Іменем України
"14" грудня 2009 р. справа № 5020-7/394
За позовом Публічного акціонерного товариства «Імексбанк», м. Одеса,
до відповідача -Приватного підприємства «Фирма «Окси-Юг-Строй», м. Севастополь,
про стягнення 817 965,18 грн.,
Суддя С.М. Альошина
Від позивача - Бонар І.С. -представник по довіреності № 040909 від 04.09.2009 (к/копія довіреності у справі)
Від відповідача -не з'явився
Суть спору
Публічне акціонерне товариство «Імексбанк», м. Одеса, звернулось до господарського суду міста Севастополя із позовною заявою до Приватного підприємства «Фирма «Окси-Юг-Строй», м. Севастополь, про стягнення 817 965,18 грн. заборгованості за договором кредиту за овердрафтом № 298 від 05.05.2008.
Представник позивача у судовому засіданні надав суду заяву № 1331 від 03.12.2009, в якій позивач уточнив, що просить стягнути з відповідача 817 965,18 грн., у тому числі 499 986,03 грн. заборгованості за кредитом, 114 361,34 грн. пені, нарахованої на прострочену кредитну заборгованість, 182 930,16 грн. заборгованості по прострочених відсотках та 20 687,65 грн. пені, нарахованої на прострочені відсотки.
Відповідач явку свого представника у засідання суду не забезпечив, вимоги ухвал господарського суду міста Севастополя від 18.11.2009 та від 03.12.2009 не виконав, письмового відзиву на позовну заяву, з документальним та правовим обґрунтуванням своїх заперечень, суду не представив, хоча про час та місце розгляду справи у засіданні суду повідомлений належним чином -рекомендованою кореспонденцією з повідомленням про причини неявки суд не повідомив.
Відповідно до ст. 75 ГПК України, справа розглядається за наявними в ній матеріалами.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд
05.05.2008 між сторонами був укладений договір кредиту за овердрафтом № 298.
Відповідно до п. 1.1. цього договору кредитор (позивач) зобов'язувався надавати позичальнику (відповідачу) грошові кошти у тимчасове користування на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання, шляхом сплати з поточного рахунку позичальника, відкритого в АКБ «Імексбанк», розрахункових документів на суму, що перевищує фактичний (кредитовий) залишок на такому поточному рахунку, але в межах визначеного цим договором ліміту, надалі за текстом -овердрафт.
Протягом всього періоду дії цього договору заборгованість позичальника за овердрафтом не може перевищувати розмір ліміту овердрафту в сумі 500 000,00 грн. (п'ятсот тисяч гривень 00 коп.), розрахованого за Методикою розрахунку лімітів Овердрафту, що діє в АКБ «Імексбанк»(п.п. 1.1.1. договору).
Кінцевий термін, до якого здійснюється надання та має бути повністю погашена заборгованість за овердрафтом з цим договором 04 травня 2009 року (п.п. 1.1.2. договору).
Згідно з п. 2.4. договору за користування овердрафтом позичальник сплачує кредитору винагороду, зокрема:
За користування овердрафтом позичальник сплачує кредитору проценти в розмірі 28 (двадцять вісім) процентів річних від суми фактичної заборгованості за овердрафтом на поточний рахунок № 26003020395002 протягом операційного дня та за фактичний строк користування овердрафтом (п.п. 2.4.1. договору).
Пунктом 3.3. договору передбачено, що позичальник зобов'язувався:
- протягом строку фактичного використання овердрафту оплачувати банку проценти та комісії за його використання в порядку, визначеному пунктами 2.6., 2.7. цього договору (п.п. 3.3.3. договору);
- до закінчення терміну, визначеного п.п. 1.1.2 цього договору, погасити в повному обсязі заборгованість за овердрафтом (п.п. 3.3.4 договору).
На виконання умов вищевказаного договору, позивач свої зобов'язання виконав.
