08.07.2020 року м. Дніпро Справа № 904/5958/19
Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючий суддя Вечірко І.О. (доповідач),
судді Верхогляд Т.А., Білецька Л.М.,
секретар Манчік О.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Північний гірничо-збагачувальний комбінат"
на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 25.02.2020 року (головуючий суддя - Манько Г.В.; повний текст складено 02.03.2020 року)
у справі № 904/5958/19
за позовом Акціонерного товариства "Українська залізниця"
в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця", м. Дніпро
до Приватного акціонерного товариства "Північний гірничо-збагачувальний комбінат", м. Кривий Ріг Дніпропетровської області
про стягнення 844 725,36 грн.
1. Короткий зміст позовних вимог та рішення суду першої інстанції.
Акціонерне товариство "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області про стягнення з Приватного акціонерного товариства "Північний гірничо-збагачувальний комбінат" плати за користування вагонами в сумі 541 993,44 грн., збору за зберігання вантажу в сумі 302 731,32 грн.
Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 25.02.2020 року позовні вимоги задоволено. Стягнуто з Приватного підприємства "Північний гірничо-збагачувальний комбінат" на користь Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" плату за користування вагонами в сумі 541 993,44 грн., збору за зберігання вантажу в сумі 302 731,32 грн., судовий збір в сумі 12 670,87 грн.
Вказане рішення мотивовано тим, що позивачем правомірно було оформлено відповідні акти форми ГУ-23а, ГУ-23, на підставі яких розраховано плату за користування спірними вагонами та збір за зберігання вантажу. Не забирання відповідачем вагонів, що простоювали на коліях станції призначення за актами форми ГУ-23, є порушенням вимог статей 46, 47 Статуту залізниць України та Правил видачі вантажів. Господарський суд погодився з доводами позивача, що під'їзна колія ПрАТ "Північний ГЗК" має відповідний колійний розвиток: операції з вагонами виконуються переважно на станціях Навантажувальна, Розвантажувальна, Концентратна. Кожна з наведених станцій має достатньо колій для розміщення вагонів, щодо яких здійснюються навантажувально-розвантажувальні операції. Наявні у справі докази є підставою для задоволення позовних вимог.
2. Підстави, з яких порушено питання про перегляд судового рішення та узагальнені доводи учасників справи.
Відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 25.02.2020 року, відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі, судові витрати покласти на позивача.
2.1. Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу.
Апеляційна скарга мотивована тим, що рішення суду першої інстанції прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, висновки суду зроблені після неповного та необ'єктивного з'ясування всіх обставин, що мають значення для справи. Господарський суд при ухваленні рішення не приділив уваги наявним доводам відповідача в їх сукупності, судом не було здійснено належного аналізу документального обґрунтування відсутності вини відповідача, що стало наслідком задоволення позовних вимог у повному обсязі, за відсутності належних на те підстав. Позивачем не було надано суду належних доказів зайнятості всіх колій ст. Терни, передбачених пунктом 6 Договору про експлуатацію. Також позивачем не доведено факт зайнятості колій на ст. Терни з вини відповідача. Акти загальної форми, що додані до позовної заяви, враховуючи кількість вагонів та періоди їх затримки не доводять, що усі колії станції Терни у зазначені періоди були зайняті з вини відповідача, тобто не доведено вини вантажовласника у неможливості прийняти вагони. Відповідач був готовий прийняти на свої під'їзні колії спірні вагони, затримані згідно наказів №№ 1317, 1335, 1339, а позивач не довів належним чином вину відповідача у затримці вагонів, тому відсутні підстави для нарахування плати за користування вагонами, передбачені статтею 119 Статуту та збору за зберігання вантажу, передбаченого статтею 46 Статуту, на які посилається позивач. Зайнятість прийомно-відправочних колій по ст. Терни згідно технологічного процесу роботи станції планує поїзний диспетчер дирекції з урахуванням підводу під навантаження порожніх власних вагонів парку Укрзалізниці і власних вагонів з вантажами на адресу підприємств, маневрової роботи, необхідності приймання навантажених маршрутів з ПрАТ "ПІВНГЗК", обгону локомотивів, для чого необхідна наявність вільних колій станції. З урахуванням пункту 12 Інструкції оформлення затримки поїздів на підходах до станції призначення на Придніпровській залізниці, диспетчер в першу чергу має відправляти затриманий поїзд згідно того наказу, який було видано раніше. Проте, під час дії наказу № 1339 (станція Савро, діяв з 17.06.2019 року 13:50 год. по 24.06.2019 року 17:20 год.) по станції Савро раніше підправлено поїзд, що було затримано пізніше за наказом № 1341 ( з 18.06.2019 року 03:55 год. до 18.06.2019 року 08:45 год.). Затримка спірних вагонів на підходах до станції Терни в період з 18.06.2019 року 08:45 год. за наказом № 1339 здійснювалась з причин, що не залежать від відповідача. Поїзним диспетчером дирекції в порушення пункту 12 Інструкції "штучно" затримано вагони, затримані за наказами №№ 1320, 1359. В результаті чого позивачем неправомірно та необґрунтовано було зроблено розрахунок заборгованості згідно цих наказів. На думку відповідача, плата за користування вагонами за наказами №№ 1317, 1335, 1339 складає 4 300,44 грн. (з ПДВ), збір за зберігання вантажу за вказаними наказами складає 0,00 грн. (з ПДВ). Таким чином, плата за користування вагонами та збір за зберігання вантажу складає 4 300,44 грн. Суд першої інстанції проігнорував доводи відповідача, що неправомірність дій диспетчера при відправленні раніше затриманих поїздів пізніше, ніж це передбачено Інструкцією та невірного розрахунку суми позовних вимог підтверджена висновками Вищого господарського суду України, викладеними в постанові від 04.10.2017 року у справі № 904/6081/16. Господарським судом не в повній мірі було з'ясовано докази та обставини, на які позивач посилався як на підставу своїх вимог, що в свою чергу призвело до помилкового висновку суду у даній справі.
