Закупівлі
Аукціони
Увійти до системи
Тарифи та оплата
Про систему Справа № 640/14388/19 Суддя (судді) першої інстанції: Клочкова Н.В.
07 липня 2020 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
судді-доповідача: Собківа Я.М.,
суддів: Василенка Я.М., Глущенко Я.Б.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Департаменту освіти та гуманітарної політики Черкаської міської ради на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 21 лютого 2020 року у справі за адміністративним позовом Департаменту освіти та гуманітарної політики Черкаської міської ради до Антимонопольного комітету України, третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Товариство з обмеженою відповідальністю "Кап-Прод" про визнання протиправним та скасування рішення, -
Департамент освіти та гуманітарної політики Черкаської міської ради звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом, у якому просив визнати протиправним та скасувати рішення Постійно діючої адміністративної колегії Антимонопольного комітету України з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель № 8289-р/пк-пз від 24.06.2019 року.
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 21 лютого 2020 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено повністю.
В апеляційній скарзі Департамент освіти та гуманітарної політики Черкаської міської ради, посилаючись на порушення окружним адміністративним судом норм матеріального та процесуального права, які призвели до неправильного вирішення справи, просить скасувати вказане судове рішення та прийняти нову постанову про задоволення позовних вимог в повному обсязі.
Відповідно до ч.1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодного з учасників справи у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.
Предметом апеляційного оскарження є судове рішення, яке прийняте судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, у зв'язку з чим колегія суддів вважає за можливе розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження).
На адресу Шостого апеляційного адміністративного суду надійшов відзив на апеляційну скаргу від Антимонопольного комітету України, в якій відповідач просив залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, Департаментом освіти та гуманітарної політики Черкаської міської ради оголошено процедуру закупівлі «ДК 021:2015:15110000-2-М'ясо», оголошення про проведення якої оприлюднене на веб-порталі Уповноваженого органу за № UA-2019-04-22-000637-а.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Кап-Прод" подало до Антимонопольного комітету України через електронну систему закупівель скаргу від 03.06.2019 року № UA-2019-04-22-000637-a.b2 щодо порушення позивачем порядку проведення процедури закупівлі за предметом «ДК 021:2015:15110000-2 - М'ясо».
Також Товариство з обмеженою відповідальністю "Кап-Прод" повідомило про встановлення позивачем дискримінаційних вимог в тендерній документації.
Рішенням постійно діючої адміністративної колегії Антимонопольного комітету України з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель № 8289-р/пк-пз від 24.06.2019 року скаргу задоволено, зобов'язано Департамент освіти та гуманітарної політики Черкаської міської ради внести зміни до тендерної документації за процедурою закупівлі - «ДК 021:2015:15110000-2-М'ясо», оголошення про проведення якої оприлюднене на веб-порталі Уповноваженого органу за № UA-2019-04-22-000637-а, з метою усунення порушень, які викладені у мотивувальній частині рішення.
Вважаючи оскаржуване рішення відповідача протиправним та таким, що підлягає скасуванню, позивач звернувся до суду з позовом за захистом своїх охоронюваних законом прав та інтересів.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади встановлює Закон України «Про публічні закупівлі» від 25.12.2015 року № 922-V-III (надалі за текстом - «Закон № 922»).
Метою цього Закону є забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвиток добросовісної конкуренції.
Відповідно до ч.1.ст. 1 Закону № 922 тендерна документація - документація щодо умов проведення публічних закупівель, що розробляється та затверджується замовником і оприлюднюється для вільного доступу на веб-порталі Уповноваженого органу та авторизованих електронних майданчиках.
Тендерна пропозиція - пропозиція щодо предмета закупівлі або його частини (лота), яку учасник подає замовнику відповідно до вимог тендерної документації.
Відповідно до ч. 2 ст. 22 Закону № 922 тендерна документація безоплатно оприлюднюється замовником на веб-порталі Уповноваженого органу для загального доступу.