Однак, відповідач, у порушення умов договору, свої зобов'язання перед позивачем у повному обсязі не виконав, у зв'язку з чим за ним, згідно розрахунку позивача, станом на 20.10.2009 склалась, заборгованість за кредитом у розмірі 499 986,03 грн. та по прострочених відсотках - 182 930,16 грн.
Вищевикладене свідчить про наявність зобов'язання у відповідача перед позивачем.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Статтею 509 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до ст. ст. 526, 530 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином і у встановлений строк відповідно до умов договору.
Згідно з вимогами ч. 2 ст. 193 Господарського кодексу України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
У відповідності зі ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Частиною 7 ст. 193 Господарського кодексу України, передбачено, що не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.
Відповідно до п. 4.1. договору у випадку прострочення позичальником строків сплати процентів та/або комісій, визначених пунктами 2.7., 2.8. цього договору, позичальник сплачує кредиторові пеню в розмірі 1 (одного) відсотка від несвоєчасно сплаченої суми за кожний день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діє у період прострочення.
Частиною 2 ст. 343 Господарського кодексу України передбачено, що платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Так, згідно розрахунку позивача відповідачу нараховано 20 687,65 грн. пені на прострочені відсотки, яка і підлягає стягненню з відповідача.
Також, позивачем нараховано відповідачу 114 361,34 грн. пені на прострочену кредитну заборгованість.
Згідно зі ст. 546 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.
Статтею 547 Цивільного кодексу України передбачено, що правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі.
Проте, умовами договору кредиту за овердрафтом № 298 від 05.05.2008 не передбачено нарахування пені, саме, на прострочену кредитну заборгованість.
За викладених обставин, нарахування позивачем відповідачу 114 361,34 грн. пені на прострочену кредитну заборгованість є необґрунтованим, у зв'язку з чим у позові в цій частині повинно бути відмовлено.
Контррозрахунків на розрахунки позивача відповідачем суду надано не було.
Факт наявності заборгованості відповідача перед позивачем в сумі 703 603,84 грн., у тому числі 499 986,03 грн. заборгованості за кредитом, 182 930,16 грн. заборгованості по прострочених відсотках та 20 687,65 грн. пені, нарахованої на прострочені відсотки, документально встановлений, підтверджений матеріалами справи та не оспорювався відповідачем.
Жодних заперечень, пов'язаних з предметом позову, відповідачем суду не представлено.
За таких обставин позов підлягає задоволенню частково.
Витрати на державне мито та інформаційно-технічне забезпечення судового процесу підлягають стягненню з відповідача пропорційно задоволеним вимогам відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.
За згодою представника позивача, згідно зі ст. 85 ГПК України, у засіданні суду були оголошені вступна та резолютивна частини рішення.
Рішення оформлене у відповідності до ст. 84 ГПК України і підписане 21.12.2009 року.
Керуючись ст. ст. 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1). Позов задовольнити частково.
2). Стягнути з Приватного підприємства «Фирма «Окси-Юг-Строй»(юридична адреса: 99059, м. Севастополь, вул. Павла Корчагіна, б. 54, кв. 39, фактична адреса: 99003, м. Севастополь, вул. Адм. Азарова, б. 21, ідентифікаційний код 31968416, р/р 26004020395001 в АТ «Імексбанк»в м. Севастополі, МФО 328384, або з інших рахунків) на користь Публічного акціонерного товариства «Імексбанк»(65039, Одеська область, м. Одеса, проспект Гагаріна, б. 12-А, ідентифікаційний код 20971504, к/р 12000009999027 у НБУ, МФО 328384, або на інші рахунки) 703 603,84 грн., у тому числі 499 986,03 грн. заборгованості за кредитом, 182 930,16 грн. заборгованості по прострочених відсотках та 20 687,65 грн. пені, нарахованої на прострочені відсотки, а також 7 036,04 грн. державного мита та 203,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
3). В іншій частині у позові відмовити.
Видати наказ після набрання рішенням господарського суду міста Севастополя законної сили.
Суддя С. М. Альошина