30 червня 2020 року № 320/3137/20
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Щавінського В.Р., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ГУ ПФУ у Київській області та просить суд:
- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області №5104 від 17.12.2019 про відмову в призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 2;
- зобов'язати Головне Управління Пенсійного фонду України у Київській області призначити, нарахувати та виплатити ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах за Списком № 2 відповідно до пункту 2 частини 2 статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з 24.11.2019;
- зобов'язати Головне Управління Пенсійного фонду України у Київській області в десятиденний строк після набрання законної сили судовим рішенням подати до Київського окружного адміністративного суду звіт про виконання судового рішення.
В обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що він, як особа, що досягла 57 річного віку та має 34 роки 7 місяців 8 днів загального стажу роботи, з них 10 років 2 місяці 5 днів стажу роботи у шкідливих умовах, звернулась до позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області з заявою про призначення пенсії за віком з врахуванням пільгового стажу по Списку № 2 на підставі ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», але останній йому відмовив.
Представник відповідача у письмовому відзиві поданому до суду, позовні вимоги не визнав, просив суд відмовити в задоволенні позову, оскільки позивачем не надано уточнених даних про кількість днів та період відпустки без збереження заробітної плати.
Крім того, відповідач зазначає, що позивач матиме право виходу на пенсію згідно п. 1 ст. 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-IV (далі - Закон №1058), у віці 60 років.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 13.04.2020 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.
За наданими до суду документами позивач працював:
- з 10.04.1985 по 04.05.1987 - на посаді електрозварника у колгоспі ім. Калініна;
- з 13.05.1987 по 20.08.1992 - на посаді електрозварника у Тетіївській міжгосподарській пересувній механізованій колоні;
- з 01.01.2017 по 11.12.2017 - па посаді електрозварника ручного зварювання ТОВ «Виробничо-будівельна компанія «Полібуд»;
- з 01.01.2018 по 31.12.2018 - па посаді електрозварника ручного зварювання ТОВ «Виробничо-будівельна компанія «Полібуд»;
- з 01.01.2019 по 20.11.2019 - на посаді електрозварника ручного зварювання ТОВ «Виробничо-будівельна компанія «Полібуд».
Стаж роботи у шкідливих умовах, який дає право на пільгову пенсію складає 10 років 2 місяців 5 днів. Вказане підтверджується відомостями зазначеними в трудовій книжці, довідкою № 66 від 20.11.2019, виданою ТОВ «ВБК «Полібуд».
У жовтні 2018 року позивач звернувся до Київського окружного адміністративного суду з вимогою про визнання протиправною відмови Сквирського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області у призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком на пільгових умовах. Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 22.10.2018 позов задоволено частково. Позовні вимоги в частині зобов'язання відповідача виплачувати позивачу пенсію за віком на пільгових умовах визнані передчасними.
17.12.2019 позивач звернувся до відповідача із заявою про призначення пенсії за віком.
Рішенням №5104 від 17.12.2019 позивачу було відмовлено в призначенні пенсії з посиланням на те, що у позивача відсутній необхідний стаж для призначення пільгової пенсії відповідно до ч. 2 ст 114 Закону №1058.
Вважаючи відмову безпідставною, позивач звернувся з даним позовом до суду.
Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг визначає Закон №1058.
Право на пенсію мають:
- відповідно до ст. 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 №1788-ХІІ (далі - Закон №1788) чоловіки - після досягнення 60 років і при стажі роботи не менше 25 років;
- відповідно до п. "б" ст. 13 Закону №1788 працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах.
Працівникам, які не мають стажу роботи із шкідливими і важкими умовами праці, передбаченого абзацом першим цього пункту, але мають не менше половини стажу на зазначених роботах, за наявності передбаченого загального стажу роботи пенсії за віком на пільгових умовах призначаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого абз. 1 ч. 1 ст. 26 Закону №1058:
чоловікам - на 1 рік за кожні 2 роки 6 місяців такої роботи;
З наявної в матеріалах копії паспорту серії НОМЕР_1 вбачається, що ОСОБА_1 народився ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Таким чином, на день подання позивачем заяви до пенсійного органу його вік становив 57 років, що з урахуванням положення пунктів "б" статті 13 Закону №1788 та наявності загального стажу роботи 34 роки 7 місяців 8 днів, з них 10 років 2 місяці 5 днів стажу роботи у шкідливих умовах (список №2) є достатнім віком для набуття права на пенсію за віком на пільгових умовах.
Статтею 62 Закону №1788 визначено - основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка, а в разі відсутності її чи відповідних записів у ній наявність трудового стажу підтверджується в порядку встановленому Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до Інструкції про порядок ведення трудових книжок на підприємствах, в установах і організаціях, затвердженої постановою Держкомпраці СРСР від 20.07.1974 № 162, Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29.07.1993 №58 та Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Мінпраці та соцполітики №259/34/5 від 08.06.2001, трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника.
Пунктом 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №637 від 12.08.1993, встановлено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.
Пунктом 20 Порядку передбачено, що у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників. У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до якого включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.