Тендерна документація повинна містити: інструкцію з підготовки тендерних пропозицій; один або декілька кваліфікаційних критеріїв до учасників відповідно до статті 16, вимоги, встановлені статтею 17 цього Закону, та інформацію про спосіб підтвердження відповідності учасників установленим критеріям і вимогам згідно із законодавством. Замовник не вимагає документального підтвердження інформації про відповідність вимогам статті 17 у разі, якщо така інформація міститься у відкритих єдиних державних реєстрах, доступ до яких є вільним; інформацію про необхідні технічні, якісні та кількісні характеристики предмета закупівлі, у тому числі відповідну технічну специфікацію (у разі потреби - плани, креслення, малюнки чи опис предмета закупівлі). При цьому технічна специфікація повинна містити: детальний опис товарів, робіт, послуг, що закуповуються, у тому числі їх технічні та якісні характеристики; вимоги щодо технічних і функціональних характеристик предмета закупівлі у разі, якщо опис скласти неможливо або якщо доцільніше зазначити такі показники; посилання на стандартні характеристики, вимоги, умовні позначення та термінологію, пов'язану з товарами, роботами чи послугами, що закуповуються, передбачені існуючими міжнародними або національними стандартами, нормами та правилами. Технічна специфікація не повинна містити посилання на конкретну торговельну марку чи фірму, патент, конструкцію або тип предмета закупівлі, джерело його походження або виробника. У разі якщо таке посилання є необхідним, воно повинно бути обґрунтованим, а специфікація повинна містити вираз "або еквівалент". Технічні, якісні характеристики предмета закупівлі повинні передбачати необхідність застосування заходів із захисту довкілля; кількість товару та місце його поставки; місце, де повинні бути виконані роботи чи надані послуги, їх обсяги; строки поставки товарів, виконання робіт, надання послуг; проект договору про закупівлю з обов'язковим зазначенням порядку змін його умов; опис окремої частини або частин предмета закупівлі (лота), щодо яких можуть бути подані тендерні пропозиції, у разі якщо учасникам дозволяється подати тендерні пропозиції стосовно частини предмета закупівлі (лота); перелік критеріїв та методику оцінки тендерних пропозицій із зазначенням питомої ваги критеріїв. Опис методики оцінки за критерієм "ціна" повинен містити інформацію про врахування податку на додану вартість (ПДВ); строк, протягом якого тендерні пропозиції вважаються дійсними, але не менше ніж 90 днів з дати розкриття тендерних пропозицій; інформацію про валюту, у якій повинна бути розрахована і зазначена ціна тендерної пропозиції; інформацію про мову (мови), якою (якими) повинні бути складені тендерні пропозиції; зазначення кінцевого строку подання тендерних пропозицій; розмір, вид та умови надання забезпечення тендерних пропозицій (якщо замовник вимагає його надати); розмір, вид, строк та умови надання, умови повернення та неповернення забезпечення виконання договору про закупівлю (якщо замовник вимагає його надати); прізвище, ім'я та по батькові, посаду та адресу однієї чи кількох посадових осіб замовника, уповноважених здійснювати зв'язок з учасниками; у разі закупівлі робіт - вимогу про зазначення учасником у тендерній пропозиції інформації (повне найменування та місцезнаходження) щодо кожного суб'єкта господарювання, якого учасник планує залучати до виконання робіт як субпідрядника в обсязі не менше ніж 20 відсотків від вартості договору про закупівлю.
Законом № 922 визначено, що тендер (торги) - здійснення конкурентного відбору учасників з метою визначення переможця торгів згідно з процедурами, установленими цим Законом (крім переговорної процедури закупівлі). Тендерна пропозиція - пропозиція щодо предмета закупівлі або його частини (лота), яку учасник подає замовнику відповідно до вимог тендерної документації.
Переможець процедури закупівлі - учасник, тендерна пропозиція якого відповідає всім критеріям та умовам, що визначені у тендерній документації, і визнана найбільш економічно вигідною, та якому замовник повідомив про намір укласти договір, або учасник, якому замовник повідомив про намір укласти договір за результатами застосування переговорної процедури закупівлі.
Порядок розгляду та оцінки замовником тендерних пропозицій визначений в ст. 28 Закону № 922.
