Справа № 580/4169/19 Головуючий у 1-й інстанції: Бабич А.М.
Суддя-доповідач: Василенко Я.М.
06 липня 2020 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого Василенка Я.М.,
суддів Бєлової Л.В., Шурка О.І.,
розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції в Черкаській області на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 25.02.2020 у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Черкаській області про визнання протиправною відмови та зобов'язання вчинити дії, -
ОСОБА_1 звернувся до суду першої інстанції з позовом, в якому просив:
- визнати протиправною відмову Головного управління Національної поліції в Черкаській області, викладену в листі від 25.11.2019 № 29/П-149, щодо призначення ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги у зв'язку зі встановленням 2 групи інвалідності;
- зобов'язати Головне управління Національної поліції в Черкаській області призначити та виплатити ОСОБА_1 одноразову грошову допомогу у зв'язку зі встановленням 2 групи інвалідності відповідно до вимог Закону України «Про Національну поліцію» та наказу МВС України від 11.01.2016 № 4.
Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 25.02.2020 позов задоволено частково: визнано протиправною відмову Головного управління Національної поліції в Черкаській області щодо призначення та виплати ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги у зв'язку зі встановленням 2 групи інвалідності, що викладена в листі від 25.11.2019 № 29/П-149; зобов'язано Головне управління Національної поліції в Черкаській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 06.09.2019 (вх. від 09.09.2019 № 29П-149) з доданими документами про виплату ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги у зв'язку з установленням 2 групи інвалідності та відповідно до вимог Закону України від 02.07.2015 № 580-VIII «Про Національну поліцію», Порядку та умов виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України 11.01.2016 № 4, затвердити висновок та прийняти рішення щодо призначення ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги у зв'язку зі встановленням 2 групи інвалідності з урахуванням висновків суду у цьому рішенні; у задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.
Не погоджуючись з вказаним рішенням Головне управління Національної поліції в Черкаській області звернулось із апеляційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржуване рішення, як таке, що прийняте із порушенням норм матеріального і процесуального права, та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити повністю.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.
З матеріалів справи вбачається, що 19.02.2016 ГУ НП в Черкаській області склало акт форми Н-5, яким встановлено, що груповий нещасний випадок, який стався у т.ч. з позивачем 18.09.2015, трапився в період проходження служби при виконанні службових обов'язків під час виявлення і розкриття злочинів, розшуку осіб, що їх вчинили, та під час прямування потерпілого до місця чи з місця відрядження згідно з установленим завданням. Аналогічні висновки викладені в акті від 19.02.2016 № 1 форми Н-1, який затверджений т.в.о. начальника ГУ НП в Черкаській області В.В. Пустоваром.
01.11.2018 Медичною (військово-лікарською) комісією ДУ «Територіальне медичне об'єднання МВС України по Черкаській області» складено та затверджено свідоцтво про хворобу № 301.
У п.11 свідоцтва зазначено, що травма пов'язана з виконанням службових обов'язків (з посиланням на акт Н-1 від 19.02.2016), захворювання пов'язані з проходженням служби в поліції.
Наказом ГУ НП в Черкаській області від 16.11.2018 № 470 о/с позивача звільнено зі служби в поліції через хворобу.
Довідкою МСЕК від 05.12.2018 серії 12 ААБ № 131104 підтверджено встановлення позивачу 2 групи інвалідності. Щодо причин інвалідності зазначено, що травма пов'язана з виконанням службових обов'язків.
З метою отримання одноразової грошової допомоги у зв'язку зі встановленням 2 групи інвалідності позивач подав відповідачу заяву від 03.01.2019 (вх. від 08.01.2019 № 29/П-4), до якої додав: довідку МСЕК (оригінал та копію), копію свідоцтва про хворобу, копії актів Н-1 та Н-5, копію паспорта та РНОКПП, довідку з банку.
За наслідками розгляду вказаної заяви відповідач листом від 05.02.2019 № 29/П-4 повідомив, що травма ним отримана під час проходження служби у Смілянському МВ (з обслуговування м. Сміла та Смілянського району) УМВС України в Черкаській області, а акти про нещасний випадок всупереч вимогам законодавства складені ГУ НП в Черкаській області. При цьому, було рекомендовано позивачу звернутись до належної юридичної особи для проведення розлідування нещасного випадку. Роз'яснено, що питання виплати одноразової грошової допомоги буде розглянуте після подання належним чином оформлених актів розслідування нещасного випадку.
14.08.2019 УМВС України в Черкаській області склало акт за формою Н-5, яким встановлено, що груповий нещасний випадок, який стався у т.ч. з позивачем 18.09.2015 трапився в період проходження служби при виконанні службових обов'язків. Ним також скасовані попередні акти від 19.02.2016 форми Н-5 та Н-1, складені стосовно позивача.
Аналогічні висновки зафіксовані актом № 34 «Про нещасний випадок (у тому числі поранення) старшого лейтенанта міліції ОСОБА_1», який затверджений 15.08.2019 головою Ліквідаційної комісії УМВС України в Черкаській області Романом Ражевим.
З метою отримання одноразової грошової допомоги у зв'язку зі встановленням 2 групи інвалідності внаслідок травми, пов'язаної з виконанням службових обов'язків, позивач повторно подав відповідачу заяву від 06.09.2019 (вх. від 09.09.2019 № 29/П-149), до якої додав: довідку МСЕК (оригінал та копію), копію свідоцтва про хворобу, копії актів Н-1 та Н-5, копію паспорта та РНОКПП, довідку з банку.
25.11.2019 начальник ГУ НП в Черкаській області затвердив висновок від 19.11.2019, відповідно до якого позивач не набув права на призначення одноразової грошової допомоги.
Листом від 25.11.2019 № 29/П-149 позивача повідомлено, що відповідно до виданої 05.12.2018 Черкаським обласним центром МСЕК довідки серії 12 ААА № 023936 причиною втрати працездатності встановлено травму, пов'язану з виконанням службових обов'язків, на підставі свідоцтва про хворобу від 01.11.2018 № 301. Відповідно до нього причинний зв'язок отриманої позивачем травми визначений на підставі акту від 19.02.2019 № 1 форми Н-1. У зв'язку зі встановленням невідповідності між наданими позивачем до заяви актами та актами, на підставі яких МСЕК 05.12.2018 установлено причинний зв'язок інвалідності, правові підстави для виплати одноразової грошової допомоги відсутні. Цим листом також роз'яснено необхідність приведення у відповідність виявлених розбіжностей та надання належним чином оформлених матеріалів відповідачу з метою реалізації права на отримання грошової допомоги.
Не погоджуючись з вищевказаною відмовою позивач звернувся до суду першої інстанції з даним адміністративним позовом.
Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги частково, мотивував своє рішення тим, що підстава для відмови позивачу в призначенні та виплаті допомоги, яка викладена у висновку від 19.11.2019 та листі від 25.11.2019 № 29/П-149, не відповідає вимогам чинного законодавства, а тому заявлені доводи позивача є обґрунтованими, а відмова уповноваженого органу є протиправною. В обґрунтування відмови у задоволенні позову в частині зобов'язання ГУ НП в Черкаській області призначити та виплатити ОСОБА_1 одноразову грошову допомогу у зв'язку зі встановленням 2 групи інвалідності відповідно до вимог Закону України «Про Національну поліцію» та наказу МВС України від 11.01.2016 № 4, суд першої інстанції зазначив, що дана позовна вимога є втручанням у дискреційні повноваження ГУ НП в Черкаській області, а тому задоволенню не підлягає.
Апелянт у своїй скарзі зазначає, що оскаржуване рішення прийнято судом першої інстанції з ненаданням належної оцінки нормам чинного законодавства, що призвело до прийняття невірного рішення, судом порушено правильність застосування норм матеріального та процесуального права та правової оцінки обставин у справі.
Колегія суддів погоджується з рішенням суду першої інстанції та вважає доводи апелянта безпідставними, враховуючи наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Зазначене узгоджується з позицією, викладеною в п.13.1 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України «Про судове рішення в адміністративній справі» від 20.05.2013 № 7, відповідно до якого у разі часткового оскарження судового рішення суд апеляційної інстанції в описовій частині свого рішення повинен зазначити, в якій частині рішення суду першої інстанції не оскаржується, і при цьому не має права робити правові висновки щодо неоскарженої частини судового рішення.
Отже, оскільки апелянт у своїй апеляційній скарзі оскаржує судове рішення в частині задоволення позовних вимог про визнання протиправною відмови Головного управління Національної поліції в Черкаській області щодо призначення та виплати ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги у зв'язку зі встановленням 2 групи інвалідності, що викладена в листі від 25.11.2019 № 29/П-149 та зобов'язання Головного управління Національної поліції в Черкаській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 06.09.2019 (вх. від 09.09.2019 № 29П-149) з доданими документами про виплату ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги у зв'язку з установленням 2 групи інвалідності та відповідно до вимог Закону України від 02.07.2015 № 580-VIII «Про Національну поліцію», Порядку та умов виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України 11.01.2016 № 4, затвердити висновок та прийняти рішення щодо призначення ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги у зв'язку зі встановленням 2 групи інвалідності з урахуванням висновків суду у цьому рішенні, то колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що саме в цій частині перевіряється законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції.
Відповідно до положень частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначено Законом України «Про Національну поліцію» від 02.07.2015 № 580-VIII.
Нормами п. 3 ч. 1 ст. 97 Закону України «Про Національну поліцію» передбачено, що одноразова грошова допомога в разі визначення поліцейському інвалідності, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого під час виконання ним службових обов'язків, пов'язаних із виконанням повноважень та основних завдань міліції або поліції, чи участі в антитерористичній операції, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України, протягом шести місяців після звільнення його з поліції внаслідок причин, зазначених у цьому пункті.
Відповідно до ч. 3 ст. 99 Закону України «Про Національну поліцію» розміри одноразової грошової допомоги поліцейським, а в разі їх загибелі (смерті) - особам, які за цим Законом мають право на її отримання, визначаються виходячи з розміру прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб на 1 січня календарного року, в якому прийнято рішення про виплату, а саме: визначення поліцейському внаслідок причин, зазначених у пункті 3, інвалідності: I групи - 400 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб на 1 січня календарного року, в якому прийнято рішення про виплату; II групи - 300 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб на 1 січня календарного року, в якому прийнято рішення про виплату; III групи - 250 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб на 1 січня календарного року, в якому прийнято рішення про виплату.
Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 11.01.2016 № 4 затверджено Порядок та умови виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського (далі - Порядок № 4).
Згідно п. 1 розділу І вищевказаного Порядку, ці Порядок та умови визначають механізм оформлення і виплати одноразової грошової допомоги (далі - ОГД) у разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейських центрального органу управління поліції, територіальних органів поліції, міжрегіональних територіальних органів Національної поліції, установ та організацій, що належать до сфери управління Національної поліції України (далі - органи поліції), поліцейських в т.ч. слухачів та курсантів вищих навчальних закладів із специфічними умовами навчання, які здійснюють підготовку поліцейських (далі - навчальних закладів), поліцейських, відряджених до інших органів державної влади, установ, організацій (далі - інших органів).
В силу п. 2 розділу І Порядку № 4, діяльність органів поліції та навчальних закладів у частині оформлення документів для виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського спрямована на забезпечення гарантованого державою соціального захисту поліцейського.
Нормами п. 3 розділу І Порядку № 4 передбачено, що поліцейський вважається таким, що виконує службові обов'язки, якщо він забезпечує виконання основних завдань та повноважень поліції, визначених Законом України «Про Національну поліцію», у тому числі під час участі в антитерористичній операції, захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України або виконував основні завдання та повноваження міліції, що були визначені Законом України «Про міліцію».
Положеннями пункту 4 розділу І Порядку № 4 визначено випадки, за яких призначається ОГД у разі загибелі (смерті), інвалідності чи втрати працездатності поліцейського: 1) під час виконання службових обов'язків (пункт 1 частини першої статті 97 Закону) - випадок, пов'язаний з виконанням службових обов'язків, спрямованих на реалізацію повноважень та основних завдань поліції, у тому числі під час участі в антитерористичній операції, захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України; 2) під час виконання службових обов'язків (пункти 3, 5 частини першої статті 97 Закону) - випадок, пов'язаний із здійсненням повноважень та основних завдань міліції або поліції, чи участі в антитерористичній операції, захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України; 3) під час проходження поліцейським служби (пункт 2 частини першої статті 97 Закону) - випадок, який не пов'язаний із безпосереднім виконанням службових обов'язків, зазначених у підпунктах 1, 2 цього пункту; 4) пов'язаного з проходженням служби в поліції, органах внутрішніх справ (пункт 4 частини першої статті 97 Закону) - обставина, яка виникла внаслідок захворювання, поранення (контузії, травми або каліцтва), пов'язаних з проходженням ним служби в органах внутрішніх справ або поліції крім випадків, зазначених у підпунктах 1, 2 цього пункту; 5) пов'язаного з проходженням служби в поліції, органах внутрішніх справ (пункт 6 частини першої статті 97 Закону) - обставина, яка виникла внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), пов'язаного із проходженням служби в органах внутрішніх справ або поліції, наслідком якого є часткова втрата працездатності без визначення йому інвалідності, крім випадків, зазначених у підпунктах 1, 2 цього пункту.
Згідно п. 1 розділу ІІ Порядку № 4, днем виникнення права на отримання ОГД є: 1) у разі загибелі (смерті) поліцейського - дата смерті, що зазначена у свідоцтві про смерть; 2) у разі встановлення поліцейському інвалідності - дата з якої встановлено інвалідність, що зазначена в довідці до акта огляду медико-соціальної експертної комісії, у разі відсутності дати з якої встановлено інвалідність - дата видачі довідки до акта огляду медико-соціальної експертної комісії; 3) у разі встановлення ступеня втрати працездатності без установлення інвалідності - дата видачі довідки про результати визначення у застрахованої особи ступеня втрати професійної працездатності у відсотках.
Відповідно до п. 1 розділу ІІІ Порядку № 4, формування пакета документів для призначення та виплати ОГД у органах поліції, навчальних закладах здійснюється підрозділами фінансового забезпечення та бухгалтерського обліку (далі - фінансові підрозділи) у взаємодії з підрозділами кадрового забезпечення, службами державного нагляду за охороною праці (далі - СДНОП) органів поліції та навчальних закладів, а також фахівцями військово-лікарської комісії (далі - ВЛК). ВЛК відповідають за перевірку матеріалів на відповідність діагнозу, за яким установлено втрату працездатності, переліку хвороб, отриманих під час проходження служби, згідно із законодавством України. Підрозділи кадрового забезпечення відповідають за достовірність інформації про періоди служби даним з особової справи та правильність визначення випадків для виплати грошової допомоги, згідно із законодавством України. Фінансові підрозділи відповідають за правильність обчислення та перерахування до установ банку ОГД згідно з реквізитами, зазначеними в заяві (рапорті) особою, яка має право на цю виплату, згідно із законодавством України.
В силу п. 2 розділу ІІІ Порядку № 4, посадові особи органів поліції, навчальних закладів у межах своїх повноважень повинні сприяти особам, які мають право на призначення і отримання ОГД відповідно до законодавства України, в отриманні та оформленні ними документів, необхідних для своєчасного ухвалення рішення про призначення і виплату зазначеної допомоги.
Згідно п. 3 розділу ІІІ Порядку № 4, заява (рапорт) про виплату ОГД у разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського (додаток 1) подається керівнику органу поліції, навчального закладу за останнім місцем проходження служби поліцейським або за останнім місцем проходження поліцейським служби перед відрядженням до інших органів (далі - останнім місцем проходження служби).
Положеннями п. 5 розділу ІІІ Порядку № 4 передбачено, що для виплати ОГД у разі часткової втрати працездатності без визначення інвалідності чи в разі визначення інвалідності поліцейський подає: 1) заяву (рапорт) про виплату грошової допомоги у зв'язку з установленням втрати працездатності чи інвалідності; 2) довідку медико-соціальної експертної комісії про результати визначення ступеня втрати професійної працездатності (у відсотках); 3) довідку органу, установи, організації, підрозділу, яким попередньо було здійснено виплату ОГД із зазначенням підстави та дати її призначення, розміру виплати (у разі отримання такої виплати); 4) копію довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією; 5) копію постанови відповідної ВЛК щодо встановлення причинного зв'язку поранення (контузії, травми або каліцтва), захворювання; 6) копії акта розслідування нещасного випадку та акта, що свідчить про причини та обставини поранення (контузії, травми або каліцтва) поліцейського, зокрема про те, що воно не пов'язане з учиненням ним кримінального чи адміністративного правопорушення або не є наслідком учинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного, токсичного сп'яніння або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження, за формою, що затверджується МВС; 7) копію посвідчення інваліда війни (за наявності); 8) копії сторінок паспорта з даними про прізвище, ім'я та по батькові і місце реєстрації; 9) копію документа, що підтверджує реєстрацію у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків (сторінки паспорта громадянина України - для особи, яка через свої релігійні переконання відмовляється від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомила про це відповідний контролюючий орган і має відповідну відмітку в паспорті).
Відповідно до пункту 1 розділу IV Порядку № 4, у місячний строк з дня реєстрації документів, зазначених у пунктах 4, 6 розділу ІІІ, фінансові підрозділи готують висновок про призначення одноразової грошової допомоги, за встановленою формою (додаток 2). Висновок про призначення ОГД складається працівником фінансового підрозділу і підписується керівниками фінансового та кадрового підрозділів органу поліції, навчального закладу, в якому поліцейський проходить (проходив) службу.
Нормами п. 3 розділу IV Порядку № 4 передбачено, що рішення про призначення виплати ОГД приймається керівником органу поліції або навчального закладу у якому проходив (проходить) службу поліцейський, у п'ятнадцятиденний строк з дня затвердження висновку, шляхом видання наказу про виплату такої допомоги, а в разі відмови - письмовим повідомленням заявника із зазначенням підстав такої відмови.
В силу пункту 8 розділу IV Порядку № 4, якщо поліцейському протягом двох років після первинного встановлення інвалідності із втратою працездатності або ступеня втрати працездатності без установлення інвалідності під час повторного огляду буде встановлено згідно з рішенням медико-соціальної експертної комісії вищу групу чи іншу причину інвалідності або більший відсоток втрати працездатності, що дає йому право на отримання грошової допомоги в більшому розмірі, виплата проводиться з урахуванням раніше виплаченої суми. Підставою для такої виплати є довідка органу, установи, організації, підрозділу, яким попередньо було здійснено виплату ОГД із зазначенням підстави та дати її призначення, розміру виплати, видана фінансовим підрозділом цього органу, установи, організації, підрозділу, за останнім місцем отримання ОГД.
Згідно пункту 9 розділу IV Порядку №4, у разі коли одержувачі ОГД одночасно мають право на отримання одноразової грошової допомоги, передбаченої Законом України «Про Національну поліцію», та одноразової грошової допомоги відповідно до інших актів законодавства України, виплата грошових сум здійснюється за однією з підстав, за вибором одержувача одноразової грошової допомоги.
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 , керуючись п. 3 ч. 1 ст. 97 Закону України «Про національну поліцію», звернувся до Головного управління Національної поліції в Черкаській області із заявою про виплату одноразової грошової допомоги у зв'язку встановленням ІІ групи інвалідності внаслідок захворювання, пов'язаного з проходженням служби в поліції.
Так, згідно довідки до акту огляду МСЕК серії ААБ № 131104 від 05.12.2018 ОСОБА_1 встановлено ІІ групу інвалідності внаслідок захворювання, пов'язаного з проходженням служби в поліції.
Відповідно до витягу з наказу Головного управління Національної поліції в Черкаській області від 16.11.2018 № 470 о/с, позивача звільнено зі служби в поліції згідно з п. 2 (через хворобу) ч. 1 статті 77 «Про національну поліцію».
Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що причиною встановлення ІІ групи інвалідності ОСОБА_1 стало захворювання, пов'язане з проходженням служби в поліції, яке наступило не пізніше, ніж протягом шести місяців після звільнення позивача з поліції.
При цьому, колегія суддів звертає увагу на те, що Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду у постановах від 20.03.2019 у справі № 823/1924/18, від 22.01.2019 у справі № 2340/2663/18, від 14.11.2018 у справі № 822/2525/17 зазначив про те, що лише виключно за обов'язкової одночасної наявності, щонайменше, трьох умов (причина інвалідності, час настання інвалідності та причина звільнення), може бути застосовано положення Закону України «Про національну поліцію» з питань виплати одноразової грошової допомоги, а саме: 1) інвалідність повинна наступити внаслідок захворювання, поранення (контузії, травми або каліцтва), пов'язаних з проходженням служби в органах внутрішніх справ або поліції; 2) інвалідність повинна наступити не пізніше, ніж протягом шести місяців після звільнення особи з поліції; 3) причиною звільнення такої особи з поліції повинна бути зумовлена захворюванням або пораненням, пов'язаним з проходженням служби в органах внутрішніх справ або поліції.
Відповідно до вимог ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Таким чином, виходячи з аналізу чинного законодавства та матеріалів справи, колегія суддів приходить до висновку, що у ОСОБА_1 наявні всі обов'язкові умови, які є необхідними для призначення одноразової грошової допомоги, відповідно до положень пункту 3 частини 1 статті 97 Закону України «Про національну поліцію», у зв'язку з чим відмова Головного управління Національної поліції в Черкаській області у призначенні одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 , яка викладена у листі від 25.11.2019 № 29/П-149, є необґрунтованою та протиправною, що вірно було встановлено судом першої інстанції.
При цьому, аргументи апеляційної скарги відповідача є безпідставними та необґрунтованими, носять формальний характер і не ґрунтуються ні на фактичних обставинах, ні на вимогах закону та спростовуються матеріалами справи. Крім того, апеляційна скарга не містить посилань на обставини, передбачені статтями 317-319 КАС України, за яких рішення суду підлягає скасуванню.
Судом апеляційної інстанції враховується, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Таким чином, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції прийняв законне та обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального та процесуального права.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Апелянт не надав до суду належних доказів, що б підтверджували факт протиправності рішення суду першої інстанції.
Таким чином, колегія суддів вирішила згідно ст. 316 КАС України залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду - без змін, з урахуванням того, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Керуючись ст. ст. 242-244, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд,-
Апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції в Черкаській області залишити без задоволення, а рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 25.02.2020 - без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий: Василенко Я.М.
Судді: Бєлова Л.В.
Шурко О.І.