Справа № 640/2432/19
08 липня 2020 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі:
Головуючого судді: Чаку Є.В.,
суддів: Федотова І.В., Мєзєнцева Є.І.
за участю секретаря Муханькової Т.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду питання про зупинення провадження у справі при розгляді апеляційної скарги Державної судової адміністрації України на рішення Київського окружного адміністративного суду від 29 листопада 2019 року (справу розглянуто в порядку письмового провадження) у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Окружного адміністративного суду міста Києва, Державної судової адміністрації України про визнання протиправною бездіяльність та стягнення суми недоотриманої суддівської винагороди,
ОСОБА_1 звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Окружного адміністративного суду міста Києва (далі - відповідач 1), Державної судової адміністрації України (далі - відповідач 2) про визнання протиправною бездіяльність Окружного адміністративного суду міста Києва щодо нездійснення нарахування та виплати ОСОБА_1 суддівської винагороди, обчисленої на підставі первинної редакції Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 07.07.2010 року №2453-VІ, виходячи з розміру посадового окладу судді, обрахованого на підставі мінімальної заробітної плати, визначеної Законом України «Про державний бюджет України на 2018 рік», у період з 04.12.2018 року по 24.12.2018 року; стягнення з Державної судової адміністрації України на користь позивача суму недоотриманої суддівської винагороди; зобов'язання відповідача 1 починаючи з 25.12.2018 року здійснювати нарахування та виплату ОСОБА_1 суддівської винагороди у розмірі, встановленому первинною редакцією Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 07.07.2010 року №2453-VІІ, виходячи із посадового окладу судді у 15 мінімальних заробітних плат, з урахуванням розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом про Державний бюджет України на відповідний бюджетний період.
Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 16 квітня 2020 року адміністративний позов задоволено частково.
Не погоджуючись з таким судовим рішенням, Державна судова адміністрація України подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні позову у повному обсязі. На думку апелянта, рішення суду першої інстанції прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
Сторони в судове засідання не з'явилися, про час, дату та місце слухання справи повідомлялися належним чином.
Клопотань про відкладення розгляду справи на іншу дату чи про розгляд справи за участі представників сторін до суду не надходило.
Судом поставлено на обговорення питання зупинення провадження у справі до набрання чинності рішенням Верховного Суду у зразковій справі №Пз/9901/17/19 (200/9195/19-а).
Відповідно до п. 5 ч.2 ст. 236 КАС України суд має право зупинити провадження у справі в разі перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (в іншій справі) у касаційному порядку палатою, об'єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду - до набрання законної сили судовим рішенням касаційної інстанції.
Як слідує з позовних вимог позивач просить, зокрема: нарахувати та виплатити йому суддівську винагороду, обчислену на підставі первинної редакції Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 07.07.2010 року №2453-VІ, виходячи з розміру посадового окладу судді, обрахованого на підставі мінімальної заробітної плати, визначеної Законом України «Про державний бюджет України на 2018 рік», у період з 04.12.2018 року по 24.12.2018 року, а також у період з 24.12.2018 року та у подальшому.
11 березня 2020 року Верховним Судом було прийнято рішення у зразковій справи № 200/9195/19-а.
Ознаками типових справ у вказаному рішенні визначено наступне:
1) позивачами є судді, які не пройшли кваліфікаційного оцінювання з метою визначення їх здатності здійснювати правосуддя у відповідному суді;
2) відповідачами є територіальні управління Державної судової адміністрації України;
3) спір виник з аналогічних підстав у відносинах, що регулюються одними нормами права (виплата суддям, які не пройшли кваліфікаційного оцінювання на відповідність займаній посаді суддівської винагороди відповідно до пункту 23 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 2 червня 2016 року, частини третьої статті 133 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 7 липня 2010 року у його первинній редакції, пункту 3 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 6 грудня 2016 року № 1774-VIII, із застосуванням прожиткового мінімуму як розрахункової величини для розрахунку посадового окладу судді після набрання чинності рішенням Конституційного Суду України від 4 грудня 2018 року №11-р/2018);
4) позивачі заявили аналогічні позовні вимоги (визнати протиправними дії відповідачів щодо нарахування й виплати суддям суддівської винагороди із застосуванням розміру посадового окладу - 15 прожиткових мінімумів та зобов'язати здійснити нарахування й виплату такої винагороди, виходячи з 15 мінімальних заробітних плат, починаючи з 4 грудня 2018 року до 30 червня 2019 року. Деякі позивачі додатково заявили вимоги про нарахування і виплату суддівської винагороди з додаванням надбавки за вислугу років у відповідних розмірах від посадового окладу).
Суд вважає, що у зазначеній справі та у справі, яка перебуває в провадженні Шостого апеляційного адміністративного суду, спірні правовідносини пов'язані спільною проблемою, тобто предметом спору- диференціація у визначенні розміру суддівської винагороди залежно від факту проходження суддею кваліфікаційного оцінювання. Відтак, правова позиція Верховного Суду, викладена у постанові від 11 березня 2020 року у зразковій справі № 200/9195/19-а, повинна бути врахована судом для повного, всебічного та об'єктивного розгляду даної справи.
Колегією суддів встановлено, що ухвалою від 18 червня 2020 року Велика Палата Верховного Суду призначила розгляд зразкової справи № 200/9195/19-а на 09 вересня 2020 року.
Відповідно до пункту 5 частини 2 статті 236 КАС України суд зупиняє провадження у справі у разі перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (в іншій справі) у касаційному порядку палатою, об'єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду - до набрання законної сили судовим рішенням касаційної інстанції.
Враховуючи наведене вище, суд дійшов висновку щодо наявності підстав для зупинення провадження у справі до ухвалення Великою Палатою Верховного Суду рішення у справі № 200/9195/19-а.
Керуючись ст. ст. 236, 310, 321, 328, 329 КАС України, суд
Зупинити провадження у справі № 640/2432/9 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Окружного адміністративного суду міста Києва, Державної судової адміністрації України про визнання протиправною бездіяльність та стягнення суми недоотриманої суддівської винагороди - до ухвалення Великою Палатою Верховного Суду рішення у справі № 200/9195/19-.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і може бути оскаржена протягом тридцяти днів безпосередньо до Верховного Суду.
Головуючий суддя: Є.В. Чаку
Судді: І.В. Федотов
Є.І.Мєзєнцев