Відповідно до п.п. 1, 3 Порядку підтвердження періодів роботи, що зараховуються до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 10.11.2006 № 18-1, цей Порядок визначає механізм підтвердження періодів роботи, що зараховуються до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установленої для окремої категорії працівників у разі ліквідації підприємства, установи та організації без визначення правонаступника.
Підтвердження періодів роботи, що дає право на призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років (далі - підтвердження стажу роботи), здійснюється комісіями з питань підтвердження стажу роботи на посадах, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років (далі - Комісії).
Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону №1058, затвердженим постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 № 22-1, передбачено, що право особи на одержання пенсії установлюється на підставі всебічного, повного і об'єктивного розгляду всіх поданих документів органом, що призначає пенсію.
Із записів, які містяться в трудовій книжці позивача вбачається, що він працював:
- з 10.06.1980 по 05.08.1980 - на посаді помічника комбайнера в Саливонківській сільській раді;
- з 04.11.1980 по 03.04.1981 - на посаді помічника пресовщика-вулканізатора в Саливонківській сільській раді;
- з 01.09.1983 по 13.06.1984 - на посаді робочого бригади Дунаєвецької МСО;
- з 02.11.1984 по 14.03.1985 - на посаді газоелектросварщика 3 розряду ДГ УНІІМЕСГ с. Мар'янівка;
- з 10.04.1985 по 04.05.1987 - на посаді електрогазосварщика колгоспу ім. Калініна;
- з 03.05.1987 по 04.10.2000 - на посаді електрогазосварщика Тетіївської міжгосподарської пересувної механізованої колони;
- з 27.05.2002 по 01.09.2008 - на посаді електромонтера Сквирського РЕМ;
- з 02.11.2009 по 19.11.2012 - на посаді електрогазосварщика ТОВ «Полібуд плюс»
Довідкою №66 від 20.11.2019 підтверджено наявність трудового стужу для призначення пенсії на посаді електрозварника ручного зварювання, який складає 2 роки 8 місяців 19 днів.
З 12.05.1981 по 12.05.1983 ОСОБА_1 проходив військову службу у в/ч НОМЕР_2 , що підтверджується записом у військовому білеті № НОМЕР_3 .
Атестатом №5544 від 17.08.1979 підтверджено, що ОСОБА_1 проходив навчання строком один рік в технічному училищі №7 смт. Володарка Київської області.
Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 22.10.2018 в справі №810/4157/18, яке набрало законної сили 15.01.2019, визнано протиправними дії Свирського об'єднаного управління Пенсійного фонду України у Київській області про відмову в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах з урахуванням висновків суду.
При цьому, судом встановлено, що ОСОБА_1 розпочав свою трудову діяльність з 10.06.1980. У період з 10.04.1985 по 04.05.1987 працював у колгоспі ім.. Калініна на посаді електрозварника, а з 13.05.1987 по 04.10.2000 працював електрозварником спочатку 4, а з 16.02.1989. - 5 розряду у Тетіївській міжгосподарській пересувній механізованій колоні.
Крім того, встановлено, що за місцем роботи позивача, а саме, на ТОВ "Сантехнік - ЛТД і К" було проведено атестацію за наказом від 31.07.2000 № 15, відповідно до якої професії “електрозварювальник ручного зварювання" у списку № 2 позначена кодом 23200000-19906, дає право працівникам на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, відповідно до вимог п. “б” ст. 13 Закону № 1788.
Відповідно до ч. 4 ст. 78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Наведеними нормами КАС України встановлені преюдиційні обставини, тобто ті обставини, що встановлені в судовому рішенні, яке набрало законної сили. Зазначені преюдиційні обставини є підставами для звільнення від доказування.
Так, звільнення від доказування з підстав установлення преюдиційних обставин в іншому судовому рішенні, передбачене ч. 4 ст.78 КАС України, варто розуміти так, що учасники адміністративного процесу не зобов'язані повторно доказувати ті обставини, які були встановлені чинним судовим рішенням в іншій адміністративній, цивільній або господарській справі, якщо в цій справі брали участь особи, щодо яких відповідні обставини встановлені. Преюдиційність ґрунтується на правовій властивості законної сили судового рішення і визначається його суб'єктивними і об'єктивними межами за якими сторони та інші особи, які брали участь у справі, а також їх правонаступник не можуть знову оспорювати в іншому процесі встановлені судовим рішення у такій справі правовідносини.
Отже, за змістом ч. 4 ст. 78 КАС України учасники адміністративного процесу звільнені від надання доказів на підтвердження обставин, які встановлені судом при розгляді іншої адміністративної, цивільної чи господарської справи. Натомість такі учасники мають право посилатися на зміст судового рішення у відповідних справах, що набрало законної сили, в якому відповідні обставини зазначені як установлені.
Для спростування преюдиційних обставин, передбачених ч. 4 ст. 78 КАС України, учасник адміністративного процесу, який ці обставини заперечує, повинен подати суду належні та допустимі докази.
Відповідачем не наведено жодної обставини й не надано належних і допустимих доказів на спростування встановлених преюдиційних фактів.
