Справа № 2-624
2010р.
01 березня 2010 року Святошинський районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді Пізняхівського Ф.М.
при секретарі Котенко В.С.
розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, Святошинської районної у м. Києві державної адміністрації, Комунального підприємства «Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна», Інспеції державного архітектурно-будівельного контролю у м. Києві про визнання права власності на самочинне будівництво,-
ОСОБА_1, ОСОБА_2 звернулися до суду з позовом до ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, Святошинської районної у м. Києві державної адміністрації, Комунального підприємства «Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна», Інспеції державного архітектурно-будівельного контролю у м. Києві про визнання права власності на самочинне будівництво та просили постановити рішення, яким визнати за ОСОБА_1 та ОСОБА_2, що зареєстровані в АДРЕСА_1, право власності на самочинне будівництво - житловий будинок загальною площею 80 кв.м., вказаний на плані як незавершене будівництво за адресою АДРЕСА_1 у рівних частинах за кожним, посилалися при цьому на ті обставини, що згідно свідоцтва про право власності на домоволодіння, видане на підставі рішення виконкому Ленінградської райради м. Києва від 18.05. 1978 року ОСОБА_5 стала власником 1/3 частини будинку під номером АДРЕСА_1. Згідно свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 23.01. 1996р. співвласником 2/3 частини цього будинку стала її сестра ОСОБА_6. Відповідно до державних актів від 08 серпня 2006р., та від 07 вересня 2004 року земельну ділянку на якій розташований будинок № АДРЕСА_1 цими особами було приватизовано відповідно до вище зазначених частин.
Згідно договору дарування від 22.12..2005 року їх співвласницею на 1/10 частину цієї земельної ділянки стала ОСОБА_7, що підтверджується державним актом від 08 серпня 2006 року.
08 вересня 1995 року ОСОБА_1 зареєстрував шлюб з ОСОБА_4, від шлюбу мають неповнолітню доньку ОСОБА_8 ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження. Вони із сім'єю зареєстровані та проживають у вище зазначеному будинку. На сьогоднішній день у цьому будинку проживають шість осіб. У зв'язку з цим виникла необхідність побудувати інший будинок.
Згідно п. 1 ст. 375 ЦК України власник земельної ділянки має право дозволити будівництво на своїй ділянці іншим особам.
Згідно з заявою від 22 червня 2005 року, засвідченою приватним нотаріусом Київського нотаріального округу Голяченко М.В., ОСОБА_5 та ОСОБА_6 дали ОСОБА_1 свою згоду на безоплатну передачу під будівництво та облаштування житлового будинку і господарських споруд вище зазначену земельну ділянку площею 0,10 га., а згідно заяви від 14липня 2008 року, засвідченою приватним нотаріусом Київського нотаріального округу Лавриненко О. І. цими ж особами аналогічна згода була надана батьку ОСОБА_2
Згідно експертного заключення Київського науково-методичного центру по охороні, реєстрації та використанню пам'яток історії, культури і заповідних територій від 01.07.2005 р.; згідно повідомлення головного управління культури, мистецтв та охорони культурної спадщини від 15.08. 2008р.; та згідно висновку головного управління містобудування, архітектури та дизайну міського середовища від 06. 07.2007 року щодо відведення вище зазначеної земельної ділянки для будівництва, експлуатації та обслуговування житлового будинку заперечень немає і відносяться позитивно. Також згідно відповіді Святошинської районної у м. Києві державної адміністрації від 30.09.08 року погоджено проект землеустрою щодо відведення нимм земельної ділянки для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд на АДРЕСА_1.
Не дивлячись на це, зазначена земельна ділянка для будівництва нового будинку відведена не була і 2004 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на вище зазначеній земельній ділянці був побудований новий житловий будинок площею 80 кв.м.
На сьогоднішній день будинок практично повністю добудований, але у зв'язку з тим, що зазначена земельна ділянка не була відведена для будівництва цього будинку, вони не можуть його здати в експлуатацію і відповідно не можуть отримати правоустановчі документи на цей будинок.
Згідно п. 3 ст. 376 ЦК України право власності на самочинно збудоване нерухоме майно може бути за рішенням суду визнане за особою, яка здійснила самочинне будівництво на земельній ділянці, що не була їй відведена для цієї мети, за умови надання земельної ділянки у встановленому порядку особі під уже збудоване нерухоме майно.
Як свідчать документи, на зазначеній земельній ділянці побудований старий будинок який практично не здатний для проживання.
На підставах викладеного та керуючись п.3 ст. 376 ЦК України просили позов задовольнити.
В судовому засіданні позивачі та їх представник підтримали заявлені позовні вимоги, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві.
Відповідачі ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 та представники Святошинської районної у м. Києві державної адміністрації, Комунального підприємства «Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна», Інспеції державного архітектурно-будівельного контролю у м. Києві в судове засідання не з'явилися, суд вважає можливим розгляд справи у їх відсутність.
Заслухавши пояснення позивачів, їх представника, дослідивши надані суду письмові докази в їх сукупності та співставленні, суд приходить до висновку, що позовні вимоги необхідно задовольнити, виходячи з наступного.
Судом достовірно встановлено, що згідно свідоцтва про право власності на домоволодіння, виданого на підставі рішення виконкому Ленінградської райради м. Києва від 18.05. 1978 року ОСОБА_5 стала власником 1/3 частини будинку під номером АДРЕСА_1 (а.с. 6). Згідно свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 23.01.1996р. співвласником 2/3 частини цього будинку стала її сестра ОСОБА_6 (а.с.7). Відповідно до державних актів від 08 серпня 2006р. та від 07 вересня 2004 року земельну ділянку, на якій розташований будинок № АДРЕСА_1, цими особами було приватизовано відповідно до вище зазначених частин (а.с.а.с. 8-10).
Згідно договору дарування від 22.12.2005 року їх співвласницею на 1/10 частину цієї земельної ділянки стала ОСОБА_7, що підтверджується державним актом від 08 серпня 2006 року.
08 вересня 1995 року ОСОБА_1 зареєстрував шлюб з ОСОБА_4, від шлюбу мають неповнолітню доньку ОСОБА_8 ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження. Вони із сім'єю зареєстровані та проживають у вище зазначеному будинку. Як пояснив суду представник позивача, на сьогоднішній день у цьому будинку проживають шість осіб, в зв'язку з цим виникла необхідність побудувати інший будинок.
Згідно п. 1 ст. 375 ЦК України власник земельної ділянки має право дозволити будівництво на своїй ділянці іншим особам.
Згідно з заявою від 22 червня 2005 року, засвідченою приватним нотаріусом Київського нотаріального округу Голяченко М.В., ОСОБА_5 та ОСОБА_6 дали ОСОБА_1 свою згоду на безоплатну передачу під будівництво та облаштування житлового будинку і господарських споруд вище зазначену земельну ділянку площею 0,10 га., а згідно заяви від 14 липня 2008 року, засвідченою приватним нотаріусом Київського нотаріального округу Лавриненко О. І. цими ж особами аналогічна згода була надана батьку ОСОБА_2
Згідно експертного заключення Київського науково-методичного центру по охороні, реєстрації та використанню пам'яток історії, культури і заповідних територій від 01.07.2005 р. (а.с.17); згідно повідомлення головного управління культури, мистецтв та охорони культурної спадщини від 15.08. 2008р. (а.с.18) та згідно висновку головного управління містобудування, архітектури та дизайну міського середовища від 06. 07.2007 року (а.с.а.с. 19-20) щодо відведення вище зазначеної земельної ділянки для будівництва, експлуатації та обслуговування житлового будинку заперечень немає і відносяться позитивно. Також згідно відповіді Святошинської районної у м. Києві державної адміністрації від 30.09.08 року (а.с.15) погоджено проект землеустрою щодо відведення нимм земельної ділянки для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд на АДРЕСА_1.
Не дивлячись на це, зазначена земельна ділянка для будівництва нового будинку відведена не була і 2004 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на вище зазначеній земельній ділянці був побудований новий житловий будинок площею 80 кв.м.
Як пояснив суду представник позивачів, на сьогоднішній день будинок практично повністю добудований, але у зв'язку з тим, що зазначена земельна ділянка не була відведена для будівництва цього будинку, вони не можуть його здати в експлуатацію і відповідно не можуть отримати правоустановчі документи на цей будинок.
Згідно п. 3 ст. 376 ЦК України право власності на самочинно збудоване нерухоме майно може бути за рішенням суду визнане за особою, яка здійснила самочинне будівництво на земельній ділянці, що не була їй відведена для цієї мети, за умови надання земельної ділянки у встановленому порядку особі під уже збудоване нерухоме майно.
На підставах викладеного та керуючись п.3 ст. 376 ЦК України суд вважає неообхідни позовні вимоги задовольнити, оскільки вони ґрунтовані на вимогах закону та стверджуються належними доказами.
Керуючись п.3 ст. 376 ЦК України, ст.ст. 208-215 ЦПК України, суд,-
Позовні вимоги задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1 та ОСОБА_2, що зареєстровані в АДРЕСА_1, право власності на самочинне будівництво - житловий будинок загальною площею 80 кв.м., вказаний на плані як незавершене будівництво за адресою АДРЕСА_1 у рівних частинах за кожним.
Заяву про апеляційне оскарження рішення суду може бути подано протягом 10 днів з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом 20 днів після подання заяви на апеляційне оскарження.
Суддя: