Дата документу Справа № 324/384/20
Справа № 33/807/405/20
Єдиний унікальний № 324/384/20 Головуючий в 1-й інстанції - Каретник Ю.М.
Категорія - ст. 130 ч.1 КупАП Доповідач в 2-й інстанції - Білоконев В.М.
03 липня 2020 року м. Запоріжжя
Суддя Запорізького апеляційного суду Білоконев В.М., за участю особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову судді Пологівського районного суду Запорізької області від 18 травня 2020 року у відношенні ОСОБА_1 ,
постановою судді Пологівського районного суду Запорізької області від 18 травня 2020 року до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, притягнуто ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , не працюючого, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , із застосуванням стягнення у вигляді штрафу в розмірі 10 200 гривень та позбавлення права керування транспортними засобами на строк 1 рік.
Також постановлено стягнути з ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 420 грн. 40 коп.
Як зазначено в постанові, згідно протоколу про адміністративне правопорушення, 14 березня 2020 року о 00 год. 45 хв. в м. Пологи по вул. Магістральній, буд. 393, ОСОБА_1 керував автомобілем ВАЗ 2103, д/н НОМЕР_2 з явними ознаками алкогольного сп'яніння, які виразилися у різкому запаху алкоголю з порожнини рота, почервонінні білків очей, хиткій ході, нечіткій мові, чим порушив п.2.9а ПДР. Результати тесту №599 на алкотестері DRAGЕR 6810 при понятих на місці - 1,85 проміле. Відеозапис проводився на нагрудну бодікамеру №7. Водія відсторонено від керування.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 вважає, що викладені у постанові факти не відповідають дійсності, вона є такою, що винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права, а відтак підлягає скасуванню. Зауважує, що з долученого до справи відеозапису вбачається, що при проведенні огляду ОСОБА_1 на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу зазначені в протоколі свідки не були присутні.
Зазначив, що у разі незгоди водія з результатами такого огляду чи відмови від проведення такого огляду, - огляд проводиться в закладах охорони здоров'я. Як вбачається з акта огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, ОСОБА_1 висловив незгоду з результатами огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціального технічного засобу ALKOTESTER «DRAGER 6810», шляхом відмови від підписання роздруківки результату тестування, а також відповідного акта огляду, що є підставою для направлення його для визначення стану сп'яніння до закладу охорони здоров'я. Однак, ОСОБА_1 не був направлений інспектором до закладу охорони здоров'я для визначення стану сп'яніння. Зазначений факт підтверджується, окрім іншого, відсутністю відповідного направлення у матеріалах справи. Крім того, поліцейським у протоколі не було відображено відмови від проведення огляду в закладі охорони здоров'я. Вказане свідчить про чергове порушення працівниками поліції порядку проведення огляду ОСОБА_1 на стан сп'яніння.
Також зауважує, що до матеріалів справи долучено відеозапис, відповідно до якого (1) не можливо встановити прилад, за допомогою якого було здійснено відеофіксацію, (2) дата та час зазначені на відео не відповідають (не співпадають) даті та часу проведеного огляду ОСОБА_1 на стан алкогольного сп'яніння, зазначеного у поясненнях нібито залучених свідків, та вказаним у протоколі.
Також зауважує, що при відібранні пояснень у нібито залучених свідків їх особи не
встановлювалися, у матеріалах цієї справи відсутні дані щодо їх персональних даних; додав до матеріалів цієї справи пояснення нібито залучених свідків, які відібрані інспектором ОСОБА_2 , який на час огляду його на стан алкогольного сп'яніння, а саме 14.03.2020 р., не був присутній, а інформація про нього взагалі відсутня (хто, в якому статусі та на якій правовій підставі здійснив відбір пояснень в начебто присутніх свідків під час огляду), оскільки матеріали справи про адміністративне правопорушення складалися саме поліцейським, а не ОСОБА_2 , крім того, пояснення нібито залучених свідків складені ОСОБА_2 , а не власноручно написані ними.
Суд, хоч і викликав у судове засідання нібито залучених свідків, які відповідно до наявних в матеріалах справи поштових повідомлень належним чином повідомлені, останні без зазначення поважних причин у судове засідання не з'явилися, у зв'язку з чим суд виніс оскаржувану постанову без допиту нібито залучених свідків, що, в свою чергу, свідчить про спрощений підхід до судового розгляду його справи.
Вважає, що пояснення нібито залучених свідків, складені ОСОБА_2 , не є належними доказами правомірності притягнення його до адміністративної відповідальності, оскільки вказані особи у судовому засіданні не допитувалися та не попереджалися про кримінальну відповідальність за дачу завідомо неправдивих свідчень, а тому їх пояснення не можуть бути беззаперечним доказом вчинення ним адміністративного правопорушення.
Також заперечує щодо того факту, що в описовій частині постанови судом зазначено про те, що «... ОСОБА_1 у судовому засіданні свою вину визнав, оскільки зазначений факт не відповідає дійсності, оскільки, він не визнавав та не визнає свою вину, ані в момент складення поліцейським протоколу, ані у судовому засіданні суду при розгляді цієї справи.
Просить скасувати постанову суду та закрити провадження у справі.
Заслухавши в судовому засіданні ОСОБА_1 , який підтримав апеляційну скаргу, перевіривши матеріали справи та аргументи скарги, суд апеляційної інстанції доходить висновку, що апеляційна скарга ОСОБА_1 не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до статті 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Згідно зі статтею 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності.
Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненням особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил норм і стандартів, що стосується забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Відповідно до ч.2 та 3 ст.266 КУпАП, огляд водія на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, проводиться з використанням спеціальних технічних засобів поліцейським у присутності двох свідків. У разі незгоди водія на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я.
В Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженій Наказом МВС та МОЗ України 09.11.2015 року № 1452/735 зазначено: п.3 розділу I: ознаками алкогольного сп'яніння є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покрову обличчя; поведінка, що відповідає обстановці; п.7 розділу I: у разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатом огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров'я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення; п.1 розділу II: за наявності ознак, передбачених пунктом 3 розділу I цієї Інструкції, поліцейський проводить огляд на стан сп'яніння за допомогою спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом; п.20 розділу III: висновок щодо результатів медичного огляду особи на стан сп'яніння складається в усіх випадках безпосередньо після огляду особи у трьох примірниках: перший примірник видається під підпис поліцейському, який доставив особу на огляд, другий видається оглянутій особі, а третій залишається в закладі охорони здоров'я.
Відповідно до Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 року № 1103 з наступними змінами: п.3 огляд проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ і Держспоживстандартом, лікарем закладу охорони здоров'я; п.6: водій транспортного засобу, що відмовився від проведення огляду на місці зупинки транспортного засобу або висловив незгоду з його результатами, направляється поліцейським для проведення огляду до відповідного закладу охорони здоров'я; п.13, 14: лікар, що проводив у закладі охорони здоров'я огляд водія транспортного засобу, складає за його результатами висновок за формою, яка затверджується МОЗ. Висновок складається в трьох примірниках: по одному - для поліцейського та водія транспортного засобу, а третій залишається в закладі охорони здоров'я. Висновок може бути оскаржений водієм транспортного засобу у встановленому законодавством порядку.
З огляду на встановлені суддею суду першої інстанції обставини справи, які викладені в оскаржуваній постанові, вина ОСОБА_1 у вчиненні вказаного адміністративного правопорушення повністю знайшла своє підтвердження під час судового розгляду і є доведеною, з чим погоджується і суд апеляційної інстанції.
Так, вина ОСОБА_1 у вчиненні вищевказаного адміністративного правопорушення підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, а саме: його власними поясненнями у суді; протоколом про адміністративне правопорушення серії ОБ №062188 від 14 березня 2020 року; друкованим результатом алкотесту DRAGER6810 №599 від 14 березня 2020 року, згідно з яким результат тесту ОСОБА_1 становить 1,85 проміле; письмовими поясненнями ОСОБА_3 та ОСОБА_4 від 14 березня 2020 року.
Аналізуючи відповідно до ст. 252 КУпАП наведені вище докази та надаючи їм правову оцінку, суд погоджується з висновками суду першої інстанції і також доходить висновку, що вони є належними, допустимими та безперечно доводять винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Доводи ОСОБА_1 про те, що з долученого до справи відеозапису вбачається, що при проведенні огляду ОСОБА_1 на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу зазначені в протоколі свідки не були присутні, є необґрунтованими та повністю спростовуються відеозаписом з нагрудної бодікамери поліцейського, на якому зафіксовано факт зупинки водія ОСОБА_1 , у якого поліцейськими під час спілкування виявлені ознаки алкогольного сп'яніння, згода водія ОСОБА_1 пройти обстеження на місці зупинки за допомогою газоаналізатора, обстеження проходить в присутності свідків у присутності двох свідків, пояснення яких долучені до матеріалів справи, згідно з якими в їх присутності ОСОБА_1 пройшов тестування на стан алкогольного сп'яніння, результат огляду 1.85 проміле. Зазначені пояснення є належними та допустимими, повністю узгоджуються між собою та сумнівів не викликають.
Доводи ОСОБА_1 про те, що у разі незгоди водія з результатами такого огляду чи відмови від проведення такого огляду, - огляд проводиться в закладах охорони здоров'я, а він висловив свою незгоду з результатами огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціального технічного засобі ALKOTESTER «DRAGER 6810», шляхом відмови від підписання роздруківки результату тестування, а також відповідного акта огляду, що є підставою для направлення його для визначення стану сп'яніння до закладу охорони здоров'я, також є необґрунтованими та не відповідають дійсності, оскільки з того ж самого відеозапису вбачається, що водієві ОСОБА_1 було продемонстровано результати, які у десять разів перевищують норму, та повідомлено, що у відношенні нього буде складений протокол про адміністративне правопорушення, на що водій ОСОБА_1 не виказував незгоди з результатами огляду, а тільки просив не складати протокол і відпустити його, і оскільки незгоди із результатами огляду водій не висловлював, анаправлення на огляд в медзакладі видається лише у разі відмови водія на проходження тесту або у разі незгоди водія з результатами тесту, тому направлення в даному випадку позбавлено будь-якого правового сенсу.
