07 липня 2020 року
м. Київ
справа №750/4066/17
адміністративне провадження №К/9901/33967/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Стеценка С.Г.,
суддів: Стрелець Т.Г., Тацій Л.В.,
розглянувши в письмовому провадженні в касаційному порядку адміністративну справу № 750/4066/17
за позовом ОСОБА_1
до Управління праці та соціального захисту населення Деснянської районної у м. Чернігові ради
про скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії, стягнення моральної шкоди
за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 8 серпня 2017 року (колегія у складі: головуючого судді Троян Н.М., суддів: Бужак Н.П., Костюк Л.О.), -
Короткий зміст позовних вимог
1. У квітні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до Деснянського районного суду міста Чернігова з позовом до Управління праці та соціального захисту населення Деснянської районної у м. Чернігові ради, в якому просив: визнати незаконними дії Управління праці та соціального захисту населення Деснянської районної у м. Чернігові ради щодо скасування дії довідки про взяття ОСОБА_1 на облік як внутрішньо переміщеної особи від 12.12.2014 №7423690733 та зняття з обліку як внутрішньо переміщену особу; - скасувати розпорядження Управління праці та соціального захисту населення Деснянської районної у м.Чернігові ради від 03.04.2017 №05-15/148 щодо скасування дії довідки про взяття ОСОБА_1 на облік як внутрішньо переміщеної особи від 12.12.2014 №7423690733 та зняття з обліку як внутрішньо переміщену особу; - стягнути з Управління праці та соціального захисту населення Деснянської районної у м.Чернігові ради на користь ОСОБА_1 моральну шкоду в сумі 500 грн.
2. В обґрунтування своїх вимог позивач зазначав, що відповідач безпідставно скасував довідку та зняв з обліку позивача як внутрішньо переміщену особу, оскільки такі дії не узгоджуються з нормами чинного законодавства. Так, позивач перемістився з тимчасово окупованої території, де був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , на даний час мешкає за адресою: АДРЕСА_2 . Заяву до відповідача про відмову від довідки про взяття на облік ОСОБА_1 як внутрішньо переміщену особу позивач не подавав, дій, за які така довідка підлягає скасуванню, не вчиняв, до покинутого місця постійного проживання за адресою: АДРЕСА_1 не повертався. За кордон виїжджав короткочасно, посвідку не отримував, має єдине громадянство - України. Інформація надана ДПСУ про те, що ОСОБА_1 тимчасово виїжджав за кордон, не може бути підставою для скасування дії довідки.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
3. Постановою Деснянського районного суду міста Чернігова від 09 червня 2017 року позовні вимоги задоволено. Визнано незаконними дії Управління праці та соціального захисту населення Деснянської районної у м. Чернігові ради щодо скасування дії довідки про взяття ОСОБА_1 на облік як внутрішньо переміщеної особи від 12.12.2014 №7423690733 та зняття з обліку як внутрішньо переміщену особу. Скасовано розпорядження Управління праці та соціального захисту населення Деснянської районної у м. Чернігові ради від 03.04.2017 №05-15/148 щодо скасування дії довідки про взяття ОСОБА_1 на облік як внутрішньо переміщеної особи від 12.12.2014 року №7423690733 та зняття з обліку як внутрішньо переміщену особу. Стягнуто з Управління праці та соціального захисту населення Деснянської районної у м. Чернігові ради на користь ОСОБА_1 моральну шкоду в сумі 500 грн.
4. Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 8 серпня 2017 року постанову Деснянського районного суду міста Чернігова від 09 червня 2017 року скасовано. Прийнято нову постанову, якою у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Деснянської районної у місті Чернігові ради про визнання дій незаконними, скасування розпорядження та стягнення моральної шкоди відмовлено.
5. Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що оскільки позивач проживає за адресою: АДРЕСА_2 , доказів про повернення його до покинутого місця постійного проживання за адресою: АДРЕСА_1 суду не надано, то позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
6. В свою чергу, апеляційний суд, скасовуючи рішення суду першої інстанції, виходив з того, що матеріалами справи підтверджується факт переміщення позивача через лінію зіткнення в Луганській області на тимчасово окуповану територію, а також відсутність останнього понад 60 днів за місцем фактичного проживання як тимчасово переміщеної особи в АДРЕСА_2 , що свідчить про те, що позивач повернувся до покинутого місця проживання, відтак, з урахуванням правил статті 12 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб», наявні підстави для скасування дії довідки про взяття позивача на облік як внутрішньо переміщеної особи та внесення відомостей про це в Єдину інформаційну базу даних про внутрішньо переміщених осіб.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
7. У вересні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 8 серпня 2017 року, в якій просить скасувати рішення суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
8. В обґрунтування своїх вимог, скаржник зазначив про те, що в матеріалах справи відсутні будь-які докази, які б свідчили про те, що ОСОБА_1 повертався до покинутого місця постійного проживання за адресою: АДРЕСА_1 , а тому суд апеляційної інстанції безпідставно відмовив в задоволенні позову.
9. Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 18 вересня 2017 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 .
10. 15 грудня 2017 року набрав чинності Закон України від 03 жовтня 2017 року №2147-VIII «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів». З цієї дати набула чинності нова редакція Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
11. Згідно з підпунктом 4 пункту 1 Перехідних положень КАС України, касаційні скарги (подання) на судові рішення в адміністративних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
12. На виконання вимог підпункту 7 пункту 1 Перехідних положень КАС України справа була передана до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду.
13. Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 05.03.2018, визначено склад колегії суддів: головуючий суддя Бевзенко В.М., судді: Шарапа В.М., Данилевич Н.А.
14. На підставі службової записки судді-доповідача Бевзенка В.М. від 04.12.2019 №3634/0/64-19 щодо настання обставин, які унеможливлюють розгляд судових справ, у зв'язку зі зміною спеціалізації та введенням до іншої судової палати суддів Шарапи В.М. та Білоуса О.В., та на підставі розпорядження заступника керівника апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного адміністративного суду від 04.12.2019 № 2060/0/78-19, протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 04.12.2019, визначено колегію суддів для розгляду цієї справи у складі головуючого судді Бевзенка В.М., суддів: Далилевич Н.А., Радишевської О.Р.
15. У зв'язку з постановленням Верховним Судом 05.12.2019 ухвали №К/9901/33967/18 про відведення судді-доповідача Бевзенка В.М. та суддів Далилевич Н.А., Радишевської О.Р., на підставі розпорядження заступника керівника апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного адміністративного суду від 09.12.2019 № 2082/0/78-19, протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 09.12.2019, визначено колегію суддів для розгляду цієї справи у складі головуючого судді Стеценка С.Г., суддів: Стрелець Т.Г., Тацій Л. В.
16.Ухвалою Верховного Суду від 06.07.2020 справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження з 07.07.2020.
СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
17. Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що ОСОБА_1 з 17 грудня 2014 року перебував на обліку в Єдиній інформаційній базі даних внутрішньо переміщених осіб Деснянського району міста Чернігова, що підтверджується відповідною довідкою про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи від 17 грудня 2014 року (а.с. 9).
18. З вказаної довідки та копії паспорта позивача вбачається, що позивач перемістився з тимчасово окупованої території, де був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , та на даний час мешкає за адресою: АДРЕСА_2 .
19. Розпорядженням Управління праці та соціального захисту населення Деснянської районної у м. Чернігові ради № 05-15/148 від 03.04.2017 відносно позивача було прийнято рішення про скасування дії довідки про взяття на облік позивача як внутрішньо переміщеної особи з 03.04.2017 та внесено відомості про це в Єдину інформаційну базу даних про внутрішньо переміщених осіб (а.с. 8).
20. Вважаючи порушеними свої права відповідачем та з метою їх відновлення позивач звернувся за захистом до суду.
21.Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та способом, передбаченими Конституцією та законами України.
22. Так, з метою встановлення гарантій дотримання прав, свобод та законних інтересів внутрішньо переміщених осіб прийнято Закон України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» №1706-VII від 20.10.2014 (далі - Закон №1706-VII) (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).
23. За правилами частин першої та другої статті 1 Закону №1706-VII внутрішньо переміщеною особою є громадянин України, іноземець або особа без громадянства, яка перебуває на території України на законних підставах та має право на постійне проживання в Україні, яку змусили залишити або покинути своє місце проживання у результаті або з метою уникнення негативних наслідків збройного конфлікту, тимчасової окупації, повсюдних проявів насильства, порушень прав людини та надзвичайних ситуацій природного чи техногенного характеру.
Адресою покинутого місця проживання внутрішньо переміщеної особи в розумінні цього Закону визнається адреса місця проживання особи на момент виникнення обставин, зазначених у частині першій цієї статті.
24. Частинами першою-третьою статті 4 Закону №1706-VII визначено, що факт внутрішнього переміщення підтверджується довідкою про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, що діє безстроково, крім випадків, передбачених статтею 12 цього Закону.
Підставою для взяття на облік внутрішньо переміщеної особи є проживання на території, де виникли обставини, зазначені в статті 1 цього Закону, на момент їх виникнення.
Для отримання довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи така особа звертається із заявою до структурного підрозділу з питань соціального захисту населення районних, районних у місті Києві державних адміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах (у разі утворення) рад за місцем проживання у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
25. Згідно з абз. 1 ч. 1 статті 12 Закону №1706-VII підставою для скасування дії довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи та внесення відомостей про це в Єдину інформаційну базу даних про внутрішньо переміщених осіб є обставини, за яких внутрішньо переміщена особа: 1) подала заяву про відмову від довідки; 2) скоїла злочин: дії, спрямовані на насильницьку зміну чи повалення конституційного ладу або на захоплення державної влади; посягання на територіальну цілісність і недоторканність України; терористичний акт; втягнення у вчинення терористичного акту; публічні заклики до вчинення терористичного акту; створення терористичної групи чи терористичної організації; сприяння вчиненню терористичного акту; фінансування тероризму; здійснення геноциду, злочину проти людяності або військового злочину; 3) повернулася до покинутого місця постійного проживання; 4) виїхала на постійне місце проживання за кордон; 5) подала завідомо недостовірні відомості.
26. Рішення про скасування дії довідки приймається керівником структурного підрозділу з питань соціального захисту населення районних, районних у місті Києві державних адміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах (у разі утворення) рад за місцем проживання особи та надається внутрішньо переміщеній особі протягом трьох днів з дня прийняття такого рішення (абз. 7 ч. 1 статті 12 Закону №1706-VII).
27. У разі неповідомлення внутрішньо переміщеною особою про її повернення до покинутого місця постійного проживання згідно з абзацом другим пункту 3 частини другої статті 9 цього Закону, рішення про скасування дії довідки відповідно до пункту 3 частини першої цієї статті приймається на підставі інформації про тривалу відсутність (понад 60 днів) особи за місцем проживання, яка дає обґрунтовані підстави вважати, що внутрішньо переміщена особа повернулася до покинутого місця постійного проживання (абз. 8 ч. 1 статті 12 Закону №1706-VII).
28. Інформацією, яка дає обґрунтовані підстави вважати, що внутрішньо переміщена особа повернулася до покинутого місця постійного проживання, є: дані, отримані з відповідних державних реєстрів; дані, отримані в результаті обміну інформацією структурного підрозділу з питань соціального захисту населення районних, районних у місті Києві державних адміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах (у разі утворення) рад з органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування; дані, отримані в результаті обміну інформацією структурного підрозділу з питань соціального захисту населення районних, районних у місті Києві державних адміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах (у разі утворення) рад з громадськими об'єднаннями, волонтерськими, благодійними організаціями, іншими юридичними та фізичними особами, що надають допомогу внутрішньо переміщеним особам відповідно до статті 16 цього Закону (абз. 9-12 ч. 1 статті 12 Закону №1706-VII).
29. У разі наявності у внутрішньо переміщеної особи обґрунтованих причин для продовження строку її відсутності за місцем проживання понад 60 днів така особа звертається з відповідною письмовою заявою за місцем проживання до структурного підрозділу з питань соціального захисту населення районних, районних у місті Києві державних адміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах (у разі утворення) рад. У такому разі строк відсутності внутрішньо переміщеної особи за місцем проживання може бути збільшено до 90 днів (абз. 13 ч. 1 статті 12 Закону №1706-VII).
30. Структурний підрозділ з питань соціального захисту населення районних, районних у місті Києві державних адміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах (у разі утворення) рад на підставі прийнятого рішення невідкладно вносить до Єдиної інформаційної бази даних про внутрішньо переміщених осіб відомості про скасування дії довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи (абз. 14 ч. 1 статті 12 Закону №1706-VII).
31. Разом з тим, Постановою Кабінету Міністрів України «Деякі питання здійснення соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам» №365 від 08.06.2016 затверджено Порядок призначення (відновлення) соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам, який визначає механізм призначення (відновлення) внутрішньо переміщеним особам виплати пенсій (щомісячного довічного грошового утримання), довічних державних стипендій, усіх видів соціальної допомоги та компенсацій, матеріального забезпечення, надання соціальних послуг, субсидій та пільг (далі - соціальні виплати) за рахунок коштів державного бюджету та фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування та Порядок здійснення контролю за проведенням соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам за місцем їх фактичного проживання/перебування, який визначає механізм здійснення контролю за проведенням виплати внутрішньо переміщеним особам за місцем їх фактичного проживання/перебування незалежно від факту реєстрації місця проживання/перебування пенсій (щомісячного довічного грошового утримання), довічних державних стипендій, усіх видів соціальної допомоги та компенсацій, матеріального забезпечення, надання соціальних послуг, субсидій та пільг (далі - соціальні виплати) за рахунок коштів державного бюджету та фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування.
32. Пунктом 2 Порядку призначення (відновлення) соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам визначено, що документом, що підтверджує статус внутрішньо переміщеної особи, є довідка, видана такій особі відповідно до Порядку оформлення і видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 1 жовтня 2014 р. №509 «Про облік внутрішньо переміщених осіб».
33. Відповідно до п. 7 Порядку призначення (відновлення) соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам для призначення (відновлення) соціальних виплат структурний підрозділ з питань соціального захисту населення за власною ініціативою або за зверненням органів, що здійснюють соціальні виплати, протягом 15 робочих днів з дня отримання відповідної заяви внутрішньо переміщеної особи або з дня надходження звернення від органів, що здійснюють соціальні виплати, проводить перевірку достовірності зазначеної в заяві інформації про фактичне місце проживання/перебування внутрішньо переміщеної особи.
34. За правилами п. 9 Порядку призначення (відновлення) соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам під час обстеження матеріально-побутових умов сім'ї представник структурного підрозділу з питань соціального захисту населення інформує внутрішньо переміщених осіб про їх обов'язок у десятиденний строк письмово повідомляти про зміну фактичного місця проживання/перебування структурний підрозділ з питань соціального захисту населення за новим фактичним місцем проживання/перебування, а також про наслідки невиконання такого обов'язку.
35. У відповідності до п. 2 Порядку здійснення контролю за проведенням соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам за місцем їх фактичного проживання/перебування, контроль за проведенням соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам здійснюють структурні підрозділи з питань соціального захисту населення районних, районних у м. Києві держадміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах (у разі утворення) рад (далі - структурні підрозділи з питань соціального захисту населення) шляхом відвідування не рідше ніж один раз на шість місяців фактичного місця проживання/перебування внутрішньо переміщеної особи, про що складається акт обстеження матеріально-побутових умов сім'ї за формою, встановленою Мінсоцполітики.
36. Пунктом 3 Порядку здійснення контролю за проведенням соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам за місцем їх фактичного проживання/перебування передбачено, що структурні підрозділи з питань соціального захисту населення та/або робочі групи, що утворюються з представників територіальних підрозділів МВС, ДМС, СБУ, Національної поліції, Держфінінспекції, Держаудитслужби та Пенсійного фонду України за рішенням районних, районних у м. Києві держадміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах (у разі утворення) рад (далі - робоча група) також можуть проводити додаткові перевірки фактичного місця проживання/перебування внутрішньо переміщеної особи із складенням акта обстеження матеріально-побутових умов сім'ї.
37. Згідно з абз. 1 пункту 6 Порядку контролю здійснення контролю за проведенням соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам за місцем їх фактичного проживання/перебування за відсутності внутрішньо переміщеної особи за фактичним місцем проживання/перебування представник структурного підрозділу з питань соціального захисту населення або робочої групи робить відповідний запис в акті обстеження матеріально-побутових умов сім'ї і залишає внутрішньо переміщеній особі повідомлення про необхідність протягом трьох робочих днів з'явитися до структурного підрозділу з питань соціального захисту населення для проходження фізичної ідентифікації.
38. Представник робочої групи протягом одного робочого дня передає акт обстеження матеріально-побутових умов сім'ї відповідному структурному підрозділу з питань соціального захисту населення (абз. 2 пункту 6 Порядку контролю здійснення контролю за проведенням соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам за місцем їх фактичного проживання/перебування).
39. Відповідно до пункту 7 Порядку контролю здійснення контролю за проведенням соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам за місцем їх фактичного проживання/перебування, у разі коли внутрішньо переміщена особа протягом трьох робочих днів не з'явилася до структурного підрозділу з питань соціального захисту населення, такий підрозділ надсилає їй рекомендованим листом повторне повідомлення про необхідність протягом трьох робочих днів з'явитися для проходження фізичної ідентифікації. Водночас структурний підрозділ з питань соціального захисту населення робить запит до Держприкордонслужби щодо виїзду внутрішньо переміщеної особи за кордон, на тимчасово окуповану територію України або до населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження.
40. Згідно з п. 9 Порядку контролю здійснення контролю за проведенням соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам за місцем їх фактичного проживання/перебування, за наявності підстав для скасування довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, визначених статтею 12 Закону України "Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб", що підтверджується письмовою інформацією Держприкордонслужби, МВС, СБУ, Національної поліції, ДМС, Мінфіну, Держфінінспекції, Держаудитслужби та інших органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування, громадських об'єднань, волонтерських, благодійних організацій, інших юридичних і фізичних осіб, що надають допомогу внутрішньо переміщеним особам, керівник структурного підрозділу з питань соціального захисту населення приймає рішення про скасування такої довідки.
41. Як свідчать матеріали справи, 11.11.2016 під час проведення соціальним інспектором Управління праці та соціального захисту населення Деснянської районної у місті Чернігові ради перевірки фактичного місця проживання не було підтверджено факт проживання ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_2 , про що складено відповідний акт №3076 від 11.11.2016 (а.с. 29-30).
42. У вищевказаному акті зазначено, що на момент складання акту обстеження №3076 позивач був відсутній. У телефонній розмові він повідомив, що в даний час знаходиться у місті Києві. За вищевказаною адресою було залишено письмове повідомлення з проханням з'явитись до органів соціального захисту для проходження фізичної ідентифікації.
43. Водночас, оскільки позивач не надав відповідачу жодних пояснень та доказів причин його відсутності за фактичним місцем проживання під час перевірок органом соціального захисту та не з'явився для проходження фізичної ідентифікації до відповідача, Управлінням праці та соціального захисту населення Деснянської районної у місті Чернігові ради 26.11.2016 зроблено запит до Державної прикордонної служби України щодо виїзду позивача як внутрішньо переміщеної особи за кордон, на тимчасово окуповану територію України або до населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження (а.с. 48).
44. Оскільки на вказаний запит не надійшла інформація, відповідачем повторно зроблено такий запит 11.01.2017 та 21.02.2017 до Державної прикордонної служби України (а.с. 24).
45. Крім того, рішенням комісії по призначенню усіх видів державної соціальної допомоги № 59.11 від 13.01.2017 вирішено відповідно до п. 3 Порядку контролю №365 після створення робочої групи провести додаткову перевірку фактичного місця проживання громадянина ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_2 (а.с. 32 зворот).
46. Розпорядженням Деснянської районної у місті Чернігові ради «Про створення робочої групи для проведення перевірок фактичного місця проживання/перебування внутрішньо переміщених осіб» № 15-р від 30.01.2017 створено робочу групу для проведення додаткових перевірок фактичного місця проживання/перебування внутрішньо переміщених осіб із складанням акта обстеження матеріально-побутових умов сім'ї (а.с. 28).