Зокрема, відповідно до ч. 4 цієї статті, після оцінки пропозицій замовник розглядає тендерні пропозиції на відповідність вимогам тендерної документації з переліку учасників, починаючи з учасника, пропозиція якого за результатом оцінки визначена найбільш економічно вигідною. Строк розгляду тендерної пропозиції, яка за результатами оцінки визначена найбільш економічно вигідною, не повинен перевищувати п'яти робочих днів з дня визначення найбільш економічно вигідної пропозиції
У разі відхилення тендерної пропозиції, що за результатами оцінки визначена найбільш економічно вигідною, замовник розглядає наступну тендерну пропозицію з переліку учасників, що вважається найбільш економічно вигідною.
У разі якщо оголошення про проведення процедури закупівлі оприлюднюється відповідно до норм частини четвертої статті 10 цього Закону, замовник розглядає тендерні пропозиції на відповідність технічним вимогам, визначеним у тендерній документації, та визначає відповідність учасників кваліфікаційним критеріям до проведення автоматичної оцінки тендерних пропозицій у строк, що не перевищує 20 робочих днів.
За результатами розгляду та оцінки тендерної пропозиції замовник визначає переможця та приймає рішення про намір укласти договір згідно з цим Законом (ч. 6 ст.28 Закону № 922).
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 30 Закону № 922 замовник відхиляє тендерну пропозицію в разі якщо тендерна пропозиція не відповідає умовам тендерної документації.
Згідно з ч. 1 ст. 28 Закону № 922 оцінка тендерних пропозицій проводиться автоматично електронною системою закупівель на основі критеріїв і методики оцінки, зазначених замовником у тендерній документації, та шляхом застосування електронного аукціону.
Критеріями оцінки є, зокрема, у разі здійснення закупівлі товарів, робіт і послуг, що виробляються, виконуються чи надаються не за окремо розробленою специфікацією (технічним проектом), для яких існує постійно діючий ринок, - ціна.
У разі якщо оголошення про проведення процедури закупівлі оприлюднюється відповідно до норм ч. 4 ст. 10 цього Законупроводиться оцінка лише тих тендерних пропозицій, що не були відхилені згідно з цим Законом.
Відповідно до ч. 5. ст. 28 Закону № 922 у разі, якщо оголошення про проведення процедури закупівлі оприлюднюється відповідно до норм частини четвертої статті 10 цього Закону, замовник розглядає тендерні пропозиції на відповідність технічним вимогам, визначеним у тендерній документації, та визначає відповідність учасників кваліфікаційним критеріям до проведення автоматичної оцінки тендерних пропозицій у строк, що не перевищує 20 робочих днів.
За результатами розгляду складається протокол розгляду тендерних пропозицій за формою, встановленою Уповноваженим органом, та оприлюднюється замовником на вебпорталі Уповноваженого органу відповідно до статті 10 цього Закону. Після оприлюднення замовником протоколу розгляду тендерних пропозицій електронною системою закупівель автоматично розсилаються повідомлення всім учасникам тендеру та оприлюднюється перелік учасників, тендерні пропозиції яких не відхилені згідно з цим Законом. Дата і час проведення електронного аукціону визначаються електронною системою автоматично, але не раніше ніж через п'ять днів після оприлюднення протоколу розгляду тендерних пропозицій.
Частиною 1 статті 30 Закону № 922 встановлено, що замовник відхиляє тендерну пропозицію в разі якщо:
1) учасник: не відповідає кваліфікаційним (кваліфікаційному) критеріям, установленим статтею 16 цього Закону; не надав забезпечення тендерної пропозиції, якщо таке забезпечення вимагалося замовником;
2) переможець: відмовився від підписання договору про закупівлю відповідно до вимог тендерної документації або укладення договору про закупівлю; не надав документи, що підтверджують відсутність підстав, передбачених статтею 17 цього Закону;
3) наявні підстави, зазначені у статті 17 і частині сьомій статті 28 цього Закону;
4) тендерна пропозиція не відповідає умовам тендерної документації.
