07 липня 2020 року
м. Київ
справа № 808/1206/17
адміністративне провадження № К/9901/43330/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Стеценка С.Г.,
суддів: Шарапи В.М., Тацій Л.В.,
розглянувши в письмовому провадженні в касаційному порядку адміністративну справу №808/1206/17
за позовом Публічного акціонерного товариства "Уманьавтодор"
до Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Запорізькій області
третя особа Служба автомобільних доріг у Запорізькій області
про визнання протиправними та скасування постанов
за касаційною скаргою Публічного акціонерного товариства "Уманьавтодор" на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 01 серпня 2017 року (головуючий суддя: Лазаренко М.С.) та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 26 жовтня 2017 року (колегія у складі: головуючого судді Іванова С.М., суддів: Панченко О.М. Ясенової Т.І.), -
Короткий зміст позовних вимог
1. В травні 2017 року Публічне акціонерне товариство "Уманьавтодор" звернулося до Запорізького окружного адміністративного суду з позовом до Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Запорізькій області, третя особа: Служба автомобільних доріг у Запорізькій області, в якому просило: - визнати протиправними та скасувати постанови Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Запорізькій області № 13/1008-23.2/1113 від 21.04.2017 та №14/1008-23.2/1114 від 21.04.2017 про накладення штрафу за порушення у сфері містобудівної діяльності.
2. Позовні вимоги мотивовані тим, що Службою автомобільних доріг у Запорізькій області, як замовником, було передано позивачу у справі, як генеральному підряднику, проектну документацію, згідно умов та вимог якої останнім здійснено будівництво об'єкта «Будівництво автотранспортної магістралі через р. Дніпро у м. Запоріжжі». Вказане будівництво було здано замовнику, про що підписано відповідні акти приймання, жодних претензій від замовника на адресу позивача у справі не надходило, у зв'язку з чим, ПАТ «УМАНЬАВТОДОР», як генеральний підрядник, не є особою, відповідальною за те, що проектна документація, надана замовником не відповідає вимогам законодавства про архітектурну та містобудівну діяльність. Разом з тим, позивач у справі не є особою, яка зобов'язана та/чи наділена повноваженнями встановлювати, визначати відповідність наданої йому замовником проектної документації вимогам законодавства. Також позивач вказує, що відповідачем у справі було встановлено, що порушення у веденні виконавчої документації було допущено не позивачем у справі, а субпідрядними організаціями ТОВ «Підприємство «Маст-Буд» та ПрАТ «Альпсервіс», що, в кінцевому результаті, не вплинуло на якість виконаних будівельних робіт, їх відповідність вимогам будівельних норм, державних стандартів і правил. Таким чином, оскаржувані постанови відповідача, на думку ПАТ "Уманьавтодор" є протиправними та підлягають скасуванню.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
3. Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 01 серпня 2017 року, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 26 жовтня 2017 року, в задоволенні позову відмовлено.
4. Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, виходив з того, що відповідно до приписів чинного законодавства саме на генерального підрядника, в даному випадку на ПАТ "Уманьавтодор", покладено обов'язок перед початком робіт перевірити відповідність отриманої від замовника проектної документації встановленим законодавством вимогам і, як наслідок, саме генеральний підрядник несе відповідальність за невиконання вказаних приписів. З приводу порушень щодо неналежного ведення позивачем виконавчої документації, судами попередніх інстанцій зазначено, що як приписами Постанови № 668, так і договору № 103АМ-11 від 22.12.2011 визначено обов'язок саме генпідрядника забезпечити повне, якісне та своєчасне ведення виконавчої документації.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
5. У листопаді 2017 року Публічне акціонерне товариство "Уманьавтодор" звернулося до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 01 серпня 2017 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 26 жовтня 2017 року, в якій просить скасувати рішення попередніх інстанцій та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити.
6. В обґрунтування своїх вимог, скаржник зазначив про те, що ним не заперечується факт відхилення від проектних рішень при виконання будівельних робіт на спірному об'єкті будівництва, разом з тим, останній наголошує на тому, що він не несе відповідальності за вчинене порушення, оскільки не зобов'язаний та не наділений повноваженнями, як генпідрядник, перевіряти надану замовником проектну документацію. Наголошує на тому, що Службою автомобільних доріг у Запорізькій області (замовник) було передано позивачу (генеральному підряднику) проектну документацію, згідно умов та вимог якої було здійснено будівництво об'єкта «Будівництво автотранспортної магістралі через р. Дніпро у м. Запоріжжі», вказане будівництво було здано замовнику, підписано відповідні акти приймання та жодних претензій від замовника на адресу позивача у справі не надходило.
7. Вищий адміністративний суд України ухвалою від 21 листопада 2017 року відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою Публічного акціонерного товариства "Уманьавтодор".
8. 15 грудня 2017 року набрав чинності Закон України від 03 жовтня 2017 року №2147-VIII «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів». З цієї дати набула чинності нова редакція Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
9. Згідно з підпунктом 4 пункту 1 Перехідних положень КАС України, касаційні скарги (подання) на судові рішення в адміністративних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
10. На виконання вимог підпункту 7 пункту 1 Перехідних положень справа була передана до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду.
11. Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 21.03.2018, визначено склад колегії суддів: головуючий суддя Гриців М.І., судді: Берназюк Я.О., Коваленко Н.В., справу передано головуючому судді.
12. У зв'язку з обранням до Великої Палати Верховного Суду судді Гриціва М.І., на підставі розпорядження в.о. начальника управління забезпечення автоматизованого документообігу суду секретаріату Касаційного адміністративного суду від 18.07.2019 №1024/0/78-19, протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 19.07.2019, визначено колегію суддів для розгляду цієї справи у складі: головуючий суддя Стеценко С.Г., судді: Шарапа В.М., Тацій Л.В.
13. Ухвалою Верховного Суду від 06 липня 2020 року справу призначено до касаційного розгляду в порядку письмового провадження з 07 липня 2020 року.
СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
14. Як встановлено судами попередніх інстанцій, 07 квітня 2017 року Департаментом Державної архітектурно-будівельної інспекції у Запорізькій області було проведено позапланову перевірку Публічного акціонерного товариства "Уманьавтодор" стосовно дотримання останнім вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил на об'єкті: "Будівництво автотранспортної магістралі через р. Дніпро у м. Запоріжжі".
15. За результатами перевірки відповідачем складено акт перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 07 квітня 2017 року, припис про призупинення підготовчих та будівельних робіт, які не відповідають вимогам законодавства, зокрема, будівельним нормам, містобудівним умовам та обмеженням, затвердженому проекту та будівельному паспорту забудови земельної ділянки, без повідомлення, реєстрації декларації про початок їх виконання або дозволу на виконання будівельних робіт від 10 квітня 2017 № 12, припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 10 квітня 2017 для виконання, протоколи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 10 квітня 2017 року.
16. Перевіркою встановлено порушення позивачем статті 9 Закону України "Про архітектурну діяльність" та затверджених проектних рішень, а саме: генеральним підрядником ПАТ "Уманьавтодор" при будівництві моста через Старий Дніпро були допущені відхилення від затверджених проектних рішень, зокрема, змінено конструктивну схему моста з аркового на міст прогонової будови з влаштуванням опор в руслі річки Дніпро.
17. Також перевіркою встановлено, що виконавча документація на даному об'єкті ведеться з порушеннями вимог п. 4.8 ДБН А.3.1-5-2016 «Організація будівельного виробництва».
18. 21.04.2017 Департаментом Державної архітектурно-будівельної інспекції у Запорізькій області було винесено постанови:
- № 13/1008-23.2/1113 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, якою визнано ПАТ "Уманьавтодор" винним у вчиненні правопорушення, передбаченого п. 8 ч. 3 ст. 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» та накладено штраф у сумі 72000,00 грн.;
- № 14/1008-23.2/1114 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, якою визнано ПАТ "Уманьавтодор" винним у вчиненні правопорушення, передбаченого п. 6 ч. 3 ст. 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» та накладено штраф у сумі 28800,00 грн.;
19. Не погодившись із постановами відповідача від 21.04.2017 №13/1008-23.2/1113 та №14/1008-23.2/1114, позивач звернувся до суду з даним позовом.
20. Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
21. Відповідно до статті 7 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", управління у сфері містобудівної діяльності здійснюється шляхом, зокрема, контролю за дотриманням законодавства у сфері містобудівної діяльності, вимог будівельних норм, державних стандартів і правил, положень містобудівної документації всіх рівнів, вихідних даних для проектування об'єктів містобудування (далі - вихідні дані), проектної документації.
22. Частиною першою статті 41 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" встановлено, що державний архітектурно-будівельний контроль - сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт. Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
23. Згідно із абзацом 2 пункту 1 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою кабінету Міністрів України від 23.05.2011 № 553 (далі - Порядок № 553), державний архітектурно-будівельний контроль відповідно до повноважень, визначених статтею 7 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", здійснюється, зокрема, Державною архітектурною будівельною інспекцією.
24. Відповідно до пунктів 5, 6, 9 Порядку № 553 державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом. Плановою перевіркою вважається перевірка, що передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю, який затверджується керівником відповідного органу державного архітектурно-будівельного контролю. Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у присутності суб'єктів містобудування або їх представників, які будують або збудували об'єкт будівництва.
25. Згідно підпунктів 2 та 3 пункту 11 цього Порядку посадові особи інспекцій під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю мають право: складати протоколи про вчинення правопорушень та акти перевірок, і накладати штрафи у межах повноважень, передбачених законом; видавати обов'язкові для виконання приписи щодо усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил.
26. Згідно з п.п. 16, 17 Порядку № 553 за результатами державного архітектурно-будівельного контролю посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю складається акт перевірки відповідно до вимог, установлених цим Порядком. У разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, крім акта перевірки, складається протокол, видається припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил або припис про зупинення підготовчих та/або будівельних робіт (далі - припис).
27. Протокол разом з усіма матеріалами перевірки протягом трьох днів після його складення подається посадовій особі органу державного архітектурно-будівельного контролю, до повноважень якої належить розгляд справ про правопорушення у сфері містобудівної діяльності (п. 20 Порядку № 553).
28. Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем за результатами позапланової перевірки ПАТ "Уманьавтодор" прийнято відносно останнього постанови від 21.04.2017 №13/1008-23.2/1113 та №14/1008-23.2/1114.
29. Що стосується оскарження позивачем постанови №13/1008-23.2/1113 про накладення штрафу за правопорушення у сфері місто будівної діяльності, якою визнано ПАТ "Уманьавтодор" винним у вчиненні правопорушення, передбаченого п. 8 ч. 3 ст. 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» та накладено штраф у сумі 72000,00 грн., колегія суддів зазначає наступне.
30. Як встановлено судами попередніх інстанцій, між Службою автомобільних доріг у Запорізькій області (замовник) та Відкритим акціонерним товариством "Уманьавтодор" (генпідрядник) укладено договір про закупівлю робіт з будівництва автотранспортної магістралі через р. Дніпро в м. Запоріжжя за державні кошти.
31. Зі змісту постанови №13/1008-23.2/1113 вбачається, що генеральним підрядником ПАТ «Уманьавтодор» при будівництві моста через Старий Дніпро були допущені відхилення від затверджених проектних рішень, а саме: змінено конструктивну схему моста з аркового на міст прогонової будови з влаштуванням 4 опор в руслі річки Дніпро, чим порушено ст. 9 Закону України «Про архітектурну діяльність» та затверджених проектних рішень.
32. З матеріалів справи вбачається, що позивачем не заперечується факт відхилення від проектних рішень при виконання будівельних робіт на спірному об'єкті будівництва, разом з тим, останній наголошує на тому, що він не несе відповідальності за вчинене порушення, оскільки не зобов'язаний та не наділений повноваженнями як генпідрядник перевіряти надану замовником проектну документацію. Наголошує на тому, що Службою автомобільних доріг у Запорізькій області (замовник) було передано позивачу (генеральному підряднику) проектну документацію, згідно умов та вимог якої було здійснено будівництво об'єкта «Будівництво автотранспортної магістралі через р. Дніпро у м. Запоріжжі», вказане будівництво було здано замовнику, підписано відповідні акти приймання та жодних претензій від замовника на адресу позивача у справі не надходило.
33. За приписами статті 9 Закону України "Про архітектурну діяльність" від 20.05.1999 № 687-ХIV, будівництво (нове будівництво, реконструкція, реставрація, капітальний ремонт) об'єкта архітектури здійснюється відповідно до затвердженої проектної документації, державних стандартів, норм і правил у порядку, визначеному Законом України "Про регулювання містобудівної діяльності" від 17.02.2011 № 3038-VI.
34. Відповідно до п. 8 ч. 3 ст. 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» суб'єкти містобудування, які виконують будівельні роботи, несуть відповідальність у вигляді штрафу за такі правопорушення, зокрема, виконання будівельних робіт з порушенням вимог будівельних норм, державних стандартів і правил або затверджених проектних рішень - у розмірі сорока п'яти прожиткових мінімумів для працездатних осіб.
35. Положеннями частини 3 статті 2 Закону України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності" передбачено, що суб'єкти містобудування, які виконують будівельні роботи, несуть відповідальність у вигляді штрафу за порушення тих чи інших вимог будівельних норм.
36. Згідно з пунктом 11 частини першої статті 1 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", проектна документація - затверджені текстові та графічні матеріали, якими визначаються містобудівні, об'ємно-планувальні, архітектурні, конструктивні, технічні, технологічні вирішення, а також кошториси об'єктів будівництва.
37. Відповідно до частини першої статті 31 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", проектна документація на будівництво об'єктів розробляється у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування, з урахуванням вимог містобудівної документації та вихідних даних і дотриманням вимог законодавства, будівельних норм, державних стандартів і правил та затверджується замовником.
38. Частина п'ята статті 26 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" визначає, що проектування та будівництво об'єктів здійснюється власниками або користувачами земельних ділянок у такому порядку: 1) отримання замовником або проектувальником вихідних даних; 2) розроблення проектної документації та проведення у випадках, передбачених статтею 31 цього Закону, її експертизи; 3) затвердження проектної документації; 4) виконання підготовчих та будівельних робіт; 5) прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів; 6) реєстрація права власності на об'єкт містобудування.
39. У додатку 5 Порядку виконання підготовчих та будівельних робіт, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 квітня 2011 року № 466 визначено, що у декларації про початок виконання будівельних робіт мають міститись відомості, зокрема, про замовника будівництва та інформацію про генерального підрядника (підрядника - у разі, коли будівельні роботи виконуються без залучення субпідрядників).
40. У декларації про початок виконання будівельних робіт обов'язково зазначаються відомості про замовника та, у разі залучення замовником до виконання будівельних робіт іншого суб'єкта, інформацію про такого суб'єкта, який у цьому разі набуває статусу генерального підрядника або підрядника. Законодавча вимога щодо зазначення у декларації про початок виконання будівельних робіт відомостей не тільки про замовника, але й, зокрема, про генерального підрядника (підрядника) зумовлена тим, що вказані особи є суб'єктами містобудівної діяльності, кожен з яких несе відповідальність за порушення містобудівного законодавства у порядку та з підстав, визначених Законом України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності», іншими законодавчими актами.
41. Аналогічний висновок зроблений Верховним Судом під час вирішення спору у подібних правовідносинах у постанові від 28 квітня 2020 року у справі №814/2500/16.
42. Так, згідно з ч. 1 ст. 838 Цивільного кодексу України підрядник має право, якщо інше не встановлено договором, залучити до виконання роботи інших осіб (субпідрядників), залишаючись відповідальним перед замовником за результат їхньої роботи. У цьому разі підрядник виступає перед замовником як генеральний підрядник, а перед субпідрядником - як замовник.
43. Відповідно до абзацу першого пункту 3 Загальних умов укладення та виконання договорів підрядну в капітальному будівництві, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 668 від 01.08.2005, генеральний підрядник - підрядник, який залучає до виконання робіт третіх осіб (субпідрядників), залишаючись відповідальним перед замовником за результати їх роботи.
44. Відповідно до пункту 50 Загальних умов укладення та виконання договорів підрядну в капітальному будівництві, у разі коли забезпечення робіт (будівництва об'єкта) проектною документацією здійснюється замовником, підрядник зобов'язаний до початку виконання робіт перевірити її комплектність та відповідність установленим вимогам. У разі виявлення невідповідності проектної документації установленим вимогам підрядник протягом визначеного договором підряду строку повідомляє про це замовника.
45. Аналізуючи вищенаведені норми, колегія суддів погоджується з висновком судів попередніх інстанцій, що саме на генерального підрядника, а в даному випадку це ПАТ "УМАНЬАВТОДОР" покладено обов'язок перед початком робіт перевірити відповідність отриманої від замовника проектної документації встановленим законодавством вимогам.
46. У зв'язку з вказаним відповідачем правомірно застосовано до позивача штраф за правопорушення у сфері містобудівної діяльності відповідно до постанови №13/1008-23.2/1113 від 21.04.2017.
47. Що стосується оскарження позивачем постанови № 14/1008- 23.2/1114 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, якою визнано ПАТ "Уманьавтодор" винним у вчиненні правопорушення, передбаченого п. 6 ч. 3 ст. 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» та накладено штраф у сумі 28800,00 грн., колегія суддів зазначає наступне.
48. Зі змісту постанови № № 14/1008- 23.2/1114 вбачається, що позивачем порушено вимоги п. 4.8 ДБН А.3.1-5-2016 "Організація будівельного виробництва".
49. Як вбачається з позовної заяви та пояснень позивача, ПАТ «УМАНЬАВТОДОР» не спростовує факт вчинення даного порушення, разом з тим посилається на те, що ведення документації здійснювалось не позивачем, а субпідрядною організацією.
50. Відповідно до п.6 ч.3 ст.2 Закону України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності" суб'єкти містобудування, які виконують будівельні роботи, несуть відповідальність у вигляді штрафу за такі правопорушення, зокрема, ведення виконавчої документації з порушенням будівельних норм, державних стандартів і правил - у розмірі вісімнадцяти прожиткових мінімумів для працездатних осіб.
51. Так, пунктом 4.8 А.3.1-5-2016 "Організація будівельного виробництва" встановлено, що за результатами виконаних будівельних робіт має бути оформлена виконавча документація. Перелік необхідної виконавчої документації, визначений відповідно до вимог нормативних документів щодо виконання відповідного виду робіт на конкретному об'єкті будівництва, має бути наведений у ПВР. До виконавчої документації належать: а) загальний журнал робіт (додаток А); б) спеціальні журнали з окремих видів робіт, перелік яких встановлюється в проекті організації будівництва в залежності від видів робіт (додаток Б); в) журнал авторського нагляду відповідно до [19] та звітна документація щодо виконання робіт з науково-технічного супроводу (за наявності на об'єкті будівництва науково-технічного супроводу) відповідно до ДБН В.1.2-5; г) акти на закриття прихованих робіт (додаток В); д) акти проміжного прийняття відповідальних конструкцій (додаток Г); е) виконавчі схеми відповідно до ДБН В.1.3-2; ж) документи щодо випробувань та лабораторного контролю матеріалів та конструкцій відповідно до; і) акти випробування устаткування, інженерних систем, мереж та обладнання; к) інша документація, передбачена нормативними документами на виконання конкретного виду будівельних робіт.
52. Відповідно до пункту 31 Загальних умов укладення та виконання договорів підрядну в капітальному будівництві, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 668 від 01.08.2005, підрядник зобов'язаний, зокрема, виконувати належним чином інші зобов'язання, передбачені договором підряду, Цивільним і Господарським кодексами України, цими Загальними умовами та іншими актами законодавства.
53. Згідно з пунктом 62 Загальних умов укладення та виконання договорів підрядну в капітальному будівництві, , генеральний підрядник несе відповідальність перед субпідрядниками за невиконання або неналежне виконання замовником своїх зобов'язань за договором підряду, а перед замовником - за невиконання зобов'язань субпідрядниками.
54. Відповідно до абз. 7, 8 п. 2.7 договору № 103АМ-11 про закупівлю робіт з будівництва автотранспортної магістралі через р. Дніпро в м. Запоріжжя за державні кошти від 22.12.2011, укладеного між Службою автомобільних доріг у Запорізькій області та Відкритим акціонерним товариством "Уманьавтодор", Генпідрядник забезпечує повне, якісне і своєчасне ведення виконавчої документації, що передбачена діючим порядком, визначає осіб, відповідальних за її ведення, та в будь-який час надає її представнику Замовника для перевірки. Генпідрядник здійснює ведення журналу виконання робіт (а.с.13).
55. Таким чином, законодавством та договором № 103АМ-11 від 22.12.2011 встановлено обов'язок генпідрядника щодо належного ведення виконавчої документації на будівництві автотранспортної магістралі через р. Дніпро в м. Запоріжжя, у зв'язку з чим відповідачем правомірно застосовано до позивача штраф за правопорушення у сфері містобудівної діяльності відповідно до постанови №14/1008-23.2/1114 від 21.04.2017, що вірно було встановлено судами попередніх інстанцій.
56. За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку про те, що рішення судів попередніх інстанцій у цій справі є законними та обґрунтованими і не підлягають скасуванню, оскільки суди, всебічно перевіривши обставини справи, вирішили спір у відповідності з нормами матеріального права та при дотриманні норм процесуального права, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи, а доводи касаційної скарги їх не спростовують.
57. Суд касаційної інстанції при прийнятті даного рішення також застосовує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану в п. 58 рішення у справі «Серявін та інші проти України» (заява № 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії», заява № 303-A, п. 29).
58. Оцінюючи наведені сторонами аргументи, Верховний Суд виходить з такого, що всі аргументи скаржника, наведені в касаційній скарзі, були ретельно перевірені та проаналізовані судами першої та апеляційної інстанцій, та їм була надана належна правова оцінка. Жодних нових аргументів, які б доводили порушення норм матеріального або процесуального права, у касаційній скарзі не зазначено.
59. У відповідності до частини першої статті 350 КАС України, суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
60. Керуючись ст.ст. 345, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, -
Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Уманьавтодор" залишити без задоволення.
Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 01 серпня 2017 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 26 жовтня 2017 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.
СуддіС.Г. Стеценко В.М. Шарапа Л.В. Тацій