02.07.2020 Справа №607/8269/20
Провадження №2а/607/280/2020
Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі:
головуючого судді Делікатної Л.В.
при секретарі с/з Нюні Н.А.
за участю позивача ОСОБА_1
представника позивача Сампари Н.М.
представника відповідача Кондрат Л.Р.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в спрощеному провадженні в м. Тернопіль позовну заяву представника позивача - адвоката Сампари Надії Миронівни в інтересах ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Тернопільській області ДПП про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕАМ №2548346 від 18 травня 2020 року, -
Представник позивача - адвокат Сампари Н.М. в інтересах ОСОБА_1 звернулася із позовною заявою до Управління патрульної поліції в Тернопільській області ДПП про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕАМ №2548346 від 18 травня 2020 року. Позовні вимоги обґрунтовує тим, що оскаржуваною постановою ОСОБА_1 визнано винуватим у вчинені правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 122 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу, однак вважає дану постанову незаконною, оскільки він не вчиняв даного правопорушення, а саме не порушував швидкості руху та п. 12.9 б ПДР України. Крім цього, водію не надано можливості брати участь в розгляді справи; не ознайомлено з фотофіксацією порушення; не надано можливості користуватися правовою допомогою, надавати усні та письмові пояснення під час розгляду справи; крім того, поліцейським не було доведено правомірність використання даних лазерного вимірювача швидкості TruCam LTI 20/20 для встановлення та притягнення винних осіб до адміністративної відповідальності за правопорушення правил дорожнього руху.
В судовому засіданні позивач, та його представник позовні вимоги підтримали, просять їх задовольнити, мотивуючи тим, що процедура розгляду справи була порушена, водію не була надана можливість скористатись своїми правами при розгляді відповідної справи.
Представником відповідача через канцелярію суду подано відзив на позов у якому зазначено, що вважає вимоги позивача безпідставними, а також такими, що не підлягають задоволенню з огляду на наступне. На в'їзді у населений пункт Велика Березовиця як з боку м. Тернопіль, так і в напрямку м. Тернопіль встановлений дорожній знак 5.45 «Початок населеного пункту». Цей дорожній знак позначає найменування і початок забудови населеного пункту, в якому діють вимоги Правил дорожнього руху України, що визначають порядок руху в населених пунктах. У відповідності до п. 12.9 б) ПДР України водієві забороняється перевищувати максимальну швидкість, зазначену в пунктах 12.4-12.7, на ділянці дороги, де встановлено дорожні знаки 3.29, 3.31, а бо на транспортному засобі, на якому встановлено розпізнавальний знак відповідно до підпункту «и» пункту 30.3 цих Правил. Пунктом 12.4 ПДР України передбачено, що в населених пунктах рух транспортних засобів дозволяється із швидкістю не більше 50 км/год. Загальне обмеження швидкості 50 км/год стосується населених пунктів, позначених дорожніх знаком 5.45 «Початок населеного пункту». Дія цього обмеження скасовується знаком 5.46 «Кінець населеного пункту». Лазерний вимірювач швидкості TruCam LTI 20/20 здійснює вимірювання процесу порушення швидкісного режиму, що дозволяє ідентифікувати транспортний засіб, номерний знак та особу водія. Прилад автоматично визначає координати кожного вимірювання швидкості, розрізняє режими обмеження швидкості, встановлені для вантажних, легкових транспортних засобів а також мотоциклів. Для фіксації допустимих швидкісних режимів руху транспортних засобів на приладі встановлюється поріг допустимої швидкості руху. При цьому враховується похибка приладу ±2 км/год. Прилад дозволяє вимірювати швидкість на дистанціях від 15 м до 1200 м.
Представник відповідача в судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечувала, пояснивши, що під час несення служби екіпажем поліції, було виявлено, що ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом, порушив швидкісний режим у населеному пункті, що підтверджується електронними доказами, наданими із відзивом на позов.
Заслухавши пояснення учасників справи, дослідивши письмові докази, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позову, виходячи з наступного.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч.1 ст. 1 Закону України «Про Національну поліцію» Національна поліція України - це центральний орган виконавчої влади, який служить суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку. У своїй діяльності поліція керується Конституцією України, міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, цим та іншими законами України, актами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, а також виданими відповідно до них актами Міністерства внутрішніх справ України, іншими нормативно-правовими актами (ст. 3 Закону).
Відповідно до ст. 23 Закону України «Про Національну поліцію» поліція відповідно до покладених на неї завдань виявляє причини та умови, що сприяють вчиненню кримінальних та адміністративних правопорушень, вживає у межах своєї компетенції заходів для їх усунення; вживає заходів з метою виявлення кримінальних, адміністративних правопорушень; припиняє виявлені кримінальні та адміністративні правопорушення.
Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.
Судом було встановлено, що розгляду справи про адміністративне правопорушення відповідачем здійснено не було, а такий взявши документи позивача (посвідчення водія та реєстраційний документ на транспортний засіб) направився у службовий автомобіль, а по приходу повернув такі, та надав копію постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕАМ №2548346 від 18 травня 2020 року.
Так, згідно з частиною 1 статті 268 КУпАП особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі.
Однак, всупереч вказаній нормі, інспектором не було дотримано гарантій прав позивача. Так, в порушення норм ч. 1 ст. 268 КУпАП позивачу не було надано можливості підготуватися до захисту, у тому числі ознайомитися із відеозаписом, подавати докази, заявляти клопотання, користуватися правовою допомогою.
За таких обставин суд вважає, що при накладенні адміністративного стягнення на ОСОБА_1 , суб'єктом владних повноважень не дотримано вимог зазначених вище норм, що порушило законні права та інтереси позивача, а тому постанова серії ЕАМ №2548346 від 18 травня 2020 року по справі про адміністративне правопорушення підлягає скасуванню.
Відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи).
Отже, суд вважає, що позов слід задовольнити частково, скасувати постанову серії ЕАМ №2548346 від 18 травня 2020 року у справі про адміністративні правопорушення, а справу надіслати на новий розгляд до УПП у Тернопільській області ДПП.
Щодо заявленої представником позивача вимоги про стягнення з відповідача витрат за надання позивачу правової допомоги, то суд вважає, що дана позовна вимога не підлягає задоволенню виходячи зі наступного.
Відповідно до ст. 132 КАС України до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Відповідно до ст. 134 КАС України розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.
Розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Аналізуючи вищезазначені норми закону, суд вважає, що позивач та його представник не надали суду доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт адвокатом та їх вартості, а також детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст. 122, ст.ст. 7, 293 КУпАП, ст.ст. 72, 77, 118-119, 122, 134, 243-244, 246, 286 КАС України, суд,-
Позовну заяву представника позивача - адвоката Сампари Надії Миронівни в інтересах ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Тернопільській області ДПП про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕАМ №2548346 від 18 травня 2020 року - задовольнити частково.
Скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕАМ №2548346 від 18 травня 2020 року, якою притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за вчинення правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 122 КУпАП, та справу надіслати на новий розгляд до УПП у Тернопільській області ДПП.
В іншій частині вимог відмовити.
Рішення може бути оскаржене до Восьмого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області протягом десяти днів з дня проголошення рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Головуючий суддяЛ. В. Делікатна