За змістом ч.3. ст. 8 Закону № 922 Антимонопольний комітет України як орган оскарження з метою неупередженого та ефективного захисту прав та законних інтересів осіб, пов'язаних із участю у процедурах державної закупівлі, створює постійно діючу адміністративну колегію з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері державних закупівель. Рішення постійно діючої адміністративної колегії приймаються від імені Антимонопольного комітету України. Рішення органу оскарження оформляються у письмовій формі та надсилаються не пізніше наступного робочого дня після їх прийняття Уповноваженому органу, суб'єкту оскарження, замовнику, центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, та редакції державного офіційного друкованого видання з питань державних закупівель, а в разі здійснення закупівлі за процедурою електронного реверсивного аукціону також оператору електронного майданчика. Рішення органу оскарження може бути оскаржено суб'єктом оскарження чи замовником до суду протягом місячного строку з дня, коли особа дізналася про його прийняття.
Статтею 18 цього ж Закону передбачено, що орган оскарження приймає протягом 15 робочих днів з дня отримання скарги обґрунтоване рішення, в якому зазначаються: висновок органу оскарження про наявність або відсутність порушення процедури закупівлі; висновок органу оскарження про задоволення скарги або про відмову в її задоволенні повністю чи частково; у разі коли скаргу не задоволено, - підстави та обґрунтування прийняття такого рішення; у разі коли скаргу задоволено повністю або частково, - зобов'язання усунення замовником порушення процедури закупівлі та/або відновлення процедури закупівлі з моменту попереднього законного рішення чи правомірної дії замовника.
Отже, постійно діюча адміністративна колегія з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель за результатами розгляду скарг має прийняти обґрунтоване законне рішення, яке має містити висновок органу оскарження про наявність або відсутність порушення процедури закупівлі, висновок органу оскарження про задоволення скарги або про відмову в її задоволенні повністю чи частково, підстави та обґрунтування прийняття такого рішення.
Наведені правові норми свідчать, що орган оскарження перевіряє оскаржувані рішення, дії чи бездіяльності замовника на предмет їх відповідності законодавству у сфері публічних закупівель, зокрема, Закону № 922.
Статтею 3 Закону № 922 визначено, що закупівлі здійснюються за такими принципами: -добросовісна конкуренція серед учасників; -максимальна економія та ефективність; -відкритість та прозорість на всіх стадіях закупівель; -недискримінація учасників; -об'єктивна та неупереджена оцінка тендерних пропозицій; -запобігання корупційним діям і зловживанням.
Відповідно до ст. 5 Закону № 922 вітчизняні та іноземні учасники всіх форм власності та організаційно-правових форм беруть участь у процедурах закупівель на рівних умовах.
Замовник не може встановлювати дискримінаційні вимоги до учасників.
Відповідно до ст. 16 Закону № 922 замовник вимагає від учасників подання ними документально підтвердженої інформації про їх відповідність кваліфікаційним критеріям.
Замовник установлює один або декілька з таких кваліфікаційних критеріїв:
-наявність обладнання та матеріально-технічної бази;
-наявність працівників відповідної кваліфікації, які мають необхідні знання та досвід;
-наявність документально підтвердженого досвіду виконання аналогічного договору.
Визначені замовником згідно з цією статтею кваліфікаційні критерії та перелік документів, що підтверджують інформацію учасників про відповідність їх таким критеріям, зазначаються в тендерній документації та вимагаються під час проведення переговорів з учасником (у разі застосування переговорної процедури закупівлі).
Відповідно до ч.2. ст. 22 Закону № 922 тендерна документація повинна містити, зокрема, один або декілька кваліфікаційних критеріїв до учасників відповідно до статті 16 та інформацію про спосіб підтвердження відповідності учасників установленим критеріям.
Відповідно до ч.2. ст. 22 Закону № 922 тендерна документація може містити також іншу інформацію відповідно до законодавства, яку замовник вважає за необхідне до неї включити.
Тендерна документація не повинна містити вимог, що обмежують конкуренцію та призводять до дискримінації учасників.
