Справа № 11-cc/824/3369/2020 Слідчий суддя в 1-й інстанції: ОСОБА_1
Категорія: ст. 181 КПК Доповідач: ОСОБА_2
03 липня 2020 року місто Київ
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:
головуючого судді ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
при секретарі судового засідання ОСОБА_5 ,
з участю:
прокурорів ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ,
захисників ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 ,
підозрюваного ОСОБА_13 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду апеляційні скарги підозрюваного ОСОБА_13 та його захисників ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_9 і ОСОБА_12 на ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 15 червня 2020 року, -
Цією ухвалою задоволено клопотання старшого слідчого в особливо важливих справах другого відділу першого управління досудового розслідування Головного слідчого управління Служби безпеки України ОСОБА_14 , яке погоджене із прокурором першого відділу процесуального керівництва управління нагляду за додержанням законів Службою безпеки України та Державною прикордонною службою України Департаменту нагляду за органами безпеки, фіскальною та прикордонною службами Офісу Генерального прокурора ОСОБА_6 , і застосовано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту строком до 13 серпня 2020 року включно, а саме заборони цілодобово залишати місце проживання (адреса місця проживання зазначена в ухвалі того ж слідчого судді від 16 червня 2020 року, оскільки здійснюються заходи безпеки), з покладенням обов'язків, передбачених п. п. 1, 2, 3, 8 ч. 5 ст. 194 КПК України, щодо
ОСОБА_13 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в селі Садове Білгород-Дністровського району Одеської області, громадянина України, офіційно не одруженого, який є студентом Інституту міжнародних відносин Київського Національного університету ім. Т. Шевченка, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
який підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 115, ч. 2 ст. 263 КК України.
Згідно з ухвалою слідчого судді, застосування щодо ОСОБА_13 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту мотивовано тим, що при вирішенні цього питання слідчий суддя прийшов до висновку про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_13 кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 115, ч. 2 ст. 263 КК України, і про існування ризиків зі сторони підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування та суду, а також незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні. При цьому слідчий суддя визнав непереконливими доводи старшого слідчого і прокурора, що підозрюваний може знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, та перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
Крім того, слідчий суддя послався на врахування даних про особу ОСОБА_13 та вирішив, що відносно останнього не має підстав для застосування більш м'яких запобіжних заходів, ніж цілодобовий домашній арешт.
Не погоджуючись з таким рішенням слідчого судді, підозрюваний ОСОБА_13 та його захисники ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_9 і ОСОБА_12 подали апеляційні скарги.
В апеляційній скарзі підозрюваний ОСОБА_13 , вважаючи ухвалу слідчого судді незаконною, просить її скасувати та постановити нову ухвалу, якою відмовити в задоволенні клопотання старшого слідчого. Зокрема, апелянт зазначає, що звіт про автоматичний розподіл у справі вказує на можливе протиправне втручання у його роботу, оскільки, всупереч вимог п. 5.3 «Засад використання автоматизованої системи документообігу Шевченківського районного суду міста Києва (зі змінами згідно з рішенням зборів суддів Шевченківського районного суду міста Києва від 25 лютого 2020 року, Протокол № 3)», розподіл матеріалів за клопотанням старшого слідчого відбувався не серед усіх суддів, які мають спеціалізацію для розгляду кримінальних проваджень, а лише серед їх частини. Крім того, підозрюваний вказує, що слідчий суддя при застосуванні забіжного заходу вийшов за межі клопотання старшого слідчого, задовольнивши його, але самостійно обравши адресу відбування домашнього арешту.
Також ОСОБА_13 стверджує, що повідомлена йому підозра у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 115, ч. 2 ст. 263 КК України, є необґрунтованою, а ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, відсутні. При цьому підозрюваний зазначає, що він раніше не судимий, має міцні соціальні зв'язки, позитивно характеризується, самостійно з'являвся до слідчого та суду, сам ініціював і брав участь у слідчих та процесуальних діях, має постійний дохід, здійснює публічну діяльність, активно бере участь у багатьох громадських заходах, а також навчається в Інституті міжнародних відносин КНУ ім. Т. Шевченка.
Далі в апеляційній скарзі підозрюваний ОСОБА_13 звертає увагу, що ним та його захисниками були заявлені відводи слідчому судді ОСОБА_1 з підстав упередженості останнього. Однак, на думку апелянта, всупереч вимог ч. 1 ст. 81 КПК України, суддею ОСОБА_1 було самостійно та безпідставно прийнято рішення про залишення заяв про відвід без розгляду. Крім того, автор апеляції вказує на порушення слідчим суддею його права на захист, обмежуючи час для надання заперечень по суті клопотання про застосування запобіжного заходу, а також не роз'яснивши судового рішення, порядку та строку його оскарження. При цьому апелянт наголошує, що під час розгляду клопотання старшого слідчого до слідчого судді надійшло декілька заяв про взяття його, ОСОБА_13 , на особисту поруку, але суддя неправомірно обмежив кількість осіб, які самостійно висловили бажання взяти його на поруки. Також ОСОБА_13 звертає увагу, що до суду фізично не було допущено значну кількість осіб, які виявили бажання взяти його на особисту поруку та склали відповідні заяви.
В апеляційній скарзі захисник ОСОБА_9 , вважаючи ухвалу слідчого судді незаконною, просить її скасувати та постановити нову ухвалу, якою відмовити в задоволенні клопотання старшого слідчого. На думку апелянта, повідомлена ОСОБА_13 підозра у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 115, ч. 2 ст. 263 КК України, є необґрунтованою. Зокрема, захисник запевняє, що з повідомлення про підозру вбачається, що на ОСОБА_13 було здійснено напад групою осіб, внаслідок якого він отримав черепно-мозкову травму та різані рани руки. Отже, як вказує автор апеляції, нападники теж користувались зброєю, про що у повідомленні про підозру зовсім нічого не зазначено. При цьому апелянт наголошує, що така інформація може бути підтверджена шляхом направлення судового запиту до ГСУ СБУ та отримання копії повідомлення про підозру ОСОБА_15 і ОСОБА_16 . Також захисник стверджує, що жодних підтверджень інформації, зазначеної як у повідомленні про підозру, так і у клопотанні старшого слідчого стосовно того, що ОСОБА_13 умисно наздоганяв нападника та мав умисел на заподіяння смерті останньому органом досудового розслідування не надано.
В той же час автор апеляції звертає увагу, що на ОСОБА_13 тільки протягом 2018 року було здійснено три озброєні напади, вчинені групою осіб, у зв'язку з чим у нього були реальні підстави боятись за своє життя та життя своєї дівчини.
Крім того, за переконанням захисника, стороною обвинувачення не доведено достатніх підстав вважати, що існують ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, оскільки ОСОБА_13 самостійно з'являється до слідчого, прокурора та суду за першим викликом, займається підприємницькою діяльністю, має міцні соціальні зв'язки і є відомою публічною особою.
Захисник ОСОБА_10 в апеляційній скарзі, вважаючи ухвалу слідчого судді незаконною та необґрунтованою, просить її скасувати і постановити нову ухвалу, якою відмовити в задоволенні клопотаннястаршого слідчого. На думку апелянта, повідомлена ОСОБА_13 підозра у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 115, ч. 2 ст. 263 КК України, є необґрунтованою. Зокрема, автор апеляції стверджує, що під час розгляду клопотання слідчий суддя не оцінив доводів та доказів сторони захисту щодо необґрунтованості підозри, не обґрунтував мотиви їх відхилення, а також не взяв до уваги заяви поручителів, а саме народних депутатів і громадських діячів про передачу ОСОБА_13 їм поруки. Крім того, захисник вказує, що в основі обґрунтованості підозри ОСОБА_13 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України, є висновок експертизи № 031-178-2019 від 03 квітня 2020 року, хоча у цьому кримінальному провадженні було проведено щонайменше три експертизи з аналогічними запитаннями. При цьому апелянт звертає увагу, що вказаний вище висновок експертизи є суперечним з висновками експертиз № 797-1738/2018 від 18 червня 2018 року та № 167 від 29 серпня 2019 року.
Далі автор апеляції відмічає, що, відповідно до витягу з технічного висновку № 3445-63 від 04 квітня 2017 року, ніж моделі «ЕМЕRSОN ТАNТО» за каталогом «0620», торговельної марки «ZА» (США), наданого ТОВ «Європа Арм Спорт» (місто Київ), є таким, що не має достатньої для ураження цілі міцності, тобто не має достатніх властивостей ураження, притаманних холодній клинковій зброї.
На думку захисника, під час розгляду клопотання стороною обвинувачення не було надано жодного доказу наявності достатніх підстав вважати, що підозрюваний ОСОБА_13 може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на свідків чи інших учасників кримінального провадження, вчинити інше кримінальне правопорушення або перешкодити кримінальному провадженню іншим чином. Крім того, апелянт стверджує, що ОСОБА_13 має постійне місце проживання, працює та навчається, а також має чітку правову позицію щодо захисту у цьому кримінальному провадженні.
В апеляційній скарзі захисник ОСОБА_11 , вважаючи ухвалу слідчого судді незаконною і необґрунтованою, просить її скасувати та відмовити в задоволенні клопотання старшого слідчого. На думку захисника, повідомлена ОСОБА_13 підозра у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 115, ч. 2 ст. 263 КК України, є необґрунтованою. Крім того, апелянт звертає увагу, що, відповідно до експертного висновку Київського НДЕКЦ МВС України № 8-2/37 від 02 червня 2020 року, ніж марки «ZТ» не є холодною зброєю, а є ножем господарсько-побутового призначення. Також автор апеляції запевняє, що стороною обвинувачення не доведено достатніх підстав вважати, що існують ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України. При цьому апелянт стверджує, що ОСОБА_13 ніколи не переховувався від органів досудового розслідування або суду, сам з'являвся до слідчого, прокурора та суду, сприяє у розслідуванні цього кримінального провадження, дає вичерпні показання і відео матеріали.
Як відмічає захисник, у іншому кримінальному провадженні за цією ж подією, а саме у кримінальному провадженні № 12018160000000421, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 25 травня 2018 року, де ОСОБА_13 є потерпілим, лише за останній квартал ним було подано особисто такі клопотання, зокрема: - клопотання про допит нападника Ісайкула від 10 березня 2020 року; - клопотання про повернення усієї медичної документації на підставі ст. ст. 39-1 та 40 Закону України «Про основи законодавства про охорону здоров'я», а саме історію хвороби з Київської клінічної лікарні № 3 та Одеської міської клінічної лікарні № 1, усі інші медичні документи, а також повідомлення про не надання дозволу на розголошення відомостей про стан його здоров'я від 30 квітня 2020 року; - клопотання про ознайомлення з матеріалами досудового розслідування від 19 травня 2020 року; - клопотання про допит свідка, який володіє інформацією стосовно нападу, від 26 травня 2020 року; - клопотання про приєднання документів та вчинення процесуальних дій від 30 травня 2020 року. Також апелянт зазначає, що слідчий суддя розглянув клопотання старшого слідчого про застосування запобіжного заходу з порушенням строку, встановленого ст. 186 КПК України.
Захисник ОСОБА_12 в апеляційній скарзі ставить питання про поновлення йому строку на оскарження ухвали слідчого судді, просить визнати обґрунтованою заяву про відвід судді Шевченківського районного суду міста Києва ОСОБА_1 , скасувати ухвалу слідчого судді та призначити новий розгляд клопотання старшого слідчого про застосування щодо ОСОБА_13 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту у суді першої інстанції.
В обґрунтування клопотання про поновлення строку апеляційного оскарження захисник ОСОБА_12 зазначає, що не мав можливості подати апеляційну скаргу у встановлений ч. 2 ст. 395 КПК України строк у зв'язку з особистими поважними причинами, а саме раптовою хворобою його матері.
