П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
07 липня 2020 р. Категорія 102000000м.ОдесаСправа № 420/2810/19
Головуючий в 1 інстанції: Катаєва Е.В.
час і місце ухвалення: письмове провадження,
м. Одеса
П'ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
судді-доповідача: Семенюка Г.В.
суддів: Федусика А.Г. , Шляхтицького О.І.
при секретаріВишневській А.В.
за участю сторін:
РСЦ МВСЧугуникова М.В. (виписка)
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні П'ятого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Регіонального сервісного центру МВС в Одеській області на ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 06 квітня 2020 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Регіонального сервісного центру МВС в Одеській області про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії, -
встановиВ:
Позивач, звернувся до суду зі скаргою в порядку ст.383 КАС України по справі №420/2810/19, в який просить:
- визнати протиправною бездіяльність Регіонального сервісного центру в Одеській області Міністерства внутрішніх справ України (ідентифікаційний код юридичної особи 40112139, місцезнаходження: 65114, місто Одеса, вулиця Академіка Корольова. 5) вчиненою при виконанні рішення Одеського окружного адміністративного суду від 04.07.2019 по справі №420/2810/19, яка виражена в не поновленні в Національній автоматизованій інформаційній системі Головного сервісного центру Міністерства внутрішніх справ України. - реєстрації від 19.12.2014 автомобіля ВАЗ-21093 реєстраційний номер НОМЕР_1 , номер кузова НОМЕР_2 , номер двигуна НОМЕР_3 , білого кольору 1990 року випуску, який належить на праві власності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (ідентифікаційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_4 , місце проживання: АДРЕСА_1 ), що порушує права позивача підтверджені судовим рішенням;
- зобов'язати Регіональний сервісний центр в Одеській області Міністерства внутрішніх справ України (ідентифікаційний код юридичної особи 401 12139. місцезнаходження: 65114. місто Одеса, вулиця Академіка Корольова, 5) поновити в Національній автоматизованій інформаційній системі Головного сервісною центру Міністерства внутрішніх справ України - реєстрацію від 19.12.2014 року автомобіля ВАЗ-21093 реєстраційний номер НОМЕР_1 , номер кузова НОМЕР_2 , номер двигуна НОМЕР_3 , білого кольору, 1990 року випуску, який належить на праві власності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (ідентифікаційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_4 , місце проживання: АДРЕСА_1 ).
Надіслати окрему ухвалу на адресу Головного сервісного центру Міністерства внутрішніх справ України (04071. місто Київ, вулиця Лук'янівська. 62) для вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли неналежному виконанню рішення Одеського окружного адміністративного суду від 04.07.2019 по справі №420/2810/19 та зобов'язати Головний сервісний центр Міністерства внутрішніх справ України протягом п'ятнадцяти календарних днів з дня набрання ухвалою законної сили повідомити Одеський окружний адміністративний суд про вжиті на виконання вимог окремої ухвали заходи.
Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 06 квітня 2020 року заяву задоволено частково. Для вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону, довести до Регіонального сервісного центру МВС в Одеській області про:
- ухилення Регіонального сервісного центру МВС в Одеській області від здійснення заходів щодо повного поновлення прав ОСОБА_1 , порушених неправомірним скасуванням реєстрації від 19.12.2014 автомобіля ВАЗ-21093, реєстраційний номер НОМЕР_1 , номер кузова НОМЕР_2 , номер двигуна НОМЕР_3 , білого кольору, 1990 року випуску;
- ухилення Регіонального сервісного центру МВС в Одеській області від здійснення повноважень щодо повного поновлення ОСОБА_1 права володіння, користування та розпоряджання своїм майном - автомобілем ВАЗ-21093, реєстраційний номер НОМЕР_1 , номер кузова НОМЕР_2 , номер двигуна НОМЕР_3 , білого кольору, 1990 року випуску;
- повідомити ОСОБА_1 про наявність Національній автоматизованій інформаційній системі Головного сервісною центру Міністерства внутрішніх справ України - реєстрації від 19.12.2014 року автомобіля ВАЗ-21093 реєстраційний номер НОМЕР_1 , номер кузова НОМЕР_2 , номер двигуна НОМЕР_3 , білого кольору 1990 року випуску, який належить на праві власності ОСОБА_1 та здійснити в межах повноважень інші заходи щодо повного поновлення ОСОБА_1 права володіння, користування та розпоряджання своїм майном - автомобіля ВАЗ-21093, реєстраційний номер НОМЕР_1 , номер кузова НОМЕР_2 , номер двигуна НОМЕР_3 , білого кольору, 1990 року випуску.
