"17" грудня 2009 р. Справа № 5/773/07-НР
Позивач: Приватний підприємець ОСОБА_1
АДРЕСА_1, 54000
До 1-Відповідача: Адміністрації Ленінського району виконкому
Миколаївської міської ради
пр. Жовтневий, 1, м. Миколаїв, 54000
До 2-Відповідача: Миколаївської міської ради
вул. Адміральська, 20, м. Миколаїв, 54027
про визнання права власності.
Суддя Смородінова О.Г.
Від позивача: не з'явився;
Від 1-відповідача: не з'явився;
Від 2-відповідача: Горобченко О.В., за довіреністю;
Прокурор: не з'явився.
Позивач звернувся до суду з позовом визнати за ним право власності на самочинне побудовані споруди, а саме: автомийка зі складом (літера А-2 (перший поверх - автомийка загальною площею 158,40 кв. м, основною площею 158,40 кв. м, площа забудови 194,60 кв. м; другий поверх-площа забудови 194,60 кв. м, загальна площа 156,10 кв. м, основна площа 121,0 кв. м); прибудова - (літера А1 -площа забудови 52,0 кв. м, загальна площа 43,90 кв. м, основна площа 27,40 кв. м); котельня (літера а2 -площа забудови 9,20 кв. м, загальна площа 6,30 кв. м, основна площа 6,30 кв. м); всього по літері А-2 -загальна площа 364,70 кв. м, основна площа 313,1 кв. м; господарчі будівлі (літера Б- площа забудови 16,90 кв. м), що знаходиться за адресою: місто Миколаїв, вулиця Залізнична ріг вулиці Авангардної.
Позовні вимоги ґрунтуються на підставі норм ст. 376 Цивільного кодексу України та мотивовані тим, що позивачем було самочинно побудовано автомийку.
Позивач вимоги ухвал суду не виконав, в судове засідання двічі не з'явився, про причини неявки суду не повідомив, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.
1-відповідач по справі в судове засідання не з'явився, але надав суду лист, в якому зазначає, що відповідно до Положення про адміністрацію Ленінського району виконкому Миколаївської міської ради, затвердженого рішенням міської ради від 23.06.2006 р. № 2/4 у адміністрації району відсутні повноваження у вирішенні питання визнання права власності на самочинно побудовані будівлі та споруди та просить суд розглядати справу без участі представника адміністрації Ленінського району.
2-відповідач також надав відзив на позовну заяву, в якому просить не задовольняти позов, оскільки всупереч приписам ст. ст. 22, 24 Закону України «Про планування і забудову території»позивачем було самочинно побудовано автомийку, що знаходиться за адресою: місто Миколаїв, вулиця Залізнична ріг вулиці Авангардної без дозволу на будівництво, належно затвердженого проекту та дозволу на виконання будівельних робіт.
В судовому засіданні представник Миколаївської міської ради зазначив, що копію позову від позивача не отримав.
Представник прокуратури в судовому засіданні 24.11.09 р. просить суд не задовольняти позов з причин відсутності у позивача акту про прийняття в експлуатацію закінченого будівництва спірного об'єкта.
Ознайомившись з матеріалами справи, вислухавши учасників судового процесу, суд -
встановив:
18 серпня 2005 року на підставі рішення Миколаївської міської ради від 11.07.05 р. за № 34/33 між радою (орендодавець) та приватним підприємцем ОСОБА_1 (орендар) було укладено договір оренди землі, відповідно до умов якого для будівництва автомийки останному було передано у користування строком на 2 роки земельна ділянка загальною площею 500 кв.м.
Вказана у даному договорі земельна ділянка була передана орендареві від орендодавця за актом приймання-передачі від 07 жовтня 2005 року.
