Справа № 305/188/17
Закарпатський апеляційний суд
02.07.2020 м. Ужгород
Закарпатський апеляційний суд в складі суддів: ОСОБА_1 (головуючий), ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , за участю секретарки ОСОБА_4 , обвинуваченого ОСОБА_5 та його захисника - адвоката ОСОБА_6 , розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Ужгороді матеріали контрольного провадження 11-кп/4806/788/20 за апеляційними скаргами обвинуваченого ОСОБА_5 та його захисника - адвоката ОСОБА_6 на ухвалу Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 27. 05. 2020.
Цією ухвалою задоволено клопотання прокурора та продовжено дію запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до 24. 07. 2020 щодо:
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та мешканця АДРЕСА_1 , обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 263, ст. 348 КК України.
Із матеріалів контрольного провадження вбачається, що кримінальне провадження, внесене 23. 11. 2016 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12016070140001432 про обвинувачення ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 263, ст. 348 КК України, знаходиться в провадженні Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області.
Задовольняючи клопотання прокурора про продовження дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо обвинуваченого ОСОБА_5 , суд першої інстанції вказав, що ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні тяжкого та особливо тяжкого злочинах, відповідальність за вчинення яких передбачена ч. 1 ст. 263, ст. 348 КК України. Окрім того, підстави та ризики, передбачені п. п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України на підставі яких ОСОБА_5 обирався запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не відпали і не зменшились та продовжують існувати. Крім того, судом також враховано особу обвинуваченого, який раніше судимий і має непогашену судимість, що може свідчити про ризик вчинення ним нового кримінального правопорушення.
В апеляційній скарзі обвинувачений ОСОБА_5 вказує на незаконність ухвали суду від 27. 05. 2020, посилаючись на те, що його незаконне перебування під вартою перевищує всі граничні і розумні строки. Розгляд справи постійно безпричинно відкладається, суд навмисно обмежує його права, в тому числі і у праві на допит потерпілого ОСОБА_8 .
В апеляційній скарзі захисник - адвокат ОСОБА_6 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_5 ставить питання про скасування ухвали суду від 27. 05. 2020 та ухвалення нової про застосування щодо ОСОБА_5 запобіжного заходу, не пов'язаного з тримання під вартою. В обґрунтування апеляційної скарги захисник ОСОБА_6 вказує на те, що судом першої інстанції при ухваленні оскаржуваного рішення не враховано, що
-2-
ризики, про які було заявлено у клопотанні прокурором істотно зменшились, оскільки ОСОБА_5 в даному кримінальному провадженні не може впливати на свідків, потерпілого, так як вони вже були допитані та попереджені про кримінальну відповідальність за ст. 384 КК України, також відсутні підстави вважати, що ОСОБА_5 може вчинити інші кримінальні правопорушення. Також зазначає, що суд першої інстанції не навів у своєму рішення переконливих аргументів на користь того, що застосування більш м'яких запобіжних заходів не зможе забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого та запобігти вказаним у ч.1 ст.177 КПК України ризикам.
Заслухавши доповідь судді, пояснення обвинуваченого ОСОБА_5 та його захисника - адвоката ОСОБА_9 , які підтримали апеляційні скарги, дослідивши матеріали контрольного провадження, обговоривши доводи сторін, колегія суддів вуважає, що апеляційні скарги захисника та обвинуваченого ОСОБА_5 не підлягають до задоволення, з таких підстав.
Відповідно до ч. 2 ст. 331 КПК України вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 КПК України.
Згідно ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою ст. 177 КПК України.
Ухвалюючи рішення про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суд першої інстанції повинен з'ясувати доцільність продовження застосування запобіжного заходу, що у свою чергу повинно відповідати ризикам та обставинам, що передбачені ст. ст. 177 - 178 КПК України, у їх зі ставленні з конкретними фактами, встановленими учасниками судового провадження.
Суд першої інстанції, вирішуючи клопотання прокурора про продовження щодо обвинуваченого ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, вказаних вимог кримінального процесуального закону дотримався.
Згідно ч. 3 ст. 331 КПК України, незалежно від наявності клопотань суд зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання, суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.
Зі змісту ст. 199 КПК України вбачається, що слідчий суддя продовжує строк тримання під вартою за умови, що прокурор, слідчий доведуть існування заявлених ними ризиків, що заявлений ризик не зменшився або з'явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою; та наявність обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.
-3-
Відповідно до ч. ч. 1, 4 ст. 201 КПК України підозрюваний, обвинувачений, до якого застосовано запобіжний захід, його захисник, має право подати до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого здійснюється досудове розслідування, клопотання про зміну запобіжного заходу, в тому числі про скасування чи зміну додаткових обов'язків, передбачених частиною п'ятою статті 194 цього Кодексу та покладених на нього слідчим суддею, судом, чи про зміну способу їх виконання. Слідчий суддя, суд зобов'язаний розглянути клопотання підозрюваного, обвинуваченого протягом трьох днів з дня його одержання згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу.
Розглядаючи клопотання прокурора, суд дослідив обставини, з якими закон пов'язує можливість продовження строку тримання під вартою та прийшов до висновків про існування обставин, які перешкоджають завершенню судового розгляду до закінчення дії запобіжного заходу у вигляді тримання ОСОБА_5 під вартою. Прокурором доведено, що заявлені ним в клопотанні ризики, передбачені ст. 177 КПК України не зменшилися й виправдовують подальше тримання ОСОБА_5 під вартою, натомість обвинуваченим та захисником не доведено, що вказані ризики відпали, зменшилися і є неактуальними.
Відповідно до вимог ст. 178 КПК України при вирішенні питання про застосування запобіжного заходу (його продовження) враховується вагомість наявних доказів про вчинення кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує особі у разі визнання винуватим у кримінальному правопорушенні; вік та стан здоров'я підозрюваного; міцність соціальних зв'язків підозрюваного в місці його постійного проживання, наявність родини та утриманців; наявність постійного місця роботи, навчання; репутацію, майновий стан підозрюваного; наявність судимостей; наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється особа або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється особа.
Крім того, відповідно до вимог ч. 1 ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Як вбачається з матеріалів контрольного провадження, судом об'єктивно враховано, що кримінальні правопорушення, у вчиненні яких обвинувачується ОСОБА_5 відноситься до категорії тяжких та особливо тяжких, ризики переховування обвинуваченого від суду, незаконного його впливу на потерпілого, свідків у даному кримінального провадженні, вчинення ним іншого кримінального правопорушення не зменшились. До того ж судовий розгляд кримінального провадження щодо обвинуваченого ОСОБА_5 триває.
Таким чином, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про існування обставин, які перешкоджають завершенню судового розгляду до закінчення визначеного строку дії запобіжного заходу про тримання ОСОБА_5 під вартою, а передбачені ст.177 КПК України ризики, які стали підставою для застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, обраного ухвалою Рахівського районного суду Закарпатської області від 22. 11. 2016, який востаннє продовжувався Мукачівським міськрайонним судом Закарпатської області до 09. 06. 2020, на день розгляду клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою щодо ОСОБА_5 не зменшились.
-4-
Наведені в апеляційній скарзі захисника ОСОБА_6 доводи на захист обвинуваченого були предметом перевірки та розгляду судом першої інстанції і підстав для їх задоволення не встановлено. Зазначені у апеляційній скарзі обвинуваченого мотиви також не дають підстав для зміни чи скасування ухвали суду і застосування щодо ОСОБА_5 запобіжного заходу, не пов'язаного з триманням під вартою.
Колегія суддів вважає, що матеріали провадження не містять переконливих відомостей, які б унеможливлювали перебування обвинуваченого ОСОБА_5 під вартою. Не були вони надані й стороною захисту і під час судового та апеляційного розгляду.
З урахуванням вищенаведеного, як такі, що не спростовують висновку суду про необхідність продовження обвинуваченому ОСОБА_5 строку тримання під вартою, і в свою чергу не можуть визнаватися підставами для скасування законного та обґрунтованого судового рішення, постановленого на стадії судового розгляду кримінального провадження, колегія суддів відхиляє доводи апеляційної скарги захисника про те, що суд не врахував, зокрема, відсутність намірів ОСОБА_5 перешкоджати встановленню істини у справі та ухилятись від суду.
За таких обставин, апеляційний суд уважає, що ухвала суду про задоволення клопотання прокурора про продовження строків тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_5 є обґрунтованою, законною, постановлена з дотриманням вимог ст. ст. 177, 178, 183, 331 КПК України, на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені достатніми даними, дослідженим та оціненими судом, а тому апеляційні скарги обвинуваченого та захисника ОСОБА_10 задоволенню не підлягають.
При прийнятті рішення колегія суддів також, враховує вимоги ст. 26 КПК України, зокрема, те, що сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та в спосіб, передбачених цим Кодексом; що під час апеляційного розгляду стороною захисту не заявлялось клопотань щодо приєднання до матеріалів судового провадження доказів (документів), які б могли вплинути на висновки суду; а також положення ст. 404 цього Кодексу в частині перегляду судового рішення в межах апеляційної скарги.
Керуючись ст. ст. 404, 405, 407, 419 КПК України, апеляційний суд,-
апеляційні скарги обвинуваченого ОСОБА_5 та його захисника - адвоката ОСОБА_6 залишити без задоволення, а ухвалу Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 27. 05. 2020, якою обвинуваченому ОСОБА_5 продовжено строк запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, є остаточною й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді: