Україна
Донецький окружний адміністративний суд
03 липня 2020 р. Справа№200/3178/20-а
приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1
Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Буряк І.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Торг сторі" до Головного управління Державної податкової служби у Донецькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -
Товариство з обмеженою відповідальністю «ТОРГ СТОРІ» (далі - позивач, ТОВ «Торг сторі») звернулося до Донецького окружного адміністративного суду із позовною заявою до Головного управління Державної податкової служби у Донецькій області (далі - відповідач, ГУ ДПС у Донецькій області) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення форми «Н» від 20.12.2019 № 0074305404.
В обґрунтування позову зазначено таке.
По-перше, податковий орган наділений повноваженнями проводити камеральну перевірку даних задекларованих платником податку у податковій звітності, а тому неправомірним є проведення камеральної перевірки з питань дотримання граничних термінів реєстрації податкових накладних (далі - ПН), що, на думку позивача, підтверджується нормативним приписом п. 76.1 ст. 76 Податкового кодексу України (далі - ПК України)
По-друге, порушення термінів реєстрації ПН мало місце не з вини позивача, а у зв'язку із нестабільною роботою ключів ЕЦП, з невідомих позивачу причин, що є підставою для звільнення позивача від відповідальності за п. 120-1.1 ст. 120-1 ПК України. Вказане також підтверджується практикою Верховного Суду у даній категорії справ.
13 квітня 2020 року судом отриманий відзив ГУ ДПС у Донецькій області, за змістом якого відповідач просить відмовити ТОВ «Торг сторі» у задоволенні позовних вимог, мотивуючи це нижчевикладеним.
Предметом камеральної перевірки може бути перевірка своєчасності реєстрації податкових накладних, що передбачено абз. 2 п. 75.1.1 п. 75.1 ст. 75 ПК України.
Оскільки за результатами камеральної перевірки установлено несвоєчасність реєстрації податкових накладних, то податковим органом правомірно застосовано штрафні фінансові санкції на підставі п. 120-1.1 ст. 120 ПК України.
Ухвалою суду від 15.04.2020 у задоволенні клопотання ГУ ДПС у Донецькій області про розгляд справи за правилами загального позовного провадження відмовлено.
29 травня 2020 року та 12 червня 2020 року на виконання вимог ухвали суду відповідачем надано додаткові пояснення до відзиву та документальне підтвердження викладених обставин, де зазначено таке.
Відповідно до наявної інформації з АІС «Архів електронної звітності» підсистеми «Платники» 21.10.2019 о 14 год. 10 хв. позивачем подано заяву про приєднання до договору про визнання електронних документів, яку було відхилено, оскільки до заяви не було додано ЕЦП на печатку підприємства. Названу заяву було подано повторно та прийнято 22.10.2019.
У податкового органу відсутні будь-які квитанції, що свідчать про намагання позивача зареєструвати спірні податкові накладні.
Водночас АІС «Архів електронної звітності» підсистеми «Платники» свідчить, що позивач за період з 01.01.2018 по 12.06.2020 звертався із заявою про приєднання до договору про визнання електронних документів лише 21 та 22 жовтня 2019 року.
Ухвалою суду від 25.03.2020 витребувано у позивача та відповідача докази у справі, встановлено строк для подання доказів до 07.04.2020.
Водночас, розділ VI «Прикінцеві положення» КАС України доповнено пунктом 3 згідно із Законом № 540-IX від 30.03.2020, а саме.
Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 47, 79, 80, 114, 122, 162, 163, 164, 165, 169, 177, 193, 261, 295, 304, 309, 329, 338, 342, 363 цього Кодексу, а також інші процесуальні строки щодо зміни предмета або підстави позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, подання доказів, витребування доказів, забезпечення доказів, а також строки звернення до адміністративного суду, подання відзиву та відповіді на відзив, заперечення, пояснень третьої особи щодо позову або відзиву, залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви, пред'явлення зустрічного позову, розгляду адміністративної справи, апеляційного оскарження, розгляду апеляційної скарги, касаційного оскарження, розгляду касаційної скарги, подання заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами продовжуються на строк дії такого карантину.
Карантин на території України установлено з 12.03.2020 (постанови Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 № 211, від 02.04.2020 № 255, від 20.05.2020 № 392).
Згідно роз'яснень КЦС ВС щодо спірних питань застосування законодавства про продовження процесуальних строків під час дії карантину, які є застосовними й щодо адміністративних справ зазначено таке.
Законодавчі зміни набули чинності з моменту опублікування Закону № 540-ІХ, тобто з 02 квітня 2020 року. Проте, ураховуючи зміст статті 3 ЦПК України (аналогічна ст. 3 КАС України), а також те, що запропоновані зміни не встановлюють нових обов'язків, не скасовують і не звужують прав учасників судового процесу, не обмежують їх використання, вони мають зворотну силу, тобто поширюються на правовідносини, пов'язані зі здійсненням судочинства у всіх справах, тобто тих, які вже знаходяться на розгляді в судах усіх інстанцій, так і тих, які будуть відкриті у подальшому. При цьому дата введення карантину на всій території України не має значення, якщо цивільні процесуальні правовідносини тривають.
Законом № 540-ІХ визначено, що процесуальні строки у визначених ним випадках не зупиняються, не поновлюються, а автоматично продовжуються.
Станом на 03.07.2020 витребувані судом докази позивачем не надано.
Проте, на виконання вимог ухвал суду від 25.03.2020 та від 14.04.2020, ГУ ДПС у Донецькій області надані докази, що витребувались у позивача, а тому суд дійшов висновку про достатність доказів у справі для постановлення законного та обґрунтованого рішення.
Фактичні обставини встановлені судом такі.
ТОВ «Торг Сторі», зареєстроване у якості юридичної особи, код ЄДРПОУ 42441350, дата державної реєстрації: 05.09.2018; місцезнаходження: 87547, Донецька обл., місто Маріуполь, бульвар Шевченка, будинок 258, офіс 5-Д, код КВЕД 46.39 «Неспеціалізована оптова торгівля продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами» (основний); згідно даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
ГУ ДФС у Донецькій області проведено камеральну перевірку ТОВ «Торг Сторі» з питань дотримання граничних термінів реєстрації ПН/РК з податку на додану вартість в Єдиному реєстрі податкових накладних за липень 2019, серпень 2019, жовтень 2019 року, а також несвоєчасного подання податкової звітності з податку на додану вартість, за результатами якої складено акт від 22 листопада 2019 року № 1724/05-99-54-04/42441350 (далі - акт перевірки).
Вказаним актом встановлено, що за даними ЄРПН ТОВ «Торг Сторі» зареєстровано ПН з порушенням граничних строків реєстрації, чим порушено вимоги п. 201.10 ст. 201 ПК України, зокрема за вересень 2019 до 15 календарних днів - ПН № 1 на суму ПДВ 3,00 грн. та від 16 до 30 календарних днів - ПН № 30091 на суму ПДВ 334 464,00 грн.
Відповідальність платника передбачена п. 120-1.1 ст. 120-1 ПК України.
На підставі висновків вказаного акта перевірки ГУ ДПС у Донецькій області прийнято податкове повідомлення-рішення від 20.12.2019 № 0074305404, яким згідно з пп. 54.3.3 п. 54.3 ст. 54 ПК України встановлено порушення граничних термінів реєстрації податкових накладних, визначених ст. 201 ПК України та згідно зі ст. 1201 ПК України за затримку реєстрації податкових накладних на 15 і менше календарних днів на суму ПДВ 3,00 грн., застосовано штраф у розмірі 10% на суму 0,30 грн.; за затримку реєстрації податкових накладних від 16 до 30 календарних днів на суму ПДВ 334 464,00 грн., застосовано штраф у розмірі 20% у сумі 66 892,80 грн. Загальна сума штрафу становить 66 893,10 грн.
До вказаного ППР додано додаток «Розрахунок штрафу за порушення термінів реєстрації ПН/РК в ЄРПН ТОВ «Торг Сторі» відповідно до якого:
ПН від 30.09.2019 № 30091 фактично зареєстрована 04.11.2019, кількість днів порушення 20, розмір штрафу 20 % у сумі 66 892,8 грн.;
ПН від 30.09.2019 № 1 фактично зареєстрована 28.10.2019, кількість днів порушення 13, розмір штрафу 10 % у сумі 0,3 грн.
У матеріалах справи наявні.
Договір про визнання електронних документів від 09.09.2019 № 599001, між ГУ ДПС у Донецькій області та ТОВ «Торг сторі», що приєдналося до договору шляхом підписання заяви про приєднання від 22.10.2019 № 1.
Заява про приєднання від 21.10.2019 № 1, яка була відхилена згідно квитанції № 2 від 21.10.2019, у зв'язку із відсутністю ЕЦП на печатці підприємства.
Податкова накладна від 30.09.2019 № 30091 на суму ПДВ - 334 464,00 грн., зареєстрована в ЄРПН за № 9258036361 згідно квитанції про реєстрації ПН/РК від 04.11.2019.
Податкова накладна від 30.09.2019 № 1 на суму ПДВ - 18,00 грн., зареєстрована в ЄРПН за № 9251007426 згідно квитанції про реєстрації ПН/РК від 28.10.2019.
Наявні у справі письмові докази досліджені судом у порядку ст. 211 КАС України.
Правова позиція суду обґрунтована таким.
Щодо права податкового органу проводити камеральну перевірку з питання граничних термінів реєстрації податкових накладних
Податковий кодекс України.
Стаття 75. Види перевірок
75.1. Контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.
Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.
75.1.1. Камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового.
Підпункт 75.1.1 пункту 75.1 статті 75 доповнено абзацом другим згідно із Законом № 1797-VIII від 21.12.2016 та викладено у такій редакції:
Предметом камеральної перевірки також може бути своєчасність подання податкових декларацій (розрахунків) та/або своєчасність реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, акцизних накладних та/або розрахунків коригування до акцизних накладних у Єдиному реєстрі акцизних накладних, виправлення помилок у податкових накладних та/або своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов'язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах.
Стаття 76. Порядок проведення камеральної перевірки
76.1. Камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) такого органу або направлення на її проведення.
Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком.
Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов'язкова.
76.2. Порядок оформлення результатів камеральної перевірки здійснюється відповідно до вимог статті 86 цього Кодексу.
76.3. Камеральна перевірка податкової декларації або уточнюючого розрахунку може бути проведена лише протягом 30 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку їх подання, а якщо такі документи були надані пізніше, - за днем їх фактичного подання.
Камеральна перевірка з інших питань проводиться з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу.
З викладеного вбачаються такі висновки: предметом дослідження камеральної перевірки може бути своєчасність реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, (абз. 2 п. п. 75.1.1 п. 75.1 ст. 75); строк перевірки з даного питання складає 1095 днів (абз. 2 п. 76.3 ст. 76)
Аналогічне викладено у постанові Верховного Суду від 19.04.2019 справа № 804/558/17.
Щодо наявності підстав для застосування відповідальності за п. 120-1.1. ст. 120-1 ПК України.
ПК України.
Стаття 201. Податкова накладна (у редакції від 01.07.2019)
201.1. На дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.
201.10. При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.
Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.
Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.
Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.
Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків:
для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені;
для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені;
У разі порушення таких строків застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом.
Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України. Покупець має право звіряти дані отриманої податкової накладної на відповідність із даними Єдиного реєстру податкових накладних.
Стаття 120-1.
120-1.1. Порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (крім податкової накладної, що не надається отримувачу (покупцю), складеної на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою) тягне за собою накладення на платника податку на додану вартість, на якого відповідно до вимог статей 192 та 201 цього Кодексу покладено обов'язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі:
10 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації до 15 календарних днів;
20 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 16 до 30 календарних днів;
Стаття 109.
109.1. Податковими правопорушеннями є протиправні діяння (дія чи бездіяльність) платників податків, податкових агентів, та/або їх посадових осіб, а також посадових осіб контролюючих органів, що призвели до невиконання або неналежного виконання вимог, установлених цим Кодексом та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.
Постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 № 1246 затверджено Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних (далі - Порядок № 1246).
Пункт 5. Податкова накладна та/або розрахунок коригування приймаються до Реєстру у разі дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192, пунктами 200-1.3, 200-1.9 статті 200-1 та пунктами 201.1, 201.10 і 201.16 статті 201 Кодексу, а також з урахуванням Законів України "Про електронний цифровий підпис", "Про електронні документи та електронний документообіг" та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку. Реєстрації підлягають податкові накладні та/або розрахунки коригування (у тому числі ті, що не надаються отримувачу (покупцю) товарів/послуг, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, складені за операціями з постачання послуг нерезидентом) незалежно від суми податку на додану вартість в одній податковій накладній/розрахунку коригування.
Пункт 10. Після складення податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронній формі на них накладається електронний цифровий підпис посадових осіб постачальника (продавця) у такому порядку: електронний цифровий підпис головного бухгалтера (бухгалтера) або електронний цифровий підпис керівника (у разі відсутності у постачальника (продавця) посади бухгалтера); електронний цифровий підпис, який за правовим статусом прирівнюється до печатки (у разі наявності).
Для делегування права підпису податкової накладної та/або розрахунку коригування іншій посадовій особі платник податку отримує засоби електронного цифрового підпису в акредитованих центрах сертифікації ключів для такої особи та подає органу ДФС за основним місцем обліку (або за неосновним місцем обліку - для платників податку, які змінили місцезнаходження та для яких сплата визначених законодавством податків і зборів після такої реєстрації здійснюється за місцем попередньої реєстрації до закінчення поточного бюджетного періоду) посилені сертифікати електронного цифрового підпису зазначеної особи. У такому разі електронні цифрові підписи посадових осіб платника податку накладаються у такому порядку: електронний цифровий підпис посадової особи, якій делеговано право підпису податкової накладної та/або розрахунку коригування; електронний цифровий підпис, який за правовим статусом прирівнюється до печатки платника податку (у разі наявності).
Пункт 11. Після накладення електронного цифрового підпису платник податку здійснює шифрування податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронній формі та надсилає їх ДФС за допомогою засобів інформаційних, телекомунікаційних, інформаційно-телекомунікаційних систем з урахуванням вимог Законів України "Про електронний цифровий підпис", "Про електронні документи та електронний документообіг" та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку. Примірник податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронній формі зберігається у платника податку.
Пункт 12. Після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки:
відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту);
чинності електронного цифрового підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування;
реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування;
дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192 та пунктом 201.10 статті 201 Кодексу;
наявності помилок під час заповнення обов'язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1 статті 201 Кодексу;
наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200-1.3 і 200-1.9 статті 200-1 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 р.);
наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується;
факту реєстрації/зупинення реєстрації/відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами;
наявності підстав для зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування;
дотримання вимог Законів України "Про електронний цифровий підпис", "Про електронні документи та електронний документообіг" та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.
13. За результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція).
14. Квитанція в електронній формі надсилається платнику податку протягом операційного дня та є підтвердженням прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування. Примірник квитанції в електронній формі зберігається в ДФС.
Наказом Міністерства фінансів України від 06.06.2017 № 557 затверджено Порядок обміну електронними документами з контролюючими органами (далі - Порядок № 557)
Пункт 1. Цей Порядок, розроблений відповідно до Податкового кодексу України, Цивільного кодексу України, Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг», «Про електронні довірчі послуги», «Про інформацію», «Про захист інформації в інформаційно-телекомунікаційних системах», «Про телекомунікації», визначає основні організаційно-правові засади обміну електронними документами між суб'єктами електронного документообігу.
Пункт 2. У цьому Порядку терміни вживаються в таких значеннях:
договір про визнання електронних документів (далі - Договір) - Договір, який визначає права та обов'язки сторін в процесі електронного документообігу та укладається шляхом приєднання автора до Договору в цілому шляхом надсилання заяви про приєднання до договору про визнання електронних документів (далі - Заява про приєднання до Договору);
електронний документообіг - сукупність процесів створення, подання, приймання, ідентифікації, оброблення, зберігання, використання електронних документів, які виконуються із застосуванням перевірки цілісності та (у разі необхідності) з підтвердженням факту одержання таких документів;
кваліфікований електронний підпис - удосконалений електронний підпис, який створюється з використанням засобу кваліфікованого електронного підпису і базується на кваліфікованому сертифікаті відкритого ключа;
електронні документи - документи (у тому числі податкова звітність, звітність зі сплати єдиного внеску, фінансова та статистична звітність, податкові та акцизні накладні, розрахунки коригування до податкових та акцизних накладних, заяви, довідки, сервісні запити, витяги, договори, повідомлення, рішення, інші документи), які створені в електронній формі з дотриманням вимог законів щодо електронного документообігу та електронних довірчих послуг, складення, та/або подання, та/або надіслання яких передбачається Податковим кодексом України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими на підставі та на виконання Кодексу, та/або пов'язане з реалізацією прав та обов'язків платника та/або контролюючих органів згідно із нормами Кодексу, та подаються у форматі (стандарті), затвердженому в установленому законодавством порядку;
Розділ II. Загальні вимоги щодо електронного документообігу
Пункт 1. Електронний документообіг здійснюється відповідно до законодавства та на підставі Договору, що визначає взаємовідносини суб'єктів електронного документообігу.
Пункт 3. Автор створює електронні документи у строки та відповідно до порядку, що визначені законодавством для відповідних документів в електронному та паперовому вигляді, із зазначенням всіх обов'язкових реквізитів та з використанням засобу кваліфікованого електронного підпису чи печатки, керуючись цим Порядком, а також Договором (крім фізичних осіб, які не є самозайнятими особами).
Обов'язкові реквізити електронних документів визначаються законодавством.
Контроль за введенням даних, їх повнотою та достовірністю при створенні електронного документа покладається на його автора.
Пункт 5. Автор здійснює надсилання електронних документів з урахуванням встановлених законодавством граничних строків для подання таких документів.
Пункт 8. У разі якщо адресатом є контролюючий орган, після надходження електронного документа здійснюється його автоматизована перевірка.
Пункт 9. Автоматизована перевірка здійснюється у день надходження або не пізніше наступного робочого дня, якщо електронний документ надійшов після закінчення операційного дня або за 1 годину до його закінчення.
Пункт 10. Автоматизована перевірка електронного документа включає:
перевірку правового статусу кваліфікованого електронного підпису чи печатки відповідно до частини другої статті 18 Закону України «Про електронні довірчі послуги»;
перевірку обов'язковості та послідовності накладення на електронний документ кваліфікованого електронного підпису чи печатки підписувачів у встановленому порядку;
перевірку відповідності електронного документа затвердженому формату (стандарту);
перевірку наявності обов'язкових реквізитів;
перевірку наявності Заяви про приєднання до Договору;
перевірку дії Договору.
Розділ III. Порядок укладання Договору
Пункт 1. Юридичні особи, самозайняті особи, податкові агенти, контролюючі органи, органи державної влади, органи місцевого самоврядування набувають статусу СЕД з дати укладення Договору, примірну форму якого визначено у додатку 1 до цього Порядку, шляхом приєднання до нього на підставі Заяви про приєднання до Договору у порядку, визначеному цим розділом.
Пункт 2. Автор створює Заяву про приєднання до Договору в електронному вигляді. Усі реквізити Заяви про приєднання до Договору обов'язкові для заповнення. У випадку їх відсутності Заява про приєднання до Договору до розгляду не приймається, формується перша квитанція із зазначенням причини неприйняття та надсилається автору.
6. Після надходження Заяви про приєднання до Договору здійснюється її автоматизована перевірка у порядку, визначеному пунктами 9-11 розділу ІІ цього Порядку.
7. Заява про приєднання до Договору приймається до розгляду контролюючим органом (визначеним відповідно до пункту 5 цього розділу) у разі, якщо перша квитанція не містить переліку помилок.
8. Контролюючий орган, яким отримано Заяву про приєднання до Договору, розглядає її протягом одного робочого дня.
Якщо до моменту спливу робочого дня, наступного за днем отримання контролюючим органом Заяви про приєднання до Договору (дата, зафіксована у першій квитанції), контролюючий орган не повідомив автора про приєднання до Договору або відмову в приєднанні до Договору, приєднання автора до Договору здійснюється автоматично у момент спливу такого строку (дата, зафіксована у другій квитанції).
Підтвердженням про приєднання автора до Договору є отримання автором другої квитанції про прийняття Заяви про приєднання до Договору, на яку накладається печатка контролюючого органу.
Висновки суду.
Суттю спірних правовідносин є встановлення наявності податкового правопорушення у розумінні ст. 109 ПК України, яке полягає у протиправній бездіяльності платника податків щодо нереєстрації ним податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних у визначені законодавством строки. Саме наявність вини (умисної або з необережності) з боку платника податків, протиправний характер діяння має бути оцінені судом, з врахуванням об'єктивних обставин, які призвели до неможливості виконати Товариством передбачений ПК України обов'язок щодо своєчасної реєстрації податкових накладних, про що вказано Верховним Судом у постанові від 02.07.2019 справа № 826/10414/16.
Факт несвоєчасної реєстрації податкових накладних позивач не заперечується позивачем, тобто не є спірним питанням у цій справі.
Наведені вище нормативні положення дають підстави для висновку, що у процедурі внесення інформації (відомостей щодо податкових накладних та розрахунків коригування) до ЄРПН є дві окремі стадії: 1) надання платником податку на додану вартість податкової накладної (розрахунку коригування); 2) прийняття/неприйняття податкової накладної (розрахунку коригування) та внесення відомостей щодо неї (нього) безпосередньо до ЄРПН.
Перша із цих стадій залежить від платника податку на додану вартість і є результатом його дій, тоді як друга - це результат виконання роботи програмного забезпечення, що контролюється ДПС, та/або безпосередніх дій працівників ДПС, на яку (які) платник податку не має впливу.
У цьому контексті встановлена нормою пункту 120-1.1 статті 120-1 ПК України відповідальність платника податку на додану вартість за порушення граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу для реєстрації податкової накладної та /або розрахунку коригування до такої податкової накладної в ЄРПН, у вигляді накладення штрафу може застосовуватися в разі якщо платник податку не надав (не надіслав) податкову накладну (розрахунок коригування) ДФС у строк, встановлений цією статтею.
Аналогічна позиція висловлена Верховним Судом у постановах від 10.06.2019 у справі № 802/1825/16-а, від 12.07.2019 у справі № 0940/1600/18 та від 03.04.2020 справа №160/5380/19.
Наявні у справі докази, а саме витяги з АІС «Архів електронної звітності» підсистеми «Платники» за період з 05.09.2018 (дата внесення запису про реєстрацію позивача) по 12.06.2020 свідчать, що вперше із заявою про приєднання до договору про визнання електронних документів позивач звернувся до ГУ ДПС у Донецькій області 21.10.2019 та потім 22.10.2019, яка була податковим органом прийнята.
Тобто, станом на момент складення спірних податкових накладних (30.09.2019) та до 22.10.2019 у суду відсутні будь-які підстави вважати, що позивач взагалі був учасником СЕД (системи електронного документообігу).
Відсутність відповідного статусу виключає можливість направлення на реєстрацію податкових накладних.
При цьому здобуття статусу учасника СЕД лежить у виключній площині волевиявлення платника.
В межах спірних правовідносин суд установив, що неналежне виконання вимог податкового законодавства стосовно своєчасної реєстрації податкових накладних відбулось з вини платника, що виключає можливість посилання на постанови Верховного Суду, згідно переліку наведеного у позовній заяві.
Невчинення таких дій, потрібно кваліфікувати як бездіяльність, наслідком якої стала несвоєчасна реєстрація податкових накладних, що у свою чергу є податковим порушенням, за вчинення якого передбачена відповідальність згідно пункту 120-1.1 ст. 120-1 ПК України.
Отже правові підстави для задоволення позову - відсутні
Судові витрати розподілу не підлягають.
Керуючись пп. 15.5 Розділу VII Перехідних положень, статями 9, 19, 72-79, 90, 132, 139, 241-246, 250, 255, 295, Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Торг сторі" до Головного управління Державної податкової служби у Донецькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення відмовити у повному обсязі.
Рішення суду першої інстанції набирає законної сили у строк та порядок визначений ст.255 КАС України.
Рішення суду першої інстанції оскаржується у строк та порядок встановлений ст.ст.292, 295, 297 КАС України.
Відповідно до п. 3 розділу VІ «Прикінцевих положень» КАС України строки визначені ст. 47, 79, 80, 114, 122, 162, 163, 164, 169, 177, 193, 261, 295, а також інші процесуальні строки продовжуються на строк дії карантину.
Повний текст судового рішення складено 03 липня 2020 року.
Суддя І.В. Буряк