21.12.09 Справа №9/2-08нр.
За позовом Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, м. Суми
до відповідача Виконавчого комітету Сумської міської ради
про визнання права власності на новостворене нерухоме майно
СУДДЯ МОЇСЕЄНКО В.М.
За участю представників сторін:
від позивача : ОСОБА_3
від відповідача: не з'явився
Прокурор Яковенко В.В.
Суть спору: позивач просить визнати за фізичною особою -підприємцем ОСОБА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 АДРЕСА_1 право власності на закінчене будівництво приміщення магазину “Юлія”, розташованого за адресою АДРЕСА_2 загальною площею 918.7 м2.
Рішенням господарського суду сумської області від 17.01.2008р. позовні вимоги задоволено, визнано за фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 право власності на закінчене будівництвом приміщення магазину «Юлія», загальною площею 918,7 кв.м., яке розташоване за адресою: АДРЕСА_2.
Постановою Вищого господарського суду України по даній справі від 03.09.2009р. касаційне подання Першого заступника прокурора Сумської області задоволено, рішення господарського суду Сумської області від 17.01.2008р.у справі № 9/2-08 скасовано, а зазначену справу передано на новий розгляд до господарського суду Сумської області.
Ухвалою господарського суду Сумської області від 24.09.2009р. призначено розгляд даної справи в судовому засіданні на 12.10.2009р. та зобов'язано сторін подати пояснення по справі .
Позивач подав заяву № 140 від 29.10.2009р., в якій просить замінити неналежного відповідача - Управління архітектури та містобудування Сумської міської ради на належного відповідача - Виконавчий комітет Сумської міської ради. Зазначена заява подана з дотриманням вимог ст.ст. 22, 24 Господарського кодексу України , тому суд ухвалою від 12.11.2009р. замінив неналежного відповідача - Управління архітектури та містобудування Сумської міської ради на належного відповідача - Виконавчий комітет Сумської міської ради.
11.11.2009р. позивач подав копію акту готовності об'єкта до експлуатації, згідно з яким будівництво магазину «Юлія» за адресою АДРЕСА_2 вважається закінченим та готовим до експлуатації.
Позивач неодноразово подавав пояснення з обґрунтуванням своєї позиції по справі, які долучені до матеріалів справи та згідно яких просить суд задовольнити позовні вимоги.
Відповідач - Виконавчий комітет Сумської міської ради подав відзив на позов від 23.11.2009р. № 903/0119-261, в якому просить відмовити в задоволенні позовних вимог , так як відсутні докази про невизнання чи оскарження відповідачем права власності на майно.
В судовому засіданні 21.12.2009р. прокурор просить суд провадження у справі припинити за відсутністю предмету спору.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши наявні докази, які мають суттєве значення для вирішення спору по суті , суд встановив наступне.
В обґрунтування позовних вимог, позивач посилається на те, що він позбавлений можливості оформити право власності на спірне майно в зв'язку з безпідставним ухиленням відповідача від прийняття в експлуатацію магазину. При цьому, позивач посилається на приписи статей 316, 331 Цивільного кодексу України, частини 4 статті 24 Закону України "Про планування і забудову територій", пункт 10 Переліку правовстановлюючих документів, на підставі яких проводиться реєстрація прав власності на об'єкти нерухомого майна Додатку №1 Тимчасового положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно, затвердженого Наказом Міністерства юстиції від 07.02.02 №7/5.
Частиною 1 ст. 15 Цивільного кодексу України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення , невизнання або оспорювання, ст. 16 Цивільного кодексу України передбачено, що суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.
На момент звернення позивача з позовом до суду , позивач не надав суду доказів про те, що його права та охоронювані законом інтереси будь-яким чином були порушені відповідачем.
Ст. 331 Цивільного кодексу України передбачено, що право власності на нову річ. яка виготовлена (створена) особою, набувається нею, якщо інше не встановлено договором або законом. Частиною другою цієї статті передбачено, що право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна). Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації. Якщо право власності на нерухоме маймо відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.
Питання державної реєстрації прав на нерухоме майно в Україні врегульовані Тимчасовим положенням про порядок державної реєстрації прав власності на нерухоме майно, затверджене наказом юстиції України №7/5 від 07.02.2002р. зі змінами та доповненнями (далі - Тимчасове положення).
Пунктом 1.1. Тимчасового положення передбачено, що дане Положення визначає порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно в Україні та спрямоване на забезпечення визнання та захисту цих прав.
Відповідно до п.1.6. «Тимчасового положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно», затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 07.02.02р. №7/5 реєстрації підлягають права власності тільки на об'єкти нерухомого майна, будівництво яких закінчено та які прийняті в експлуатацію у встановленому порядку, за наявності матеріалів технічної інвентаризації, підготовлених тим БТІ. яке проводить реєстрацію права власності на ці об'єкти.
Порядком прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 22.09.04р. №1243, передбачено затвердження акту державної приймальної комісії органом виконавчої влади чи органом місцевого самоврядування, що утворив цю комісію, та реєстрацію в інспекції державного архітектурно-будівельного контролю, яка видала такий дозвіл на виконання будівельних робіт.
Отже , як свідчать матеріали справи, право власності на вказане вище приміщення належним чином не оформлено та не зареєстровано в органах БТІ, як того вимагає чинне законодавство, зокрема ст. 4 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень» , згідно якої право власності (право господарського відання) на нерухоме майно підлягає обов'язковій державній реєстрації , тому позивач повинен звернутися до КП «Сумське міське БТІ» для проведення реєстрації права власності на нерухоме майно.
Таким чином, судом встановлено, що між сторонами відсутній предмет спору, тому провадження у справі підлягає припиненню на підставі ч.1 п. 1-1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України.
Враховуючи, що спір виник не з винних дій відповідача, судові витрати покладаються на позивача.
На підставі викладеного, керуючись ч.1 п.1-1 ст. 80, 86 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1.Провадження у справі про визнання права власності за фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1, ід.номер НОМЕР_1) на закінчене будівництвом приміщення магазину «Юлія» за адресою АДРЕСА_2 загальною площею 918,7 кв.м. - припинити .
2.Копію ухвали надіслати сторонам по справі та прокурору.
СУДДЯ В.М. МОЇСЕЄНКО
В судовому засіданні за згодою позивача та прокурора оголошена вступна та резолютивна частини ухвали. Повний текст ухвали віддрукований та підписаний 22.12.2009р.