23.12.09 Справа №АС17/124-07.
За позовом: Прокурора м. Суми в інтересах держави в особі Державної податкової інспекції в м. Суми
до відповідачів: 1) Наукового виробничо-комерційного приватного підприємства «Укртехмонтажбуд»;
2) Приватного виробничо-комерційного підприємства «Дюне»
про визнання правочину та господарських зобов'язань недійсними
Суддя КОВАЛЕНКО О.В.
Представники:
Від позивача Циганенко А.К
Від відповідачів 1) не з'явився; 2) Небилов О.К.
Прокурор не з'явився.
У засіданні брали участь:
Секретар судового засідання Котенко Н.М.
СУТЬ СПОРУ: Прокурор просить суд визнати нечинним з моменту його укладення договір №31 від 16.01.2004 р., укладений між відповідачами, визнати недійсними господарські зобов'язання між відповідачами, що виникли на підставі вказаного договору на суму 324 853 грн. 62 коп. з моменту їх виникнення; стягнути з НВКПП «Укртехмонтажбуд» на користь ПВКП «Дюне» 324 853 грн. 62 коп.; стягнути з ПВКП «Дюне» в доход держави 324 853 грн. 62 коп., судові витрати по справі покласти на відповідачів.
Прокурор в судове засідання не з'явився.
Перший відповідач в судове засідання не з'явився, письмового відзиву на позов не подав, про час і місце розгляду справи повідомлений належним чином, тому відповідно до вимог 128 КАС України справа розглядається за наявними в справі матеріалами.
Другий відповідач в письмових поясненнях зазначив, що на момент здійснення фінансово-господарської діяльності ПВКП «Дюне» з НВКПП «Укртехмонтажбуд» в період з 01.04.2004 р. по 01.09.2006 р., останній мав статус юридичної особи та платника ПДВ з відповідним переліком прав та обов'язків, передбачених чинним законодавством, а тому позивач не має передбачених законодавством підстав для визнання недійсними з моменту укладення договору №31 від 16.01.2004 р. на суму 324 853 грн. 62 коп. та господарських зобов'язань, що виникли за даним договором. Крім того, вважає, що визнання недійсними установчих документів підприємства, а також свідоцтва платника податку на додану вартість не є підставою для визнання недійсними дій, вчинених з іншими суб'єктами господарювання, оскільки його контрагент за договорами може нести відповідальність лише за рішенням суду.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача і другого відповідача, оцінивши докази по справі, суд встановив:
Прокурор м. Суми звернувся з позовом в інтересах Державної податкової інспекції в м. Суми, обґрунтовуючи свою позицію тим, що в ході проведеної Державною податковою інспекцією в м. Суми на ПВКП «Дюне» перевірки було встановлено, що 16.01.2004 р. між ПВКП «Дюне» і НВКПП «Укртехмонтажбуд» був укладений договір №31, на підставі якого протягом 2004-2005 рр. другий відповідач придбав у першого товар (деревину) на загальну суму 324 853 грн. 62 коп. у т.ч. ПДВ 18 480 грн. 00 коп. Вважає, що дана угода та подальші господарські зобов'язання вчинені з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави та суспільства, оскільки дане господарське зобов'язання надало можливість першому відповідачу отримати грошові кошти за виконання господарського зобов'язання, а другому відповідачу - включити до валових витрат та податкового кредиту суми коштів, тоді як у першого відповідача на момент вчинення правочину не було необхідного обсягу цивільної дієздатності.
Згідно з ч.1 ст. 208 ГК України якщо господарське зобов'язання визнано недійсним як таке, що вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то за наявності наміру в обох сторін - у разі виконання зобов'язання обома сторонами - в доход держави за рішенням суду стягується все одержане ними за зобов'язанням, а в разі виконання зобов'язання однією стороною з другої сторони стягується в доход держави все одержане нею, а також усе належне з неї першій стороні на відшкодування одержаного. У разі наявності наміру лише в однієї зі сторін усе одержане нею повинно бути повернено другій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного стягується за рішенням суду.
Відповідно до ст. 228 ЦК України правочин, вчинений з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, водночас є таким, що порушує публічний порядок, а отже - нікчемним.
Як зазначено у ч.2 ст. 215 цього Кодексу визнання судом такого правочину недійсним не вимагається.
Таким чином, позови податкових органів про визнання такого правочину (угоди, господарського зобов'язання) недійсним судовому розгляду не підлягають.
Орган ДПС, встановивши в ході перевірки нікчемність угоди, може самостійно провести відповідні нарахування і не повинен звертатись до суду про визнання недійсною угоди.
Органи державної податкової служби, вказані в абз.1 ст. 10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні», можуть на підставі п.11 цієї статті звертатись до судів із позовами про стягнення в доход держави коштів, одержаних за правочинами, вчиненими з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, посилаючись на їхню нікчемність.
Таким чином, суд дійшов до висновку про те, що провадження у справі підлягає закриттю відповідно до п.1 ч.1 ст. 157 Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 157,165 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
1. Провадження по справі №АС17/124-07 за позовом прокурора м. Суми в інтересах держави в особі Державної податкової інспекції в м. Суми до відповідачів: 1)Наукового виробничо-комерційного приватного підприємства «Укртехмонтажбуд»; 2) Приватного виробничо-комерційного підприємства «Дюне» про визнання правочину та господарських зобов'язань недійсними закрити.
2. Ухвалу надіслати сторонам по справі.
Суддя