Справа № 288/1523/14-к
Провадження № 1-кп/288/17/20
07 липня 2020 року смт. Попільня
Попільнянський районний суд Житомирської області в складі:
головуючого судді - ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судових засідань - ОСОБА_2 ,
прокурора - ОСОБА_3 ,
обвинуваченого - ОСОБА_4 ,
захисника - ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань в смт.Попільня Житомирської області обвинувальний акт у кримінальному провадженні внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 12013060270000470 від 23 серпня 2013 року відносно:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та жителя АДРЕСА_1 , освіта середня, не працює, не одружений, на утриманні неповнолітніх дітей немає, громадянин України, українець, раніше судимий Святошинським районним судом м. Києва від 14 травня 2012 року за частиною другою статті 185 КК України до 3 років обмеження волі, на підставі статті 75 КК України звільнений від відбування покарання з іспитовим строком на 2 роки,
що обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 185 КК України,
ОСОБА_4 обвинувачується в тому, що близько 01.00 години 23 серпня 2013 року в селі Романівка, Попільнянського району, Житомирської області, реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на таємне повторне викрадення чужого майна, поєднаного з проникненням у житло, ОСОБА_4 раніше судимий Святошинським районним судом м. Києва за частиною 2 статті 185 КК України, проник до будинку ОСОБА_6 , що в АДРЕСА_2 , відчинивши вхідні двері будинку. Продовжуючи свої злочинні дії та перебуваючи в одній із кімнат будинку, він відшукав та таємно від оточуючих, протиправно заволодів належним ОСОБА_7 мобільним телефоном, марки «LG», модель «К 550», вартістю 700 гривень 00 копійок, з сім-карткою мобільного оператора «Лайф», вартістю 10 гривень 00 копійок, та грошовими коштами останньої в сумі 100 гривень 00 копійок. В іншій кімнаті будинку, ОСОБА_4 відшукав та таємно викрав належні ОСОБА_8 риболовецький спінінг, вартістю 400 гривень 00 копійок та грошові кошти в сумі 100 гривень 00 копійок.
Викраденим майном ОСОБА_4 розпорядився на власний розсуд, заподіявши своїми діями матеріального збитку потерпілій ОСОБА_7 на загальну суму 810 гривень 00 копійок та потерпілому ОСОБА_8 у сумі 500 гривень 00 копійок.
В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 свою винуватість у вчиненні злочину передбаченого частиною 3 статті 185 КК України визнав повністю і дав показання, які відповідають змісту обвинувачення.
Потерпілі ОСОБА_7 , ОСОБА_8 в судове засідання не з'явились, надали до суду заяви, в яких просили кримінальну справу слухати без їх участі. Щодо призначення міри покарання покладаються на розсуд суду (т. 2 а.с. 76, 77).
Крім повного визнання обвинуваченим своєї винуватості, його винуватість підтверджується слідуючими доказами:
- Показаннями свідка ОСОБА_9 , який показав, що в 2013 році за півмісяця до нового року він перебував в кафе «Замок» та відпочивав, прийшов хлопець на ім'я « ОСОБА_10 » та запропонував йому купити телефон «LG» за 200 гривень, проте він його не купив, бо в нього не було грошей.
- Показаннями свідка ОСОБА_11 , який показав, що обвинувачений його син, він проживає з матір'ю. Коли приїхала поліція, він дізнався, що ОСОБА_10 здійснив крадіжку, син пояснив, що не пам'ятає, в нього гематома в голові, йому робили операцію. Скаржився на здоров'я, в нього постійно боліла голова.
Також винуватість ОСОБА_4 а підтверджується зібраними та дослідженими під час судового провадження належними та допустимими письмовими доказами, а саме:
- протоколом прийняття заяви ОСОБА_8 про вчинене кримінальне правопорушення від 23 серпня 2013 року (т.1 а.с. 69);
- протоколом огляду місця події від 23 серпня 2013 року з ілюстративною таблицею до протоколу, згідно якого оглядалось домоволодіння, розташоване за адресою: АДРЕСА_2 , власником якого є ОСОБА_6 , під час якого вилучено сліди рук (т.1 а.с. 70-74);
- заявами про залучення до провадження як потерпілих ОСОБА_7 та ОСОБА_8 від 23 серпня 2013 року (т.1 а.с. 75, 77);
- висновком експерта № 94 від 27 листопада 2013 року, з ілюстративною таблицею до висновку, згідно якого сліди папілярних узорів, які відкопійовані на копіювальний шар відрізків стрічок «СТ»: №1 (слід розмірами 14х13 мм), 3 (слід розмірами 13х20 мм) придатні для ідентифікації. Сліди папілярних узорів рук, які відкопійовані на копіювальний шар відрізків стрічок «СТ»: № 2, 5, 6, 7, 9 непридатні до ідентифікації. Сліди рук, які відкопійовані на копіювальний шар відрізків стрічок «СТ» № 1 (слід розмірами 14х13 мм) залишений великим пальцем лівої руки ОСОБА_8 , «СТ» № 8 (слід розмірами 26х18 мм) залишений тенаром лівої руки ОСОБА_7 , «СТ» №10 (слід розмірами 40х23 мм) залишений тенаром лівої руки ОСОБА_8 . Сліди перекопійовані на стрічці «СТ» № 3 (слід розмірами 13х20 мм), 4 (слід розмірами 11х13 мм) залишені не ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , а іншою особою (т.1 а.с. 84-92);
- рапортом о/у СКР Попільнянського РВ від 10 грудня 2013 року (т. 1 а.с. 94);
- протоколом обшуку від 25 грудня 2013 року, згідно якого під час обшуку приміщення розташованого з адресою: в АДРЕСА_1 , виявлено сім карту мобільного оператора «Лайф» № НОМЕР_1 , яка вилучена і упакована в пакет № 1 та оглянута в судовому засіданні (т.1 а.с. 99-103);
- висновком експерта № 55 від 08 вересня 2014 року, з таблицею до протоколу ОМП від 23 серпня 2013 року, згідно якого слід розмірами 13х20 мм відкопійований на стрічку «СТ» № 2 залишений середнім пальцем лівої руки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 . Слід перекопійований на стрічку «СТ» № 4 (слід розмірами 11х13 мм) залишений не ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , а іншою особою (т. 1 а.с. 116-120);
- постановою про визнання речових доказів від 07 вересня 2014 року, згідно якої сім карту № НОМЕР_1 , яка працювала у раніше викраденому мобільному телефоні ОСОБА_7 - визнано речовим доказом та залишено в матеріалах справи (т.1 а.с. 121);
- довідками ПП ОСОБА_12 , згідно яких вартість бувшого у використанні мобільного телефону «LG», модель «К 550», складає 700 гривень, вартість бувшої у використанні сім карти мобільного оператора «Лайф» складає 10 гривень та вартість бувшого у використанні спінінга для риболовлі складає 400 гривень, станом на 23.08.2013 року (т.1 а.с. 122-124);
- заявою ОСОБА_4 від 08 вересня 2014 року, згідно якої ОСОБА_4 зазначив, що вчинив крадіжку телефона, спінінга та грошей з будинку по АДРЕСА_2 , щиро кається (т.1 а.с. 133).
- протоколом проведення слідчого експерименту від 09 вересня 2014 року з ілюстративною таблицею до протоколу, за участю підозрюваного ОСОБА_4 , який розповів та показав як він вчиняв крадіжку майна з будинку, що розташований по АДРЕСА_2 (т.1 а.с. 139 - 146).
За загальним правилом, встановленим частиною першою статті 337 КПК України, судовий розгляд проводиться лише стосовно особи, якій висунуте обвинувачення, і лише в межах цього обвинувачення.
Аналізуючи зібрані по справі докази та оцінивши їх в сукупності, суд кваліфікує дії ОСОБА_4 за частиною третьою статті 185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена повторно, поєднана з проникненням у житло.
Обираючи обвинуваченому міру та вид покарання, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного, обставини, що пом'якшують і обтяжують покарання.
Обставиною, згідно статті 66 КК України, що пом'якшує покарання обвинуваченого ОСОБА_4 , є активне сприяння розкриттю злочину.
Обставин, згідно статті 67 КК України, що обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_4 , не встановлено.
ОСОБА_4 раніше притягувався до кримінальної відповідальності за корисливий злочин проти власності та був засуджений, проте належних висновків не зробив - вчинив новий злочин, на шлях виправлення не став, не працює, за місцем проживання характеризується позитивно, на обліку в лікарів нарколога та психіатра не перебуває.
Судом досліджувались висновки експертів щодо стану здоров'я обвинуваченого ОСОБА_4 після вчинення даного кримінального правопорушення, а саме: з висновку експерта № 79 від 10 серпня 2015 року, вбачається, що згідно записів представлених на експертизу медичних документів ОСОБА_4 було встановлено діагноз: «Стан після важкої ЧМТ, забою головного мозку у вигляді після травматичної енцефалопатії, післятравматичного церебрального арахноїдиту із лікворо - динамічними порушеннями»; однак через не представлення на вивчення оригіналу медкарти стаціонарного хворого з медичного закладу в котрий ОСОБА_4 звернувся одразу після травми, достовірно оцінити ступінь тяжкості даних ушкоджень та відповісти на поставлені питання не представляється можливим (т.1 а.с. 197 -199);
- висновком експерта № 169 від 04 грудня 2015 року, згідно записів якої у ОСОБА_4 було виявлено тілесні ушкодження у вигляді: закритої черепно - мозкової травми - підгостра епідуральна гематома правої скронево - тім'яної ділянки, забій головного мозку; що утворилась від дії твердого тупого предмету, можливо в термін та за обставин, що вказані в медичних документах та в описовій частині ухвали (08.03.2013 року), відноситься до категорії тяжких тілесних ушкоджень за критерієм небезпеки для життя. Питання щодо можливості здійснення активних дій, а також причинний зв'язок погіршення стану здоров'я ОСОБА_4 з перенесеною черепно -мозковою травмою відноситься до компетенції комісійної судово - медичної експертизи з залученням лікарів - спеціалістів відповідних галузей (т. 1 а.с. 211-213);
- висновком експерта № 1 від 25 лютого 2016 року, який вказує, що комісія експертів не має можливості дати відповіді на запитання, які зазначені в ухвалі суду так як не надано необхідні медичні документи та ОСОБА_4 не з'явився на освідування в Житомирське обласне бюро СМЕ. Відповідь на питання чи може ОСОБА_4 з виставленим діагнозом відбувати покарання у вигляді позбавлення волі не входить до компетенції судово - медичної експертизи (т.1 а.с. 227-231);
- відповідно до Довідки МСЕК серії 12 ААА № 009952, ОСОБА_4 встановлено третю групу інвалідності з 28 травня 2020 року (т. 3 а.с. 24).
При визначенні міри покарання обвинуваченому, суд приймає до уваги положення статей 1, 50 КК України, згідно яких Кримінальний кодекс має своїм завданням правове забезпечення охорони прав і свобод людини і громадянина, власності, громадського порядку та громадської безпеки, а також запобігання злочинам. Покарання є заходом примусу, що застосовується від імені держави за вироком суду до особи, визнаної винною у вчиненні злочину, і полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого. Покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобіганню вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами.
Відповідно до постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 24 жовтня 2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання», призначаючи покарання, у кожному конкретному випадку суди мають дотримуватися вимог кримінального закону й зобов'язані враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставини, що пом'якшують і обтяжують покарання. Таке покарання має бути необхідним і достатнім для виправлення засудженого та попередження нових злочинів. Водночас, при призначенні покарання, суди мають враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину згідно статті 12 КК України, форму вини, а також особливості конкретного злочину.