Не погодившись з ухвалою суду першої інстанції, Регіональний сервісний центр МВС в Одеській області подав апеляційну скаргу, в якій просить суд апеляційної інстанції скасувати ухвалу суду та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні скарги.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт посилається на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права. Зазначає, що задовольняючи скаргу, суд першої інстанції не врахував, що автоматичне поновлення запису про реєстрацію транспортного засобу в ЄДР транспортних засобів законодавством не передбачене, у зв'язку з чим без виконання обов'язкової законодавчо визначеної процедури не відбувається.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу належить залишити без задоволення з наступних підстав:
Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 , вважаючи протиправною бездіяльність Регіонального сервісного центру МВС в Одеській області звернувся до суду із заявою у порядку ст.383 КАС України.
Відповідно до ст.383 КАС України особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.
Суд першої інстанції зазначив, що заява ОСОБА_1 є обґрунтованою та підлягає частковому задоволенню. Колегія суддів П'ятого апеляційного адміністративного суду погоджується з вказаними висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.
Частиною 2 ст.19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до п.9 ч.2 ст.129 Конституції України, обов'язковість судового рішення є однією із основних засад судочинства.
Статтею 129-1 Конституції України встановлено, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання.
Частинами 2, 4 ст.13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» встановлено, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Обов'язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається законом. Невиконання судових рішень має наслідком юридичну відповідальність, установлену законом.
Аналогічні положення містить КАС України, зокрема, нормами ст.370 КАС України передбачено, що судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Виконання судових рішень у справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.
У справі «Горнсбі проти Греції» від 19.03.1997 року Європейський суд з прав людини зазначив, що для цілей ст. 6 Конвенції виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина «судового розгляду». Право на судовий захист було б ілюзорним, якби національна правова система Високої Договірної Сторони дозволяла, щоб остаточне, обов'язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду будь-якій зі сторін. Ефективний доступ до суду включає право на виконання судового рішення без невиправданих затримок.
У справі "Іммобільяре Саффі проти Італії" наголошує, що право на звернення до суду також передбачає практичне виконання остаточних, обов'язкових для виконання судових рішень, які в державах, що поважають принцип верховенства права, не можуть залишатися невиконаними на шкоду стороні у провадженні.
Тому необґрунтована тривала затримка виконання обов'язкового рішення може суперечити Конвенції. Саме на державу покладається обов'язок забезпечення того, щоб остаточні рішення, постановлені проти її органів або організацій чи підприємств, якими вона володіє або які вона контролює, були виконані відповідно до вищезазначених вимог Конвенції. Держава відповідає за виконання остаточних рішень, якщо органи влади контролюють обставини, що блокують або перешкоджають їхньому повному та своєчасному виконанню (рішення Європейського суду з прав людини у справі Савіцький проти України, nо.38773/05, від 26.07.2012 року).
Держава несе відповідальність за виконання остаточних рішень, якщо чинники, які затримують чи перешкоджають їх повному й вчасному виконанню, перебувають у межах контролю органів влади (рішення у справі "Сокур проти України").
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 04 липня 2019 року позов задоволено частково. Визнано протиправною бездіяльність Регіонального сервісного центру МВС в Одеській області щодо розгляду заяви ОСОБА_1 від 30.01.2019 року про поновлення реєстрації транспортного засобу ВАЗ-21093 реєстраційний номер НОМЕР_1 , номер кузова НОМЕР_2 , номер двигуна НОМЕР_3 , білого кольору, 1990 року випуску. Скасовано запис в Національній автоматизованій інформаційній системі Головного сервісного центру Міністерства внутрішніх справ України про скасування реєстрації від 19.12.2014 автомобіля ВАЗ-21093, реєстраційний номер НОМЕР_1 , номер кузова НОМЕР_2 , номер двигуна НОМЕР_3 , білого кольору, 1990 року випуску, який належить на праві власності ОСОБА_1 , внесений 27.03.2018 на підставі експертного дослідження №16/5142/2-Д від 06.02.2018 року. Зобов'язано Регіональний сервісний центр МВС в Одеській області внести запис в Національній автоматизованій інформаційній системі Головного сервісного центру Міністерства внутрішніх справ України про скасування запису про скасування реєстрації від 19.12.2014 автомобіля ВАЗ-21093, реєстраційний номер НОМЕР_1 , номер кузова НОМЕР_2 , номер двигуна НОМЕР_3 , білого кольору, 1990 року випуску, який належить на праві власності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , внесений 27.03.2018 року на підставі експертного дослідження №16/5142/2-Д від 06.02.2018 року.
У постанові суду зазначено, що саме відповідач - Регіональний сервісний центр МВС в Одеській області має повноваження про внесення інших даних до бази даних стосовно ТЗ позивача та з урахуванням положень Інструкції вважав, що поновлення прав позивача повинно відбутися шляхом скасування запису в Національній автоматизованій інформаційній системі Головного сервісного центру Міністерства внутрішніх справ України про скасування реєстрації від 19.12.2014 автомобіля ВАЗ-21093, що буде свідчити фактично про поновлення неправомірно скасованої реєстрації та зобов'язання внесення вказаного запису в АІС.
Виконання рішення в частині скасування запису в Національній автоматизованій інформаційній системі Головного сервісного центру Міністерства внутрішніх справ України про скасування реєстрації від 19.12.2014 автомобіля ВАЗ-21093 повинно потягнути здійснення відповідачем всіх інших дій для повного поновлення прав позивача, якщо в АІС були внесені на підставі скасування реєстрації від 19.12.2014 автомобіля ВАЗ-21093 будь-які інші записи.
Постановою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 05.11.2019 року по справі по справі №420/2810/19 залишено без змін рішення суду від 04.07.2019 року та визнано обґрунтованим вищезазначений висновок суду першої інстанції.
Суд апеляційної інстанції також зазначив, що сама по собі бездіяльність - це триваюча пасивна поведінка суб'єкта, яка виражається у формі невчинення дії (дій), яку він зобов'язаний був і міг вчинити. Порядок №1388, Положення про територіальний сервісний центр МВС, затверджений наказом МВС України від 29.12.2015 року №1646 (далі - Положення №1646) не встановлює порядку та форми прийняття рішень щодо реєстрації, перереєстрації ТЗ, такі рішення відповідно відображаються у відповідних діях РСЦ.
Нездійснення юридично значимого діяння на користь позивача щодо поновлення реєстрації його ТЗ є протиправною бездіяльністю відповідача. Колегія суддів не прийняла до уваги посилання відповідача на те, що поновлення реєстрації ТЗ законодавчо не передбачено. Дійсно Порядок №1388 не містить такого терміну як поновлення реєстрації ТЗ. Проте це не свідчить про неможливість поновлення порушених прав позивача, зокрема його права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.
Відповідно до ч.4 ст.6 КАС України («Верховенство права») забороняється відмова в розгляді і вирішенні адміністративної справи з мотивів неповноти, неясності, суперечливості чи відсутності законодавства, яке регулює спірні правовідносини.
Невід'ємною, органічною складовою принципу верховенства права є принцип правової визначеності, проявом якого є вимоги чіткості, зрозумілості та однозначності правової норми, та відповідно має на меті забезпечення адаптації поведінки індивіда до нормативних умов правової дійсності, впевненості особи у своєму правовому становищі та захист її від свавільного втручання з боку держави.
Таким чином, з урахуванням обставин спірних правовідносин та положень нормативних актів суд вказав, що скасування протиправного запису в Національній автоматизованій інформаційній системі Головного сервісного центру Міністерства внутрішніх справ України про скасування запису про скасування реєстрації від 19.12.2014 автомобіля ВАЗ-21093, реєстраційний номер НОМЕР_1 , номер кузова НОМЕР_2 , номер двигуна НОМЕР_3 , білого кольору, 1990 року випуску, який належить на праві власності ОСОБА_1 , повинно потягнути здійснення суб'єктом владних повноважень всіх дій щодо поновлення його порушених прав зокрема, його права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.
