Україна
Донецький окружний адміністративний суд
30 червня 2020 р. Справа№200/318/20-а
приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1
Донецький окружний адміністративний суд у складі: головуючої судді Буряк І.В.,
секретаря судового засідання Соколової С.О.,
за участю:
позивач ОСОБА_1
представник відповідача 1 Артеменко Є. І.
представник відповідача 2 Кононенко І. Ю.
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративний позов ОСОБА_1 до Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру, Головного управління Держгеокадастру у Донецькій області про визнання протиправними та скасування рішень суб'єкта владних повноважень, зобов'язання вчинити певні дії, стягнення -
ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Донецького окружного адміністративного суду із позовом до Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру (далі - відповідач-1, Держгеокадастр), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Головне управління Держгеокадастру у Донецькій області (далі - третя особа, ГУ Держгеокадастр у Донецькій області), про:
визнання протиправним та скасування висновку щодо результатів оцінювання службової діяльності начальника ГУ Держгеокадастру у Донецькій області ОСОБА_1 , який займає посаду державної служби категорії "Б" з оцінкою "негативна", затвердженого наказом Держгеокадастру від 28.12.2019 № 257-то;
визнання протиправним та скасування наказу Держгеокадастру від 28.12.2019 № 257-то "Про затвердження висновку щодо оцінювання результатів службової діяльності керівництва головних управлінь Держгеокадастру в областях та м. Київі у 2019 році" в частині затвердження висновків щодо результатів оцінювання службової діяльності начальника ГУ Держгеокадастру у Донецькій області ОСОБА_1 з оцінкою "негативна".
В обґрунтування позову зазначено таке.
Відповідачем у порушення абз. 2 п. 35 постанови Кабінету Міністрів України від 23 серпня 2017 р. № 640 «Про затвердження Порядку проведення оцінювання результатів службової діяльності державних службовців» при проведені моніторингу виконання завдань і ключових показників станом на 28.12.2019 жодного разу не висловлено щодо позивача жодних зауважень чи пропозицій щодо невиконання (загального) або несвоєчасного виконання завдань та ключових показників на 2019 рік, що свідчить про належне виконання позивачем таких.
Відповідачем у порушення п.п. 37-38 вказаного порядку не повідомлено позивача (ні перший, ні другий раз) про проведення оціночної співбесіди, що призвело до відсутності позивача та неможливості заповнення форми щодо результатів виконання завдань, згідно додатка 8.
Позивач вважає необґрунтованим здійснений відповідачем розрахунок середнього балу за виконання кожного визначеного завдання позивача.
12 лютого 2020 року судом отримано відзив Держгеокадастру за змістом якого доводи позовної заяви спростовуються та висловлено прохання у позові відмовити, з огляду на таке.
Щодо неотримання повідомлення про проведення оціночної співбесіди, відповідач-1 зазначає, що неодноразово надсилав повідомлення про виклик на оцінювання виконання завдань, однак кореспонденція повернута відправнику. Відповідач-1 наголошує, що поштова кореспонденція направлялася позивачу на поштову адресу зазначену в особовій справі. Про зміну такої адреси позивач не повідомляв.
Щодо обґрунтованості негативної оцінки результатів виконання завдань на 2019 рік.
Відповідач-1 звертає увагу суду, що відомості про результати роботи ГУ Держгеокадастру в областях та місті Київі отримані як за результатами періодичного звітування безпосередньо самими головними управліннями, так і за результатами перевірок роботи головних управлінь. Зокрема, результати відповідної перевірки, викладені у довідці Мінекономіки, яка направлена відповідачу листом від 20.12.2019 № 2851-6/55382-03, де у частині перевірки діяльності ГУ Держгеокадастру у Донецькій області є свідчення невиконання позивачем затверджених завдань.
Також відповідачем-1 зазначено, що позивач передчасно звернувся до суду, адже при незгоді із результатами оцінювання, відповідний висновок може бути оскаржений відповідно до ст. 11 Закону України «Про державну службу», що відповідає правовій позиції Верховного Суду, висловлена у постановах від 31.10.2018 справа № 806/2642/16, від 08.05.2018 справа № 823/1581/17.
Окремо, відповідач-1 звертає увагу, що оцінювання суб'єктом призначення результатів діяльності державного службовця є дискреційними повноваженнями відповідача, що підтверджується практикою Верховного Суду.
25 лютого 2020 року до суду надійшли додаткові пояснення відповідача-1, де зазначено таке (у тезовому викладі):
наказ Держгеокадастру України від 23.12.2019 № 212-то направлено позивачу на електронну адресу ГУ Держгеокадастру у Донецькій області;
виклик позивача на 26.12.2019 здійснено по системі електронного документообігу «Автоматизована система управління документами «ДОК ПРОФ 3», що є офіційним листуваннями з усіма територіальними управліннями;
повторний виклик не здійснювався;
9 місяців є достатнім строком для оцінки досягнення ОСОБА_1 поставлених завдань;
Держгеокадастр України здійснював постійний моніторинг виконання завдань щодо забезпечення земельними ділянками учасників АТО, про що надано відповідні докази.
27 лютого 2020 року позивачем на виконання вимог ухвали суду надано пояснення позивача у справі, де зазначено нижчевикладене (тезово):
усі співробітники ГУ Держгеокадастру у Донецькій області за результатами оцінювання отримали оцінку «Позитивно», у той час як начальник отримав негативну оцінку, що є свідченням неправильності застосування законодавства та недостовірності даних про роботу управління;
наказом Держгеокадастру України від 02.10.2019 № 28дс-то позивача відсторонено від виконання посадових обов'язків та відкрито дисциплінарну справу, яку 21.12.2019 закрито, отже значний проміжок часу позивач не мав змоги виконувати поставлені завдання;
відповідачем-1 не повідомлено позивача ні у перше, ні повторно про проведення оціночної співбесіди;
виставлення балів проведено не об'єктивно з використанням недостовірних даних та неправильним виставленням балів, виходячи із застосування якісних та кількісних показників.
27 лютого 2020 року ГУ Держгеокадастру у Донецькій області, на виконання вимог ухвали суду надано пояснення у справі, де зазначено нижчевикладене (тезово):
ГУ Держгеокадастру у Донецькій області не визначало наказами осіб, відповідальних за забезпечення наповнення ДЗК актуальними та достовірними відомостями, разом із тим, начальник управління є відповідальним за організацію та результати його діяльності.
ОСОБА_1 ознайомлено із визначеними завданнями та ключовими показниками, які затверджено відповідними посадовими особами, про що свідчать їх підписи.
Ухвалою суду від 18.03.2020 підготовче провадження у справі продовжено.
Ухвалою суду від 10.04.2020 заяву позивача про зміну предмету позову у справі повернуто заявнику без розгляду.
27 квітня 2020 року позивачем надано заяву про зміну предмету позову, за змістом якої позивач збільшив позовні вимоги та, окрім заявленого, просить суд:
визнати протиправним та скасувати наказ голови Держгеокадастру від 08.01.2020 № 15-то, яким звільнено ОСОБА_1 з посади начальника ГУ Держгеокадастру у Донецькій області;
поновити ОСОБА_1 на посаді начальника ГУ Держгеокадастру у Донецькій області, з 11.03.2020.
Ухвалою суду від 21.05.2020 до участі у справі в якості другого відповідача залучено Головне управління Держгеокадастру у Донецькій області (далі - ГУ Держгеокадастру у Донецькій області, відповідач-2).
27 травня 2020 року судом отримано заяву позивача про зміну предмету позову, за змістом якої позивач збільшив позовні вимоги, та, окрім заявленого, просить, стягнути на користь позивача середній заробіток за час вимушеного прогулу, починаючи з 11.03.2020 та по день винесення судом рішення у справі.
02 червня 2020 року до суду надійшов відзив відповідача-1 на уточнену позовну заяву, де викладено заперечення щодо задоволення прохальної частини вказаної заяви, з таких підстав (тезово).
щодо правових підстав прийняття наказу Держгеокадастру від 08.01.2020 № 15-то, то відповідач-1 керувався ч. ч. 5, 6, 7 ст. 44, п. 3 ч. 1 ст. 87 Закону України «Про державну службу»;
позивачем не дотримано процедуру досудового врегулювання спору, що передбачено ст. 11 Закону України «Про державну службу», відповідач-1 звертає увагу суду на постанову Верховного Суду від 31.10.2018 справа № 806/2642/16;
позивачем пропущено строк, передбачений ст. 122 КАС України, для звернення до суду із вимогами визнання протиправним звільнення та поновлення на роботі.
Також, відповідачем-1 окремо викладено клопотання про залишення позову без розгляду у частині вимог щодо поновлення на посаді.
16 червня 2020 року відповідачем-2 надано відзив на позовну заяву із врахуванням уточнень, за змістом якого висловлено прохання у задоволенні позову відмовити, з огляду на таке.
Позивач отримав негативну оцінку за результатами оцінювання службової діяльності, а тому останній підлягає звільненню відповідно з п. 3 ч. 1 ст. 87 Закону України «Про державну службу». Відповідачем-2 видано наказ від 10.03.2020 № 105-к, яким визначено дату звільнення - 10.03.2020. За отриманням дубліката трудової книжки позивач не звертався.
Ухвалою суду від 15.06.2020 у задоволенні клопотання Держгеокадастру про залишення позову без розгляду - відмовлено.
Протокольною ухвалою суду від 15 червня 2020 року підготовче провадження у справі закрито, розгляд справи по суті призначено у цей же день, проти чого сторони у справі не заперечували.
Протокольною ухвалою суду у судовому засіданні оголошено перерву до 30 червня 2020 року.
Позивач у судовому засіданні від 30 червня 2020 року позов підтримав, просив його задовольнити.
Представниці відповідача-1 та відповідача-2 у судовому засіданні від 30 червня 2020 року проти позову заперечували, просили у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.
Судом встановлені такі фактичні обставини у справі.
ОСОБА_1 є громадянином України, паспорт серія НОМЕР_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , місцезнаходження: АДРЕСА_1 .
08 листопада 2018 року наказом Держгеокадастру № 133-то ОСОБА_1 призначено на посаду начальника ГУ Держгеокадастру у Донецькій області у порядку переведення з Донецької обласної державної адміністрації.
Позивач є держслужбовцем категорії «Б».
12 листопада 2018 року ОСОБА_1 ознайомлено із «Завдання, ключові показники результативності, ефективності та якості службової діяльності державного службовця, який займає посаду державної служби категорії «Б» або «В», визначені та погоджені в.о Голови Держгеокадастру та Першим заступником Голови Держгеокадастру 15.11.2018, а саме:
1. забезпечення наповнення Державного земельного кадастру (далі - ДЗК) актуальними та достовірними відомостями; ключові показники: внесено до ДЗК відомості про межі не менше 30 % населених пунктів, розташованих на території області; кількість відмов у здійсненні державної реєстрації земельних ділянок за результатами розгляду заяв, які надійшли в електронному вигляді, становить не більше 10 % - строк виконання протягом року;
2. забезпечення здійснення заходів контролю за використанням та охороною земель; ключові показники: забезпечено проведення планових перевірок дотримання земельного законодавства; забезпечено проведення позапланових перевірок дотримання земельного законодавства; забезпечено проведення звітів про здійснення заходів контролю за використанням та охороною земель (у строки визначені дорученнями Держгеокадстру); видано дозволи на зняття та перенесення ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) земельних ділянок - строки виконання протягом року;
3. продаж прав оренди на земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності на земельних торгах; ключові показники: виконано план-графік з продажу прав оренди на земельні ділянки с/г призначення державної власності на земельних торгах - строк виконання протягом року;
4. забезпечення земельними ділянками учасників бойових дій та сімей загиблих учасників бойових дій із земель с/г призначення державної власності; ключові показники: здійснено резервування земельних ділянок для учасників бойових дій на території відповідної області, розміщення на сайті головного управління оновлених альбомів-атласів - строк виконання щокварталу протягом року; надано дозволи на розроблення документації із землеустрою та передача учасникам бойових дій земельних ділянок у власність - строк виконання протягом року;
5. поліпшення стану виконавчої дисципліни у головному управлінні; ключові показники: здійснено кваліфікований об'єктивний та своєчасний розгляд звернень громадян, у т.ч. звернень, які надійшли на гарячу лінію Держгеокадастру та урядову «гарячу лінію», запитів на отримання публічної інформації; забезпечено проведення особистих прийомів - строк виконання протягом року згідно графіку; забезпечено належне та своєчасне виконання завдань, визначених законами України, нормативно-правовими актами ВРУ, Президента України та КМУ, наказів та доручень Мінагрополітики і Держгеокадастру; забезпечено своєчасний розгляд звернень та запитів народних депутатів України, листів Уповноваженого ВРУ з прав людини та адвокатських запитів (скарг) - строк виконання протягом року.
Наказом Держгеокадастру України від 02.10.2019 № 28дс-то «Про відкриття дисциплінарного провадження», ОСОБА_1 відсторонено від виконання посадових обов'язків на час здійснення дисциплінарного провадження.
Наказом Держгеокадастру України від 21.12.2019 № 45дс-то дисциплінарне провадження стосовно ОСОБА_1 закрито.
23 грудня 2019 року Держгеокадастром прийнято наказ № 212-то «Про визначення результатів виконання завдань керівництвом головних управлінь Держгеокадастру в областях та м. Київі у 2019 році».
Пунктами 1-2 якого наказано: затвердити список керівництва ГУ Держгеокадастру в областях та м. Київі, визначення результатів виконання завдань яких проводиться у 2019 році; визначити результати виконання завдань керівництвом ГУ Держгеокадастру в областях та м. Київі, у строк згідно з графіком проведення визначення результатів виконання завдань керівництвом ГУ Держгеокадастру в областях та м. Київі.
Пунктом 3 керівництву ГУ Держгеокадастру в областях та м. Київі наказано: у встановлені строки забезпечити виконання завдань, передбачених графіком; у разі відсутності у зв'язку із відрядженням або відпусткою подати заяву про проведення оціночної співбесіди та визначення результатів виконання завдань раніше строків, визначених графіком.
Додатком 1 до вказаного наказу визначено список керівництва ГУ Держгеокадастру в областях та м. Київі, визначення результатів виконання завдань яких проводиться у 2019 році, під № 3 рахується ОСОБА_1 .
Додатком 2 до вказаного наказу затверджено графік проведення визначення результатів виконання керівництвом ГУ Держгеокадастру в областях та м. Київі у 2019 році, де, зокрема, передбачено: 1. Подання в електронній формі результатів виконання завдань за формою згідно з додатком 8 до Типового порядку та письмовий звіт у строк до 24.12.2019; 2. Проведення оціночних співбесід та ознайомлення державних службовців з результатами виконання ними завдань (у разі відсутності державного службовця на роботі провести оцінювання без оціночної співбесіди) 26 - 27.12.2019; 3. Передати у відповідний відділ оформлені в установленому порядку форми щодо результатів виконання завдань. У разі визначення результатів без оціночної співбесіди передати зазначену форму без відмітки про ознайомлення державного службовця; 4. Ознайомити державних службовців під підпис із результатами оцінювання, зазначеними у відповідному висновку протягом 3 календарних днів.
Листом від 24.12.2019 № 2228-0.15-395/0/73-19 Держгеокадастр повідомив керівництво ГУ Держгеокадастру в областях та м. Київі про необхідність прибути о 9-00 26.12.2019 для визначення результатів виконання завдань яких проводиться у 2019 році, відповідно додатка 1 до наказу Держгеокадастру від 23.12.2019.
Листом Держгеокадастру від 27.12.2019 № 28-0.15-436/0/73-19 ОСОБА_1 повідомлено, що через ненадання результатів виконання завдань державним службовцем, який займає посаду державної служби категорії «Б» або «В», за 2019 рік, такі результати визначені Головою Держгеокадастру. У зв'язку із відсутністю на оціночній співбесіді результати виконанням завдань державним службовцем, який займає посаду державної служби категорії «Б» або «В», за 2019 рік надсилаються для ознайомлення.
Результати виконання завдань державним службовцем, який займає посаду державної служби категорії «Б» або «В», за 2019 рік свідчать про таке.
Завдання № 1, отриманий бал - 0. Строк фактичного виконання: протягом січня - вересня 2019 року. Обґрунтування: всього населених пунктів в області - 1298; внесено - 71 (5,5 %); всього прийнято рішень ДКР - 24 513, у т.ч. відмов 4 842 (19,8 %). Завдання не виконано.
Завдання № 2, отриманий бал - 0. Строк фактичного виконання: лютий 2019, протягом січня - вересня 2019 року. Обґрунтування: по об'єктах проведено 266 планових перевірок дотримання земельного законодавства, з яких виявлено порушень 168, що складає 67 % (середнє по Україні 49 %). По суб'єктах господарювання заплановано 56 перевірок, з яких проведено 56. Виявлено порушень 39 (55 %) (середнє по Україні 101 %). По об'єктах проведено 227 позапланових перевірок дотримання земельного законодавства, з яких виявлено порушень 125, що складає 55 % (середнє по Україні 64 %). По суб'єктах господарювання проведено 7 перевірок, виявлено порушень 3 (середнє по Україні 61 %). Звіт подано. Видано 20 дозволів. Надано 27 відмов у наданні дозволу, з яких 2 з порушенням терміну (за підписом ОСОБА_1 ) Завдання не виконано.
