03.07.2020 Справа №607/7917/20
Провадження №2а/607/272/2020
Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі:
головуючого судді Делікатної Л.В.
при секретарі с/з Нюні Н.А.
за участю сторін:
представника позивача - адвоката Рукавця О.В.,
представника відповідача Кондрат Л.Р.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в спрощеному провадженні в м. Тернопіль позовну заяву ОСОБА_1 та його представника адвоката Рукавця Олександра Володимировича до Управління патрульної поліції в Тернопільській області ДПП про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕАК №2370910 від 11 квітня 2020 року, -
14 травня 2020 року ОСОБА_1 та його представник адвокат Рукавець О.В. звернулися в суд з позовом до відповідача Управління патрульної поліції в Тернопільській області ДПП про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕАК №2370910 від 11 квітня 2020 року. Позов обґрунтовують тим, що оскаржувана постанова є неправомірною і такою, що винесена з порушенням вимог чинного законодавства. Наведені обставини, які відображені в такому рішенні не відповідають дійсності, є надуманими та не підтверджені жодними належними та допустимими доказами, які б підтверджували факт здійснення маневру без увімкненого покажчика повороту, та порушення п. 9.2.б ПДР України.
В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, просить їх задовольнити.
Відповідачем через канцелярію суду подано відзив на позов у якому зазначено, що вважає вимоги позивача безпідставними, а також такими, що не підлягають задоволенню з огляду на наступне. Як вбачається з оскаржуваної постанови, під час розгляду справи про адміністративне правопорушення та винесенні постанови в справі про адміністративне правопорушення серії ЕАК №2370910 від 11 квітня 2020 року, позивач 11 квітня 2020 року близько 02 год. 45 хв., керуючи автомобілем Opel Zafira, д.н.з. НОМЕР_1 , не подав сигнал світловим покажчиком повороту відповідного напрямку при повороті, чим порушив вимоги п. 9.2 б) ПДР України, чим скоїв адміністративне правопорушення, чим скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 122 КУпАП України.
Представник відповідача в судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечувала, пояснивши, що під час несення служби екіпажем поліції, було виявлено, що ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом, не подав сигнал світловим покажчиком повороту відповідного напрямку при повороті. Після виявлення вказаного правопорушення, водія було зупинено патрульними поліцейськими, роз'яснено причину зупинки, та здійснено розгляд справи відповідно до чинного законодавства.
Заслухавши пояснення учасників справи, дослідивши та оцінивши докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позов підлягає до задоволення.
Судом встановлено, 11 квітня 2020 інспектором 3 роти 1 батальйону УПП у Тернопільській області ДПП винесено постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕАК №2370910, щодо ОСОБА_1 , який, керуючи транспортним засобом Opel Zafira, д.н.з. НОМЕР_1 , 11 квітня 2020 року о 02 год. 45 хв. в м. Тернопіль вул. Крушельницької, 55, не подав сигнал світловим покажчиком повороту відповідного напрямку при повороті, чим порушив п. 9.2.б) ПДР України (порушення попереджувальних сигналів при зміні напрямку руху), та скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч.2 ст. 122 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у сумі 425,00 грн. Відповідно до п.9 вказаної постанови, до неї також додано відео з н/к во 00040.
Відповідно до ч. 1 ст. 72 КУпАП України передбачено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до положень ст.ст. 73-76 КАС України докази повинні бути належними, допустимими, достовірними та достатніми. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
Згідно з ч.2 ст. 76 КАС України, питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Керуючись положеннями ч. ч. 1, 3-5 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. Докази суду надають учасники справи. Суд може пропонувати сторонам надати докази та збирати докази з власної ініціативи, крім випадків, визначених цим Кодексом. Суд не може витребовувати докази у позивача в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, окрім доказів на підтвердження обставин, за яких, на думку позивача, відбулося порушення його прав, свобод чи інтересів. Якщо учасник справи без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які він посилається, суд вирішує справу на підставі наявних доказів.
Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Разом з тим, пунктом 24 постанови Пленуму Верховного Суду України №14 від 13 грудня 2005 року «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» встановлено, що зміст постанови має відповідати вимогам, передбаченим ст.ст. 283, 284 КУпАП. В ній, зокрема, необхідно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлення останнім доводів.
Посилання на жоден із цих доказів, окрім відеозапису із нагрудної камери поліцейського, які передбачені ст. 251 КУпАП, у винесеній постанові є відсутніми.
Візуальне спостереження за дотриманням правил дорожнього руху працівниками органу Національної поліції може бути доказом у справі у тому випадку, коли воно зафіксовано у встановленому законом порядку.
Отже, якщо під час складання постанови у справі про адміністративне правопорушення особа оспорить допущене порушення і адміністративне стягнення, що на неї накладається, що і випливає із даного випадку, - уповноважена посадова особа зобов'язана здобути докази винуватості особи у вчиненні правопорушення.
Зі змісту наданого відповідачем відеозапису з нагрудного реєстратора слідує, що останнім не зафіксований безпосередньо момент не подання сигналу світловим покажчиком повороту відповідного напрямку при повороті транспортного засобу, під керуванням водія ОСОБА_1 ; останній стосується лише розгляду справи інспектором поліції справи на місці зупинки автомобіля.
Отже, належних доказів вчинення позивачем правопорушення, встановленого ч.2 ст. 122 КУпАП, не представлено, оскільки відеозапис, поданий відповідачем на підтвердження факту порушення позивачем ПДР, не містить фіксації вказаного правопорушення, а відтак не може вважатися належним доказом.
На підставі викладеного, суд дійшов висновку, що позов про скасування постанови про накладення адміністративного правопорушення серії ЕАК №2370910 від 11 квітня 2020 року, слід задовольнити.
Керуючись ст.ст. 20, 72, 73, 74, 76, 77, 90, 243-246 КАС України, суд,-
Позов ОСОБА_1 та його представника адвоката Рукавця Олександра Володимировича до Управління патрульної поліції в Тернопільській області ДПП про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕАК №2370910 від 11 квітня 2020 року - задовольнити.
Скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕАК №2370910 від 11 квітня 2020 року, якою ОСОБА_1 було визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 122 КУпАП та накладено стягнення у вигляді штрафу в розмірі 425 гривень.
Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.122 КУпАП закрити.
Рішення може бути оскаржене до Восьмого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області протягом десяти днів з дня проголошення рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Головуючий суддяЛ. В. Делікатна