З урахуванням вищевказаних у рішеннях суду обставин зазначення у листі від 11.03.2020 №31/15-06зі Регіональним сервісним центром МВС в Одеській області на запит Доніна К.В. від 04.03.2020 року, що рішення суду виконано, не відповідає дійсності. А посилання у вказаному листі на те, що суд відмовив у поновленні реєстрації транспортного засобу, а автоматичне поновлення запису про реєстрацію транспортного засобу законодавством не передбачено, свідчить про протиправну бездіяльність Регіонального сервісного центру МВС в Одеській області при виконанні рішення Одеського окружного адміністративного суду від 04.07.2019 по справі №420/2810/19, ухилення Регіонального сервісного центру МВС в Одеській області від здійснення заходів щодо поновлення прав ОСОБА_1 , порушених неправомірним скасуванням реєстрації від 19.12.2014 автомобіля ВАЗ-21093, реєстраційний номер НОМЕР_1 , номер кузова НОМЕР_2 , номер двигуна НОМЕР_3 , білого кольору, 1990 року випуску.
Після виконання рішення суду щодо внесення запису в Національній автоматизованій інформаційній системі Головного сервісного центру Міністерства внутрішніх справ України про скасування запису про скасування реєстрації від 19.12.2014 автомобіля ВАЗ-21093, реєстраційний номер НОМЕР_1 , номер кузова НОМЕР_2 , номер двигуна НОМЕР_3 , білого кольору, 1990 року випуску, який належить на праві власності ОСОБА_1 , саме дійсним становиться запис про реєстрацію його транспортного засобу від 19.12.2014, та відповідно Регіональний сервісний центр МВС в Одеській області повинен здійснити всі заходи щодо поновлення ОСОБА_1 права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.
Суд першої інстанції правомірно зазначив, що не підтвердження на запит ОСОБА_1 Регіональним сервісним центром МВС в Одеській області наявності реєстрації від 19.12.2014 автомобіля ВАЗ-21093, реєстраційний номер НОМЕР_1 , номер кузова НОМЕР_2 , номер двигуна НОМЕР_3 , білого кольору, 1990 року випуску, який належить на праві власності ОСОБА_1 , та не здійснення на підставі вказаної реєстрації інших дій для повного поновлення ОСОБА_1 права володіння, користування та розпоряджання своїм майном є протиправною бездіяльністю Регіонального сервісного центру МВС в Одеській області.
Частиною 6 ст.283 КАС України встановлено, що за відсутності обставин протиправності відповідних рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень - відповідача та порушення ним прав, свобод, інтересів особи-позивача, суд залишає заяву без задоволення. За наявності підстав для задоволення заяви суд постановляє ухвалу в порядку, передбаченому ст.249 цього Кодексу.
Відповідно до ч.1 ст.249 («Окремі ухвали суду») КАС України суд, виявивши під час розгляду справи порушення закону, може постановити окрему ухвалу і направити її відповідним суб'єктам владних повноважень для вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону.
Згідно з ч.4,ч.5 ст.249 КАС України в окремій ухвалі суд має зазначити закон чи інший нормативно-правовий акт (у тому числі його статтю, пункт тощо), вимоги яких порушено, і в чому саме полягає порушення.
З метою забезпечення виконання вказівок, що містяться в окремій ухвалі, суд встановлює у ній строк для надання відповіді залежно від змісту вказівок та терміну, необхідного для їх виконання.
Оскільки за результатами розгляду заяви в порядку ст.383 КАС України виноситься ухвала в порядку, передбаченому ст.249 цього Кодексу («Окремі ухвали суду»), то суд вважає, що не підлягає задоволенню клопотання заявника про надіслання окремої ухвали на адресу Головного сервісного центру Міністерства внутрішніх справ України (04071, місто Київ, вул. Лук'янівська. 62) для вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли неналежному виконанню рішення Одеського окружного адміністративного суду від 04.07.2019 по справі №420/2810/19 та зобов'язати Головний сервісний центр Міністерства внутрішніх справ України протягом п'ятнадцяти календарних днів з дня набрання ухвалою законної сили повідомити Одеський окружний адміністративний суд про вжиті на виконання вимог окремої ухвали заходи, але вважає необхідним, враховуючи, що постановою КМУ №79 від 12.02.2020 року вирішено ліквідувати як юридичні особи публічного права територіальні органи з надання сервісних послуг Міністерства внутрішніх справ за переліком з додатком, у тому числі РСЦ в Одеській області, а також визначено, що територіальні органи з надання сервісних послуг Міністерства внутрішніх справ, які ліквідуються, продовжують здійснювати повноваження та функції, покладені на зазначені органи, до впорядкування структури Головного сервісного центру Міністерства внутрішніх справ, суд вважає необхідним прийняту за результатами розгляду даної заяви в порядку ст.383 КАС України направити Головному сервісному центру Міністерства внутрішніх справ до відома.