Згідно матеріалів справи, на час звернення із заявою до відповідача позивач мав достатній стаж (більше 30 років) для призначення йому пенсії за віком після досягнення 60 років.
Крім того, на час звернення із заявою до відповідача, позивач мав достатній стаж (більше 10 років стажу роботи у шкідливих умовах) для призначення йому пенсії за віком на пільгових умовах згідно ч. 2 ст. 114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", який підтверджений трудовою книжкою та довідкою №66 від 20.11.2019.
Водночас, як убачається із рішень відповідача підставою для не зарахування до пільгового стажу роботи позивача періоду його роботи електрозварником з 10.04.1985 по 04.05.1987 та 13.07.1987 по 04.10.2000 є відсутність уточнюючих довідок.
Вказаний факт не береться судом до уваги, оскільки позивач просить включити до пільгового стажу період роботи лише до 20.08.1992, що відповідає вимогам п.п., 3-5 Порядку №442.
Наявність вищевказаного стажу встановлена рішенням Київського окружного адміністративного суду від 22.10.2018 в адміністративній справі № 810/4157/18 та не потребує доказуванню.
Разом з тим, відсутність уточнених даних про кількість днів та період відпустки без збереження заробітної плати не спростовує факту виконання ОСОБА_1 повний робочий день робіт за посадою електрозварника.
За таких обставин, суд вважає необґрунтованим твердження відповідача щодо не зарахування позивачу пільгового стажу за умови відсутності відомостей про період відпустки без збереження заробітної плати, оскільки усі вищенаведені обставини, на переконання суду, свідчать про наявність у позивача права на пенсію згідно пункту п. 2 ч. ст. 114 Закону №1058.
Також, на момент звернення із заявою про призначення пенсії за списком №2, позивачу виповнилося 57 років та згідно зі ст. 114 Закону №1058 необхідним є наявність 7 років 6 місяців пільгового стажу.
Наведене свідчить про наявність у позивача права на призначення пенсії з підстав, передбачених п. 2 ч. 2 ст. 114 Закону №1058.
Відповідно до вимог ст. 45 Закону України №1058 переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду.
Оскільки, ОСОБА_1 звернувся до відповідача із відповідною заявою 17.12.2019., то нарахування у даному випадку слід зробити саме з дати звернення.
Отже, право позивача на призначення, нарахуванняу пенсії 17.12.2019 визначається п. 2 ч. 2 ст. 114 Закону №1058 та п. «б» ст. 13 Закону №1788.
Відтак, є обґрунтованими та підлягають частковому задоволенню вимоги позивача у частині зобов'язання призначити, нарахувати та виплатити ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах за Списком № 2 відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 114 Закону №1058 не з 24.11.2019, а з 17.12.2019.
Щодо вимог позивача про зобов'язання відповідача в подати звіт до Київського окружного адміністративного суду про виконання судового рішення, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 382 КАС України, суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
Згідно з ч. 2 ст. 382 КАС України, за наслідками розгляду звіту суб'єкта владних повноважень про виконання рішення суду або в разі неподання такого звіту суддя своєю ухвалою може встановити новий строк подання звіту, накласти на керівника суб'єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
З наведеного слідує, що повноваження адміністративного суду накладати на суб'єкта владних повноважень зобов'язання подати звіт про виконання рішення суду є правом суду, а не його обов'язком, реалізація якого можлива у випадку доведення позивачем або встановлення судом під час розгляду справи, що за відсутності такого контролю рішення суду залишиться не виконаним, чи для його виконання доведеться докласти значних зусиль.
Судом під час розгляду справи, обставин, які б вимагали встановлення судового контролю, не встановлено.
З урахуванням викладеного вимоги позивача про встановлення судового контролю задоволенню не підлягають.
Відповідно до ч. 4 ст. 139 КАС України, при частковому задоволенні позову, у випадку покладення судових витрат на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, суд може зобов'язати сторону, на яку покладено більшу суму судових витрат, сплатити різницю іншій стороні.
Позивачем під час звернення до суду було сплачено судовий збір у розмірі 840,80 грн., який підлягає відшкодуванню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
З огляду на викладене позовна заява підлягає задоволенню частково.
Керуючись статтями 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 143, 242- 246, 250, 255 КАС України, суд
1. Адміністративний позов задовольнити частково.
2. Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області №5104 від 17.12.2019 про відмову в призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 2.
3. Зобов'язати Головне Управління Пенсійного фонду України у Київській області (код ЄДРПОУ 22933548) призначити, нарахувати та виплатити ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , р.н.о.к.п.п. НОМЕР_4 ) пенсію за віком на пільгових умовах за Списком № 2 відповідно до пункту 2 частини 2 статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з 17.12.2019.
4. Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , р.н.о.к.п.п. НОМЕР_4 ) судові витрати у сумі 840,80 (вісімсот сорок) грн. 80 коп. за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області (код ЄДРПОУ 22933548).
5. У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський окружний адміністративний суд.
Відповідно до пункту 3 розділу VI "Прикінцеві положення" Кодексу адміністративного судочинства України процесуальні строки, визначені для порядку оскарження рішення, продовжуються на строк дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19).
Суддя Щавінський В.Р.