Справа № 2а-181
2010 рік
Іменем України
26 січня 2010 року Святошинський районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді Пізняхівського Ф.М.
при секретарі Іщук Є.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Святошинської районної у м. Києві державної адміністрації, 3-тя особа: Управління з питань надзвичайних ситуацій Київської обласної державної адміністрації про зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Управління праці та соціального захисту населення Святошинської районної у м. Києві державної адміністрації, 3-тя особа: Управління з питань надзвичайних ситуацій Київської обласної державної адміністрації про зобов'язання вчинити певні дії та просив постановити рішення, визнати дії Управління праці та соціального захисту населення Святошинської районної у м. Києві державної адміністрації щодо відмови у встановленні статусу та видачі посвідчення інваліда війни ОСОБА_1 неправомірними та зобов'язати Управління праці та соціального захисту населення Святошинської районної у м. Києві державної адміністрації надати статус інваліда війни та видати йому посвідчення інваліда війни на підставі наданих ним документів, посилався при цьому на ті обставини, що у 1986 році він працював в Укоопспілці. У відповідності до вимог чинного на той момент законодавства колишнього СРСР з питань Цивільної оборони, в першу чергу - Положення про невоєнізовані формування ЦО СРСР … та Настанови про організацію цивільної оборони … на базі підрозділів Укоопспілці створювалися служби і формування торгівлі і харчування Цивільної оборони, він, як і інші працівники цієї установи, був зарахований до їх складу.
В зв'язку з аварією на ЧАЕС на службу торгівлі і харчування Цивільної оборони, і в тому числі - формування ЦО Укоопспілки, були покладені завдання щодо організації безперебійного харчування населення, що евакуваюлося із зони аварії, а також особового складу військових частин, формування Цивільної оборони та інших категорій працівників, які прибули на роботи по ліквідації наслідків цієї аварії. Зазначене завдання було поставлене начальником ЦО УРСР і доведено до позивача через голову правління - начальника ЦО Укоопспілки, та здійснювалося саме по лінії Цивільної оборони.
Він особисто направлявся на чолі формування ЦО у складі 3-х осіб до населених пунктів Поліського та Чорнобильського районів, які опинились у 30-км зоні Чорнобильської АЕС, для облаштування в них тимчасових пунктів харчування в періоди з червня по серпень 1986 року, що підтверджується змістом його маршрутного листа та табелю обліку використання робочого часу.
За бездоганне виконання поставлених завдань його було представлено до заохочення від Штабу ЦО Поліського району.
На табелі обліку використання робочого часу та листі-подяці Штабу ЦО Поліського району стоять печатки Штабу ЦО УРСР.
Таким чином, він приймав участь в ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у складі формування Цивільної оборони.
На теперішній час він інвалід другої групи, причина інвалідності -захворювання, пов'язане з роботами по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.
Відповідно до вимог пункту 9 частини II статті 7 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» особи, залучені до складу формувань Цивільної оборони, які стали інвалідами внаслідок захворювань, пов'язаних з ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи, віднесені до інвалідів війни. Згідно з вимогами ст. 18 вищезгаданого закону цим особам повинно бути вручено посвідчення інваліда війни. Відповідно до п. 2 Положення про порядок видачі посвідчень і нагрудних знаків ветеранів війни, що затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 12.05.1994 № 302, посвідчення є документом, що підтверджує статус осіб, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», а їх видачу здійснюють органи праці та соціального забезпечення за місцем реєстрації громадянина. Отже, набуття зазначеного статусу здійснюється шляхом отримання в органах праці та соціального забезпечення посвідчення інваліда війни.
Відповідно до вимог п. 10 Положення про порядок видачі посвідчень і нагрудних знаків ветеранам війни, що затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 12.05.1994 № 302, посвідчення інваліда війни видається на підставі довідки медико-соціальної експертної комісії про групу та причину інвалідності.
Таким чином, реалізувати свої права і отримати відповідні пільги, встановлені законодавством для інвалідів війни, він може тільки шляхом отримання у відповідача посвідчення інваліда війни.
Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», так саме як і іншими законодавчими та нормативно-правовими актами України, будь-яких інших уточнень, конкретизації або встановлення обмежень для інвалідів-чорнобильців, які приймали участь в ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у складі формувань Цивільної оборони, не здійснювалось. Тобто, відповідно до змісту чинних законодавчих та нормативно-правових документів, для отримання зазначеного статусу необхідно дотримання таких умов:
1. Наявність інвалідності, отриманої внаслідок захворювань, пов'язаних з ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи. у складі формувань цивільної ооорони.
