Україна
Донецький окружний адміністративний суд
про відмову в ухваленні додаткового рішення
03 липня 2020 р. Справа №200/4481/19-а
приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1
Донецький окружний адміністративний суд: у складі головуючого судді - Дмитрієва В.С., розглянувши в порядку письмового провадження заяву про прийняття додаткового рішення у справі за позовом Комунального комерційного підприємства "Маріупольавтодор" до Головного управління ДФС у Донецькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-
У березні 2019 року Комунальне комерційне підприємство "Маріупольавтодор" звернулося до Донецького окружного адміністративного суду із позовом до Головного управління ДФС у Донецькій області про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень №0001631415, №0001641415, №0001651415, №0001661415 від 1 березня 2019 року.
Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 11 червня 2020 року вирішено: «Адміністративний позов задовольнити.
Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Донецькій області №0001631415, №0001641415, №0001651415, №0001661415 від 1 березня 2019 року.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Донецькій області (місцезнаходження: 87526, Донецька область, м. Маріуполь, вул. 130-й Таганрозької дивізії, 114, код ЄДРПОУ 39406028) на користь Комунального комерційного підприємства "Маріупольавтодор" (місцезнаходження: 87500, Донецька область, м. Маріуполь, пров. Банний, 5, код ЄДРПОУ 40940113) судові витрати зі сплати судового збору в сумі 19210 грн.».
30 червня 2020 року представник позивача, засобами електронного зв'язку, надав заяву про прийняття додаткового рішення щодо розподілу судових витрат з вартості судової економічної експертизи. Заява мотивована тим, що за проведення судової економічної експертизи позивач сплатив 149778 грн., що підтверджується Договором на проведення економічної експертизи, Актом здачі-приймання послуг та платіжними дорученнями, проте у судовому рішенні не вирішено питання про розподіл судових витрат в цій частині.
Відповідно до статті 252 Кодексу адміністративного судочинства України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази, чи одного з клопотань не ухвалено рішення; суд, вирішивши питання про право, не визначив способу виконання судового рішення; судом не вирішено питання про судові витрати. Заяву про ухвалення додаткового судового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання судового рішення.
Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може розглянути питання ухвалення додаткового судового рішення в судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви. Про відмову в ухваленні додаткового рішення суд постановляє ухвалу.
На підставі положень статті 252 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вирішив розглянути вказану вище заяву без повідомлення осіб в порядку письмового провадження.
Так, під час розгляду адміністративної справи №200/4481/19-а, ухвалою суду від 23 травня 2019 року було призначено судово-економічну експертизу.
6 квітня 2020 року до суду надійшов Висновок експерта №4272-4273 від 31 березня 2020 року за результатами проведення комісійної судово-економічної експертизи по матеріалам адміністративної справи №200/4481/19-а.
Питання розподілу судових витрат врегульовано положеннями статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до абзацу 1 частини 1статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Згідно положень статті 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема із проведенням експертиз.
Положеннями статті 137 КАС України визначено, що розмір витрат, зокрема на проведення експертизи встановлюється судом на підставі договорів, рахунків та інших доказів.
При цьому, частиною 7 статті 139 КАС України встановлено, що розмір витрат які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Суд зазначає, що представником Комунального комерційного підприємства "Маріупольавтодор" під час розгляду справи та під час судових дебатів, не було заявлено клопотання про відшкодування витрат пов'язаних з проведенням судово-економічної експертизи та не були подані належні докази. Під час ухвалення рішення у справі в матеріалах справи були відсутні належні докази понесення позивачем витрат на проведення експертизи, копія платіжного доручення № 288 від 30 серпня 2019 року, № 391 від 20 листопада 2019 року, договір на проведення експертизи №4272-4273, акт№4272-4273 здачі-приймання послуг надані представником Комунального комерційного підприємства "Маріупольавтодор" лише 30 червня 2020 року разом із заявою про прийняття додаткового рішення.
При цьому суд звертає увагу, що представники Комунального комерційного підприємства "Маріупольавтодор" були присутніми у судовому засіданні 28 травня 2020 року та 11 червня 2020 року та не були позбавлені можливості надати відповідні докази понесення витрат на проведення експертизи.
Оскільки під час прийняття рішення у справі в матеріалах справи були відсутні докази понесення витрат на проведення експертизи, ураховуючи, що у встановлений положеннями КАС України строк такі докази не були подані до суду, підстави для задоволення клопотання про прийняття додаткового рішення у справі щодо розподілу витрат на проведення експертизи відсутні.
На підставі викладено вище, суд дійшов висновку про відмову у задоволені заяви про прийняття додаткового рішення щодо розподілу судових витрат з вартості судової економічної експертизи.
Керуючись ст.ст. 132, 139, 252, 295, Перехідними положеннями Кодексу адміністративного судочинства України, суд
У задоволенні заяви представника Комунального комерційного підприємства "Маріупольавтодор" про ухвалення додаткового рішення - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається до Першого апеляційного адміністративного суду через Донецькій окружний адміністративний суд протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Встановлені в ухвалі процесуальні строки продовжуються на час дії карантину.
Текст ухвали розміщений в Єдиному державному реєстрі судових рішень (веб-адреса сторінки: http://www.reyestr.court.gov.ua/).
Суддя В.С. Дмитрієв