33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59
"16" грудня 2009 р. Справа № 15/189
Позивач: Приватна фірма "ПАВЛ"
Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Прод - Той"
про стягнення заборгованості та пені в сумі 45 217 грн. 01 коп.
Суддя
Секретар судового засідання: Васильєва О.М.
Представники:
Від позивача : Мокренський П.Д - директор
Від відповідача : Грабовська Т.В. дов.№301 від 15.12.09 р.
Статті 20, 22 ГПК України сторонам роз'яснені.
СУТЬ СПОРУ: Позивач - приватна фірма "ПАВЛ", м.Рівне звернувся до господарського суду з позовом, відповідно з яким просить суд стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Прод-Той", м.Рівне 45217,01 грн. в тому числі 41741,69 грн. основного боргу, 946,57 грн. інфляційних нарахувань, 289,36 грн. відсотків річних та 2239,39 грн. пені.
Безпосередньо в судовому засіданні представник позивача повністю підтримав позовні вимоги.
Відповідач у відзиві на позов та його представник безпосередньо в судовому засіданні позовні вимоги не визнає, в зв'язку з їх безпідставністю та обгрунтованістю. На думку відповідача, термін дії договору купівлі - продажу від 21.04.08 р. сплив 31 грудня 2008 р., відтак зобов'язання сторін по ньому припинилися. Крім того, зазначає, що у видаткових накладних, на які посилається позивач, як на підставу відпустку товару відсутні посилання на договір купівлі - продажу від 21.04.08 р. Відтак, на думку відповідача поставка товару була позадоговірною. Оскільки позивачем вимогу про оплату товару в порядку, передбаченому ст.530 ЦК України не направлено, у ТОВ "Прод - Той" зобов'язання по оплаті товару не виникло. А так, як вказав відповідач, на момент звернення ПФ "ПАВЛ" до суду, право останнього порушене не було, відповідно судовому захисту воно не підлягає.
Враховуючи це та зважаючи, що в даному випадку з боку ТОВ "Прод - Той" відсутнє прострочення виконання, просить в позові відмовити в повному обсязі.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши всі фактичні докази у справі, як кожний окремо, так і в їх сукупності, давши цьому достатню і об'єктивну оцінку, суд прийшов до висновку про обгрунтованість позовних вимог.
При цьому суд встановив та врахував таке.
21 квітня 2008 р. між сторонами у справі був укладений договір купівлі - продажу за №К8-5 (далі договір, а.с.14-15), відповідно з яким позивач зобов'язувався передати у власність відповідача товар, а останній в свою чергу зобов'язувався прийняти цей товар та провести за нього розрахунки відповідно до умов договору (п.1.1 Договору).
Розглядом матеріалів справи судом встановлено, що позивачем на виконання умов договору згідно наявних в матеріалах справи видаткових накладних (а.с.16- 41) протягом липня- жовтня 2009 р. було відпущено останньому продуктів харчування та напоїв (далі-товар) на загальну суму 42241,80 грн.
Відповідно до п.3.2 Договору всі розрахунки за договором проводиться виключно в національній валюті України. Оплата партій товару проводиться в гривнях шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок продавця на підставі представлених при поставці накладних, підписаних повноважними представниками сторін. При цьому, пунктом 15 Договору встановлено відтермінування оплати на 21 календарний день.
Натомість відповідач в порушення взятих на себе зобов'язань та умов договору, розрахунки за отриманий товар здійснив несвоєчасно та неналежним чином.
Внаслідок таких неправильних дій відповідача останнім створена заборгованість за отриманий товар в розмірі 41741,69 грн. На претензію №1371 від 28.10.09 р. (а.с.41- 42) з пропозицією в добровільному порядку ліквідувати наявний борг, відповідач відповіді не дав, розрахунків не здійснив.
Доказів сплати 41741,69 грн. основного боргу відповідач суду не надав; відсутні такі докази і в матеріалах справи.
Враховуючи викладене, позовні вимоги про стягнення 41741,69 грн. основного боргу обгрунтовані, законні, підтверджуються наявними в матеріалах справи доказами і на підставі ст.ст.173,193, 225 ГК України, ст.ст.509, 525, 526, 530 п.1, 655, 692 ЦК України підлягають до задоволення.
Відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.
Крім того, ст.ст.549, 551, 611 п.3 ЦК України, Законом України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", п.8.2 Договору передбачена майнова відповідальність.
Оскільки прострочення виконання з боку відповідача має місце, позовні вимоги про стягнення з останнього 946,57 грн. інфляційних нарахувань, 289,36 грн. відсотків річних та 2239,39 грн. пені, згідно поданого позивачем розрахунку є правомірними та законними.
Натомість суд, враховуючи обставини у справі, ступінь вини відповідача у виникненні спору, не тільки майнові, але й інші інтереси сторін, які заслуговують на увагу, вважає за можливе застосувати своє право, передбачене п.3 ст.83 ГПК України і на підставі ст.233 ГК України, ст.551 ЦК України зменшити розмір неустойки (пені), яка підлягає стягненню з відповідача, як особи яка порушила зобов'язання до 10 (десяти) відсотків, присудивши до стягнення відповідно 223,94 грн. пені.
Судові витрати, передбачені ст.44 ГПК України і понесені позивачем в зв'язку з зверненням до суду за захистом порушеного права на підставі ст.49 ГПК України покладаються на відповідача.
Керуючись ст. ст.49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -
Позов задоволити.
Стягнути з відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Прод - Той" (33000, м.Рівне, вул. Грушевського, 2 А, р/р 2600430011102 в РФ ВАТ "Ві Ей Бі Банк", МФО 333807, код ЄДРПОУ 35776689) на користь позивача - Приватної фірми "ПАВЛ" (33000, м.Рівне, вул.Макарова, 26/186, р/р 26003013806800 в "Укрексімбанк", м. Рівне, МФО 351005, код ЄДРПОУ 22570809) - 41741,69 грн. основного боргу, 946,57 грн. інфляційних нарахувань, 289,36 грн. відсотків та 223,94 грн. пені, а всього 43201,56 грн., 688,17 грн. понесених судових витрат.
Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.
Суддя
Рішення підписано: "23" грудня 2009 року.