79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128
02.07.2020 справа № 914/912/18
за позовом: Галицької митниці Держмитслужби, м.Львів
до відповідача: Приватного підприємства "Гамелія", м. Львів;
про: стягнення 119011,44 грн.
Суддя Коссак С.М.
за участі секретаря Пукач М.В.
Представники:
від позивача: Тістечко Ю.Я. - представник, державний інспектор;
від відповідача: не з'явився.
На розгляд Господарського суду Львівської області подано позов Львівської митниці Державної фіскальної служби України до Приватного підприємства "Гамелія" про стягнення 119011,44 грн.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 21.05.2018, головуючим суддею справи № 914/912/18 визначено суддю Пазичева В.М.
31.05.2018 ухвалою Господарського суду Львівської області суддя Пазичев В.М. прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі за правилами загального позовного провадження.
Рух справи відображений у відповідних ухвалах суду.
Ухвалою Господарського суду Львівської області від 17.08.2018 року (суддя Пазичев В.М.) клопотання позивача від 16.08.2018 року за вх. № 30539/18 та відповідача від 15.08.2018 р. за вх. № 30479/18 про призначення судової експертизи - задоволено. Провадження у справі № 914/912/18 зупинено. Доручено проведення комплексної судової товарознавчої експертизи експертам Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз.
18.03.2019 року Львівським науково-дослідним інститутом судових експертиз супровідним листом від 14.03.2019 року №1044 (вх.№327), керуючись ст. 15 Закону України «Про судову експертизу» та п. 1.13 Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 08.10.1998 року №53/5 (в чинній редакції), повернуто матеріали господарської справи №914/912/18 без виконання ухвали, у зв'язку з неоплатою стороною-платником у більш ніж сорока п'ятиденний термін.
Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 16.09.2019, у зв'язку із досягненням суддею Пазичевим В.М. шістдесяти п'яти років та припинення повноважень судді (наказ голови суду № 296-к від 10.09.2019 року про припинення трудових відносин із суддею Пазичевим В.М.), з метою необхідності визначення судді для розгляду справи, головуючим суддею справи № 914/912/18 визначено суддю Коссака С.М.
Ухвалою суду від 26.02.2020 року прийнято справу № 914/912/18 до розгляду, поновлено провадження у справі № 914/912/18, постановлено розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження та підготовче засідання призначено на 26.03.2020 року.
З 14.03.2020 по 27.03.2020 суддя Коссак С.М. був відсутній, у зв'язку з тимчасовою не працездатністю.
26.03.2020 Галицькою митницею Держслужби подано клопотання про заміну сторони у справі правонаступником, а саме: про заміну позивача - Львівську митницю Державної фіскальної служби України її правонаступником - Галицькою митницею Держмитслужби.
Ухвалою суду від 31.03.2020 року клопотання заявника - Галицької митниці Держмитслужби від 26.03.2020 про заміну сторони у справі правонаступником - задоволено та замінено позивача - Львівську митницю Державної фіскальної служби України на її правонаступника - Галицьку митницю Держмитслужби (79000, м. Львів, вул.Костюшки, бул. 1; ЄДРПОУ 43348711).
Враховуючи вжиті державою заходи щодо запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, з метою забезпечення реалізації учасниками справи своїх процесуальних прав та обов'язків, а також враховуючи практику Європейського суду з прав людини щодо розумності строків розгляду, з метою створення учасникам справи необхідних умов для встановлення фактичних обставин і правильного застосування законодавства, ухвалою суду від 01.04.2020 року підготовче засідання призначено на 07.05.2020 року. Протокольною ухвалою від 07.05.2020 року відкладено розгляд справи на 27.05.2020 року з метою об"єктивного та всеторонньогоз"ясування всіх обставин справи.
Враховуючи вчинення усіх необхідних процесуальних дій у даній справі для виконання завдань підготовчого провадження, визначених ст.177 ГПК України та вирішення питань які підлягають з'ясуванню у порядку ст.182 ГПК України, розумність строків, ухвалою суду від 27.05.2020 року закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті в судовому засіданні на 02.07.2020 р.
В судове засідання 02.07.2020 представник позивача явку уповноваженого представника забезпечив, який позовні вимоги підтримав, просить позов задоволити повністю та стягнути 119 011,44 грн заборгованості та 1785,17 грн. судового збору.
В судове засідання 02.07.2020 відповідач явку повноважного представника не забезпечив, вимоги ухвали суду не виконав, додаткових заперечень на позовну заяву станом на час розгляду справи не подано.
Ухвали суду надіслані відповідачу за адресою, що міститься у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань та адресою, яка вказана позивачем у позовній заяві. Однак, відділення поштового зв'язку поштові відправлення з ухвалами суду по справі, що надіслані на адресу відповідача, повернулись на адресу суду, з відміткою органу зв'язку про причини невручення "за закінченням встановленого строку зберігання". Ухвала Господарського суду Львівської області від 27.05.2020 року про закриття підготовчого провадження та призначення справи до розгляду по суті в судовому засіданні на 02.07.2020 року надіслана відповідачу за адресою, що міститься у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань та адресою, яка вказана позивачем у позовній заяві, та згідно Списку поштових відправлень рекомендованих листів Господарського суду Львівської області №537 за 01.06.2020 року відповідно до треку відправлення №7901413223582, відповідачем отримано відправлення (ухвалу суду) особисто 03.06.2020 року. Клопотань про відкладення розгляду справи станом на час слухання справи від відповідача до суду не надходило.
Зважаючи на вказане, суд констатує, що відповідач належним чином був повідомлений про прийняття справи до розгляду та поновлення провадження у даній справі, зокрема про розгляд даної справи у суді, а саме в процесі слухання даної справи відповідачем у справі подано відзив на позовну заяву за вх.№21369/18 від 12.06.2018 року, заперечення на відповідь на відзив за вх.№23089/18 від 21.06.2018 року, в яких висловив свою позицію щодо позовних вимог та просить в позові відмовити повністю.
Водночас, відповідач своїм правом на захист скористався, подав відзив на позовну заяву та інші визначені Господарським процесуальним кодексом процесуальні заяви, проте явку уповноваженого представника в судове засідання не забезпечив.
У судовому засіданні 02.07.2020 проголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.
Правова позиція учасників справи.
Аргументи позивача.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що між позивачем та відповідачем укладено договір відповідального зберігання №30 від 09.02.2010 року , відповідно до п.п. 2.1.3. п. 2.1 якого, ПП «Гамелія» зобов'язано нести відповідальність за втрату (нестачу) або пошкодження майна позивача, переданого на зберігання ПП «Гамелія». Однак, під час проведення інвентаризації комісією виявлено нестачу майна, яке передано ПП «Гамелія» відповідно до вищевказаного договору на суму 144 437,72 гривень. Сума нестачі була частково погашена 05.01.2020 року та 10.01.2018 року на суму 35 482,22 грн. та перерахована в Державний бюджет. Відтак, вартість майна проіндексована та згідно акту оцінки збитків, які завдано позивачу , становить 119 011,44 грн. Також свою позицію позивач висловив у запереченнях на відзив за вх.№22434/18 від 18.06.2018 року, в яких позивач спростовує твердження відповідача щодо неотримання жодних повідомлень про проведення інвентаризації та про результати її проведення. Позивачем додано до даних заперечень копію листа №6 від 29.01.2018 року. Відтак, позивач просить стягнути з відповідача на корись позивача вартість втраченого майна, переданого Галицькою митницею Держмитслужби ПП «Гамелія» по укладеному договору відповідального зберігання від 09.02.2010 року №30 у загальній сумі 119 011,44 грн. та просить стягнути сплачений судовий збір у розмірі 1785,17 грн.
Аргументи відповідача.
Згідно поданого до суду відзиву на позовну заяву за вх.№21369/18 від 12.06.2018 року, відповідач зазначає, що інвентаризаційні описи та загалом результати перевірки не відповідають дійсності та отримані з порушенням чинного законодавства та повідомляє, що частина товару, який зазначений комісією, як нестача насправді знаходиться на реалізації та кошти які в подальшому були перераховані на рахунок позивача, як кошти отримані з реалізації майна, а решта матеріальних цінностей знаходяться на складі ПП «Гамелія». Також відповідач стверджує, що результати інвентаризації закріплені в Протоколі інвентаризаційної комісії від 03.01.2019 року не відповідають дійсності, а єдиний доказ існування нестачі є інвентаризаційний опис матеріальних цінностей від 29.12.2017 року, який не відповідає вимогам Положення про інвентаризацію активів та зобов'язань, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 02 вересня 2014 року №879, про що відповідачем зазначено у відзиві на позовну заву та у запереченнях на відповідь на відзив. Відтак, відповідач просить відмовити в задоволенні позовних вимог Львівської митниці Державної фіскальної служби Львівської області до Приватного підприємства «Гамелія» про стягнення 119 011,44 грн. в повному обсязі.
Фактичні обставини справи.
Між Приватним підприємством «Гамелія» («зберігач») в особі директора Гамелія Я.С., що діє на підстав статуту та Львівська митниця («поклажодавець») в особі начальника Львівської митниці Ярмольського С.І., що діє на підставі Положення, укладено Договір відповідального зберігання №30 від 09.02.2010 року.
Відповідно до п.1.1 Договору в порядку та на умовах, визначених цим Договором, Поклажодавець передає, а Зберігач приймає на відповідальне зберігання протягом строку цього договору вантаж, що передається (надалі «Майно») згідно Акту прийому-передачі, який є невід'ємною частиною цього договору. Пунктом 1.2 Договору визначено, що відповідальне зберігання за цим Договором є безоплатним. Поклажодавець не зобов'зується відшкодовувати Зберігачеві витрати, понесені ним у зв'язку із зберіганням майна.
Згідно п.2.1.3. зберрігач зобов'язаний нести відповідальність за втрату (нестачу) або пошкодження майна Поклажодавця, переданого на зберігання Зберігачеві, у відповідності із цим договором та чинним в Україні законодавством з моменту одержання майна від Поклажодавця та до моменту його повернення Поклажодавцеві.
Пунктом 4.2 Договору визначено, що Зберігач несе відповідальність за збереження і цілісність майна з моменту передання майна на зберігання і до моменту його повернення поклажодавцеві. Збитки, завдані Поклажодавцеві втратою (нестачею) або пошкодженням майна, відшкодовуються зберігачем: а) у разі втрати (нестачі) речі - у розмірі її вартості; б) у разі пошкодження речі - у розмірі суми, на яку знизилася її вартість.
На підставі даного Договору Львівською митницею передано ПП «Гамелія» майно, зазначене у Інвентаризаційних описах матеріальних цінностей, прийнятих на відповідальне зберігання, які складені і підписані уповноваженими членами інвентаризаційної комісії, директором ПП «Гамелія» та скріплені печатками Львівської митниці та Приватного підприємства «Гамелія».
Згідно наказу Львівської митниці ДФС від 12.12.2017 року №735 «Про проведення річної інвентаризації», відповідно до Закону України від 16.07.1999 №996-14 «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», Положення про інвентаризацію активів та зобов'язань, затвердженого наказом Міністерства фінансів України 02.09.2014 року №879, з метою документального підтвердження наявності стану вилучених, прийнятих на зберігання, переданих в реалізацію та інших товарів і транспортних засобів, що перейшли у власність держави, проведено інвентаризацію вилучених, прийнятих на зберігання, конфіскованих, переданих в реалізацію та інших товарів і транспортних засобів, що перейшли у власність держави на складах реалізації ТзОВ «Арктур» та на складах відповідального зберігання і реалізації ПП «Гамелія», станом на 12.12.2017 року та на підстав даного наказу створено для проведення інвентаризації комісію у складі, визначеному у даному наказі.
Листом №10916/10/13-70-0305/19 від 20.12.2017 року Львівська митниця ДФС повідомила ПП «Гамелія» про проведення інвентаризації. Даний лист отримав особисто комірник ПП « Гамелія » Кай А.С. , який вчинив напис на копії даного листа про його отримання.
Під час проведення інвентаризації комісією виявлено нестачу майна, яке передано ПП «Гамелія» відповідно до укладеного договору на суму 144 437,72 грн.
Актом від 03.01.2018 року зафіксовано, що директор ПП «Гамелія» Гамелій Ярослав Степанович не з'явився 03.01.2018 року для ознайомлення та підписання Інвентаризаційного опису матеріальних цінностей, прийнятих на відповідальне зберігання, реалізацію, розукомплектацію складеним за результатами проведеної інвентаризації відповідно до наказу Львівської митниці ДФС №735 від 12.11.2017 року зі змінами, а прибула головний бухгалтер ПП «Гамелія» ОСОБА_4 , яка повідомила, що майно, що рахується в нестачі знаходиться в реалізації, а при поступленні коштів вони будуть перераховані на рахунок митниці для подальшого зарахування в Держбюджет.
Відповідно інвентаризаційного опису матеріальних цінностей, прийнятих на відповідальне зберігання від 30.11.2017р., рахується в нестачі, зокрема :
№ за/п№ рах.Найменування№ МД- 1ЗберігачОд. вим.Кіл.Вартість майна, грн.Розмір збитків, грн
1021-6мБлок АПП-1 8КБ 073456Гамелій Ярослав Степанович шт180,0087,38
2021-6мБлок Б14-2КБ 073456Гамелій Ярослав Степанович шт167,0073,18
021-6мБлок Б4-25КБ 073456Гамелій Ярослав Степанович шт2134,00146,37
4021-6мБлок Б7-2КБ 073456Гамелій Ярослав Степанович шт184,0091,75
5021 -6мБлок живлення Р-123 БП-26КБ 073456 Гамелій Ярослав Степанович шт3174,00190,06
6021-6мБлок ТПП-6-2УМКВКБ 073456Гамелій Ярослав Степанович шт1380,00415,07
7021 -6мВиріб Р-016ВКБ 073456 Гамелій Ярослав Степанович шт22 116,002 311,30
8021-6мВітязь-24КБ 073456 Гамелій Ярослав Степанович шт12 161,002 360,46
9021-6мВСУ до Р-І30МКБ 073456Гамелій Ярослав Степанович шт131 092,001 192,79
10021-6мВСУдоР -171 КБ 073456 Гамелій Ярослав Степанович шт292,00100.49
11021-6мЗІП№1 Р-123КБ 073456 Гамелій Ярослав Степанович шт1285,00
311,31 12 021-6мЗІП № 1 Р-125Б2КБ 073456Гамелій Ярослав Степанович шт1460,00~502,46 1
13021 -6мЗІП №1Р-130КБ 073456 Гамелій Ярослав Степанович шт1330,00360,46
1402 і-6мЗІП №2 Р-123КБ 073456 Гамелій Ярослав Степанович шт1230,00251,23
15021-6мЗІП№2Р-130КБ 073456 Гамелій Ярослав Степанович шт1210,00
229,38 16 021-6 мЗІП№2Р-134КБ 073456Г амелІй Ярослав Степанович шт1359,00392,14
17021-6мЗІП групов. Р-134КБ 073456 Гамелій Ярослав Степанович шт1435,00475,15
18021-6мЗІП групов. Р-159КБ 073456 Гамелій Ярослав Степанович шт1240,00262,15
19021-6мЗІП групов. Р-171КБ 073456 Гамелій Ярослав Степанович шт1320,00349,54
20021 -6мК-т уст-ний до Р-159КБ 073456Гамелій Ярослав Степанович шт230,0032,77
21021 -6мМПАдоР- 12552КБ 073456Гамелій Ярослав Степанович шт2100,00109,23
22021-6мПЛВ-2КБ 073456 Гамелій Ярослав Степанович шт197,00105,95
23021-6мПрилад Б5-47КБ 073456Гамелій Ярослав Степанович шт1767,00837,79
24021-6мР/ст. Моtогоlа GР-340КБ 073456 Гамелій Ярослав Степанович шт817 936,00
19 591,48 25 021-6 мР/ст. Моtогоlа GР-380КБ 073456Гамелій Ярослав Степанович шт59 735,0010 633,53
26021 -6мР-012МКБ 073456 Гамелій Ярослав Степанович шт26 772,007 397,05
27021-6мР- 130М(прм/пр д)КБ 073456 Гамелій Ярослав Степанович шт923 103,0025 235,39
28021-6 мР-159МКБ 073456 Гамелій Ярослав Степанович шт932 913,0035 950,84
29021-6мР-853 В1КБ 073456Гамелій Ярослав Степанович шт27 560,008 257,78
30021-6мТПУР -124 КБ 073456 Гамелій Ярослав Степанович шт11693,00756,96
РазомX X88108 955,00119 011,44
Протоколом інвентаризаційної комісії Львівської митниці ДФС від 03.01.2018 року виявлено ряд обставин та недоліків, а саме: встановлено розбіжності між фактичною наявністю переданого на зберігання та в реалізацію майна з даними бухгалтерського обліку, які наводяться у акті інвентаризації по даному «зберігачу» (п.2).
Листом №247/10/13-70-03-05/15 від 05.01.2018 року Львівська митниця ДФС скерувала ПП «Гамелія» оригінал інвентаризаційного опису матеріальних цінностей, прийнятих на відповідальне зберігання та належним чином завірену копію протоколу інвентаризаційної комісії від 03.01.2018 року.
Вартість майна згідно акту оцінки збитків від 24.01.2018 року становить 119 011,44грн.
22.02.2018 року.
ПП «Левковичі» скерував на адресу Львівської митниці ДФС рецензію на Акт оцінки збитків, які завдані Львівській митниці ДФС. В даній рецензії зроблено висновок, що проведена оцінка збитків, котрі завдано суб'єкту господарювання Львівській митниці ДФС відповідно до постанови КМУ «Про затвердження Методики оцінки майна» від 10.12.2003 року №1891 та п. 110 методики постанови №1891 та в цілому Акт відповідає вимогам нормативно-правових актів з оцінки майна.
Згідно з п.п. 2.1.3 п.2.1 Договору відповідального зберігання №30 від 09.02.2010 року ПП «Гамелія» зобов'язане нести відповідальність за втрату (нестачу) або пошкодження майна Львівської митниці, переданого на зберігання Зберігачеві, у відповідності із цим Договором та чинним в Україні законодавством з моменту одержання майна від поклажодавця та до моменту його повернення поклажодавцеві.
Як на підставу своїх позовних вимог, позивач покликається на інвентаризаційні описи матеріальних цінностей, що були передано відповідачу за укладеним договором.
Крім того, висновки про неналежні умови зберігання майна та непридатний їх для подальшого використання (призначення) стан підтверджує позивач долученими до матеріалів справи протоколом інвентаризаційної комісії Львівської митниці ДФС від 03.01.2018 року .
Відповідач в ході розгляду справи заперечував в наявності на складі ПП "Гамалія" майна, яке відповідно інвентаризаційного опису матеріальних цінностей, прийнятих на відповідальне зберігання від 30.11.2017 р., рахується в нестачі.
