16.12.09 Справа № 18/158-09.
за позовом: Відкритого акціонерного товариства “Укрнафта” в особі
нафтогазовидобувного управління “Полтаванафтогаз”, м. Полтава
до відповідача: Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації
“Сумигаз”, м. Суми
про стягнення 117424 грн. 32 коп.
СУДДЯ Ю.О. ЗРАЖЕВСЬКИЙ
Представники сторін:
Від позивача: Венжега Л.В. довіреність № юр-622/д від 17.11.2008 р.
Від відповідача: Глазунов Д.В., дов. № 30/222 від 24.12.08 р., Пуховий І.Б. дов. № 30/281 від 15.12.09 р.
За участю секретаря судового засідання Волохової Н.В.
Суть спору: позивач просить стягнути з відповідача стягнути з відповідача на свою користь суму заборгованості за надані послуги по траспортуванню природного газу у 2008 році в розмірі 117 424 грн. 32 коп.
Відповідач надав відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що не визнає позовних вимог і просить відмовити в задоволенні позову.
Представники сторін заявили клопотання про недоцільність здійснення фіксації судового процесу технічними засобами.
Суд задовольнив це клопотання, оскільки воно відповідає вимогам ст. 22 Господарського процесуального кодексу України.
Представникам сторін роз'яснено вимоги ст. ст. 20, 22 ГПК України, щодо їх процесуальних прав та обов'язків.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши наявні докази, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню, виходячи з наступного:
16.11.2007 р. між ВАТ «Укрнафта» в особі НГВУ «Полтаванафтогаз» та ВАТ по газопостачанню та газифікації «Сумигаз» був укладений договір № 5/нз/179/07/г/35-г на транспортування природного газу в редакції відповідно до Протоколу розбіжностей ВАТ «Сумигаз».
Як вбачається з матеріалів справи, 01 вересня 2008 року між сторонами укладено Доповнення № 1 до договору.
Відповідно до п. 1.1 договору Виконавець - ВАТ «Укрнафта» в особі НГВУ «Полтаванафтогаз» зобов'язувалось протранспортувати Замовнику - «ВАТ «Сумигаз» в 2008 році природний газ власного видобутку для потреб населення, а Замовник зобов'язувався прийняти газ для транспортування та оплатити надані транспортні послуги на умовах договору.
Пунктом 10.1 договору встановлено, що останній набирає чинності з дати його підписання та затвердження ВАТ «Укрнафта» і діє в частині надання транспортних послуг газу по 31 грудня 2008 року, а в частині проведення розрахунків - до їх повного завершення Замовником.
Позивач зазначає, що на виконання умов договору Виконавцем було здійснено транспортування природного газу, що відображено в актах подачі-прийому газу, які приєднані до матеріалів справи.
Відповідно до п. 4.1 договору, тариф на послуги транспортування 1000 куб. м природного газу встановлювався в розмірі 39,72 грн. (в т.ч. ПДВ - 6,62 грн.), згідно з Постановою НКРЕ № 775 від 21 червня 2007 року.
Відповідно до п. 1 доповнення № 1 до договору, сторони домовились, що з 1 вересня 2008 року тариф на послуги транспортування 1000 куб. м природного газу встановлювався в розмірі 33,96 грн. ( в т.ч. ПДВ - 5,66 грн.)
Всього за 2008 рік позивачем згідно договору було про транспортовано 3 137,78 тис. куб м природного газу.
Обґрунтовуючи свої позовні вимоги позивач посилається на те, що за період з 01.01.2008 року по 31.12.2008 р. відповідачу протранспортовано природного газу на загальну суму 117 424 грн. 32 коп. Таким чином, загальна сума поставленого та протранспортованого природного газу станом на 22.09.2009 р. складає 117 424 грн. 32 коп.
Згідно ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки, підставами виникнення яких, зокрема, є договори та інші правочини, інші юридичні факти.
Відповідно до умов п. 5.1 договору (в редакції Протоколу розбіжностей) ВАТ «Сумигаз» як Замовник зобов'язалось здійснювати оплату послуг по транспортуванню газу грошовими коштами шляхом перерахування на рахунок Виконавця відповідно до постанови Кабінету Міністрів України і Національного банку України від 13.11.1998 р. № 1785 «Про вдосконалення розрахунків за спожитий природний газ», постанови НКРЕ від 12.07.2000 року № 759 «Про затвердження Алгоритму розподілу коштів, що надходять на розподільні рахунки газо збутових підприємств Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» за поставлений природний газ (далі Алгоритм).
Таким чином, договір не визначає строків виконання зобов'язання, а містить лише відсилку на вищеназваний нормативно-правовий акт.
Постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України від 12.07.2000 року № 759 «Про затвердження алгоритму розподілу коштів, що надходять на розподільчі рахунки газозбутових підприємств Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» за поставлений природний газ», на виконання постанови Кабінету Міністрів України та Національного банку України від 13 листопада 1998 року № 1785 «Про вдосконалення розрахунків за спожитий природний газ», було розроблено алгоритм, який визначає послідовність дій підприємств та банків, що їх обслуговують, при надходженні коштів на розподільчі рахунки підприємств за поставлений природний газ.
Цей алгоритм не впливає на домовленість сторін щодо строків оплати вартості поставленого природного газу, не припиняє зобов'язання боржника по оплаті боргу кредитору, в тому числі шляхом свого права на стягнення боргу із споживачів природного газу.
Оскільки Алгоритмом встановлено лише порядок, а не строки розрахунку за фактично надані послуги з транспортування газу, то відповідно до ч. 3 ст. 530 Цивільного кодексу України боржник повинен виконати таке зобов'язання у семиденний строк з дня пред'явлення вимоги кредитором, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із закону, договору або із змісту зобов'язання.
Факт отримання послуг та наявності вказаної заборгованості у відповідача підтверджується актами прийому-передачі природного газу, які підписані повноважними представниками сторін та копії яких долучені до матеріалів справи.
Оскільки відповідач станом на 22.09.2009 р. за отримані послуги з позивачем не розрахувався, згідно до ст. 530 Цивільного кодексу України позивач направив відповідачу претензію юр/3707 від 31.07.2009 року із вимогою погасити заборгованість у розмірі 117 424 грн. 32 коп.
Але, як пояснив представник позивача в судовому засіданні, відповідач заборгованість не погасив, відповіді на претензію не надав. Тому, позивач був вимушений звернутися до суду із позовною заявою про стягнення боргу.
Таким чином, на день розгляду справи, заборгованість відповідача перед позивачем по основному боргу по вищевказаним договорам складає 117 424 грн. 32 коп., що підтверджується матеріалами справи.
Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання повинні виконуватись належним чином і відповідно до умов договору. Не виконуючи належним чином свої зобов'язання, відповідач порушив вимоги ст. 526 ЦК України - допустив прострочення грошового зобов'язання.
Відповідно до п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Як вбачається з матеріалів справи, ухвалами суду від 22.10.2009 р., 12.11.2009 р., 26.11.2009 р. сторін було зобов'язано провести звірку взаємних розрахунків, належним чином оформлений та підписаний повноважними представниками акт звірки надати суду. Проте, сторонами були надані акти, не погоджені, оскільки кожна із сторін має свою думку щодо правовідносин.
Тому суд розглядає спір на підставі інших наявних в матеріалах справи доказів.
26.11.2009 року ухвалою суду для дачі пояснень по справі було викликано в судове засідання начальника режиму газопостачання ВАТ «Сумигаз» гр. Пухового Ігоря Борисовича, який зазначив, що як начальник відділу режимів газопостачання, згідно посадової інструкції, має право підписувати акти прийому-передачі природного газу, окрім того, підтвердив, що ВАТ по газопостачанню та газифікації «Сумигаз» отримало від НГДУ «»Полтаванафтогаз» вказані в актах прийому-передачі.
Відповідач у відзиві на позовну заяву посилається на те, що відповідно до ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність», підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарських операцій, якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для відображення у бухгалтерському обліку господарських операцій, що фіксують факти надання позивачем у 2008 році відповідачу послуг з транспортування природного газу, позивачем повинні були складатися щомісячні акти приймання-передачі послуг з транспортування природного газу із зазначенням в них: періоду надання послуг; фактичного обсягу про транспортованого природного газу для вказаної категорії споживачів (населення); вартості послуг позивача з транспортування 1000 куб. м природного газу; загальної вартості наданих послуг. В порушення приписів закону позивач не надав на протязі 2008 р. відповідачу жодного акту приймання-передачі послуг з транспортування природного газу, який відповідав вимогам чинного законодавства.
Суд не може погодитись з доводами відповідача, оскільки в матеріалах справи знаходяться копії актів приймання-передачі про транспортованого газу, що складалися за період з січня по грудень 2008 року щомісяця, оригінали яких надавалися для огляду в судовому засіданні. Акти оформлені належним чином, підписані повноважними представниками обох сторін, підписи скріплені печатками підприємств. Акти містять інформацію про те, що позивач надав послуги з транспортування природного газу, а відповідач прийняв цей газ для послідуючого транспортування по власних мережах до споживачів; зазначений період надання послуг; об'єм про транспортованого газу, в т.ч., в розрізі споживачів. Дані акти складені у відповідності до вимог ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність» та містять всі необхідні для первинних документів реквізити.
Надавши правову оцінку наданими сторонами доказами по справі та зважаючи на те, що факт отримання відповідачем природного газу встановлено під час судового розгляду, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими і правомірними.
Згідно ст. ст. 44, 49 ГПК України державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу понесені позивачем покладаються на відповідача.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 44, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України суд, -
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Сумигаз» (40030, м. Суми, вул. Огарьова, 21, код 03352432) на користь Відкритого акціонерного товариства “Укрнафта” в особі нафтогазовидобувного управління “Полтаванафтогаз” (36020, м. Полтава, вул. Монастирська, 12, код 22525915) 117 424 грн. 32 коп. боргу, 1 174 грн. 24 коп. держмита, 236 грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
СУДДЯ Ю.О. ЗРАЖЕВСЬКИЙ
В судовому засіданні оголошена вступна та резолютивна частини рішення.
Повний текст рішення підписано 21.12.2009 р.
Суддя