Завдання № 3, отриманий бал - 0. Строк фактичного виконання: протягом січня - вересня 2019 року, відповідно до затвердженого плану. Обґрунтування: заплановано продаж прав оренди за неповні ІV квартали - 5869 га, продано прав оренди - 2036,6910 га. Показник виконання плану нижче за середній показник по Україні (42.1 %). Завдання не виконано.
Завдання № 4, отриманий бал - 1. Строк фактичного виконання: протягом січня - вересня 2019 року. Обґрунтування: на території Донецької області станом на 02.10.2019 зареєстровано 871,2 га земель. Інформація на сайті актуалізовувалася вчасно. За період 02.01.2019 по 02.10.2019 до ГУ Держгеокадастру у Донецькій області подано 351 клопотання від учасників бойових дій, надано дозволів на розроблення проєктів землеустрою щодо відведення у власність 351 земельну ділянку (площа 677,8 га), тобто задоволено 100 % поданих заяв, що становить менше ніж середній показник по Україні (1300 ділянок). Передано у власність із земель с/г призначення державної власності 453 земельні ділянки (площа 899,7 га), що становить менше, ніж середній показник по Україні (1235 ділянок). Завдання виконано частково, результати не можуть бути використані через необхідність суттєвого доопрацювання.
Завдання № 5, отриманий бал - 1. Строк фактичного виконання: протягом січня - вересня 2019 року. Розгляд звернень громадян за період з 01.01.2019 по 23.12.2019: надійшло - 6 143, виконано з порушенням терміну - 106, не виконано - 28, розгляд запитів на отримання публічної інформації за період з 01.01.2019 по 23.12.2019: надійшло - 97, виконано з порушенням терміну - 15, не виконано - 7. Розгляд звернень СГ за період з 01.01.2019 по 23.12.2019: надійшло - 8 582, виконано з порушенням терміну 3 113, не виконано - 104. Розгляд адвокатських запитів за період 01.01.2019 по 23.12.2019: надійшло - 12, виконано з порушенням терміну - 3.
Як вбачається з вищевикладених даних, начальник ГУ Держгеокадастру у Донецькій області ОСОБА_1 не забезпечив поліпшення стану виконавчої дисципліни у головному управлінні та допустив численні порушення термінів розгляду звернень громадян, клопотань СГ та адвокатських запитів. ОСОБА_1 проведено 26 особистих прийоми, з них 4 - виїзні. Завдання не виконано.
Середній бал - 0,2; оцінка - негативна. Обґрунтування: загалом завдання виконані частково, або не виконані зовсім, результати не можуть бути використані через необхідність суттєвого доопрацювання, до виконання завдань державний службовець підійшов формально, чим нівелював практичну цінність отриманого результату. Завдання виконанні з демонстрацією неспроможності одночасного забезпечення на належному рівні і своєчасного виконання посадових обов'язків.
Вказані результати направлені позивачу поштовим відправленням штрих-код ідентифікатора 46 510120000 1580, яке повернуто на адресу відправника, причина повернення «не проживає», що засвідчено підписом працівника поштового зв'язку.
28 грудня 2019 року Держгеокадастро прийнято наказ № 257-то «Про затвердження висновку щодо оцінювання результатів службової діяльності керівництва головних управлінь Держгеокадстру в областях та м. Київі».
Відповідно витягу з вказаного наказу ОСОБА_1 - начальник ГУ Держгеокадстру у Донецькій області оцінка «негативна».
Супровідним листом від 02.01.2020 № 28-0.15-48/0/73-20 позивачу направлено для ознайомлення наказ Держгеокадастру від 28.12.2019 № 257-то «Про затвердження висновку щодо оцінювання результатів службової діяльності керівництва головних управлінь Держгеокадастру в областях та м. Київі у 2019 році» на адресу АДРЕСА_1.
Згідно поштового відправлення штрих-код ідентифікатора 46 510120000 15500 вказаний лист повернуто відправнику причина повернення «не проживає», що засвідчено підписом працівника поштового зв'язку.
08 січня 2020 року Держгеокадастром прийнято наказ № 15-то «Про звільнення ОСОБА_1 », яким наказано звільнити ОСОБА_1 з посади начальника ГУ Держгеокадастру у Донецькій області у зв'язку із отриманням державним службовцем негативної оцінки за результатами службової діяльності (пункт 1). Днем звільнення визначено перший робочий день наступний за днем закінчення тимчасової непрацездатності.
У якості підстави визначено наказ Держгеокадастру від 28.12.2019 № 257-то «Про визначення результатів виконання завдань керівництвом головних управлінь Держгеокадастру в областях та м. Київі у 2019 році», лист Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України від 02.01.2020 № 2202-14/138-03.
03 березня 2020 року ГУ Держгеокадастру у Донецькій області прийнято наказ № 91 «Про визнання дати звільнення ОСОБА_1 », яким визначено вважати днем звільнення - 02.03.2020, перший робочий день, наступний за днем закінчення тимчасової непрацездатності.
10 березня 2020 року ГУ Держгеокадастру у Донецькій області прийнято наказ № 105-к «Про оголошення наказу про звільнення», яким:
скасовано наказ ГУ Держгеокадастру у Донецькій області від 03.03.2020 № 91;
оголошено наказ Держгеокадастру від 08.01.2020 № 15-то;
визначено днем звільнення перший робочий день, наступний за днем закінчення тимчасової непрацездатності - 10.03.2020.
Листом від 20.12.2019 № 2851-6/55382-03 Мінекономіки направлено на адресу Держгеокадастру довідку про результати проведення комплексної перевірки роботи Держгеокадастру та його територіальних органів у період 2018-2019 років.
У вказаній довідці зазначено про таке (наводиться у розрізі поставлених завдань).
Щодо 1 завдання.
Начальником ГУ Держгеокадастру у Донецькій області ОСОБА_1 завдання не виконано (арк. 20 довідки).
Відповідно таблиці «Кількість заяв внесених до ДЗК відомостей землі в межах території АТО» по Донецькій області всього - 81; зареєстровано - 81; не зареєстровано - 0; відпрацьовано - 81; станом на 12.12.2019 - 71; % внесення АТО до ДЗК 6,24 %.
Згідно Інформації про кількість зареєстрованих територіальними органами Держгеокадастру земельних ділянок онлайн за 2019 по Донецькій області: всього - 24 513; про реєстрацію - 19 671; про відмову у реєстрації - 4 842; процент відмов - 19,8.
Щодо 2 завдання.
Кількість здійснених заходів державного нагляду (контролю) щодо дотримання вимог земельного законодавства за період, що перевірявся - 1540. Виявлено порушень земельного законодавства - 940. Нараховано шкоду - 23 450 581 грн., відшкодовано у добровільному порядку - 1 480 883 грн.
Відповідно до наказу Держгеокадастру від 30.11.2019 № 223 «Про затвердження Річного плану здійснення заходів державного нагляду (контролю) Державною службою України з питань геодезії, картографії та кадастру на 2019 рік» ГУ Держгеокадастру заплановано 2319 заходів державного нагляду (контролю). При цьому щодо Донецької області безпідставно не здійснених не встановлено.
В частині дозволів на зняття та перенесення родючого покриву у 2019 році ГУ Держгеокадастру у Донецькій області протерміновано 8 заяв, всього надійшло у 2019 - 55.
Щодо 3 завдання.
Організовано проведення земельних торгів щодо продажу прав на земельні ділянки державної власності с/г призначення загальною площею 9 143,0384 га з яких торги відбулися щодо продажу прав на земельні ділянки загальною площею 6 095,4635 га, що становить 66,67 %. Анульовано земельних торгів 9,90 % від загальної площі проданих прав на земельні ділянки (період 2018-2019).
Щодо 4 завдання. Інформації, яка б свідчила про невиконання ОСОБА_1 вказаного завдання судом не виявлено.
Відповідно «Інформації про надання ГУ Держгеокадастру в областях учасникам бойових дій у власність земельних ділянок с/г призначення за 2019 рік» щодо Донецької області: заяв - 464; наказів щодо надання дозволу на розробку проєкту землеустрою - 464; наказів щодо затвердження проєктів землеустрою та надання у власність земельних ділянок - 488.
Відповідно інформації, щодо надана ГУ Держгеокадастру у Донецькій області станом на 02.01.2019: подано заяв - 2000; надано дозволів - 2000; відмовлено/знаходяться на опрацюванні - 0; загальна кількість наказів - 2000; загальна кількість наказів щодо затвердження проєктів землеустрою та надання земельних ділянок у власність - 577;
Відповідно інформації, щодо надана ГУ Держгеокадастру у Донецькій області станом на 25.09.2019: подано заяв - 2351; надано дозволів - 2351; відмовлено/знаходяться на опрацюванні - 0; загальна кількість наказів - 2000; загальна кількість наказів щодо затвердження проєктів землеустрою та надання земельних ділянок у власність - 1030.
Щодо 5 завдання.
Пункт 2 Стан розгляду звернень громадян та запитів народних депутатів.
Випадки розгляду звернень громадян з порушенням строків мають місце у всіх областях. У 2019 році кількість звернень громадян, розглянутих з порушенням строків, у відсотках від загальної кількості становить у т. ч. у Донецькій області 1,37 (арк. довідки 114). У доданій таблиці протягом періоду 01.01.2019 по 23.12.2019: надійшло запитів - 6 143; виконано з порушення терміну - 106; не виконано 28.
Щодо запитів на публічну інформацію щодо Донецької області, окремо не вказано (арк. довідки 115). У доданій таблиці протягом періоду 01.01.2019 по 23.12.2019: надійшло запитів - 97; виконано з порушення терміну - 15; не виконано 7.
Порушень строків розгляду звернень та запитів народних депутатів не виявлено.
Порушення строків розгляду адвокатських запитів, зазначено, що таке порушення носить системний характер, у т.ч. у Донецькій області (арк. довідки 115), кількість окремо по Донецькій області не вказана. У доданій таблиці протягом періоду 01.01.2019 по 23.12.2019: надійшло запитів - 12; виконано з порушення терміну - 3; не виконано 0.
Згідно довідки юридичного департаменту Держгеокадастру України протягом періоду з 02.01.2019 по 02.10.2019 учасниками бойових дій до ГУ Держгеокадастру у Донецькій області подано 351 клопотання про надання дозволу на розроблення проєкту землеустрою, відповідних дозволів надано 351.
Середній показник по Україні у наданні дозволів становить 1300.
ГУ Держгеокадастру у Донецькій області передано у власність із земель с/г призначення державної власності 453 земельні ділянки площею 899,7 га. За 2019 рік середній показник по Україні у прийнятті наказів щодо затвердження проєктів землеустрою та надання у власність учасникам бойових дій із земель с/г призначення державної власності 1235.
У матеріалах справи також наявні:
протоколи виробничих нарад з керівниками ГУ Держгеокадастру в областях та м. Київі;
особова картка ОСОБА_1 № 653, де у графі адреса фактичного місця проживання зазначено: АДРЕСА_2 . Адреса місця реєстрації: АДРЕСА_1 ;
повідомлення ОСОБА_1 на ім'я відповідача-1 про перебування станом на 20.01.2020 на лікарняному, отримано 23.01.2020;
табель обліку робочого часу ОСОБА_1 за грудень 2019 року - 31 день тимчасово непрацездатний; за січень 2020 року - 31 день тимчасово непрацездатний;
копії листків непрацездатності АДК № 690020 , АДЛ № 045819, АДЛ № 045917;
лист ГУ Держгеокадастру у Донецькій області від 04.03.2020 № 31-5-0.72-1233/2-20 про необхідність надання трудової книжки для внесення запису про дату звільнення з доказами надіслання такого;
лист ГУ Держгеокадастру у Донецькій області від 11.03.2020 № 31-5-0.72-1335/2-20, яким ОСОБА_1 повідомлено, що його звільнено на підставі наказу Держгеокадастру від 08.01.2020 № 15-то, а наказом ГУ Держгеокадастру у Донецькій області від 10.03.2020 № 105-к визначено дату звільнення - 10.03.2020 та про необхідність отримання дубліката трудової книжки з доказами надіслання такого.
дублікат трудової книжки ОСОБА_1 серія НОМЕР_4 , де під номером 27 рахується запис про звільнення з посади у зв'язку із отриманням державним службовцем негативної оцінки за результатами оцінювання службової діяльності відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 87 Закону України «Про державну службу». Підстава звільнення - наказ Держгеокадастру від 08.01.2020 № 15-то, наказ ГУ Держгеокадастру у Донецькій області від 10.03.2020 № 105-к.
Наявні у справі письмові докази досліджені судом у порядку ст. 211 КАС України.
Правова позиція суду обґрунтована таким.
Відповідно ч. 2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 2 ст. 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Закон України «Про державну службу» від 10.12.2015 № 889-VIII (далі - Закон № 889).
Стаття 7. Основні права державного службовця
1. Державний службовець має право на:
10) оскарження в установленому законом порядку рішень про накладення дисциплінарного стягнення, звільнення з посади державної служби, а також висновку, що містить негативну оцінку за результатами оцінювання його службової діяльності;
Стаття 11. Захист права на державну службу
1. У разі порушення наданих цим Законом прав або виникнення перешкод у реалізації таких прав державний службовець у місячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про це, може подати керівнику державної служби скаргу із зазначенням фактів порушення його прав або перешкод у їх реалізації.
У скарзі державний службовець може вимагати від керівника державної служби утворення комісії для перевірки викладених у скарзі фактів.
3. Керівник державної служби зобов'язаний не пізніше 20 календарних днів з дня отримання скарги надати державному службовцю обґрунтовану письмову відповідь (рішення).
4. У разі неотримання в установлений частиною третьою цієї статті строк обґрунтованої відповіді на скаргу або незгоди з відповіддю керівника державної служби державний службовець може звернутися із відповідною скаргою до суду.
Стаття 44. Оцінювання результатів службової діяльності (у редакції від 28.11.2019)
1. Результати службової діяльності державних службовців щороку підлягають оцінюванню для визначення якості виконання поставлених завдань, а також з метою прийняття рішення щодо преміювання, планування їхньої кар'єри.
2. Оцінювання результатів службової діяльності проводиться на підставі показників результативності, ефективності та якості, визначених з урахуванням посадових обов'язків державного службовця, а також дотримання ним правил етичної поведінки та вимог законодавства у сфері запобігання корупції, виконання індивідуальної програми професійного розвитку, а також показників, визначених у контракті про проходження державної служби (у разі укладення).
3. Оцінювання результатів службової діяльності державних службовців, які займають посади державної служби категорій "Б" і "В", здійснюється безпосереднім керівником державного службовця та керівником самостійного структурного підрозділу. Оцінювання результатів службової діяльності державних службовців, які займають посади державної служби категорії "А", здійснюється суб'єктом призначення.
4. Державного службовця ознайомлюють з результатами оцінювання його службової діяльності під підпис протягом трьох календарних днів після проведення оцінювання.
Висновок щодо результатів оцінювання службової діяльності затверджується наказом (розпорядженням) суб'єкта призначення.
5. За результатами оцінювання службової діяльності державного службовця йому виставляється негативна, позитивна або відмінна оцінка з її обґрунтуванням.
6. У разі отримання державним службовцем негативної оцінки за результатами оцінювання службової діяльності такий державний службовець звільняється із служби відповідно до пункту 3 частини першої статті 87 цього Закону та з ним розривається контракт про проходження державної служби (у разі укладення).
7. Висновок, що містить негативну оцінку за результатами оцінювання службової діяльності, може бути оскаржений державним службовцем у порядку, визначеному статтею 11 цього Закону.
8. Державний службовець має право висловити зауваження щодо оцінювання результатів його службової діяльності, які долучаються до його особової справи.
11. Порядок проведення оцінювання результатів службової діяльності державних службовців затверджується Кабінетом Міністрів України.
Стаття 72. Відсторонення державного службовця від виконання посадових обов'язків
3. Тривалість відсторонення державного службовця від виконання посадових обов'язків не може перевищувати часу дисциплінарного провадження.
Стаття 83. Підстави для припинення державної служби
1. Державна служба припиняється:
4) за ініціативою суб'єкта призначення (статті 87, 87-1 цього Закону);
Стаття 87. Припинення державної служби за ініціативою суб'єкта призначення
1. Підставами для припинення державної служби за ініціативою суб'єкта призначення є:
3) отримання державним службовцем негативної оцінки за результатами оцінювання службової діяльності;
За державним службовцем, який втратив працездатність під час виконання посадових обов'язків, посада зберігається до відновлення працездатності або встановлення інвалідності.
3. Суб'єкт призначення приймає рішення про припинення державної служби з підстав, передбачених пунктами 2 і 3 частини першої цієї статті, у п'ятиденний строк з дня настання або встановлення відповідного факту.
