Україна
Донецький окружний адміністративний суд
про залишення позовної заяви без руху
06 липня 2020 р. Справа №200/6139/20-а
приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1
Суддя Донецького окружного адміністративного суду Дмитрієв В.С., ознайомившись з матеріалами позовної заяви ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Донецькій області про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії,-
1 липня 2020 року до Донецького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Донецькій області про:
- визнання протиправною бездіяльності, яка полягає у не нарахуванні та невиплаті сум індексації грошового забезпечення під час проходження служби в поліції за червень 2016 року - жовтень 2017 року відповідно до статті 94 Закону України "Про Національну поліцію" від 2 липня 2015 року №580-VIII;
- зобов'язання нарахувати та виплатити суми індексації грошового забезпечення під час проходження служби в поліції за червень 2016 року - жовтень 2017 року відповідно до статті 94 Закону України "Про Національну поліцію" від 2 липня 2015 року №580-VIII.
- зобов'язання нарахувати та виплатити йому середній заробіток (грошове забезпечення) за весь період затримки виплати належних сум індексації грошового забезпечення під час проходження служби в поліції за червень 2016 року - жовтень 2017 року по день ухвалення рішення у справі (у календарних днях), виходячи з розміру середньоденного грошового забезпечення за останні 2 календарні місяці служби, що передують місяцю звільнення - 530,46 грн.
Згідно частини 2 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для залишення позовної заяви без руху, її повернення чи відмови у відкритті провадження у справі.
Відповідно до частини 3 статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Позивачем не додано до адміністративного позову квитанцію про сплату судового збору.
Так в позовні заяві позивач посилається на звільнення його, як учасника бойових дій, від сплати судового збору на підставі статті 5 Закону України «Про судовий збір».
Слід зазначити, що Законом України "Про судовий збір" визначено правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору.
Згідно положень статей 1, 2 цього Закону судовий збір справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом, і включається до складу судових витрат. Платниками цього платежу є: громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи-підприємці, які звертаються до суду чи стосовно яких ухвалене судове рішення, передбачене цим Законом.
Статтею 5 Закону України "Про судовий збір" передбачені пільги щодо сплати судового збору. Зокрема, відповідно до пункту 13 частини першої зазначеної норми від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються, зокрема, учасники бойових дій - у справах, пов'язаних з порушенням їхніх прав.
Статус, права, пільги учасників бойових дій встановлені Законом України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту".
Відповідно до частини другої статті 22 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" ветерани війни та особи, на яких поширюється дія цього Закону, отримують безоплатну правову допомогу щодо питань, пов'язаних з їх соціальним захистом, а також звільняються від судових витрат, пов'язаних з розглядом цих питань.
Аналіз пункту 13 частини першої статті 5 Закону "Про судовий збір" в сукупності з частиною другою статті 22 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" вказує на те, що учасники бойових дій звільняються від сплати судового збору стосовно пільг, прав та гарантій закріплених законодавством саме через набуття такого статусу.
Отже, сама по собі наявність статусу учасника бойових дій не гарантує звільнення від сплати до бюджету судового збору з усіх спорів.
Як вбачається з матеріалів адміністративного позову, підставою для звернення до суду з даною позовною заявою стало ненарахування та невиплата Головним управлінням Національної поліції в Донецькій області належних позивачу як працівнику поліції при звільненні сум індексації грошового забезпечення саме під час проходження служби в поліції за червень 2016 року - жовтень 2017 року відповідно до статті 94 Закону України "Про Національну поліцію" від 2 липня 2015 року №580-VIII та середнього заробітку (грошового забезпечення) за весь період затримки виплати належних сум індексації грошового забезпечення під час проходження служби в поліції за червень 2016 року - жовтень 2017 року.
Враховуючи викладене, прихожу висновку, що вимоги позивача не пов'язані з порушенням його права на соціальний захист, саме як учасника бойових дій, тому пункт 13 частини першої статті 5 Закону "Про судовий збір" в даних правовідносинах не застосовується.
При цьому, згідно п. 1 ч. 1 ст. 5 ЗУ "Про судовий збір", від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються, зокрема, позивачі - у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі.
Оскільки однією з позовних вимог є вимога про зобов'язання нарахувати та виплатити суми індексації грошового забезпечення під час проходження служби, тобто фактично вимога про стягнення заробітної плати, за її подання позивач звільнений від сплати судового збору на підставі п. 1 ч. 1 ст. 5 Закону України "Про судовий збір".
Разом з тим, як вбачається з позовної заяви, позивачем, між іншим, заявлено позовну вимогу немайнового характеру про визнання протиправною бездіяльності Головного управління Національної поліції в Донецькій області, яка полягає у ненарахуванні та невиплаті йому сум індексації грошового забезпечення під час проходження служби в поліції за червень 2016 року - жовтень 2017 року відповідно до статті 94 Закону України "Про Національну поліцію" від 2 липня 2015 року №580-VIII, та позовну вимогу немайнового характеру про зобов'язання Головне управління Національної поліції в Донецькій області нарахувати та виплатити йому середній заробіток (грошове забезпечення) за весь період затримки виплати належних сум індексації грошового забезпечення під час проходження служби в поліції за червень 2016 року - жовтень 2017 року по день ухвалення рішення у справі, за які Законом України "Про судовий збір" передбачена сплата судового збору, оскільки вони не є позовними вимогами про поновлення на роботі та стягнення заробітної плати.
Аналогічний висновок щодо застосування норм права викладений у постанові Верховного Суду від 30 травня 2018 року у справі №307/3251/16, ухвалах Верховного Суду від 18 липня 2019 року у справі № 766/16312/16-ц (провадження № 61-12725ск19) та від 16 грудня 2019 року у справі №480/1552/19 (адміністративне провадження №К/9901/33977/19) про залишення касаційної скарги без руху з підстав несплати судового збору.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України "Про судовий збір" від 08 липня 2011 року № 3674-VI (Далі - Закон № 3674).
Відповідно до частини третьої статті 6 "Про судовий збір" за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру. У разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
Згідно ст. 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Частиною 2 цієї статті визначено, що ставки судового збору встановлюються у таких розмірах: за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано фізичною особою, становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно ст. 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць для працездатних осіб з 1 січня 2020 року становить 2102 гривень.
Таким чином, оскільки позов містить дві позовні вимоги немайнового характеру, розмір судового збору за пред'явлену даного позовну становить - 1681,60 грн.
За приписами частини 1, 2 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
З огляду на наведене, позивачці необхідно усунути недоліки позовної заяви шляхом подання доказу сплати судового збору у розмірі 1681,60 грн. за наступними реквізитами: рахунок UA408999980313121206084005075, отримувач Слов'янське УК/м. Слов'янськ/22030101, код отримувача (код ЄДРПОУ) 37803368 , банк отримувача Казначейство України (ЕАП), код банку отримувача (МФО) 899998, код класифікації доходів бюджету 22030101, призначення платежу: 101; ______ (код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб); Судовий збір, за позовом ______ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Донецький окружний адміністративний суд (назва суду, де розглядається справа).
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 160, 161, 171 Кодексу адміністративного судочинства України, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Донецькій області про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії, залишити без руху.
Встановити позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви: десять днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
У разі не усунення недоліків у встановлений судом строк, позовна заява буде вважатись неподаною, та її буде повернуто позивачу.
Встановлені в ухвалі процесуальні строки продовжуються на час дії карантину.
Текст ухвали розміщений в Єдиному державному реєстрі судових рішень (веб-адреса сторінки: http://www.reyestr.court.gov.ua/).
Ухвала оскарженню в апеляційному порядку не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Суддя В.С. Дмитрієв