Враховуючи вищевикладені обставини суд призначає покарання ОСОБА_4 в межах санкції частини 3 статті 185 КК України у виді позбавлення волі, із застосуванням статті 71 КК України, яка визначає призначення покарання за сукупністю вироків з приєднанням до покарання призначеного за новим вироком частково невідбуту частину покарання за попереднім вироком від 14 травня 2012 року Святошинського районного суду м. Києва, за яким ОСОБА_4 засуджено за частиною 2 статті 185 КК України до 3 років обмеження волі, на підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з іспитовим строком на 2 роки, за правилами складання покарань передбачених статтею 72 КК України з призначенням остаточного покарання у виді позбавлення волі, так як таке покарання буде законним, справедливим, достатнім для забезпечення виконання завдань кримінального судочинства в частині виправлення засудженого, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженим, так і іншими особами.
Суд за жодних обставин не вбачає за можливе застосування до обвинуваченого ОСОБА_4 статей 69, 75 КК України.
По кримінальному провадженню цивільний позов не заявлений.
Процесуальні витрати за проведення дактилоскопічних експертиз, які документально підтверджені, відповідно до частини 2 статті 124 КПК України, в розмірі 343 гривні 26 копійок, підлягають стягненню з обвинуваченого ОСОБА_4 на користь держави.
Речові докази: сім картку мобільного оператора «Лайф», яка додана до матеріалів кримінального провадження - необхідно залишити в матеріалах кримінального провадження.
Арешт на майно по кримінальному провадженні не накладався.
Підстав для застосування щодо обвинуваченого ОСОБА_4 запобіжного заходу не вбачається.
Керуючись статтями 368, 370, 373, 374 КПК України, суд,-
ОСОБА_4 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого частиною 3 статті 185 КК України і призначити ОСОБА_4 покарання за частиною 3 статті 185 КК України у виді 3 (трьох) років позбавлення волі.
На підставі статтей 71, 72 КК України до покарання за даним вироком частково приєднати невідбуту частину покарання за попереднім вироком Святошинського районного суду м. Києва від 14 травня 2012 року, за яким його засуджено за частиною 2 статті 185 КК України до 3 років обмеження волі, на підставі статті 75 КК України звільнений від відбування покарання з іспитовим строком на 2 роки і остаточно визначити ОСОБА_4 кінцеву міру покарання 3 (три) роки 1 (один) місяць позбавлення волі.
До набрання вироком законної сили запобіжний захід ОСОБА_4 - не обирати.
Початок строку відбування покарання ОСОБА_4 обчислювати з моменту приведення даного вироку до виконання.
Стягнути з ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , уродженця та жителя АДРЕСА_1 , на користь держави (на рахунок: Одержувач: УК у м. Житомир/Житомирська міська отг 24060300; Банк одержувача: Казначейство України (ЕАП); Код за ЄДРПОУ: 38035726; Розрахунковий рахунок: UA448999980313010115000006797; Код класифікації доходів бюджету - 24060300 «Інші надходження») витрати за проведення дактилоскопічних експертиз № 94 від 27 листопада 2013 року в розмірі 146 гривень 70 копійок та № 55 від 08 вересня 2014 року в розмірі 196 гривень 56 копійок, а всього 343 гривні 26 копійок.
Речові докази: сім картку мобільного оператора «Лайф», яка додана до матеріалів кримінального провадження - залишити в матеріалах кримінального провадження.
Вирок суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
На вирок може бути подана апеляція до Житомирського апеляційного суду через Попільнянський районний суд Житомирської області протягом 30 днів з дня його проголошення.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору. Копію вироку не пізніше наступного дня після його ухвалення надіслати учасникам судового провадження, які не були присутніми в судовому засіданні.
Суддя Попільнянського
районного суду ОСОБА_1