2.2. Узагальнені доводи інших учасників провадження у справі.
Позивач у відзиві на апеляційну скаргу просить продовжити строк для надання відзиву на апеляційну скаргу, залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення Господарського суду від 25.02.2020 року - без змін.
Згідно постанови Кабінету Міністрів України від 20.05.2020 року № 392 "Про внесення змін до деяких актів Кабінету Міністрів України" на території України продовжено карантин до 22.06.2020 року.
Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" від 30.03.2020 № 540-IX (який набрав чинності 02.04.2020) розділ X "Прикінцеві положення" Господарського процесуального кодексу України було доповнено пунктом 4 такого змісту: "Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 46, 157, 195, 229, 256, 260, 288, 295, 306, 321, 341, 346, 349, а також інші процесуальні строки щодо зміни предмета або підстави позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, апеляційного оскарження, залишення апеляційної скарги без руху, повернення апеляційної скарги, подання заяви про скасування судового наказу, розгляду справи по суті, строки, на які зупиняється провадження, подання заяви про перегляд судових рішень за нововиявленими або виключними обставинами, звернення зі скаргою, оскарження рішення третейського суду, судового розгляду справи, касаційного оскарження, подання відзиву продовжуються на строк дії такого карантину. Строк, який встановлює суд у своєму рішенні, не може бути меншим, ніж строк карантину, пов'язаного із запобіганням поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)".
Враховуючи вказані норми чинного законодавства, строк на подачу відзиву на апеляційну скаргу є продовженим в силу вищевказаного Закону, а тому колегія суддів приймає поданий відзив.
У відзиві позивач посилається на те, що залізниця не мала можливості доставити спірні вагони на станцію призначення з огляду на знаходження на її коліях вагонів, що прибули на адресу відповідача раніше та своєчасно не забиралися ним на свої під'їзні колії. Дані факти засвідчено в складених на станції призначення Терни актах загальної форми ГУ-23, які відповідальними працівниками Комбінату підписано без заперечень. Доводи скаржника щодо відсутності в період дії спірного наказу на коліях станції Терни затриманих за актами загальної форми вагонів є безпідставними, оскільки в період дії спірних наказів на коліях станції Терни знаходились вагони, які своєчасно не забиралися відповідачем на під'їзну колію, про що складено акти форми ГУ-23. Обов'язок залізниці враховувати наявність чи відсутність проміжків часу, протягом яких та чи інша колія ставала вільною, та час знаходження вагонів під технологічними операціями при видачі наказу про затримку не передбачені жодним законодавчим актом, як і жодним нормативним актом чи будь-яким іншим документом не передбачено, що за умов проведення технологічних операцій по прибуттю та відправленню поїздів всі колії станції повинні бути зайняті. Визначеної договором домовленості між залізницею та ПрАТ "ПІВНГЗК" про займання всіх або певних колій також не існує. Пункт 12 Інструкції оформлення затримки поїздів на підходах до станції призначення на Придніпровській залізниці, затвердженої наказом начальника залізниці № 75/Н від 08.02.2011 року, не містить імперативної норми, яка б зобов'язувала позивача відправляти затримані на підходах вагони першочергово. Жодним законодавчим актом не визначено черговості подачі вагонів, які прибувають на адресу вантажоодержувачів. Наказ № 1341, на який посилається відповідач, не міститься в матеріалах даної справи та не має відношення до затримки спірних вагонів за наказом № 1339. В свою чергу, на час дії спірного наказу на коліях станції Терни вже було затримано вагони, які не забиралися відповідачем на під'їзну колію, що зафіксовано актами форми ГУ-23. Таким чином, затримка спірних вагонів на підходах до станції призначення Терни за спірними наказами відбулася з урахуванням фактичної поїзної обстановки, що склалася на дільниці. Заявка відповідача доставити на його адресу в першу чергу затримані за спірними наказами вагони, з підтвердженням готовності їх прийняття на під'їзну колію, була відсутня. Письмові заперечення представників комбінату, викладені ними при підписанні відомостей плати та накопичувальних карток, не свідчать самі по собі без підтвердження належними та допустимими доказами обставин про недоведеність позивачем позовних вимог. Контррозрахунок відповідача, наведений ним у відзиві на позовну заяву, складено на припущеннях останнього, не містить нормативного обґрунтування та суперечить нормам чинного законодавства.