Що стосується вимог позивача у заяві в порядку ст.383 КАС України: - зобов'язати Регіональний сервісний центр поновити в Національній автоматизованій інформаційній системі Головного сервісною центру Міністерства внутрішніх справ України - реєстрацію від 19.12.2014 року автомобіля ВАЗ-21093 реєстраційний номер НОМЕР_1 , номер кузова НОМЕР_2 , номер двигуна НОМЕР_3 , білого кольору 1990 року випуску, який належить на праві власності ОСОБА_1 , то вони не підлягають задоволенню, оскільки оцінка таким вимогам надана в рішенні суду від 04.07.2019 року по справі №420/2810/19, а також розгляд таких вимог щодо зобов'язання вчинити певні дії не передбачений положеннями ч.1 ст.383 КАС України.
В рішеннях судів першої та апеляційної інстанції чітко визначено, що скасування запису про скасування реєстрації від 19.12.2014 автомобіля ВАЗ-21093, реєстраційний номер НОМЕР_1 , номер кузова НОМЕР_2 , номер двигуна НОМЕР_3 , білого кольору, 1990 року випуску, який належить на праві власності ОСОБА_1 , буде свідчити про поновлення скасованого запису.
Колегія суддів не приймає до уваги посилання апелянта на те, що автоматичне поновлення запису про реєстрацію транспортного засобу законодавством не передбачено, оскільки після скасування запису про скасування реєстрації від 19.12.2014 автомобіля ВАЗ-21093, саме автоматично дійсним становиться попередній запис про реєстрацію автомобіля ВАЗ-21093 та його не треба поновлювати, оскільки він наявний в реєстрі.
Твердження представника РСЦ у поясненнях (запереченнях) на заяву, що скасування запису про скасування реєстрації від 19.12.2014, не позбавляє ОСОБА_1 права здійснити реєстрацію належного йому транспортного засобу у встановленому законом порядку, з урахуванням вимог п. 1.5 Порядку №1388 свідчить про ухилення виконання рішень суду.
Так, суд апеляційної інстанції в постанові від 05.11.2019 року по справі №420/2810/19 зазначив, що спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникла б необхідність повторного звернення до суду. Встановлені обставини по справі свідчать про необхідність поновлення порушених прав позивача та таке поновлення повинно буди здійснено не шляхом перереєстрації автомобіля та його ще одного експертного дослідження.
Європейський суд з прав людини у рішенні ЄС у справі «Горнсбі проти Греції (від 19.03.1997 року, заява №18357/91,п.40) зазначив, що право на звернення до суду було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної Сторони дозволяла, щоб остаточне обов'язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду однієї зі сторін. Важно уявити ситуацію, щоб п.1 ст.6 Конвенції докладно описував процедурні Гарантії , які надаються сторонам цивільного судового процесу - у провадженні, що є справедливим, відкритим і оперативним, - і не передбачав би при цьому гарантій виконання судових рішень; тлумачення ст.6 як такої, що стосується виключно права на звернення до суду ї проведення судового розгляду, могло б призвести до ситуації несумісних із принципом верховенства права.
Враховуючи вище викладене суд не приймає до уваги доводи апелянта, що про виконання ним рішення суду та відсутність протиправних дій свідчить закриття державним виконавцем виконавчого провадження по справі. Суд вважає, що закриття виконавчого провадження по справі не свідчить про повне поновлення порушених прав ОСОБА_1 при встановлених обставинах - а саме ухилення Регіонального сервісного центру МВС в Одеській області від здійснення заходів щодо повного поновлення прав ОСОБА_1 по володінню, користуванню та розпоряджанню своїм майном - автомобілем ВАЗ-21093.