5. Наказ (розпорядження) про звільнення державного службовця у випадках, передбачених частиною першою цієї статті, може бути виданий суб'єктом призначення або керівником державної служби у період тимчасової непрацездатності державного службовця або його відпустки із зазначенням дати звільнення, яка є першим робочим днем, наступним за днем закінчення тимчасової непрацездатності, зазначеним у документі про тимчасову непрацездатність, або першим робочим днем після закінчення відпустки.
Постановою Кабінету Міністрів України від 23.08.2017 № 640 затверджено Типовий порядок проведення оцінювання результатів службової діяльності державних службовців (далі - Типовий порядок, застосовується у редакції від 12.07.2019).
1. Цей Типовий порядок визначає процедуру проведення оцінювання результатів службової діяльності державних службовців (далі - оцінювання). Дія цього Типового порядку поширюється на державних службовців, які займають посади державної служби категорій "А", "Б" і "В".
4. Учасниками оцінювання є:
державний службовець;
особа, яка визначає завдання і ключові показники результативності, ефективності та якості службової діяльності (далі - ключові показники) та здійснює підготовку пропозицій щодо оцінювання результатів службової діяльності державного службовця, який займає посаду державної служби категорії "А";
безпосередній керівник державного службовця, який займає посаду державної служби категорії "Б" або "В";
керівник самостійного структурного підрозділу (у разі наявності), в якому працює державний службовець, який займає посаду державної служби категорії "Б" або "В";
суб'єкт призначення;
служба управління персоналом.
5. Державний службовець:
бере участь у визначенні своїх завдань і ключових показників, а також у їх періодичному перегляді;
ознайомлюється з визначеними завданнями і ключовими показниками;
аналізує виконання визначених завдань і ключових показників;
ознайомлюється з пропозиціями щодо оцінювання результатів службової діяльності або результатами виконання завдань і з висновком щодо оцінювання результатів службової діяльності державних службовців (далі - висновок).
7. Оцінювання проводиться на підставі ключових показників, визначених з урахуванням посадових обов'язків державного службовця, а також дотримання ним загальних правил етичної поведінки та вимог законодавства у сфері запобігання корупції.
10. Завдання і ключові показники повинні відображати кінцевий результат, на досягнення якого спрямовано службову діяльність державних службовців, вимірюватися в кількісному та/або якісному вираженні.
Визначення завдань і ключових показників для заступників керівників здійснюється після визначення завдань і ключових показників для їх керівників.
Визначені державному службовцю завдання і ключові показники зберігаються в його особовій справі, а їх копії - у державного службовця та його безпосереднього керівника.
11. Державному службовцю визначається від двох до п'яти завдань.
Строк виконання завдання має бути реальним для досягнення необхідного результату та визначатися з урахуванням дати прийняття наказу (розпорядження) про визначення результатів виконання завдань відповідно до пункту 13 цього Типового порядку.
12. Завдання і ключові показники для державного службовця на наступний рік визначаються у грудні року, що передує звітному.
13. Визначення результатів виконання завдань проводиться у жовтні - грудні за період з 1 січня поточного року або з дати визначення завдань і ключових показників до дати прийняття наказу (розпорядження) про визначення результатів виконання завдань.
15. Для визначення результатів виконання завдань суб'єктом призначення приймається наказ (розпорядження), в якому зазначається:
список державних службовців;
строк визначення результатів виконання завдань;
доручення, необхідні для організаційного забезпечення проведення цього етапу оцінювання (у разі потреби).
Строк визначення результатів виконання завдань державними службовцями, які займають посади державної служби категорій "Б" і "В", встановлюється з урахуванням того, що результати виконання завдань безпосередніх керівників визначаються після результатів виконання завдань підпорядкованих їм державних службовців.
16. Висновок затверджується наказом (розпорядженням) суб'єкта призначення у грудні звітного року.
Служба управління персоналом державного органу, в якому працює державний службовець, ознайомлює відповідного державного службовця із затвердженим висновком у порядку, визначеному Законом України "Про державну службу".
34. Завдання і ключові показники після їх обговорення з державним службовцем визначаються такими особами:
державним службовцям, які обіймають посади керівників територіальних органів міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, - суб'єктом призначення;
35. Особа, яка визначає завдання і ключові показники державному службовцю, проводить моніторинг їх виконання.
36. Визначення результатів виконання завдань державним службовцем, на якого покладено виконання обов'язків за посадою державної служби категорії "А", "Б" або "В", здійснює керівник вищого рівня по відношенню до посади державної служби, яку він займає.
37. Для визначення результатів виконання завдань безпосередній керівник спільно з керівником самостійного структурного підрозділу (у разі наявності) проводить з державним службовцем, який займає посаду державної служби категорії "Б" або "В", оціночну співбесіду.
У разі тимчасової відсутності державного службовця, який займає посаду державної служби категорії "Б" або "В", або його повторної неявки для проходження оціночної співбесіди у визначені безпосереднім керівником строки визначення результатів виконання завдань проводиться безпосереднім керівником та керівником самостійного структурного підрозділу (у разі наявності) без оціночної співбесіди в установлений строк. У разі тимчасової відсутності у зв'язку з відрядженням або відпусткою такого державного службовця за його заявою до безпосереднього керівника оціночна співбесіда та визначення результатів виконання завдань проводяться раніше.
38. Перед проведенням оціночної співбесіди державний службовець, який займає посаду державної служби категорії "Б" або "В", заповнює форму щодо результатів виконання завдань державним службовцем, який займає посаду державної служби категорії "Б" або "В", за відповідний рік згідно з додатком 8 у частині відомостей щодо себе та займаної посади, опису досягнутих результатів у розрізі кожного визначеного завдання та строку його фактичного виконання.
У разі тимчасової відсутності державного службовця такі відомості зазначаються безпосереднім керівником.