3. Апеляційне провадження.
3.1. Процедура апеляційного провадження в апеляційному господарському суді.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 06.04.2020 року відкрито апеляційне провадження у справі.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 27.05.2020 року розгляд апеляційної скарги призначено у судовому засіданні на 08.07.2020 року.
В судовому засіданні представник позивача проти доводів апеляційної скарги заперечував, просив відмовити у її задоволенні.
Відповідач наданими йому процесуальними правами не скористався та не направив в судове засідання свого повноважного представника, хоча про день, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.
Суд апеляційної інстанції з метою дотримання процесуальних строків розгляду апеляційної скарги, враховуючи те, що участь в засіданні суду є правом, а не обов'язком сторони, дійшов висновку про можливість розгляду справи за відсутності представника відповідача.
3.2. Фактичні обставини справи, встановлені судом апеляційної інстанції.
Взаємовідносини позивача з власником копії - ПрАТ "ПІВНГЗК", порядок і умови експлуатації залізничних під'їзних колій, визначаються договором. Порядок подачі і забирання вагонів і контейнерів на залізничній під'їзній колії встановлюється договором на експлуатацію залізничної колії. Відносини щодо подачі і забирання вагонів між Залізницею та ПрАТ "Північний ГЗК" здійснюються на підставі договору № ПР/М-17-2/14-744/НЮдч "Про експлуатацію залізничної під'їзної колії Приватного акціонерного товариства "Північний гірничо-збагачувальний комбінат", яка примикає до станцій Терни, Рядова Придніпровської залізниці" від 14.12.2017 року (надалі - Договір).
Пунктом 1 Договору передбачено, що згідно із Статутом залізниць України, Правилами перевезень вантажів залізничним транспортом України і на умовах цього Договору експлуатується під'їзна колія, що належить власнику колії, яка примикає до станції Терни - стрілками №№ 2, 4, 6 у парній горловині станції та до Рядова - стрілкою № 8 до колії № VI станції Рядова. Під'їзна колія обслуговується локомотивом власника колії. Межею під'їної колії є знаки "Межа під'їзної колії", які встановлено: по станції Терни біля: - маневрового світлофору М10, розташованого на відстані 61,5 м від вістряка стрілки № 2 станції Терни; - маневрового світлофору М8, розташованого на відстані 86,2 м від граничного стовпчика стрілки № 4 станції Терни; - маневрового світлофору М6, розташованого на відстані 147,2 м від граничного стовпчика стрілки № 6 станції Терни. По станції Рядова біля вхідного світлофору ЧК, розташованого на відстані 500 м від вістряка стрілки № 8 станції Рядова.
Договір укладений з протоколом розбіжностей від 21.12.2017 року.
Відповідно до пункту 5 Договору здавання вагонів для під'їзної колії зі станцій Терни, Рядова здійснюється:
- порожні хопери - через інтервал часу 2,0 години;
- порожні напіввагони для навантаження концентрату залізорудного, обкотишів - через інтервал часу 2.5 години;
- вагони з небезпечними вантажами класу "1ВМ" - не пізніше, ніж через 2 години з моменту їх прибуття на станцію примикання;
- інші вагони - за повідомленнями, які передає прийомоздавальник вантажу та багажу станції нарочним прийомоздавальнику власника колії не пізніше, ніж за 2 години до фактичного здавання вагонів, із реєстрацією у Книзі повідомлень форми ГУ-2.
У разі здавання вагонів залізницею власнику колії за його згодою раніше встановленого інтервалу передача вагонів здійснюється поза інтервалом.
Відповідно до пункту 6 Договору вагони, що прибули на станцію Терни Регіональної філії "Придніпровська залізниця" для ПрАТ "ПІВНГЗК", подаються локомотивом залізниці на одну з колій №№ 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 13 станції Терни, за вказівкою чергового по залізничній станції, де здійснюються передавальні операції з вагонами у технічному та комерційному відношенні. Подальший рух вагонів здійснюється локомотивом власника колії. Вагони, що прибули на станцію Рядова Регіональної філії "Придніпровська залізниця" для ПрАТ "ПІВНГЗК", подаються локомотивом залізниці на одну з колій №№ 3А, 3Б, І, ІІ, 4, 5, VI, 7, 8, 9, 10 станції Рядова, за вказівкою чергового по залізничній станції, де здійснюються передавальні операції з вагонами у технічному та комерційному відношенні. Подальший рух вагонів здійснюється локомотивом власника колії.