З метою перевірки тверджень відповідача про наявність спірного майна, а також визначення вартості такого майна станом на час розгляду спору, судом, за наполягання відповідача, було призначено комплексну судову товарознавчу експертизу.
Однак, з вини відповідача, а саме у зв'язку з неоплатою експертизи, остання Львівським НДІ судових експертиз не була проведена. Це також підтверджується листом Львівського НДІ судових експертиз від 14.03.2019 року № 1044 - "Про повернення матеріалів господарської справи №914/912/18 без виконання ухвали".
Враховуючи вищенаведене, суд констатує, що відповідач, ухилився від проведення судової експертизи у даній справі, яка була призначена, в тому числі за клопотанням останнього, а тому в матеріалах справи відсутні обгрунтовані заперечення проти достовірності тих експертних висновків, на які покликається позивач. А обставини і доводи відповідача, висловлені ним у відзиві, в силу даної ситуації залишилися непідтвердженими та невстановленими належними та допустимим доказами.
Отже, станом на день подання позовної заяви заборгованість відповідача перед позивачем становить 119 011,44 грн., що підтверджується наявними у справі доказами та матеріалами.
Норми права та мотиви суду.
Між сторонами у справі виникли зобов'язання на підставі Договору відповідального зберігання в силу пункту 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України. Згідно зі статтею 174 Господарського кодексу України, однією з підстав виникнення господарського зобов'язання є господарський договір та інші угоди, передбачені законом, а також угоди не передбачені законом, але такі, які йому не суперечать.
Згідно ст. 627 Цивільного кодексу України, відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Стаття 936 Цивільного кодексу України визначено, що за договором зберігання одна сторона (зберігач) зобов'язується зберігати річ, яка передана їй другою стороною (поклажодавцем), і повернути її поклажодавцеві у схоронності. Договором зберігання, в якому зберігачем є особа, що здійснює зберігання на засадах підприємницької діяльності (професійний зберігач), може бути встановлений обов'язок зберігача зберігати річ, яка буде передана зберігачеві в майбутньому. Договір зберігання є публічним, якщо зберігання речей здійснюється суб'єктом підприємницької діяльності на складах (у камерах, приміщеннях) загального користування.
Відповідно до ст. 942 Цивільного кодексу України, зерігач зобов'язаний вживати усіх заходів, встановлених договором, законом, іншими актами цивільного законодавства, для забезпечення схоронності речі. Якщо зберігання здійснюється безоплатно, зберігач зобов'язаний піклуватися про річ, як про свою власну.
Згідно п. 2.1. Договору відповідального зберігання №30 від 09.02.2010 року ПП «Гамелія» зобов'язане нести відповідальність за втрату (нестачу) або пошкодження майна Львівської митниці, переданого на зберігання Зберігачеві, у відповідності із цим Договором та чинним в Україні законодавством з моменту одержання майна від поклажодавця та до моменту його повернення поклажодавцеві.
Згідно ст. 938 Цивільного кодексу України зберігач зобов'язаний зберігати річ протягом строку, встановленого у договорі зберігання. Якщо строк зберігання у договорі зберігання не встановлений і не може бути визначений виходячи з його умов, зберігач зобов'язаний зберігати річ до пред'явлення поклажодавцем вимоги про її повернення. Якщо строк зберігання речі визначений моментом пред'явлення поклажодавцем вимоги про її повернення, зберігач має право зі спливом звичайного за цих обставин строку зберігання вимагати від поклажодавця забрати цю річ в розумний строк.
Сторонами у даній справі було підтверджено, що майно, перелік якого було наведено в інвентаризаційних описах, було дійсно передано позивачем та прийнято відповідачем на відповідальне зберігання, до моменту повернення назад позивачу.
Відповідачем також підтверджено, що спірне майно на підставі договору від 09.02.2010 року ПП «Гамелія» отримано від Львівської митниці на зберігання майно.
Однак, поряд з цими обставинами, в матеріалах справи відсутні докази того, що відповідач, як зберігач майна, звертався до позивача про його повернення до моменту проведення інвентаризації, не відмовився від договору, у зв'язку з погіршенням чи знищенням останнього, тощо.
Відповідно до ст. 949 Цивільного кодексу України, зберігач зобов'язаний повернути поклажодавцеві річ, яка була передана на зберігання, або відповідну кількість речей такого самого роду та такої самої якості. Річ має бути повернена поклажодавцю в такому стані, в якому вона була прийнята на зберігання, з урахуванням зміни її природних властивостей. Зберігач зобов'язаний передати плоди та доходи, які були ним одержані від речі. Тотожність речі, яка була прийнята на зберігання, і речі, яка була повернута поклажодавцеві, може підтверджуватися свідченням свідків.
Згідно 2.1, 2.3 ст. 950 Цивільного кодексу України, професійний зберігач відповідає за втрату (нестачу) або пошкодження речі, якщо не доведе, що це сталося внаслідок непереборної сили, або через такі властивості речі, про які зберігач, приймаючи її на зберігання, не знав і не міг знати, або внаслідок умислу чи грубої необережності поклажодавця. Зберігач відповідає за втрату (нестачу) або пошкодження речі після закінчення строку зберігання лише за наявності його умислу або грубої необережності.
Відповідно до п. 110 Методики оцінки майна, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 10 грудня 2003 року № 1891, стандартизована оцінка збитків проводиться у випадках, зокрема, відсутності вихідних даних, що містять інформацію про пошкоджене майно до та після його розкрадання, нестачі, знищення, псування, крім даних бухгалтерського обліку.
У цьому разі оцінка збитків полягає у збільшенні балансової залишкової вартості пошкодженого майна, визначеної станом на останню звітну дату балансу підприємства-балансоутримувача, до розкрадання, нестачі, знищення, псування на коефіцієнт, що дорівнює добутку індексів цін виробників промислової продукції за галузями промисловості, які визначаються Держстатом.
Згідно протоколу інвентаризаційної комісії від 03.01.2018р., комісія за результатами проведення інвентаризації, встановила, що зберігачем не дотримуються вимоги Постанови Кабінету Міністрів України від 25.08.1998 року №1340 «Про порядок обліку, зберігання , оцінки конфіскованого та іншого майна, що переходить у власність держави і розпорядження ним». Виявлені розбіжності між фактичною наявністю переданого митницею на зберігання та в реалізацію майна ПП "Гамелія".
Відповідно до ст. 951 ЦК України, якщо внаслідок пошкодження речі її якість змінилася настільки, що вона не може бути використана за первісним призначенням, поклажодавець має право відмовитися від цієї речі і вимагати від зберігача відшкодування її вартості.
Отже, за результатами інвентаризації позивач звернувся з вимогою про стягнення з відповідача 119 011,44 грн. вартості втраченого майна.
Як встановлено судом, інвентаризаційною комісією було визначено вартість майна, що перебуває в нестачі становила 144 437,72 грн.
Таким чином, відповідно до рецензії на Акт оцінки збитків, які завдані Львівській митниці ДФС зроблено висновок, що проведена оцінка збитків, котрі завдано суб'єкту господарювання Львівській митниці ДФС відповідно до постанови КМУ «Про затвердження Методики оцінки майна» від 10.12.2003 року №1891 та п. 110 методики постанови №1891 та в цілому Акт відповідає вимогам нормативно-правових актів з оцінки майна, відтак вартість майна проіндексована і згідно акту оцінки збитків, які завдано Львівській митниці ДФС, з урахуванням часткового погашення в сумі 35 482,22грн., становить 119 011,44грн.
Встановлені вище факти та обставини не було спростовано відповідачем, не доведено іншого розміру збитків, що підлягає до стягнення, не представлено суду доказів, які спростовували б вину відповідача.