47. Відповідно до акту № 328 від 09.02.2017 факт проживання позивача за адресою: АДРЕСА_2 не підтвердився. У ході обстеження було виявлено, що громадянин ОСОБА_1 відсутній за вказаною адресою. Як Оскільки двері квартири не відкрили, за даною адресою залишено письмове повідомлення з проханням з'явитись до органів соціального захисту для проходження фізичної ідентифікації. При спілкуванні з сусідами з'ясувалось, що за цією адресою дана особа не проживає, а мешкає власниця квартири зі своїм сином, в якій з літа 2016 року проводиться ремонт. Сусіди ніколи не бачили за вказаною адресою ОСОБА_1 (а.с. 27).
48. 23 березня 2017 року та 31 березня 2017 року на адресу відповідача надійшли листи Державної прикордонної служби №0.64-9687/0/15-17 від 20.03.2017 та №0.64-10617/0/15-17 від 24.03.2017, в яких міститься інформація щодо перетину державного кордону України громадянином ОСОБА_1 , згідно якої позивач в'їхав на територію України 14.10.2016, а виїхав 30.10.2016. Наступний в'їзд на територію України відбувся лише 18.02.2017, а виїзд з території України 26.02.2017 (а.с. 23, 25).
49. Відповідно до вказаних листів перетин державного кордону України позивачем було здійснено через рухомий комплекс № 200501.
50. Згідно Тимчасового порядку контролю за переміщенням осіб, транспортних засобів та вантажів (товарів) через лінію зіткнення у межах Донецької та Луганської областей, затвердженого наказом першого заступника керівника Антитерористичного центру при Службі безпеки України (керівника Антитерористичної операції на території Донецької та Луганської областей) від 12 червня 2015 року № 415ог (чинного на момент виникнення спірних правовідносин), рухомий комплекс 200501 це є Контрольний пункт в'їзду/виїзду «Станиця Луганська».
51. Таким чином, колегія суддів погоджується з висновками суду апеляційної інстанції про те, що враховуючи ті обставини, що матеріалами справи підтверджується факт переміщення позивача через лінію зіткнення в Луганській області на тимчасово окуповану територію, а також відсутність останнього понад 60 днів за місцем фактичного проживання як тимчасово переміщеної особи в АДРЕСА_2 , позивач повернувся до покинутого місця проживання, у зв'язку з чим наявні підстави для скасування дії довідки про взяття позивача на облік як внутрішньо переміщеної особи та внесення відомостей про це в Єдину інформаційну базу даних про внутрішньо переміщених осіб.
52. Також судом апеляційної інстанції вірно не взято до уваги посилання позивача на медичні довідки про проходження ним лікування в медичних закладах, оскільки період лікування з 18.07.2016 по 04.08.2016, з 17.10.2016 по 27.10.2016 та з 12.04.2017 по 26.04.2017 не відноситься до спірного періоду відсутності позивача на підконтрольній території України.
53. При цьому, лікування в закладах охорони здоров'я з 17.10.2016 по 27.10.2016 позивач здійснив у період між в'їздом і виїздом з України, що підтверджується листом Державної прикордонної служби від 24.03.2017 №0.64-10617/0/15-17 про час в'їзду та виїзду з території України (а.с. 25).
54. Щодо доводів скаржника в касаційній скарзі про те, що акт обстеження матеріально-побутових умов сім'ї №3076 від 11.11.2016 є неналежним та недопустимим доказом, оскільки він несе в собі інформацію про родича ОСОБА_1 , а не про самого ОСОБА_1 , оскільки в акті зазначено « ОСОБА_3 », колегія суддів зазначає, що невідповідність в ініціалах є опискою, оскільки на першій сторінці акту вказано, що уповноваженим представником сім'ї є саме ОСОБА_1 .