Про готовність вагонів до забирання власник колії повідомляє залізницю. Повідомлення передає начальник зміни цеху зовнішнього транспорту (диспетчер зміни, черговий по станції) або диспетчер виробничого відділу УЗТ по телефону відповідальному працівнику станції примикання залізниці не пізніше, ніж за 2 години до пред'явлення вагонів до здачі залізниці, з наступним наданням письмового повідомлення за формою, встановленою Правилами користування вагонами і контейнерами, затвердженими наказом Міністерства транспорту України від 25.02.1999 року № 113 (пункт 8 Договору).
Пунктом 9 Договору передбачено, що з під'їзної колії вагони здаються залізниці:
- маршрутного навантаження - цілими маршрутами, сформованими у відповідності з ПТЕ і планом формування поїздів;
- інші вагони - у кількості готових до здавання залізниці.
Партії вагонів, що повертаються з під'їзної колії, формуються згідно з ПТЕ і доставляються локомотивом власника колії:
- на одну з колій №№ 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8 станції Терни, за вказівкою чергового по залізничній станції, де здійснюється приймання вагонів залізницею у технічному та комерційному відношенні;
- на одну з колій №№ 3А, 3Б, І, ІІ, 4, 5, VI, 7, 8, 9, 10 станції Рядова, за вказівкою чергового по залізничній станції, де здійснюється приймання вагонів залізницею у технічному та комерційному відношенні.
Згідно з пунктом 10 Договору здавання вагонів з під'їзної колії залізниці здійснюється:
- навантажених хоперів - через інтервал часу 2.0 години;
- напівввагонів, навантажених концентратом залізорудним, обкотишами - через інтервал часу 2,5 години;
- інших вагонів - за повідомленнями, які передає начальник зміни цеху зовнішнього транспорту (диспетчер зміни, черговий по станції) або диспетчер виробничого відділу УЗТ власника колії по телефону відповідальному працівнику станції примикання залізниці, з подальшим письмовим підтвердженням.
У разі здавання вагонів власником колії залізниці за її згодою раніше встановленого інтервалу передача вагонів здійснюється поза інтервалом.
Час перебування вагонів на під'їзній колії обчислюється з моменту закінчення передавальних операцій при передачі вагонів залізницею власнику колії до моменту закінчення цих операцій при поверненні вагонів залізниці (пункт 11 Договору).
Відповідно до пункту 14 Договору власник колії сплачує залізниці:
- за користування вагонами - згідно з Правилами користування вагонами і контейнерами за ставками, наведеними у розділі V Збірника тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом у межах України та пов'язані з ним послуги (Тарифного керівництва № 1);
- за зберігання вантажів у вагонах - у разі затримки їх з причин, залежних від власника колії, після закінчення терміну безоплатного зберігання, сплачується незалежно від місця затримки (на станції призначення та на підходах до неї) - згідно з Правилами зберігання вантажів;
- інші збори і плати за додаткові роботи та послуги, які виконує залізниця для власника колії - згідно з діючими нормативними документами.
Пунктом 19 Договору встановлено, що він вважається укладеним з моменту підписання сторонами та скріплення печатками сторін, і діє з 23.12.2017 року до 23.12.2022 року включно.
На кожне відправлення вантажу, порожніх власних, орендованих вагонів та контейнерів відправник надає станції відправлення перевізний документ (накладну) за формою, наведеною у додатку 1 до Правил оформлення перевізних документів, (зі змінами та доповненнями). Накладна є обов'язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони - одержувача. ... Накладна супроводжує вантаж на всьому шляху перевезення до станції призначення, де видається одержувачу разом з вантажем.
Пунктом 6.4 Правил реєстрації та експлуатації власних вантажних вагонів, (зі змінами та доповненнями) встановлено, що перевезення власних вагонів у завантаженому і порожньому стані у всіх випадках (передислокація, ремонт тощо) оформляється перевізним документом (накладною) в електронному (із накладенням електронного цифрового підпису) або паперовому вигляді згідно з правилами оформлення перевізних документів. Згідно п. 1.5 Правил оформлення перевізних документів перевезення власних (орендованих) локомотивів і вагонів у завантаженому та порожньому стані оформлюються перевізними документами, в яких у графі 20 "Найменування вантажу" відправником зазначається: для локомотивів і завантажених вагонів - "Власний (орендований) вагон (локомотив). Власник (орендар) (найменування власника, державної вагонної компанії, оператора, орендаря)"; для порожніх вагонів - "Порожній власний (орендований) вагон. З-під... (найменування вантажу). Власник (орендар) (найменування власника, державної вагонної компанії, оператора або орендаря). Направляється до пункту навантаження (в ремонт тощо)".
Порядок та розмір нарахування плати за перевезення власних приватних порожніх вагонів встановлений у п.14 розділу 2 Тарифного керівництва 1.
Порожні власні вагони, які перевозяться залізницею за повними перевізними документами зі сплатою провізної плати, мають статус "вантажу", який залізниця зобов'язана доставити на станцію призначення у цілості та збереженості і видати його одержувачу, зазначеному в накладній, а одержувач має щодо залізниці права та обов'язки, передбачені Статутом залізниць України, зокрема обов'язок у разі несвоєчасного приймання вагонів від залізниці - сплатити плату за користування вагонами, збір за зберігання у розмірах, встановлених Тарифним керівництвом № 1.
В червні 2019 року за накладними №№ 39359328, 47077482, 47078134, 47078159, 47078142, 47077458, 47083027, 47083068, 47155189, 47144860, 47091954, 47075163, 47075171, 47075221, 47075130, 47074398, 47075197, 47041033, 47041124, 47074331, 47041116, 47175286, 42122754, 39066154, 39065958, 46129706, 45954211, 41386426, 41386418, 33507963, 39073168, 39073184, 39073036, 44749570, 44749562, 33531591, 33453408, 49907710, 46572103, 49887789, 46543674, 46523042, 49923469, 49923618, 46340121, 46315628, 46315644, 42122770, 42122838, 42122788, 42122820, 42122796; 00001363, 002595, 002596, 054320, 488593, 63363, 63365, 63364, 63366, 63362, 63360, 63361, 46256 залізницею було прийнято до перевезення на адресу одержувача ПрАТ "Північний ГЗК" порожні власні вагони.
Па шляху прямування відповідно до вимог Правил користування вагонами та контейнерами (надалі - Правила) вказані вагони було затримано на підставі наказів № 1317 від 13.06.2019 року, № 1335 від 17.06.2019 року, № 1339 від 17.06.2019 року через зайнятість колій станції призначення Терни у зв'язку з неприйняттям вантажу одержувачем ПрАТ "Північний ГЗК" на свою під'їзну колію.
Відомості плати ф. ГУ-46 та накопичувальні картки ф. ФДУ-92 відповідачем було підписано із запереченнями: 1) "Наказ № 1335 видано в порушення пункту 9 Правил користування вагонами: станція Красний Шахтар не є станцією підходу для ПрАТ "Північний ГЗК"; 2) "На момент видачі наказу № 1335 по станції Терни були вільні колії"; 3) "3 актами № 132, 243 не згодні, оскільки зі ст. Савро, ст. Рядова було відправлено раніше поїзди, які затримано пізніше від спірних вагонів".
Накази про затримку спірних вагонів на підході до станції призначення було видано через наявність на коліях станції призначення Терни неприйнятих відповідачем вагонів, що надійшли на його адресу.
За цим фактом станціями затримки Савро, Рядова, Красний Шахтар, П'ятихатки у порядку, передбаченому вимогами Правил, складено відповідні акти про затримку вагонів форми ГУ-23а № 1 від 20.06.2019 року, № 5 від 20.06.2019 року, № 134 від 24.06.2019 року; акти загальної форми ГУ-23 №№ 200 від 13.06.2019 року, № 27 від 17.06.2019 року, № 132 від 17.06.2019 року. Станцією затримки може бути будь-яка станція на шляху прямування поїзда.
Повідомлення про затримку вагонів станцією призначення представникам відповідача вручено не пізніше двох годин після його отримання, як передбачає вимоги Правил користування вагонами та контейнерами.
Накази на початок та кінець затримки видавалися з урахуванням наявності (відсутності) затримок в просуванні вагонів, що слідують на адресу Комбінату, з метою уникнення заторів на шляху прямування через скупченість вагонів на станції призначення з вини відповідача.
Залізниця не мала можливості доставити спірні вагони на станцію призначення з огляду на знаходження на її коліях вагонів, що прибули на адресу Комбінату раніше та своєчасно не забиралися ним на свою під'їзну колію. Дані факти засвідчено в актах загальної форми ГУ-23, ст. Терни, які відповідальними працівниками відповідача підписано без заперечень.
Відомості плати за користування вагонами підтверджено підписом працівника станції, як передбачає графа "Підпис працівника станції" форми ГУ-46 згідно Додатку № 1 до пункту 3 Правил.
За весь час затримки вагонів з вини вантажовласника було нараховано плату за користування у розмірі 541 993,44 грн. за відомостями ф. ГУ-46 №№ 08079873, 28069851, 27069850, 27069849, 27069848, 23069833, 27069844, 26069122, 09079876, 23069108, 23069834, 01079862, 24069837, 25069840, 25069111, 02079898, 08079873 та збір за зберігання вантажу у розмірі 302 731,32 грн. за накопичувальними картками ФДУ-92 № 23079051, 23079050, 23079046.