З документами, які підтверджують його право на отримання статусу та посвідчення інваліда війни він звернувся до відповідача і надав йому:
- посвідчення особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи (категорія 1), з вкладкою учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, а також довідки до Акту огляду МСЕК, які доводять, що інвалідність ним була отримана саме внаслідок захворювань, пов'язаних з ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи;
- маршрутний лист, табель обліку використання робочого часу, копію надзвичайних ситуацій Київської облдержадміністрації, як колишнім Штабом Цивільної оборони Київської області та органом МНС України, які доводять його участь в роботах по ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи саме у складі формувань Цивільної оборони.
Зазначені документи відповідачем до уваги не прийняті. Натомість, у своєму листі-відмові (додається) відповідач встановлює нові правові норми і обґрунтовує їх змістом листа Мінпраці України, не зважаючи на те, що зазначений лист не є нормативно-правовим документом, а встановлення нових норм листами не передбачається чинним законодавством, на що звертало увагу і Міністерство юстиції України (копія листа від 18.12.2008 № 8209-0-16-98-21 додається). При цьому, Закон України "Про статус ветерані війни, гарантії їх соціального захисту" норм, які встановлені відповідачем на підставі листа Мінпраці України, не містить.
Отже, відповідач порушує вимоги частини II ст. 19 Конституції України, яка передбачає, що «Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України».
Вважає такі дії (бездіяльність) відповідача неправомірними та протизаконними. На теперішній час зазначене питання інакше, ніж у судовому порядку вирішене бути не може.
Враховуючи викладене, відповідно до ст.ст. 8, 19, 22, 55 Конституції України, ст.ст. 4, 7 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», п .7, 10 Положення про порядок видачі посвідчень і нагрудних знаків інвалідів війни, яке затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 12.05.1994 № 302, ст.ст. 11, 12, 17, 18 (частина 1 п. 3), 71, .79, 86, 159, 160, 163 КАС України просив позов задовольнити.
В судовому засідані позивач підтримав заявлені позовні вимоги, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві.
Представник відповідача проти позову заперечує, та вважає, що підстав для задовлення позову немає, оскільки ОСОБА_1 приймав участь у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС у кладі ЦО Укоопспілки, встановити статус інваліда війни за наданими документами немає підстав, а план ЦО в період аварії на ЧАЕС не вводився.
Представник 3-ої особи просив позовні вимоги задовольнити, оскільки вони ґрунтовані належними доказами, пояснив, що план ЦО в перідок аварії на ЧАЕС вводився, про що надав для огляду відповідні документи.
Заслухавши пояснення учасників процесу, дослідивши надані суду письмові докази, суд вважає необхідним позовні вимоги задовольнити, виходячи з наступного.
Судом достовірно встановлено, що у 1986 році ОСОБА_1 працював в Укоопспілці. У відповідності до вимог чинного на той момент законодавства колишнього СРСР з питань Цивільної оборони, в першу чергу - Положення про невоєнізовані формування ЦО СРСР … та Настанови про організацію цивільної оборони … на базі підрозділів Укоопспілці створювалися служби і формування торгівлі і харчування Цивільної оборони, він, як і інші працівники цієї установи, був зарахований до їх складу (а.с.а.с. 8-10, 17-20).
В зв'язку з аварією на ЧАЕС на службу торгівлі і харчування Цивільної оборони, і в тому числі - формування ЦО Укоопспілки, були покладені завдання щодо організації безперебійного харчування населення, що евакуваюлося із зони аварії, а також особового складу військових частин, формування Цивільної оборони та інших категорій працівників, які прибули на роботи по ліквідації наслідків цієї аварії. Зазначене завдання було поставлене начальником ЦО УРСР і доведено до позивача через голову правління - начальника ЦО Укоопспілки, та здійснювалося саме по лінії Цивільної оборони.
Він особисто направлявся на чолі формування ЦО у складі 3-х осіб до населених пунктів Поліського та Чорнобильського районів, які опинились у 30-км зоні Чорнобильської АЕС, для облаштування в них тимчасових пунктів харчування в періоди з червня по серпень 1986 року, що підтверджується змістом його маршрутного листа (а.с. 15) та табелю обліку використання робочого часу (а.с.а.с. 11-12).
За бездоганне виконання поставлених завдань його було представлено до заохочення від Штабу ЦО Поліського району (а.с. 16).
На табелі обліку використання робочого часу та листі-подяці Штабу ЦО Поліського району стоять печатки Штабу ЦО УРСР (а.с.а.с. 11-12).
Таким чином, він приймав участь в ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у складі формування Цивільної оборони.
На теперішній час він інвалід другої групи, причина інвалідності -захворювання, пов'язане з роботами по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС (а.с. 7).