Як свідчать матеріали справи, на зазначеній земельній ділянці за рахунок власних коштів, без відповідного дозволу й належно затвердженого проекту ним самочинно побудовані споруди, а саме: автомийка зі складом (літера А-2 (перший поверх - автомийка загальною площею 158,40 кв. м, основною площею 158,40 кв. м, площа забудови 194,60 кв. м; другий поверх-площа забудови 194,60 кв. м, загальна площа 156,10 кв. м, основна площа 121,0 кв. м); прибудова - (літера А1 -площа забудови 52,0 кв. м, загальна площа 43,90 кв. м, основна площа 27,40 кв. м); котельня (літера а2 -площа забудови 9,20 кв. м, загальна площа 6,30 кв. м, основна площа 6,30 кв. м); всього по літері А-2 -загальна площа 364,70 кв. м, основна площа 313,1 кв. м; господарчі будівлі (літера Б- площа забудови 16,90 кв. м), що знаходиться за адресою: місто Миколаїв, вулиця Залізнична ріг вулиці Авангардної, що підтверджується технічним паспортом виготовленим Миколаївським міжміським бюро технічної інвентаризації станом на 18.05.2007 рік.
Отже, предметом судового розгляду у даній справі є визнання права власності на об'єкт самочинного будівництва, збудованого відповідачем на земельній ділянці Миколаївської міської ради.
Відповідно до ч. 1 ст. 1 Земельного кодексу України земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Земельні відносини відповідно до ч. 1 ст. 3 цього Кодексу регулюються Конституцією України, Земельним кодексом України, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.
Згідно із ст. 60 Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні” земля в межах м. Миколаєва є комунальною власністю та належить територіальній громаді м. Миколаєва, представником якої є Миколаївська міська рада.
Так, відповідно до п. б ст. 80 Земельного Кодексу України суб'єктами права власності на землі комунальної власності є територіальні громади, які реалізують це право безпосередньо або через органи місцевого самоврядування.
Згідно із ст. 83 цього Кодексу землі, які належать на праві власності територіальним громадам сіл, селищ, міст, є комунальною власністю. У комунальній власності перебувають усі землі в межах населених пунктів, крім земель приватної та державної власності, а також земельні ділянки за їх межами, на яких розташовані об'єкти комунальної власності.
Окрім того, відповідно до п. 34 ст. 26 Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні” вирішення питань у сфері регулювання земельних відносин є винятковою компетенцією Миколаївської міської ради, а саме: розпорядження землями територіальної громади м. Миколаєва, надання у користування земель, що відносяться до комунальної власності, здійснення контролю за використанням і охороною земель комунальної власності.
Позивач в обґрунтування своїх позовних вимог посилається на приписи статі 376 Цивільного кодексу України та на погодження Управління архітектури та містобудування, санітарно-епідеміологічної станції Ленінського району м. Миколаєва, ГУ МНС України в Миколаївській області щодо оформлення самовільно побудованих спірних нежитлових приміщень.
Відповідно до ч. 1 ст. 122 Земельного кодексу України, в редакції чинній на момент виконання позивачем будівельних робіт, сільські, селищні, міські ради надають земельні ділянки у постійне користування юридичним особам із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.
Згідно з ч. 1 ст. 123 цього Кодексу надання земельних ділянок юридичним особам у постійне користування здійснюється на підставі рішень органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування за проектами відведення цих ділянок.
Відповідно до ч. 1 ст. 124 Земельного кодексу України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування шляхом укладення договору оренди земельної ділянки.
Статтею 125 цього Кодексу встановлено, що право власності та право постійного користування на земельну ділянку виникає після одержання її власником або користувачем документа, що посвідчує право власності чи право постійного користування земельною ділянкою, та його державної реєстрації. Право на оренду земельної ділянки виникає після укладення договору оренди і його державної реєстрації. Приступати до використання земельної ділянки до встановлення її меж у натурі (на місцевості), одержання документа, що посвідчує право на неї, та державної реєстрації забороняється.
Статтею 126 Земельного кодексу України передбачено, зокрема, що право оренди землі оформляється договором, який реєструється відповідно до закону.
Як вбачається з матеріалів справи, договір оренди землі від 18.08.2005 р. на день надходження позову до суду 22.10.07 р. про визнання права власності за позивачем на автомийку, що знаходиться за адресою: місто Миколаїв, вулиця Залізнична ріг вулиці Авангардної вже закінчив свою дію (18.08.2007 року).