Господарський суд, проаналізувавши наведені нормативно-правові акти в аспекті спірних правовідносин, зазначає, що в діяннях ПП «Гамелія», як Зберігача за Договором №30, який за своєю правовою природою є угодою про зберігання майна, наявний склад господарського правопорушення у вигляді завдання збитків, а саме:
- неправомірність поведінки - відповідач не забезпечив схоронність переданого йому на зберігання майна, чим порушив взяте на себе господарське зобов'язання;
- наявність збитків - в контексті ст.ст.224,225 Господарського кодексу України збитками являються 119 011,44 грн вартості втраченого майна (вартість майна встановлено компетентною особою з дотриманням Порядку визначення розміру збитків від розкрадання, нестачі, знищення (псування) матеріальних цінностей та Методики оцінки майна, затверджених постановами Кабінету Міністрів України),
- причинний зв'язок між неправомірною поведінкою та збитками - в результаті незабезпечення схоронності переданого ПП «Гамелія» на зберігання майна Поклажодавець втратив товар вартістю 119 011,44 грн;
- вина - ПП «Гамелія» порушило умови Договору №30 від 09.02.2010 року, будучи обізнаним про існування в нього обов'язку забезпечити схоронність товару.
Більше того, призначена судом у даній справі судова експертиза, не була проведена саме з вини відповідача, фактично відповідач самоусунувся від її проведення, а тому несе всі наслідки вчинення ним таких дій.
Що стосується доказів представлених позивачем, то в ході судового розгляду їх достовірність спростовано не було.
Таким чином, позовні вимоги про стягнення вартості втраченого майна у сумі 119 011,44 грн є обґрунтованою і такою, що підлягає до задоволення та підтверджується матеріалами справи.
Частиною 1 статті 74 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідно до ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Відповідно до ст. 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Відповідно до ст.86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Зазначені вище норми процесуального закону спрямовані на реалізацію статті 13 ГПК України. Згідно з положеннями цієї статті судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
За таких обставин суд дійшов висновку про те, що відповідач не спростував доводів позовної заяви, а суд не виявив на підставі наявних документів у справі інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, відтак вважає, позовна вимога позивача є обґрунтованою в межах заявлених позовних вимог та підлягає задоволенню у повному обсязі.
Судові витрати.
Відповідно до ст. 123 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати:
1) на професійну правничу допомогу;
2) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи;
3) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів;
4) пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Позивачем при поданні позову до суду сплачено судовий збір в сумі 1785,17 грн, інших доказів понесених витрат, пов'язаних з розглядом справи позивачем не подано.
Відповідно до підпункту 1 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України „Про судовий збір" розмір ставки судового збору за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
У прохальній частині позовної заяві позивач просить стягнути 1785,17 грн (119 011,44 *1,5%= 1785,17 грн - судовий збір, що підлягав сплаті станом на 21.05.2018 рік).
Відповідно до п.2 ч.1 ст. 129 ГПК України, судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Враховуючи наведене, до стягнення з відповідача на користь позивача підлягає судовий збір в сумі 1785,17 грн.
Керуючись статтями 10, 12, 20, 73, 76 - 79, 123, 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240 ГПК України, суд -
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Приватного підприємства «Гамелія» (79068, м. Львів, вул. П.Тичини, будинок 11, квартира 112; код ЄДРПОУ 30919389) на користь Галицької Митниці Держмитслужби (79000, м. Львів, вул. Костюшка, будинок 1; код ЄДРПОУ 43348711) 119 011,44 грн. боргу та 1785,17 грн. судового збору.
Рішення набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 241 ГПК України.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Західного апеляційного господарського суду в порядку, встановленому розділом IV ГПК України.
Інформацію у справі, яка розглядається можна отримати за такою веб-адресою - http://lv.arbitr.gov.ua/sud5015/, а також у Єдиному державному реєстрі судових рішень за веб-адресою http://reyestr.court.gov.ua.
Повний текст рішення складено та підписано 08.07.2020р.
Суддя С.М. Коссак