55. Також колегія суддів вважає безпідставними посилання скаржника на те, що судом апеляційної інстанції в порушення норм матеріального та процесуального права враховано акт №328 від 09.02.2017, оскільки в самому тексті акту вказано, що зі слів сусідів ОСОБА_4 та ОСОБА_5 ОСОБА_1 не проживає за адресою: АДРЕСА_2 , однак підписувався зазначений акт особами: ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , з огляду на наступне.
56. Під час розгляду справи в суді апеляційної інстанції було встановлено, що в квартирі АДРЕСА_3 дійсно проживають ОСОБА_6 та ОСОБА_7 . Однак оскільки паспортні дані такі особи відмовились надати, то їх прізвища було записано в акті зі слів, як і вся інша інформація. Лише підписуючи акт такі особи вірно зазначили свої прізвища та, відповідно, підтвердили правильність зазначеної в акті інформації.
57. Щодо посилань скаржника на те, що відповідач не надав доказів про те, що позивач був повідомлений про здійснення обстеження умов праці, колегія суддів зазначає, що відповідно до п. 2 Порядку контролю здійснення контролю за проведенням соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам за місцем їх фактичного проживання/перебування контроль за проведенням соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам здійснюють структурні підрозділи з питань соціального захисту населення районних, районних у м. Києві держадміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах (у разі утворення) рад (далі - структурні підрозділи з питань соціального захисту населення) шляхом відвідування не рідше ніж один раз на шість місяців фактичного місця проживання/перебування внутрішньо переміщеної особи, про що складається акт обстеження матеріально-побутових умов сім'ї за формою, встановленою Мінсоцполітики. Тобто законодавцем чітко визначена процедура проведення контролю, при цьому жодного попередження чи повідомлення про перевірку фактичного місця проживання/перебування не передбачено.
58. Також, суд апеляційної інстанції вірно не взяв до уваги акт мешканців житлового будинку АДРЕСА_2 від 24 квітня 2017 року про те, що позивач з січня 2016 постійно проживає за адресою: АДРЕСА_2 (а.с. 44), який підписано громадянами ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , та громадянкою ОСОБА_10 , що була допитана як свідок, оскільки відповідач, спростовуючи рішення суду першої інстанції щодо показів свідка ОСОБА_10 посилається на ті обставини, що вказаний свідок є матір'ю представника позивача, тобто є зацікавленою особою у вирішенні справи на користь позивача.
59. Посилання скаржника на постанову Деснянського районного суду м. Чернігова від 29 червня 2017 року у справі №750/2635/17, постанову Деснянського районного суду м. Чернігова та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду у справі №750/4741/17, якими начеб-то встановлено, що позивач ОСОБА_1 у спірний період постійно перебував на території України, не беруться колегією суддів до уваги, оскільки вказані судові рішення ухвалені з посиланням на постанову Деснянського районного суду міста Чернігова від 09 червня 2017 року, яка скасована постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 8 серпня 2017 року. Законність та обґрунтованість вказаної постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 8 серпня 2017 року вирішується Верховним Судом в порядку касаційного оскарження в даній справі.
60. Суд касаційної інстанції при прийнятті даного рішення також застосовує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану в п. 58 рішення у справі «Серявін та інші проти України» (заява № 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії», заява № 303-A, п. 29).
61. Таким чином, з огляду на встановлені обставини справи, колегія суддів погоджується з висновками суду апеляційної інстанції про те, що відповідач приймаючи рішення про скасування дії довідки про взяття на облік позивача як внутрішньо переміщеної особи з 03.04.2017 та внесення відомостей про це в Єдину інформаційну базу даних про внутрішньо переміщених осіб діяв правомірно, на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, у зв'язку з чим позов задоволенню не підлягає.
62. За таких обставин, рішення суду апеляційної інстанції у цій справі є законним та обґрунтованим і не підлягає скасуванню, оскільки суд, всебічно перевіривши обставини справи, вирішив спір у відповідності з нормами матеріального права та при дотриманні норм процесуального права, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи, а доводи касаційної скарги висновки рішення суду апеляційної інстанції не спростовують.
63. У відповідності до частини першої статті 350 КАС України, суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
64. Керуючись ст.ст. 345, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, -
Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 8 серпня 2017 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.
СуддіС.Г. Стеценко Т.Г. Стрелець Л.В. Тацій