%; премія 380%.
Також, позивачем додано копію довідки Фінансового управління Генерального штабу Збройних Сил України про суми нарахованого (виплаченого) ОСОБА_1 грошового забезпечення з урахуванням щомісячної додаткової грошової винагороди, одноразових додаткових видів грошового забезпечення, премій, винагороди за тривалість безперервної військової служби грошової винагороди за безпосередню участь в АТО, індексації та грошової допомоги у разі звільнення з військової служби за період з 01.01.2016 по 10.01.2018 від 09.02.2018 № 305/124.
Відповідно до розрахунку пенсії за вислугу років від 12.04.2018, ОСОБА_1 з 11.01.2018 призначена пенсія у розмірі 70% грошового забезпечення (вислуга років 27) із сум грошового забезпечення: посадовий оклад - 1600,00 грн.; оклад за військове звання - 135,00 грн.; процентна надбавка за вислугу років 40 % - 694,00 грн.; середньомісячна сума додаткових видів грошового забезпечення за 24 місяці - 7502,58 грн. (у тому числі: робота з таємними виробами, носіями, документами 15% 15%; надбавка за особливо важливі завдання 50 %; ноус наземн. Авіа. Спеціалістів за безпеку польотів 15%, премія 380 %); учасник АТО учасник бойових дій 363,00 грн.; учасник бойових дій 40,00 грн.
Позивач, вважаючи відмову відповідача в проведенні перерахунку розміру призначеної пенсії з урахуванням одноразових видів грошової допомоги та щомісячної додаткової грошової винагороди, протиправною, звернувся з позовом до суду за захистом своїх прав.
Зважаючи на зазначене, колегія суддів вважає за необхідне вказати таке.
До складу грошового забезпечення військовослужбовців входять складові забезпечення: посадовий оклад; оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення; одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Згідно з нормами ч. 3 ст. 43 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 09.04.1992 № 2262-XII, пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Приписами п. 7 постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 № 393 "Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їхніх сімей", передбачено, що пенсії обчислюються з розміру грошового забезпечення, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 р. - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування з урахуванням таких його видів: відповідних окладів за посадою, військовим (спеціальним) званням (для осіб рядового і начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту щомісячної надбавки за спеціальне звання) та відсоткової надбавки за вислугу років у розмірах, установлених за останньою штатною посадою, займаною перед звільненням; щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення, крім щомісячних надбавок (доплат), установлених особам, які мають право на пенсію за вислугу років згідно із законодавством і залишені за їх згодою та в інтересах справи на службі) та премії. Розмір щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії визначається за 24 останні календарні місяці служби підряд перед звільненням.
Отже, Закон України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", який визначає умови, норми і порядок пенсійного забезпечення, зокрема осіб, звільнених з військової служби, та має на меті реалізацію цими особами, конституційного права на державне пенсійне забезпечення і спрямований на встановлення єдності умов та норм пенсійного забезпечення зазначеної категорії громадян України, передбачає включення до грошового забезпечення, з розміру якого обчислюється пенсія, лише щомісячні основні види грошового забезпечення, до яких належать: посадовий оклад, оклад за військовим званням, процентна надбавка за вислугу років, а також щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії.
Тобто, з наведеного слідує висновок, що при обчисленні пенсії військовослужбовця, не враховується такий складовий елемент грошового забезпечення, як одноразові додаткові види грошового забезпечення, зокрема, щорічні, щоквартальні, разові додаткові види грошового забезпечення, крім щомісячних, або тих, що виплачуються раз на місяць.
При цьому, варто врахувати, що факт сплати єдиного внеску не є безумовною підставою для включення виплати, з якої цей внесок утримано, до грошового забезпечення, з розміру якого обчислюється пенсія, та має значення лише для включення до цього грошового забезпечення його видів з переліку, визначеного статтею 43 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", який є вичерпним.
Аналогічна правова позиція щодо застосування зазначених норм матеріального права висловлена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 6 лютого 2019 року у справі № 522/2738/17. Велика Палата Верховного Суду у вказаному рішенні, крім зазначеного, вирішила за необхідне відступити від правового висновку Верховного Суду України, викладеного у постанові цього суду від 10 березня 2015 року (№ 21-70а15).
Отже, доводи апелянта про наявність підстав для включення до грошового забезпечення, з якого обчислюється пенсія, отриманих останнім грошової допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, одноразової грошової винагороди, виплата яких здійснювалася не щомісячно, ґрунтується на неправильному застосуванні норм матеріального права, адже вказані виплати не входять до встановленого частиною 3 статті 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» переліку видів грошового забезпечення.
Правова позиція щодо компенсації за невикористану відпустку, викладена Верховним Судом у постанові від 24 квітня 2019 року у справі № 266/2322/16-а, згідно якої, компенсація за невикористану відпустку не входять до такого переліку складових, з яких обчислюється пенсія відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», оскільки її виплата також здійснювалася не щомісячно, та, більш того, така виплата має компенсаційний характер, вона пов'язана, як правило, зі звільненням військовослужбовця, а тому, ця виплата не є щомісячною і не має систематичного характеру, її розмір не є фіксованим, з огляду на що, не є складовою грошового забезпечення військовослужбовця, з якого обчислюється пенсія.
З приводу винагороди за участь в антитерористичній операції, колегія суддів звертає увагу на те, винагорода за участь в антитерористичній операції є додатковою виплатою військовослужбовцям, яких залучено до участі у ній. При цьому, виплата винагороди залежить від певних умов та лише в означений період, а також, під час безперервного перебування на стаціонарному лікуванні після отриманих у такий період поранень (контузії, травми, каліцтва). Тобто, така виплата не є постійною і не має систематичного характеру, а її розмір залежить як від днів участі в антитерористичній операції так і від виконаних завдань, що визначається наказом командира.
За таких обставин, слідує висновок, що винагорода за участь в антитерористичній операції не має систематичного характеру, є тимчасовою виплатою для тих військовослужбовців, які залучені до участі у ній, вона залежить від певних обставин, її розмір не є фіксованим, а виплата не є щомісячною, у зв'язку з чим, така винагорода не є щомісячним додатковим видом грошового забезпечення, який є складовим елементом грошового забезпечення, з якого обчислюється пенсія, відповідно до статті 43 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».
Правова позиція щодо відсутності підстав для включення до складу грошового забезпечення винагороди за участь в антитерористичній операції висловлена Верховним Судом, зокрема, у постановах від 18 квітня 2019 року у справі № 431/703/17 та від 21 листопада 2019 року у справі № 417/3210/16-а.
Отже, позовні вимоги в частині зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві здійснити перерахунок пенсії із включенням до складу грошового забезпечення ОСОБА_1 , з якого обчислюється пенсія, названих вище одноразових додаткових видів грошового забезпечення не підлягають задоволенню.
Під час розгляду даного спору по суті, судом першої інстанції було досліджено, що, відповідно до розрахунку пенсії за вислугу років ОСОБА_1 , останньому з 11.01.2018 призначено пенсію у розмірі 70% грошового забезпечення (вислуга років 27) відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", виходячи з суми для обчислення пенсії - 9.931,58 грн., до якої включено: посадовий оклад - 1600,00 грн.; оклад за військове звання - 135,00 грн.; процентна надбавка за вислугу років 40 % - 694,00 грн.; середньомісячна сума додаткових видів грошового забезпечення за 24 місяці, у тому числі: робота з таємними виробами, носіями, документами 15% 15%; надбавка за особливо важливі завдання 50 %; ноус наземн.авіа спеціалістів за безпеку польотів 15%; премія 380% - 7.502,58 грн. (а.с. 19)
Згідно довідки Фінансового управління Генерального штабу Збройних сил України про додаткові види грошового забезпечення та премії для обчислення пенсії від 11.01.2018 № 305/17, до неї включено: посадовий оклад; оклад за військове звання; надбавка за вислугу років; надбавка за виконання особливо важливих завдань; надбавка за роботу, яка передбачає допуск до державної таємниці; надбавка за особливі умови служби; премія. (а.с. 19, 380%)
Тобто, задоволення позовних вимог в цій частині, призвело б до зайвого зобов'язання відповідача здійснити повторний перерахунок пенсії на підставі вже врахованих додаткових видів грошового забезпечення (премія, тощо). В іншій частині - такі взагалі не підлягають включенню до складу грошового забезпечення, з якого розраховується пенсія.
Проте, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції було помилково відмовлено позивачу в задоволенні позовної вимоги про включення до грошового забезпечення, з якого розраховується пенсія позивача, щомісячної грошової винагороди.
З матеріалів справи вбачається, що позивач отримував щомісячну додаткову грошову винагороду з січня 2016 року по грудень 2017 року. (24 місці)
Отже, зазначена щомісячна додаткова грошова винагорода, виплачувалась позивачу щомісяця з дня запровадження до дня звільнення його з військової служби, тобто, мала постійний (систематичний) характер, що підтверджується довідкою від 09.02.2018 № 305/124. (а.с. 20)
Верховний Суд вже розглядав подібні справи і дійшов до переконання, що щомісячна додаткова грошова винагорода, з якої утримувався єдиний внесок, має бути включена до складу грошового забезпечення, з якого здійснюється обчислення пенсії. (постанова Великої Палати Верховного Суду від 06.02.2019 у справі № 522/2738/17 та ін.).
Колегія суддів вважає, що додаткову грошову винагороду до складу грошового забезпечення, з якого обчислено пенсію, позивачу не було включено неправомірно.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною 2 ст. 77 КАС України, передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Висновки суду апеляційної інстанції за наслідком розгляду апеляційної скарги ОСОБА_1 .
Доводи апеляційної скарги частково спростовують висновки суду першої інстанції, викладені в оскаржуваному рішенні.
Крім того, колегія суддів звертає увагу на те, що правова позиція, висловлена судом першої інстанції в оскаржуваному рішенні в частині позовних вимог, відповідає висновкам Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, викладеним у постанові від 26.03.2020 у справі № 813/189/18.
Проте, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції помилково не було враховано доводів позивача про необхідність включення до грошового забезпечення, з якого розраховується пенсія позивача, щомісячної грошової винагороди. Зазначене підтверджується постановою Великої Палати Верховного Суду від 06.02.2019 у справі № 522/2738/17.
Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 315 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.
У відповідності до п. 4 ч. 1 ст. 317 КАС України, підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції порушено норми матеріального права, що призвели до помилкового вирішення спору в частині позовних вимог, а тому, рішення суду першої інстанції у відповідній частині необхідно скасувати та прийняти нову постанову, якою позовні вимоги задовольнити частково. У іншій частині оскаржуване рішення підлягає залишенню без змін.
Керуючись ст. ст. 243, 311, 315, 317, 321, 322, 325, 328 - 331 КАС України, суд,
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити частково.
Рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 17.04.2020 - скасувати в частині відмови в задоволенні позовних вимог про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві здійснити перерахунок та виплату раніше призначеної пенсії за вислугу років ОСОБА_1 з урахуванням щомісячної додаткової грошової винагороди, починаючи з 01.03.2018.
Прийняти нову постанову в цій частині, якою адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання протиправними дій, зобов'язати вчинити дії задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві в проведенні перерахунку раніше призначеної пенсії за вислугу років ОСОБА_1 без урахування щомісячної додаткової грошової винагороди.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві здійснити перерахунок та виплату раніше призначеної пенсії за вислугу років ОСОБА_1 з урахуванням щомісячної додаткової грошової винагороди, визначеної в довідці № 305/124 від 09.02.2018, починаючи з 01.03.2018, з урахуванням вже виплачених сум.
У іншій частині рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 17.04.2020 - залишити без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена з підстав, визначених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.
Головуючий суддя О.М. Ганечко
Судді Я.М. Василенко
О.І. Шурко