Єдиний унікальний номер № 285/752/19
Провадження № 1-кс/0285/486/20
06 липня 2020 року м. Новоград-Волинський
Суддя Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області ОСОБА_1 ,
за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
обвинуваченого ОСОБА_3 ,
захисника ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву ОСОБА_3 про відвід судді ОСОБА_5 у кримінальному провадженні по обвинуваченню ОСОБА_3 за ч. 2 ст. 186 КК України,
01.07.2020 року надійшла заява ОСОБА_3 про відвід судді ОСОБА_5 у розгляді кримінального провадження за обвинувальним актом відносно ОСОБА_3 за ч. 2 ст. 186 КК України. Заява обгрунтована тим, що суддя ОСОБА_5 вкотре відкладає судові засідання на стадії дебатів, продовжуючи йому при цьому санкцію тримання під вартою обгрунтовуючи ст. 177 КПК України, а також постійно відмовляє в задоволенні його клопотань.
Обвинувачений ОСОБА_3 та його захисник у судовому засіданні заяву про відвід підтримали та просять задовольнити.
Суддя ОСОБА_5 надав заяву в якій просить розглядати заяву про відвід у його відсутності у зв'язку із зайнятістю.
Інші учасники справи в судове засідання не з'явились, про розгляд справи повідомлялись у визначеному законом порядку.
Заслухавши думку обвинуваченого та його захисника, дослідивши матеріали кримінального провадження, приходжу до наступного.
Положеннями ст. 75 КПК України визначено підстави щодо відводу судді.
Так, за змістом п. 4 ч. 1 ст. 75 КПК України суддя не може брати участь у кримінальному провадженні за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості.
Згідно з ч. 5 ст. 80 КПК України відвід повинен бути вмотивований.
Відповідно до п. 1.1, 2.5 Бангалорських принципів поведінки судді від 19 травня 2006 року, схвалених резолюцією Економічної та Соціальної Ради ООН 27 липня 2006 року № 2006/23, суддя повинен здійснювати свою судову функцію незалежно, виходячи виключно з оцінки фактів, відповідно до свідомого розуміння права, незалежно від стороннього впливу, спонукання, тиску, загроз чи втручання, прямого чи опосередкованого, що здійснюється з будь-якої сторони та з будь-якою метою. Суддя заявляє самовідвід від участі в розгляді справи в тому випадку, якщо для нього не є можливим винесення об'єктивного рішення у справі, або в тому випадку, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви в неупередженості судді.
Особиста безсторонність суду презумується, поки не надано доказів протилежного ("Веттштайн проти Швейцарії" (Wettstein v. Switzerland, заява N 33958/96, п. 42, ЄСПЛ 2000-XII), п. 43).
Як встановлено судом, заявлений відвід не містить посилання на обставини, які підтверджуються відповідними доказами, що свідчили б про наявність підстав для відводу судді, передбачених вищезазначеною нормою КПК України, а сам по собі факт відкладення судових засідань та не задоволення клопотань не є свідченням упередженості судді.
Таким чином, приходжу висновку, що підстав для відводу судді ОСОБА_5 не встановлено, а тому заява не підлягає задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 77, 80-81, 309 КПК України,-
У задоволенні заяви ОСОБА_3 про відвід судді ОСОБА_5 у кримінальному провадженні по обвинуваченню ОСОБА_3 за ч. 2 ст. 186 КК України - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя ОСОБА_1