Таким чином, з відеозапису вбачається, що ОСОБА_1 було ознайомлено із результатами тесту газоаналізатора, роз'яснені наслідки керування транспортним засобом у стані сп'яніння та складання протоколу, що дало підстави стверджувати, що ОСОБА_1 був достовірно обізнаний про виявлення факту перебування його у стані алкогольного сп'яніння, із чим погодився на місці зупинки, і при таких обставинах додаткового роз'яснення водієві його права на проходження обстеження у медичному закладі діюче законодавство не вимагає.
Доводи апелянта про те, що до матеріалів справи долучено відеозапис відповідно до якого (1) неможливо встановити прилад, за допомогою якого було здійснено відеофіксацію, (2) дата та час зазначені на відео не відповідають (не співпадають) даті та часу проведеного огляду ОСОБА_1 на стан алкогольного сп'яніння, зазначеним у поясненнях нібито залучених свідків, та вказаним у Протоколі, є також необґрунтованими, оскільки в даному випадку не впливають на законність та обґрунтованість судового рішення, бо вони є неістотними, тобто такими, які перешкодили або могли б перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення.
Доводи апелянта про те, що при відібранні пояснень у нібито залучених свідків їх особи не встановлювалися, у матеріалах цієї справи відсутні дані щодо їх персональних даних, крім того, пояснення нібито залучених свідків складені ОСОБА_2 , а не власноручно написані ними, а також про те, що суд виніс постанову без допиту нібито залучених свідків, що пояснення нібито залучених свідків, складені ОСОБА_2 не є належними доказами правомірності притягнення його до адміністративної відповідальності, оскільки вказані особи у судовому засіданні не допитувалися та не попереджалися про кримінальну відповідальність за дачу завідомо неправдивих свідчень, а тому їх пояснення не можуть бути беззаперечним доказом вчинення ним адміністративного правопорушення, є також необґрунтованими та на правильність висновків суду не впливають, оскільки у суду відсутні підстави сумніватися в тому, що викладені у протоколі про адміністративне правопорушення обставини мали місце, крім того, підстав не довіряти письмовим поясненням свідків у суду також не було, а в апеляційній скарзі не вказані ймовірні причини обмови ОСОБА_1 з боку свідків.
Таким чином, будь-яких порушень з боку поліцейських при оформленні даного адміністративного матеріалу не вбачається, а доводи апелянта про протилежне, нічим не підтверджуються.
В письмових поясненнях свідків зазначена посадова особа, яка їх допитувала та якій свідки надавали пояснення. Крім того, підпис свідків та інспектора є в самому протоколі, а тому доводи ОСОБА_1 з цього приводу апеляційний суд вважає безпідставними.
Доводи апелянта щодо того факту, що в описовій частині постанови судом зазначено про те, що «... ОСОБА_1 у судовому засіданні свою вину визнав, оскільки зазначений факт не відповідає дійсності, оскільки, він не визнавав та не визнає свою вину ані в момент складення поліцейським протоколу, ані у судовому засіданні суду при розгляді цієї справи», то вони також є голослівними, оскільки повністю спростовуються матеріалами справи і тим же самим відеозаписом, де ОСОБА_1 не заперечує факту вживання алкоголю і просить його пробачити і відпустити.
Що ж стосується інших доводів, наведених в апеляційній скарзі, зокрема про інші порушення працівниками поліції процедури огляду на стан сп'яніння та при складенні протоколу про адміністративне правопорушення, то вони також не спростовують належності та допустимості наведених вище доказів та не містять в собі достатніх даних для висновку про незаконність та необґрунтованість оскаржуваного судового рішення, в тому числі через його невідповідність нормам чинного законодавства, порушення яких призвело або могло призвести до неправильного застосування норм процесуального або матеріального права, як про це безпідставно зазначається в апеляційній скарзі.
Не впливають на законність та обґрунтованість судового рішення й інші доводи апелянта, бо вони також не є істотними, тобто такими, які перешкодили чи могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення.
Дослідивши в судовому засіданні наведені докази, суддя суду першої інстанції згідно з вимогами ст. 252 КУпАП надав їм належну оцінку, перевіривши відповідно до ст. 251 КУпАП їх на предмет належності та допустимості, у зв'язку з чим вірно встановив фактичні обставини справи щодо наявності в діях ОСОБА_1 ознак складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
При цьому суддею виконані вимоги ст. ст. 280, 283 КУпАП і повно, всебічно розглянуті всі обставини справи, дотримані вимоги щодо змісту постанови про адміністративне правопорушення, викладені мотиви, на яких ґрунтується висновок суду про наявність в діях ОСОБА_1 складу зазначеного адміністративного правопорушення.
З огляду на вказане, суд апеляційної інстанції не вбачає підстав, які б свідчили про незаконність постанови, а тому відповідно і до задоволення скарги ОСОБА_1 .
Керуючись ст. 294 Кодексу України про адміністративні порушення, суддя
апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову судді Пологівського районного суду Запорізької області від 18 травня 2020 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП, без змін.
Постанова Запорізького апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя Запорізького
апеляційного суду В.М. Білоконев