Відповідно до вимог пункту 9 частини II статті 7 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» особи, залучені до складу формувань Цивільної оборони, які стали інвалідами внаслідок захворювань, пов'язаних з ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи, віднесені до інвалідів війни. Згідно з вимогами ст. 18 вищезгаданого закону цим особам повинно бути вручено посвідчення інваліда війни. Відповідно до п. 2 Положення про порядок видачі посвідчень і нагрудних знаків ветеранів війни, що затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 12.05.1994 № 302, посвідчення є документом, що підтверджує статус осіб, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», а їх видачу здійснюють органи праці та соціального забезпечення за місцем реєстрації громадянина. Отже, набуття зазначеного статусу здійснюється шляхом отримання в органах праці та соціального забезпечення посвідчення інваліда війни.
Відповідно до вимог п. 10 Положення про порядок видачі посвідчень і нагрудних знаків ветеранам війни, що затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 12.05.1994 № 302, посвідчення інваліда війни видається на підставі довідки медико-соціальної експертної комісії про групу та причину інвалідності.
Таким чином, реалізувати свої права і отримати відповідні пільги, встановлені законодавством для інвалідів війни, він може тільки шляхом отримання у відповідача посвідчення інваліда війни.
Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», так саме як і іншими законодавчими та нормативно-правовими актами України, будь-яких інших уточнень, конкретизації або встановлення обмежень для інвалідів-чорнобильців, які приймали участь в ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у складі формувань Цивільної оборони, не здійснювалось. Тобто, відповідно до змісту чинних законодавчих та нормативно-правових документів, для отримання зазначеного статусу необхідно дотримання таких умов:
1. Наявність інвалідності, отриманої внаслідок захворювань, пов'язаних з ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи. у складі формувань цивільної ооорони.
З документами, які підтверджують його право на отримання статусу та посвідчення інваліда війни він звернувся до відповідача і надав йому:
- посвідчення особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи (категорія 1), з вкладкою учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС (а.с.13), а також довідки до Акту огляду МСЕК, які доводять, що інвалідність ним була отримана саме внаслідок захворювань, пов'язаних з ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи;
- маршрутний лист (а.с.15), табель обліку використання робочого часу (а.с.а.с. 11, 12), копію листа - подяки (а.с.16) та довідку, видану Управлінням з питань надзвичайних ситуацій Київської облдержадміністрації, як колишнім Штабом Цивільної оборони Київської області та органом МНС України (а.с.6), які доводять його участь в роботах по ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи саме у складі формувань Цивільної оборони.
Зазначені документи відповідачем до уваги не прийняті. Натомість, у своєму листі-відмові (а.с.5) відповідач встановлює нові правові норми і обґрунтовує їх змістом листа Мінпраці України, не зважаючи на те, що зазначений лист не є нормативно-правовим документом, а встановлення нових норм листами не передбачається чинним законодавством, на що звертало увагу і Міністерство юстиції України (копія листа від 18.12.2008 № 8209-0-16-98-21 - а.с. 23). При цьому, Закон України "Про статус ветерані війни, гарантії їх соціального захисту" норм, які встановлені відповідачем на підставі листа Мінпраці України, не містить.
Отже, відповідач порушує вимоги частини II ст. 19 Конституції України, яка передбачає, що «Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України».
Оцінюючи зібрані по справі докази в їх сукупності та співставленні, суд приходить до висновку, що такі дії (бездіяльність) відповідача є неправомірними та протизаконними.
Враховуючи викладене, відповідно до ст.ст. 8, 19, 22, 55 Конституції України, ст.ст. 4, 7 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», п .7, 10 Положення про порядок видачі посвідчень і нагрудних знаків інвалідів війни, яке затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 12.05.1994 № 302, суд вважає необхідним позов задовольнити, оскільки вважає встановленим факт, що позивач був залучений до складу формувань Цивільної оборони та став інвалідом внаслідок захворювання, пов'язаного з ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи, надав відповідачу достатньо документів для надання йому статусу інваліда війни, а тому відповідно до вищезазначених норм має право на надання йому статусу інваліда війни і на отримання документа, що підтверджує зазначений статус.
Керуючись ст.ст. 8, 19, 22, 55 Конституції України, ст.ст. 4, 7 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», п .7, 10 Положення про порядок видачі посвідчень і нагрудних знаків інвалідів війни, яке затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 12.05.1994 № 302, ст.ст. 158-163 КАС України, суд,-
Позовні вимоги задовольнити.
Визнати дії Управління праці та соціального захисту населення Святошинської районної у м. Києві державної адміністрації щодо відмови у встановленні статусу та видачі посвідчення інваліда війни ОСОБА_1 неправомірними.
Зобов'язати Управління праці та соціального захисту населення Святошинської районної у м. Києві державної адміністрації надати статус інваліда війни та видати посвідчення інваліда війни ОСОБА_1, що мешкає в АДРЕСА_1, на підставі наданих ним документів.
Заяву про апеляційне оскарження постанови суду може бути подано протягом 10 днів з дня проголошення постанови. Апеляційна скарга на постанову суду може бути подана протягом 20 днів після подання заяви на апеляційне оскарження.
Суддя: