03 липня 2020 року
Київ
справа №200/12056/19-а
адміністративне провадження №К/9901/14702/20
Колегія суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду:
суддя-доповідач - Гусак М.Б., судді - Гімон М.М., Усенко Є.А.,
перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДПС у Донецькій області на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 10 грудня 2019 року та постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 10 березня 2020 року у справі №200/12056/19-а за позовом Приватного акціонерного товариства «Великоанадольський вогнетривкий комбінат» до Головного управління ДПС у Донецькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення,
11 червня 2020 року Головне управління ДПС у Донецькій області звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 10 грудня 2019 року та постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 10 березня 2020 року у справі №200/12056/19-а та заявило клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження.
Касаційна скарга не відповідає вимогам Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
Відповідно до пункту 4 частини 2 статті 330 КАС України у касаційній скарзі зазначається підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав).
Відповідно до частини 4 статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:
1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;
3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;
4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу.
Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права.
У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні.
Отже, системний аналіз наведених положень КАС України дає підстави для висновку, що при касаційному оскарженні судових рішень, зазначених у частині першій статті 328 КАС України, у касаційній скарзі обґрунтування неправильного застосування судом (судами) норм матеріального права чи порушення норм процесуального права має обов'язково наводитись у взаємозв'язку із посиланням на відповідний пункт частини 4 статті 328 КАС України як на підставу для касаційного оскарження судового рішення.
У касаційній скарзі скаржник повинен навести мотиви незгоди з судовим рішенням з урахуванням передбачених КАС України підстав для його скасування або зміни з вказівкою на висновки суду, рішення якого оскаржується, із одночасним зазначенням норм права (пункт, частина, стаття), які неправильно застосовані цим судом при прийнятті відповідного висновку. Скаржник повинен вказати, яку саме норму права судами першої та (або) апеляційної інстанції було застосовано без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку.
Окрім того, у разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України недостатньо самого лише зазначення у ній норми права, щодо правильного застосування якої є висновок Верховного Суду, безвідносно до предмета спору у конкретній справі, у якій подається касаційна скарга. Обов'язковою умовою є те, що ця норма матеріального права повинна врегульовувати спірні правовідносини, а питання щодо її застосування ставилося перед судами попередніх інстанцій в межах правових підстав позову, але суди таким підставам позову не надали оцінки у судових рішеннях або надали, як на думку скаржника, неправильно.
Колегія суддів вважає, що наведені скаржником обґрунтування підстав касаційного оскарження судових рішень не свідчать про виконання скаржником вимог частини четвертої статті 328 КАС України.
Крім того, згідно з приписами частини першої статті 329 КАС України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного тексту.
Відповідно до частини другої статті 329 Кодексу адміністративного судочинства України учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.
Постанова Першого апеляційного адміністративного суду від 10 березня 2020 року ухвалена у відкритому судовому засіданні, повний текст якої виготовлено того ж дня. Разом з тим, касаційну скаргу на судові рішення скаржник подав 11 червня 2020 року.
Обґрунтовуючи клопотання про поновлення строку, скаржник посилається на те, що, вже звертався з касаційною скаргою до Верховного Суду, проте вона була повернута через невиконання вимог ухвали про залишення касаційної скарги без руху (не додано документ про сплату судового збору у встановленому законом розмірі).
Водночас, як вбачається з Єдиного державного реєстру судовий рішень, скаржник вперше звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою 13 квітня 2020 року , яка була повернута ухвалою Верховного Суду від 17 квітня 2020 року на підставі пункту 4 частини п'ятої статті 332 Кодексу адміністративного судочинства України.
Подаючи касаційну скаргу вдруге, скаржник зазначає про повернення первинно поданої касаційної скарги через несплату судового збору, разом з тим, касаційну скаргу повернуто судом на підставі пункту 4 частини п'ятої статті 332 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідач не надає доказів, які були об'єктивною перешкодою неможливості зазначити про наявність жодної із підстав для касаційного оскарження, які передбачені пунктами 1, 2, 3, 4 частини четвертої статті 328 КАС України під час звернення з касаційною скаргою вперше.
Разом з тим, повторно скаржник звернувся з касаційною скаргою 11 червня 2020 року, тобто через 1,5 місяці після повернення попередньої.
Поважними визнаються обставини, які виникли або тривали протягом строку касаційного оскарження, є об'єктивними, не залежать від дій особи і пов'язані з дійсними істотними перешкодами для своєчасного вчинення особою процесуальних дій в конкретній справі. Скаржником таких причин не наведено.
Отже, тільки наявність об'єктивних перешкод для реалізації права на оскарження судового рішення у касаційному порядку у строк, встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку касаційного оскарження з поважних причин.
Зважаючи на наведене, касаційна скарга залишається без руху із наданням десятиденного строку з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху, протягом якого скаржник має право надати/надіслати суду касаційної інстанції клопотання про поновлення строку, в якому вказати інші підстави для поновлення строку касаційного оскарження з доказами на підтвердження вказаних обставин та обґрунтувати підставу (підстави) на якій (яких) подається касаційна скарга.
Згідно з частиною другою статті 332 КАС України до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 330 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу, із змісту якої витікає - залишення касаційної скарги без руху з наданням строку для усунення недоліків.
Враховуючи викладене та керуючись статтею 332 КАС України,
1. Касаційну скаргу Головного управління ДПС у Донецькій області на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 10 грудня 2019 року та постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 10 березня 2020 року у справі №200/12056/19-а залишити без руху.
2. Встановити особі, що подала касаційну скаргу, для усунення зазначеного недоліку десятиденний строк з дня закінчення строку карантину, пов'язаного із запобіганням поширення коронавірусної хвороби (COVID19).
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді: М. Б. Гусак
підписМ. М. Гімон
підписЄ .А. Усенко