Третя особа зазначила, що відповідно до п.5. розділу ІІІ тендерної документації учасник подає, як частину своєї пропозиції документи, що підтверджують його кваліфікацію, а саме оригінал(-и) позитивного(-их) відгуку(-ів) щодо виконання аналогічного договору, а також завірену учасником копію цього договору. (Фактичне виконання договору(-ів) обов'язкового вказати у відгуці).
Позивач встановив, що аналогічним може вважатися договір, у якому, як встановлено ст. 180 ГК України, обов'язково має бути визначено предмет договору. При цьому, умови про предмет у господарському договорі повинні визначати найменування (номенклатуру, асортимент) та кількість продукції.
Тому, предметом аналогічного договору, що подає учасник, має бути товар, що за номенклатурою (асортиментом) та кількістю має відповідати у повному обсязі (або більше) номенклатурі та кількості товару, що закуповується замовником. Номенклатура та кількість товару, що закуповується наведені у п.6. р. ІІІ цієї тендерної документації.
Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, відповідно до оголошення про відкриті торги №UA-2019-04-22-000637-а очікувана вартість складає 4 015 750,00 грн.
Отже, учасники повинні надати підтвердження виконання аналогічного договору у такій же кількості, що і предмет закупівлі.
Третя особа зазначала, що даний пункт позивачем, не дивлячись на Рішення відповідача, змінений на ще більш дискримінаційний та антикорупційний.
На думку Товариства з обмеженою відповідальністю "Кап-Прод" позивач жодним чином не обґрунтував необхідність встановлення такого критерію постачання аналогічного товару в кількості, не менше 38 150,00 кг.
Третя особа не має досвіду поставок м'яса в асортименті та в кількості предмета закупівлі, однак має тривалий та успішний досвід поставок продуктів харчування (у тому числі і м'яса) у менших обсягах, які однак дозволяють з впевненістю гарантувати поставки предмету закупівлі відповідної якості у визначені договором строки.
Станом на дату подання скарги, третя особа мала успішний досвід виконання аналогічних договорів в обсязі 15% від очікуваної вартості закупівлі.
Як підприємство, що здійснює поставки різноманітних продуктів харчування по всій території України, третя особа має можливість надати відгуки клієнтів.
Також третя особа звертала увагу, що розповсюдженим способом дискримінації є встановлення певного необґрунтованого вартісного та кількісного обсягу предмета закупівлі. У скарзі третя особа зазначала, що вимога щодо надання аналогічних договорів вартістю у 2 000 000,00 грн. є дискримінаційною стосовно тих учасників, зокрема, третьої особи, які мають досвід з виконання договорів на поставку м'яса в асортименті товарів, який є предметом закупівлі та у кількості не менше 38 150,00 кг. (а таких учасників абсолютна більшість).
Також третя особа просила позивача внести зміни у тендерну документацію та визначити вимогу щодо підтвердження постачання аналогічного товару без вартісного критерію таких договорів, що буде свідчити про недискримінацію учасників, а також забезпечить законне право третьої особи на участь у цій процедурі закупівлі.
Позивач зазначав, що Закон № 922 не встановлює змісту поняття «аналогічний договір», що на його думку вказує на необхідність застосування до таких правовідносин положень ГК України.
Так, статтею 180 ГК України визначено, що зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов'язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов'язкові умови договору відповідно до законодавства.
Частиною 4 ст. 180 ГК України встановлено, що умови про предмет у господарському договорі повинні визначати найменування (номенклатуру, асортимент) та кількість продукції (робіт, послуг), а також вимоги до їх якості. Вимоги щодо якості предмета договору визначаються відповідно до обов'язкових для сторін нормативних документів, зазначених у статті 15 цього Кодексу, а у разі їх відсутності - в договірному порядку, з додержанням умов, що забезпечують захист інтересів кінцевих споживачів товарів і послуг.
Таким чином, спірний кваліфікаційний критерій встановлено позивачем шляхом системного застосування та буквального тлумачення вимог ост. 16 Закону № 922 та ст. 180 ГУ України, що, унеможливлює будь-яку дискримінацію учасників закупівлі, встановлення для них штучних обмежень щодо участі в процедурі закупівлі.
При цьому, позивач не встановлює обмеження щодо виконання поставок одним, двома чи будь-якою мінімально необхідною кількістю договорів, періодом постачання (місяць, рік, два чи більше), а також відповідними галузями замовників (бюджетна чи приватна структури).
Колегія суддів звертає увагу на наступне.
Відповідно до п.1 розділу ІІІ тендерної документації пропозиція подається в електронному вигляді шляхом заповнення електронних форм з окремими полями, в яких зазначається інформація про ціну, інші критерії оцінки (у разі їх встановлення замовником), та вантаження файлів, зокрема, з інформацією та документами, що підтверджують відповідність учасника кваліфікаційним критеріям.
Відповідно до п.5 розділу ІІІ тендерної документації учасник подає я частину своєї пропозиції документи, що підтверджують його кваліфікацію, а саме - оригінал(-и) позитивного(-их) відгуку(-ів) щодо виконання аналогічного договору, а також завірену учасником копію договору. (Фактичне виконання договору (-ів) обов'язково вказати у відгуці).
Позивач встановив, що аналогічним може вважатися договір, у якому, як встановлено ст. 180 ГК України, обов'язково має бути визначено предмет договору. При цьому, умови про предмет у господарському договорі повинні визначати найменування (номенклатуру, асортимент) та кількість продукції.
Тому, предметом аналогічного договору, що подає учасник, має бути товар, що за номенклатурою (асортиментом) та кількістю має відповідати у повному обсязі (або більше) номенклатурі та кількості товару, що закуповується замовником. Номенклатура та кількість товару, що закуповується, наведені у п.6. розділу ІІІ тендерної документації.
Оцінюючи доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що позивач не обґрунтував необхідності встановлення в тендерній документації вищевказаної умови саме в наведеній вище редакції. За таких умов очевидним є, що прийняти участь у процедурі закупівлі зможуть лише суб'єкти господарювання, що здійснювали поставку товару, що за номенклатурою (асортиментом) та кількістю відповідає у повному обсязі (або більше) номенклатурі та кількості товару, що закуповується замовником, що є на думку відповідача дискримінаційним по відношенню до інших суб'єктів господарювання, у тому числі скаржника - третьої особи.
Статтею 3 Закону № 922 визначено, що закупівлі здійснюються, зокрема, за принципом недискримінації учасників, відкритості та прозорості на всіх стадіях закупівель.
Згідно з ч.3. ст. 5 Закону № 922 замовник не може встановлювати дискримінаційні вимоги до учасників.
Частиною 4 ст. 22 зазначеного Закону передбачено, що тендера документація не повинна містити вимог, що обмежують конкуренцію та призводять до дискримінації учасників.
Так, приписи вищезазначених норм Закону № 922 визначають, що дії позивача в частині встановлення в тендерній документації наведених вище вимог у спосіб, наведений вище, порушують вимоги ч. 3 ст. 5 та ч.4. ст. 22 Закону № 922, якими передбачена недискримінація учасників, а також права та законні інтереси скаржника - третьої особи, пов'язані з його участю у процедурі закупівлі та принципи недискримінації учасників, відкритості та прозорості на всіх стадіях закупівель, передбачені ст. 3 Закону № 922.
З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що дії замовника в частині встановлення у тендерній документації наведених вище вимог, порушують вимоги ч.3. ст. 5 та ч.4. ст. 22 Закону № 922, якими передбачена недискримінація учасників, а також права та законні інтереси скаржника - третьої особи, пов'язані з його участю у процедурі закупівлі, та принципи недискримінації учасників, відкритості та прозорості на всіх стадіях закупівель, передбачені ст. 3 Закону № 922.
Згідно з ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Всі наведені апелянтами доводи не спростовують вірних висновків суду першої інстанції.
Положеннями ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись статтями 315, 316, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
Апеляційну скаргу Департаменту освіти та гуманітарної політики Черкаської міської ради залишити без задоволення.
Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 21 лютого 2020 року залишити без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя-доповідач Собків Я.М.
Суддя Василенко Я.М.
Суддя Глущенко Я.Б.