3.3. Оцінка апеляційним господарським судом доводів учасників справи і висновків суду першої інстанції.
Відповідно до статті 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги (частина 1). Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї (частина 2). Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього (частина 3). Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права (частина 4).
Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши наведені в апеляційній скарзі доводи, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, апеляційний господарський суд дійшов висновку про наступне.
Предметом спору є вимога АТ "Укрзалізниця" про стягнення з ПрАТ "Північний ГЗК" плати за користування вагонами та збору за зберігання вантажу. Підставою визначено затримку вагонів з вини відповідача, в зв'язку з чим йому нараховано плату за користування вагонами та збір за зберігання вантажу за час затримки.
Відповідно до статті 908 Цивільного кодексу України, статті 307 Господарського кодексу України, умови перевезення вантажу, пасажирів і багажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюються договором, якщо інше не встановлено цим кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.
Згідно зі статтею 71 Статуту залізниць України взаємовідносини залізниці з підприємством, порядок і умови експлуатації залізничних під'їзних колій визначаються договором.
Матеріали справи свідчать, що 14.12.2017 між ПАТ "Українська залізниця" та ПрАТ "Північний гірничо-збагачувальний комбінат" укладений договір "Про експлуатацію залізничної під'їзної колії ПрАТ "Північний гірничо-збагачувальний комбінат", яка примикає до станцій Терни і Рядова Регіональної філії "Придніпровська залізниця".
Умовами договору (пункт 14) встановлено, що власник колії сплачує АТ "Укрзалізниця" плату (1) за користування вагонами згідно з Правилами користування вагонами і контейнерами та (2) за зберігання вантажів у вагонах - у разі затримки їх з причин, залежних від власника колії, після закінчення терміну безоплатного зберігання, що сплачується незалежно від місця затримки (на станції призначення та на підходах до неї) - згідно з Правилами зберігання вантажів.
У червні 2019 року АТ "Укрзалізниця" були прийняті до перевезення за накладними на адресу ПрАТ "Північний ГЗК" порожні власні вагони, які було затримано за наказами № 1317 від 13.06.2019 року, № 1335 від 17.06.2019 року, № 1339 від 17.06.2019 року на шляху прямування, у зв'язку з неможливістю доставити їх на станцію призначення через скупчення на ній вагонів, які прибули на адресу комбінату раніше.
Оскільки прийняті позивачем до перевезення спірні вагони були затримані на шляху прямування на станціях за наказами у зв'язку зі скупченням на станції призначення вагонів, які прибули на адресу відповідача, у зв'язку з неприйняттям вагонів вантажовласником (відповідачем) і несвоєчасним вивільненням колій від вантажу, що прибув на його адресу, тобто з вини останнього, то суд першої інстанції дійшов правильного висновку про обґрунтованість позовних вимог і доведеність наявності у відповідача обов'язку сплатити збір за зберігання вантажів та плату за користування вагонами.
При цьому порожні власні вагони, які перевозяться залізницею за перевізними документами зі сплатою перевізної плати, мають статус "вантажу", який залізниця зобов'язана доставити на станцію призначення у цілості та збереженості і видати його одержувачу, зазначеному в накладній.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 15.06.2018 року у справі № 904/7360/17.
Права, обов'язки і відповідальність залізниць та підприємств, які користуються залізничним транспортом, а також організація та основні умови перевезення вантажів визначаються Статутом залізниць України.
Статтею 46 Статуту залізниць України передбачено, що одержувач зобов'язаний прийняти і вивезти зі станції вантаж, що надійшов на його адресу. Терміни вивезення і порядок зберігання вантажів установлюються Правилами.
Вантажі, що прибули, зберігаються на станції безкоштовно протягом доби. Цей термін обчислюється з 24-ої години дати вивантаження вантажу (контейнера) засобами залізниці або з 24-ої години дати подачі вагонів під вивантаження засобами одержувача. За зберігання вантажу на станції понад зазначений термін справляється плата, встановлена тарифом.
Порядок зберігання вантажів та нарахування у зв'язку з цим відповідного збору регламентуються Правилами зберігання вантажів, затвердженими наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 року № 644.
Згідно з пунктами 5, 8 вказаних Правил, якщо одержувач не вивіз вантаж з місця загального користування у терміни, встановлені статтею 46 Статуту, з нього стягується плата за зберігання вантажу, встановлена тарифом, незалежно від того, чиїми засобами здійснюється охорона вантажу.
Збір за зберігання вантажів у вагонах (контейнерах) у разі затримки їх з вини одержувача (відправника) після закінчення терміну безоплатного зберігання сплачується незалежно від місця затримки (на станції призначення та на підходах до неї, на прикордонних, припортових станціях тощо).
Термін безоплатного зберігання обчислюється: 1) якщо на станції призначення вивантаження здійснюється засобами: залізниці - з 24-ої години дати вивантаження вантажів; одержувача - з 24-ої години дати подавання вагонів під вивантаження; 2) при переадресуванні - після двох годин з моменту повідомлення про прибуття вантажу; 3) при затримці - з моменту затримки.
Відповідно до статті 119 Статуту залізниць України за користування вагонами і контейнерами залізниці вантажовідправниками, вантажоодержувачами, власниками під'їзних колій, портами, організаціями, установами, громадянами - суб'єктами підприємницької діяльності вноситься плата. Порядок визначення плати за користування вагонами (контейнерами) та звільнення вантажовідправника від зазначеної плати у разі затримки забирання вагонів (контейнерів), що виникла з вини залізниці, встановлюється Правилами. Зазначена плата вноситься також за час затримки вагонів на станціях призначення і на підходах до них в очікуванні подання їх під вивантаження, перевантаження з причин, що залежать від вантажоодержувача, власника залізничної під'їзної колії, порту, підприємства. За час затримки на коліях залізниці вагонів, що належать підприємствам чи орендовані ними, стягується 50 відсотків зазначених розмірів плати.
Порядок користування вагонами визначається Правилами користування вагонами і контейнерами, затвердженими наказом Міністерства транспорту України від 25.02.1999 року № 113, пунктами 3, 6, 8 - 10, 12 яких передбачено, що облік часу користування вагонами і контейнерами та нарахування плати за користування ними провадиться на станціях відправлення та призначення за Відомістю плати за користування вагонами форми ГУ-46 (додаток 1), Відомістю плати за користування контейнерами форми ГУ-46к (додаток 11), які складаються на підставі Пам'яток про подавання/забирання вагонів форми ГУ-45 (додаток 2), Пам'яток про видачу/приймання контейнерів форми ГУ-45к (додаток 8), Повідомлення про закінчення вантажних операцій з вагонами (додаток 12), Актів про затримку вагонів форми ГУ-23а (додаток 3), Актів загальної форми ГУ-23 (додаток 6).
Усі завантажені вагони, а також порожні вагони, які належать підприємствам, організаціям, портам, установам і громадянам, та орендовані ними, що знаходяться на станціях і на підходах до них в очікуванні подавання під вантажні або інші операції з причин, які залежать від вантажовласника, є такими, що перебувають у користуванні вантажовласника.
У разі затримки вагонів на станції з причин, які залежать від вантажовласника, складається акт загальної форми, який підписується представниками станції і вантажовласника. В акті вказується час (у годинах та хвилинах) початку та закінчення затримки вагонів і їх номери.
Про затримку вагонів і контейнерів з вини вантажовласника на підходах до станції призначення залізниця видає наказ. Наказ підписується посадовою особою, визначеною начальником залізниці.
Облік затриманих на підходах вагонів здійснюється станцією, на якій вони простоюють, на підставі акта про затримку вагонів, що складається станцією. Усі дані, вказані в цьому акті, передаються станцією у "Повідомленні про затримку вагонів" до інформаційно-обчислювального центру залізниці та на станцію призначення. Акт про затримку вагонів складається у трьох екземплярах - один залишається на станції затримки і два додаються до перевізних документів. Станція призначення інформує вантажовласника про затримку вагонів з його вини, передаючи йому копію Повідомлення про затримку вагонів не пізніше двох годин після його отримання (телефонограмою, телеграфом, поштовим зв'язком, через посильних, факсом або іншим способом, установленим начальником станції за погодженням з вантажовласником).
Загальний час, за який вноситься вантажовласником плата залізниці за користування вагонами, включає час затримки вагонів з його вини та час перебування їх у безпосередньому розпорядженні вантажовласника. Час до 30 хвилин не враховується, час 30 хвилин і більше враховується як повна година. Причини, які є підставою для нарахування плати за користування вагонами в разі затримки їх на підходах до припортових станцій призначення, зазначаються в актах про затримку вагонів.
При цьому усі належні залізниці платежі за додаткові послуги, штрафи (що не були включені в перевізні документи і у відомості плати за користування вагонами та контейнерами) включаються в накопичувальні картки, які складаються станціями в трьох примірниках із зазначенням у них відомостей про надані послуги і їх вартість (пункт 2.6 Правил розрахунків за перевезення вантажів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 року № 644.
Матеріали справи свідчать, що доказами вини відповідача у затримці вагонів на підходах до станції призначення та правомірності дій залізниці щодо надання наказів є: акти загальної форми ГУ-23, акти про затримку вагонів ф.ГУ-23а, повідомлення про затримку вагонів, накази на затримку вагонів, відомості плати за користування вагонами ф.ГУ-46, та накладні, оформлені працівниками залізниці у відповідності з вимогами діючих нормативно-правових документів.
Таким чином, місцевий господарський суд дійшов правильного висновку про наявність підстав для задоволення позову та стягнення з відповідача плати за користування вагонами і збору за зберігання вантажу у заявленому розмірі за весь час затримки спірних вагонів, з урахуванням того, що вказані вагони були затримані АТ "Укрзалізниця" відповідно до вимог пунктів 9, 10 Правил користування вагонами і контейнерами за наказами з вини ПрАТ "Північний ГЗК", про що станціями слідування складено відповідні акти про затримку вагонів та акти загальної форми. При цьому судом першої інстанції було здійснено перевірку наданих позивачем розрахунків сум плати за користування вагонами і збору за зберігання вантажу, включених залізницею до відомостей плати за користування вагонами та накопичувальної картки.
Доводи апеляційної скарги про те, що затримка вагонів сталася не з вини відповідача, оскільки на станції призначення під час затримки спірних вагонів на підходах до неї були вільні колії, а зайнятість приймально-відправних колій планує поїзний диспетчер залізниці спростовуються встановленими обставинами справи. Спірні вагони були затримані на шляху прямування з вини відповідача через скупчення на станції призначення вагонів і несвоєчасне вивільнення відповідачем колій від вантажу, який прибув на його адресу, що є порушенням пункту 33 Правил видачі вантажів та статей 46, 47 Статуту.
Зайнятість приймально-відправних колій на станції призначення згідно з технологічним процесом роботи станції планує поїзний диспетчер залізниці з урахуванням підводу під навантаження порожніх вагонів парку АТ "Укрзалізниці" і власних вагонів з вантажем на адресу підприємства, маневрової роботи, необхідності приймання навантажених маршрутів з відповідачем, обгону локомотивів, для чого необхідна наявність вільних колій станції.
Підпунктом 14.2.1 пункту 14.2 Інструкції з руху поїздів і маневрової роботи на залізницях України, затвердженої наказом Міністерства транспорту та зв'язків України від 31.08.2005 № 507, визначено, що приймання поїздів на станцію має проводитись тільки на вільні колії, які призначені для цього технічно-розпорядчим актом станції.
Наявність тимчасово вільних колій на станції - це виробничий процес роботи станції, передбачений нормами Статуту.
Отже, на станції призначення, крім зайняття колій під технологічними операціями з вагонами, має бути забезпечено і наявність вільних колій для своєчасного приймання поїздів (також і поїздів відповідача).
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 22.06.2018 року у справі № 904/7535/17, від 15.06.2018 року у справі № 904/7360/17, від 17.10.2018 року у справі № 904/6067/18.
Наявність вільних під'їзних колій на станціях Савро, Рядова, Красний Шахтар, П'ятихатки, з урахуванням неподання відповідачем суду доказів на підтвердження вжиття ним передбачених Договором заходів до забирання вагонів зі станції призначення, що прибули на його адресу, є свідченням вини останнього у такому скупченні, внаслідок допущеної бездіяльності у забиранні вагонів зі станції призначення за наявності вільних під'їзних колій.
Посилання скаржника на те, що під час дії наказу № 1339 по станції Савро раніше відправлено поїзд, що було затримано пізніше за наказом № 1341 не приймаються до уваги судом апеляційної інстанції, оскільки наказ № 1341 не має жодного відношення до затримки вагонів за наказом № 1339, а відправлення вагонів здійснюється з урахуванням поїзної обстановки на дільниці
Виходячи з приписів зазначених норм та з огляду на встановлення факту порушення відповідачем обов'язку щодо своєчасного прийняття вагонів, доведеної позивачем вини ПрАТ "Північний ГЗК" в затримці спірних вагонів за наказами №№ 1317, 1335, 1339, апеляційний господарський суд погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення позову.
Доводи, викладені в апеляційній скарзі про порушення і неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при ухваленні оскаржуваного рішення не отримали підтвердження, не спростовують обставин, на які послався місцевий господарський суд.
3.4. Висновки апеляційного господарського суду за результатами розгляду апеляційної скарги.
З огляду на зазначене та відсутність порушень норм матеріального та процесуального права при ухваленні судом першої інстанції оскаржуваного рішення, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги та залишення без змін рішення місцевого господарського суду.
3.5. Розподіл судових витрат.
Відповідно до вимог статті 129 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на особу, яка подала апеляційну скаргу.
Керуючись статтями 275-282 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд -
Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Північний гірничо-збагачувальний комбінат" - залишити без задоволення.
Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 25.02.2020 року у справі № 904/5958/19 - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом двадцяти днів.
Повний текст постанови виготовлено - 09.07.2020 року.
Головуючий суддя І.О. Вечірко
Суддя Л.М. Білецька
Суддя Т.А. Верхогляд