Крім того, положеннями ст. 18 Закону України „Про основи містобудування” в редакції чинній на момент виконання позивачем будівельних робіт, передбачено, що спорудження об'єктів містобудування незалежно від форм власності здійснюється з дозволу відповідних Рад народних депутатів. Це право Ради народних депутатів можуть делегувати відповідним виконавчим органам. Закінчені будівництвом об'єкти підлягають прийняттю в експлуатацію в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до ст. 24 Закону України „Про планування і забудову територій” фізичні та юридичні особи, які мають намір здійснити будівництво об'єктів містобудування на земельних ділянках, що належать їм на праві власності чи користування, зобов'язані отримати від виконавчих органів відповідних рад, Київської та Севастопольської міської державної адміністрацій, у разі делегування їм таких повноважень відповідними радами, дозвіл на будівництво об'єкта містобудування (далі - дозвіл на будівництво). Фізичні та юридичні особи, заінтересовані в здійсненні будівництва об'єктів містобудування, подають письмову заяву про надання дозволу на будівництво до виконавчого органу відповідної ради або Київської чи Севастопольської міської державної адміністрації. До заяви додається документ, що засвідчує право власності чи користування земельною ділянкою. У разі, якщо замовник (забудовник) не є власником чи користувачем земельної ділянки, також подається нотаріально засвідчена згода власника земельної ділянки на забудову цієї ділянки, а якщо ділянка перебуває у користуванні, - нотаріально засвідчені згоди власника та користувача земельної ділянки на її забудову. Перелік інших документів та матеріалів, необхідних для отримання дозволу на будівництво, які додаються до письмової заяви, порядок їх розгляду визначаються регіональними та/або місцевими правилами забудови.
Разом з тим, в матеріалах справи відсутні докази того, що позивач отримав наданий у встановленому порядку дозвіл на будівництво спірного об'єкту.
Однак, навіть і наявність такого дозволу на будівництво об'єктів містобудування не надає права на початок виконання будівельних робіт без отримання відповідного дозволу на виконання будівельних робіт місцевої інспекції державного архітектурно -будівельного контролю, без розробленої та затвердженої належним чином проектно -кошторисної документації.
З наведених підстав є необґрунтованими посилання позивача на погодження відповідними службами оформлення самовільно побудованих спірних нежитлових приміщень, оскільки вказані погодження не є проектною та дозвільною документацією на будівництво спірних об'єктів.
Водночас, поняття самочинного будівництва, а також правові підстави та умови визнання права власності на самочинно збудоване нерухоме майно визначені у ст. 376 Цивільного кодексу України, яка є спеціальною у регулюванні спірних правовідносин, оскільки унормовує відносини, що виникають у тих випадках, коли вимоги закону та інших правових актів під час створення нової речі (самочинному будівництві) були порушені.
Так, згідно з ч. 3 ст. 376 ЦК України право власності на самочинно збудоване нерухоме майно може бути за рішенням суду визнане за особою, яка здійснила самочинне будівництво на земельній ділянці, що не була їй відведена для цієї мети, за умови надання земельної ділянки у встановленому порядку особі під уже збудоване нерухоме майно.
Таким чином, підсумовуючи вищенаведене, беручи до уваги приписи частин 1, 2, 4 ст. 376 ЦК України, якими встановлено що, житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без належного дозволу чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил. Особа, яка здійснила або здійснює самочинне будівництво нерухомого майна, не набуває права власності на нього. Якщо власник (користувач) земельної ділянки заперечує проти визнання права власності на нерухоме майно за особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво на його земельній ділянці, або якщо це порушує права інших осіб, майно підлягає знесенню особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво, або за її рахунок суд дійшов висновку, що спірне нерухоме майно є самочинним будівництвом і позивач не набув по закону права власності на нього, отже правові підстави для задоволення позову відсутні.
Керуючись ст. ст. 44, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -
В задоволенні позову відмовити.
Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.
Суддя