17.12.09 Справа № 17/3-09.
за позовом: Національної акціонерної страхової компанії «Оранта» в особі Сумської обласної дирекції, м. Суми
до відповідача: ТДВ страхової компанії «Альфа-Гарант» в особі Сумської філії, м. Суми
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору
на стороні відповідача: ОСОБА_1, м. Суми
про стягнення 10 601 грн. 46 коп.
Суддя КОВАЛЕНКО О.В.
Представники:
Від позивача Скринька Л.О., довіреність від 28.08.2009 р..
Від відповідача не з'явився
Від третьої особи: не з'явився.
У засіданні брали участь:
Секретар судового засідання Котенко Н.М.
СУТЬ СПОРУ: Позивач просить суд стягнути з відповідача на свою користь 10 601 грн. 46 коп. виплаченого страхового відшкодування (у порядку регресу), а також стягнути з відповідача судові витрати по справі..
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, письмового відзиву на позов не подав, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, тому відповідно до вимог ст. 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.
Третя особа в судове засідання не з'явилась, про час та місце розгляду справи повідомлена належним чином. в заяві від 03.12.2009 р. просила справу слухати у її відсутність, позовні вимоги визнала в повному обсязі, тому відповідно до вимог ст. 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення повноважного представника позивача та дослідивши докази по справі, суд встановив:
23 травня 2008 року між ВАТ НАСК «Оранта» та ОСОБА_3 був укладений договір добровільного страхування транспортного засобу НОМЕР_3, за яким застраховано автомобіль ГАЗ 3302-414, державний номер НОМЕР_1 на страхову суму 48 200 грн. 00 коп.
Зазначеним договором було визначено страхові ризики: дорожньо-транспортні пригоди, протиправні дії третіх осіб, стихійні явища (франшиза 1%) та незаконне заволодіння (франшиза 5%).
20 серпня 2008 року ОСОБА_4, керуючи на законних підставах (довіреність від 03.12.2007 р., посвідчення водія від 28.01.2008 р.) автомобілем ГАЗ 3302-414, державний номер НОМЕР_1, рухався на перехресті об'їзної дороги в м. Суми. В цей час ОСОБА_1, керуючи автомобілем ВАЗ 2121, державний номер НОМЕР_2, допустив зіткнення з вищевказаним автомобілем.
Факт дорожньо-транспортної пригоди підтверджується довідкою від 05 листопада 2008 року № 11830, виданою Сумським районним відділом Управління МВС України в Сумській області, копія якої міститься в матеріалах справи.
У зв'язку з викладеним вище, ОСОБА_3 звернувся з заявою про виплату страхового відшкодування від 22 серпня 2008 р. №208 відповідно до договору добровільного страхування транспортного засобу від 23.05.2008 року НОМЕР_3.
З матеріалів справи вбачається, що відповідно до звіту автотоварознавчого дослідження від 12.09.2008 р. матеріальний збиток, завданий власникові застрахованого автомобіля в результаті його пошкодження при дорожньо-транспортній пригоді склав 11 083 грн. 46 коп. За вирахуванням суми франшизи, передбаченої договором, розмір страхового відшкодування склав 10 601 грн. 46 коп.
Відповідно до страхового акту від 12.05.2009 року № 276-03.09/1823, договору страхування, заяви ОСОБА_3 про виплату страхового відшкодування, страхове відшкодування в сумі 10 601 грн. 46 коп. було виплачено позивачем на банківський рахунок АКБ “Укрсоцбанк” ОСОБА_3 згідно платіжного доручення №2127 від 26.05.2009 р.
Згідно постанови Сумського районного суду Сумської області від 15.10.2008 року, винною особою в скоєнні ДТП є ОСОБА_1, який притягнутий до адміністративної відповідальності.
Як вбачається з матеріалів справи, на момент ДТП цивільно-правова відповідальність ОСОБА_1 як власника транспортного засобу ВАЗ 2121, державний номер НОМЕР_2, була застрахована відповідно до договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (поліс №ВВ/4582605, з терміном дії з 22.12.2007 року по 21.12.2008 року), укладеного з ТДВ СК «Альфа-Гарант» в особі Сумської філії. Згідно даного договору забезпеченим транспортним засобом є автомобіль ВАЗ 2121, державний номер НОМЕР_2, власником якого є ОСОБА_1.
Відповідно до ст. 1166 ЦК України, шкода завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Частиною 1 статті 1191 ЦК України передбачено, що особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.
Відповідно до п. 22.1. ст. 22 Закону України “Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів”, при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Згідно вимог ст. 993 ЦК України та ст. 27 Закону України “Про страхування” до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.
Відповідно до ст. 38 Закону України “Про обов'язкове страхування цивільно -правової відповідальності власників наземних транспортних засобів”, страховик має право на регресний позов до страхувальника або водія забезпеченого транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду.
З метою досудового врегулювання спору позивачем на адресу відповідача була надіслана претензія від 19.06.2009 р. №06-08/1694 на суму 10 601 грн. 46 коп., копія якої міститься в матеріалах справи, проте відповідь до цього часу ним не отримана.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає вимоги позивача щодо стягнення 10 601 грн. 46 коп. завданої матеріальної шкоди в зв'язку з виплатою страхового відшкодування ОСОБА_3 на підставі договору страхування добровільного страхування транспортного засобу НОМЕР_3 від 23 травня 2008 р. з відповідача правомірними, обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.
Відповідно до вимог ст. 44, 49 ГПК України судові витрати, пов'язані з розглядом справи підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.
Керуючись ст. ст. 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з ТДВ страхової компанії «Альфа-Гарант» в особі Сумської філії (40000, м. Суми, вул. Петропавлівська, 62, код 33940675) на користь Відкритого акціонерного товариства Національної акціонерної страхової компанії “Оранта” в особі Сумської обласної дирекції (40030, м. Суми, вул. Засумська, 3, код 14025009) 10 601 грн. 46 коп. виплаченого страхового відшкодування, 106 грн. 01 коп. витрат по сплаті державного мита та 236 грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Суддя