Таким чином, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про задоволення заяви ОСОБА_1 шляхом доведення до Регіонального сервісного центру МВС в Одеській області про ухилення Регіонального сервісного центру МВС в Одеській області від здійснення заходів щодо повного поновлення прав ОСОБА_1 , порушених неправомірним скасуванням реєстрації від 19.12.2014 автомобіля ВАЗ-21093, реєстраційний номер НОМЕР_1 , номер кузова НОМЕР_2 , номер двигуна НОМЕР_3 , білого кольору, 1990 року випуску, ухилення Регіонального сервісного центру МВС в Одеській області від здійснення повноважень щодо повного поновлення ОСОБА_1 права володіння, користування та розпоряджання своїм майном - автомобілем ВАЗ-21093, реєстраційний номер НОМЕР_1 , номер кузова НОМЕР_2 , номер двигуна НОМЕР_3 , білого кольору, 1990 року випуску, - повідомлення ОСОБА_1 про наявність Національній автоматизованій інформаційній системі Головного сервісною центру Міністерства внутрішніх справ України - реєстрації від 19.12.2014 року автомобіля ВАЗ-21093 реєстраційний номер НОМЕР_1 , номер кузова НОМЕР_2 , номер двигуна НОМЕР_3 , білого кольору, 1990 року випуску, який належить на праві власності ОСОБА_1 та здійснити в межах повноважень інші заходи щодо повного поновлення ОСОБА_1 права володіння, користування та розпоряджання своїм майном - автомобіля ВАЗ-21093, реєстраційний номер НОМЕР_1 , номер кузова НОМЕР_2 , номер двигуна НОМЕР_3 , білого кольору, 1990 року випуску, та необхідність вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону.
Також, суд апеляційної інстанції не приймає до уваги заперечення, апелянта на Ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 06 квітня 2020 року про відмову РСЦ МВС в Одеській області у задоволення клопотання про повернення скарги ОСОБА_1 , з оглядку на наступне.
Позивач звернувся у порядку ст.383 КАС України, проте звернення назвав скаргою, але ст.383 КАС України встановлено, що у порядку ст.383 КАС України подається заява. Колегія суддів вважає правомірними висновки суду першої інстанції, що помилкова назва документу не позбавляє суд необхідності її розгляду як заяви в порядку ст.383 КАС України, на яку посилається у своєму зверненні до суду ОСОБА_1 .
Щодо сплати судового збору, то дійсно ст.383 КАС України встановлює, що до заяви повинен бути доданий документ про сплату судового збору, крім випадків, коли його не належить сплачувати за подання відповідної заяви.
Проте Закон України «Про судовий збір» не містить розміру ставки за подання до адміністративного суду заяви в порядку ст.383 КАС України.
Частиною 4 ст.6 («Верховенство права») КАС України встановлено, що забороняється відмова в розгляді та вирішенні адміністративної справи з мотивів неповноти, неясності, суперечливості чи відсутності законодавства, яке регулює спірні відносини.
Враховуючи викладене, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що вимога п.9 ч.2 ст.383 КАС України про сплату судового збору за подання заяви та відсутність у Законі України «Про судовий збір» розміру ставки за подання до адміністративного суду заяви в порядку ст.383 КАС України не може бути перешкодою до розгляду заяви ОСОБА_1 у порядку ст.383 КАС України по суті.
Також, суд зазначає, що заявник не пропустив 10-дений строк для подання заяви у порядку ст.383 КАС України, оскільки про фактичне не поновлення його порушених прав він дізнався з відповіді РСЦ в Одеській області від 11.03.2020 року.
Інші доводи апеляційної скарги встановлених обставин справи та висновків суду першої інстанції не спростовують та не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.
З огляду на вищевикладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення постановлено з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не вбачається.
Згідно з ч. 1 ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу Регіонального сервісного центру МВС в Одеській області, - залишити без задоволення.
Ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 06 квітня 2020 року по справі № 420/2810/19, - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Повний текст Постанови складено - 08 липня 2020 року.
Суддя-доповідач Семенюк Г.В.
Судді Федусик А.Г. Шляхтицький О.І.