Стосовно ухвали слідчого судді, то захисник вважає її незаконною та необґрунтованою. Зокрема, апелянт зазначає, що ОСОБА_13 є керівником неурядової організації «Небайдужі», колишнім членом Проводу та очільником Одеського обласного осередку «Правого сектору», був активним учасником Революції Гідності, Одеського Євромайдану, одним із засновників «Народної люстрації», а також бере активну участь у різноманітних громадських заходах, де виражає проукраїнську позицію.
Далі захисник стверджує, що слідчий суддя ОСОБА_1 не міг брати участь у цьому кримінальному провадженні, оскільки він є особисто зацікавлений в результатах провадження та наявні обставини, які викликають сумнів у його неупередженості. Крім того, автор апеляції звертає увагу, що 15 червня 2020 року під час допиту в якості свідка у судовому засіданні районного суду прокурор Офісу Генерального прокурора ОСОБА_17 , який до 21 травня 2020 року здійснював нагляд за додержанням законів під час досудового розслідування у формі процесуального керівництва досудовим розслідуванням у кримінальному провадженні, повідомив, що керівництво Офісу Генерального прокурора здійснювало тиск на нього, змушуючи погодити очевидно необґрунтовану підозру ОСОБА_13 .
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення підозрюваного та його захисників, які підтримали доводи апеляційних скарг і просили їх задовольнити, пояснення прокурорів, які заперечували проти задоволення апеляційних скарг та просили ухвалу слідчого судді залишити без змін, вивчивши матеріали провадження і перевіривши доводи кожної апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що строк на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді має бути поновлений захиснику ОСОБА_12 , оскільки він був пропущений з поважної причини - раптовою хворобою його матері, але його апеляційна скарга та апеляційні скарги підозрюваного ОСОБА_13 і захисників ОСОБА_10 , ОСОБА_11 та ОСОБА_9 не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.
Як вбачається з представлених в апеляційний суд матеріалів, в провадженні Головного слідчого управління Служби безпеки України перебуває кримінальне провадження № 12018161500001215, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 25 травня 2018 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 115, ч. 2 ст. 263, ч. 1 ст. 122 КК України.
11 червня 2020 року ОСОБА_13 було повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 115, ч. 2 ст. 263 КК України.
Того ж числа старший слідчий в особливо важливих справах другого відділу першого управління досудового розслідування Головного слідчого управління Служби безпеки України ОСОБА_14 , за погодженням із прокурором першого відділу процесуального керівництва управління нагляду за додержанням законів Службою безпеки України та Державною прикордонною службою України Департаменту нагляду за органами безпеки, фіскальною та прикордонною службами Офісу Генерального прокурора ОСОБА_6 , звернувся до Шевченківського районного суду міста Києва з клопотанням про застосування щодо ОСОБА_13 запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту, з покладенням обов'язків, передбачених п. п. 1, 2, 3, 8, 9 ч. 5 ст. 194 КПК України. Це клопотання мотивоване тим, що ОСОБА_13 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 115, ч. 2 ст. 263 КК України, може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні, вчинити інші кримінальні правопорушення, а також перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
15 червня 2020 року ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва вказане клопотання старшого слідчого було задоволено та застосовано щодо підозрюваного ОСОБА_13 запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту строком до 13 серпня 2020 року включно, з покладенням обов'язків, передбачених п. п. 1, 2, 3, 8 ч. 5 ст. 194 КПК України.
Під час розгляду зазначеного клопотання слідчий суддя з'ясував, що наведені у ньому дані, виклад яких зроблено з посиланням на матеріали кримінального провадження, свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_13 кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 115, ч. 2 ст. 263 КК України.
Як вбачається з ухвали слідчого судді, журналу судового засідання та технічного запису, на основі наданих старшим слідчим матеріалів, які обґрунтовують клопотання, слідчий суддя дослідив клопотання і матеріали, які його обґрунтовують, та, всупереч доводів захисників і підозрюваного ОСОБА_13 , правильно встановив, що зазначені у клопотанні обставини підозри мають місце і підтверджуються на цьому етапі розслідування достатньою сукупністю доказів, детальний перелік яких міститься в клопотанні старшого слідчого, а документи, які містять такі докази, надані до суду разом з клопотанням.
Враховуючи, що слідчий суддя на даному етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу, то з огляду на наведені у клопотанні старшого слідчого докази у слідчого судді були всі підстави для висновку про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_13 кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 115, ч. 2 ст. 263 КК України.
Більш того, якщо виходити з поняття «обґрунтована підозра», приведеного в п. 175 рішення Європейського суду з прав людини від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», то обґрунтована підозра означає, що існують факти і інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення. Фактів і інформації, які на цьому етапі кримінального провадження свідчать про причетність ОСОБА_13 до вчинення вищевказаних кримінальних правопорушень, в клопотанні старшого слідчого та доданих до нього матеріалах міститься достатньо для висновку про обґрунтованість повідомленої ОСОБА_13 підозри.
Таким чином, слідчий суддя, дослідивши матеріали клопотання в межах своєї компетенції, у висновках, які зробив орган досудового розслідування стосовно обґрунтованості повідомленої ОСОБА_13 підозри, чогось очевидно недопустимого чи такого, що не підтверджується доказами, не встановив. Не виявлено таких обставин і колегією суддів, а тому посилання захисників та підозрюваного ОСОБА_13 на необґрунтованість повідомленої останньому підозри слід визнати безпідставними, при цьому вказавши наступне:
- колегія суддів не вправі на цій стадії кримінального провадження оцінити висновки експертів про механізм і послідовність спричинення тілесних ушкоджень потерпілому ОСОБА_16 , усунути суперечності між ними та надати перевагу одному чи кільком висновкам перед іншими, а виходить з того, що смерть останнього настала від ножових поранень, які ОСОБА_16 були заподіяні підозрюваним ОСОБА_13 під час подій, що мали місце близько 23 години 24 травня 2018 року у дворі будинку АДРЕСА_2 ;
- відсутні у колегії суддів на цьому етапі кримінального провадження і повноваження визначити, чи перебував ОСОБА_13 під час зазначених подій в стані сильного душевного хвилювання (фізіологічний афект), викликаного неправомірною поведінкою ОСОБА_16 , так як це питання відноситься до компетенції психолого-психіатричної експертизи, яка на теперішній час проведена не була;
- стосовно перебування ОСОБА_13 в стані необхідної оборони, то органи досудового розслідування вважають встановленим, що такий стан для ОСОБА_18 закінчився після того, як нападники почали втікати від нього, але він одного з них, зокрема, ОСОБА_16 , наздогнав і умисно заподіяв смерть останньому, нанісши удар ножем в область серця. При цьому вони виходять з висновку експерта № 031-178-2019 від 03 квітня 2020 року, згідно з яким при наявності у ОСОБА_16 колото-різаного поранення грудної клітки з ушкодженням серця останній не міг подолати відстань 99,1 м. Спростування таких стверджень органів досудового розслідування може мати місце лише при наданні оцінки всім наявним у кримінальному провадженні доказам, що є компетенцією суду першої інстанції при розгляді справи по суті, а на стадії досудового розслідування така оцінка доказів не допускається;
- що стосується ножа, яким ОСОБА_13 наніс удари ОСОБА_16 , то, відповідно до висновку експерта № 11-Б від 30 січня 2019 року, цей ніж є короткоклинковою холодною зброєю, а оцінка такому висновку теж може бути надана лише під час розгляду судом кримінального провадженні по суті.
Перевіряючи доводи клопотання старшого слідчого на предмет наявності ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, колегія суддів вважає, що слідчий суддя, всупереч ствердженням апелянтів, дійшов правильного висновку про існування ризиків зі сторони підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування та суду, а також незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні з огляду на конкретні обставини кримінального провадження, на тяжкість покарання, яке загрожує ОСОБА_13 у разі визнання його винним у вчинених злочинах, на характер та ступінь суспільної небезпечності самих злочинів, у вчиненні яких він підозрюється, а також з огляду на те, що ОСОБА_13 є обвинуваченим у трьох кримінальних провадженнях, обвинувальні акти в яких розглядаються Приморським районним судом міста Одеси, а саме у кримінальних провадженнях: - № 12015160330000570 за ч. 2 ст. 187, ч. 1 ст. 263, ч. 1 ст. 146 КК України; - № 12017160500007293 за ч. 1 ст. 294 КК України; - № 12017160000000920 за ч. 2 ст. 307 КК України. Зокрема, наявні в матеріалах кримінального провадження докази і обставини, на які посилається старший слідчий у клопотанні, дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, а також незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні, тобто ці ризики, які заявлені у клопотанні старшого слідчого, є реальними, а доводи захисників та підозрюваного на їх спростування є непереконливими.
В сукупності із обставинами кримінального провадження для вирішення справи у відповідності до вимог закону слідчий суддя врахував дані, які характеризують особу підозрюваного ОСОБА_13 , та інші обставини, передбачені ст. 178 КПК України, в тому числі і ті, на які містяться посилання в апеляційних скаргах.
Таким чином, колегія суддів вважає, що викладені в апеляційних скаргах підозрюваного і його захисників аргументи стосовно незаконності та необґрунтованості оскаржуваної ухвали є такими, що не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду цієї справи, оскільки слідчий суддя при розгляді клопотання старшого слідчого повно та об'єктивно дослідив всі обставини, з якими закон пов'язує можливість застосування запобіжних заходів, в тому числі і у вигляді цілодобового домашнього арешту, при цьому вислухавши та врахувавши пояснення всіх учасників судового розгляду.
Тому колегія суддів переконана, що слідчий суддя дійшов обґрунтованого висновку про наявність підстав для застосування щодо підозрюваного ОСОБА_13 запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту та належним чином мотивував своє рішення.
Порушень норм КПК України, які могли б стати підставою для скасування ухвали слідчого судді, в тому числі і порушень порядку автоматичного розподілу справи та прав підозрюваного на захист, колегією суддів не вбачається. Відсутні і будь-які підстави вважати, що слідчий суддя ОСОБА_1 є особою, яка зацікавлена в результатах розгляду клопотання про застосування щодо ОСОБА_13 запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту, а питання, які виникли з визначенням місця знаходження підозрюваного під домашнім арештом, пов'язані, насамперед, з нерозголошенням дійсного місця проживання останнього, оскільки відносно ОСОБА_13 здійснюються заходи безпеки.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що оскаржувана ухвала слідчого судді є законною та обґрунтованою, у зв'язку з чим її необхідно залишити без змін, а апеляційні скарги підозрюваного ОСОБА_13 та його захисників ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_9 і ОСОБА_12 - без задоволення.
Крім того, з огляду на викладені обставини колегія суддів не знаходить підстав для задоволення заяв народних депутатів України ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 та громадян України ОСОБА_24 , ОСОБА_25 , ОСОБА_26 , ОСОБА_27 , ОСОБА_28 , ОСОБА_29 , ОСОБА_30 , ОСОБА_31 , ОСОБА_32 , ОСОБА_33 , ОСОБА_34 , ОСОБА_35 , ОСОБА_36 , ОСОБА_37 , ОСОБА_38 , ОСОБА_39 , ОСОБА_40 , ОСОБА_41 , ОСОБА_42 , ОСОБА_43 , ОСОБА_44 , ОСОБА_45 , ОСОБА_46 , ОСОБА_47 , ОСОБА_48 , ОСОБА_49 , ОСОБА_50 , ОСОБА_51 , ОСОБА_52 , ОСОБА_53 , ОСОБА_54 , ОСОБА_55 , ОСОБА_56 про передачу їм на поруки підозрюваного ОСОБА_13 .
Керуючись ст. ст. 176 - 178, 181, 194, 196, 309, 376, 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів -
Поновити захиснику ОСОБА_12 строк на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 15 червня 2020 року.
Ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 15 червня 2020 року, з урахуванням ухвали слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 16 червня 2020 року, про застосування запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту щодо ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , - залишити без змін, а апеляційні скарги підозрюваного ОСОБА_13 та його захисників ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_9 і ОСОБА_12 - залишити без задоволення.
Ухвала апеляційного суду оскарженню не підлягає.
___________________ _____________________ ____________________
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4