39. Оціночна співбесіда проводиться на основі усних пояснень державного службовця, який займає посаду державної служби категорії "Б" або "В", про виконання завдань і ключових показників та його письмового звіту, що подається у довільній формі (у разі його подання державним службовцем). Під час оціночної співбесіди також визначаються потреби у професійному навчанні та розглядаються пропозиції щодо завдань і ключових показників на наступний період.
Після проведення оціночної співбесіди безпосереднім керівником заповнюється форма щодо результатів виконання завдань державним службовцем, який займає посаду державної служби категорії "Б" або "В", за відповідний рік згідно з додатком 8 у частині виставлення балів, визначення оцінки та їх обґрунтування, а також визначення потреб у професійному навчанні. Безпосередній керівник спільно з керівником самостійного структурного підрозділу (у разі наявності) виставляє державному службовцю негативну, позитивну або відмінну оцінку (крім випадків, коли жодне із завдань не підлягає оцінюванню) з її обґрунтуванням на основі розрахунку середнього бала за виконання кожного визначеного завдання (з урахуванням досягнення ключових показників) за критеріями визначення балів згідно з додатком 4.
40. Безпосередній керівник передає службі управління персоналом оформлену в установленому порядку форму щодо результатів виконання завдань державним службовцем, який займає посаду державної служби категорії "Б" або "В", за відповідний рік згідно з додатком 8 для зберігання в особовій справі такого державного службовця.
У разі визначення результатів виконання завдань без оціночної співбесіди безпосередній керівник передає службі управління персоналом зазначену форму без відмітки про ознайомлення державного службовця. Державний службовець зобов'язаний ознайомитися з результатами виконання завдань протягом п'яти робочих днів після виходу на роботу.
41. Висновок щодо оцінювання результатів службової діяльності державних службовців, які займають посади державної служби категорій "Б" і "В", в якому виставляється негативна, позитивна або відмінна оцінка, за формою згідно з додатком 5 затверджується наказом (розпорядженням) суб'єкта призначення.
У разі коли жодне із завдань державного службовця, який займає посаду державної служби категорії "Б" або "В", не підлягає оцінюванню, висновок не затверджується. Відповідні відомості зазначаються в особовій картці такого державного службовця.
47. У разі отримання державним службовцем негативної оцінки відповідний висновок може бути оскаржений таким державним службовцем.
48. Оскарження висновку щодо результатів оцінювання службової діяльності державного службовця, який займає посаду державної служби категорій "Б" або "В", здійснюється відповідно до статті 11 Закону України "Про державну службу".
У скарзі державним службовцем зазначаються зауваження до балів за виконання того чи іншого завдання та наводяться факти, які спростовують критерії, що відповідають згаданому балу.
49. Висновок скасовується суб'єктом призначення або судом у частині оцінювання результатів службової діяльності конкретного державного службовця.
Зазначений висновок не підлягає скасуванню, якщо допущені процедурні порушення, які не впливають на результати оцінювання.
50. У разі прийняття рішення про скасування висновку в частині оцінювання результатів службової діяльності конкретного державного службовця щодо цього державного службовця повторно проводяться такі етапи оцінювання:
визначення результатів виконання завдань;
затвердження висновку (крім випадків, коли жодне із визначених завдань не підлягає оцінюванню).
Зазначені етапи оцінювання проводяться:
не пізніше двох місяців після прийняття рішення про скасування висновку щодо оцінювання результатів службової діяльності державного службовця, який займає посаду державної служби категорії"А", у порядку, передбаченому пунктами 22-30 цього Типового порядку;
не пізніше одного місяця після прийняття рішення про скасування висновку щодо оцінювання результатів службової діяльності державного службовця, який займає посаду державної служби категорії "Б" або "В", у порядку, передбаченому пунктами 37-41 цього Типового порядку.
Додаток 4 до Типового порядку затверджені Критерії виставлення балів (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 10 липня 2019 р. № 591)
Не підлягає оцінюваннюЗавдання не могло бути виконано через обставини, які об'єктивно унеможливили його виконання і щодо яких державний службовець не міг впливати чи пропонуват інший спосіб виконання завдання, зокрема, тимчасова непрацездатність, відсторонення від виконання посадових обов'язків (повноважень);
"0"Завдання не виконано або під час його виконання порушено вимоги законодавства у сфері запобігання корупції;
"1"Завдання виконано частково, результати не можуть бути використані через необхідність суттєвого доопрацювання, до виконання завдання державний службовець підійшов формально, чим нівелював практичну цінність отриманого результату, або завдання виконане з демонстрацією неспроможності одночасного забезпечення на належному рівні і своєчасного виконання посадових обов'язків, або під час виконання такого завдання порушено вимоги правил етичної поведінки, або процес досягнення результату чи сам результат мав негативний відгук з боку користувачів, споживачів, співвиконавців, керівництва тощо;
"2"Завдання виконано, але з порушенням строку виконання та/або із залученням до виконання завдання інших осіб (під час виконання роботи державний службовець потребував надання зразків документів, допомоги у виробленні алгоритму роботи, аналізі нормативно-правових актів, суттєвому коригуванні проектів документів, проявляв низьку самостійність, недостатність знань нормативно-правових актів, вимог до підготовки службових документів, потребував нагадувань і високої міри контролю з боку керівника тощо).
Наказом Національного агентства України з питань державної служби від 24.09.2019 № 177-19 внесено зміни до Методичних рекомендацій щодо визначення ключових показників результативності, ефективності та якості службової діяльності державних службовців, які займають посади державної служби категорій «Б» і «В», затверджених наказом від 29.08.2018 № 208-18.
Пункт 5 розділ І. Відповідно до пункту 13 Типового порядку визначення результатів виконання завдань проводиться у жовтні - грудні за період з 1 січня поточного року або з дати визначення завдань і ключових показників до дати прийняття наказу (розпорядження) про визначення результатів виконання завдань.
Пункт 13 розділ III.
Відповідно до абзацу другого пункту 37 Типового порядку, у разі тимчасової відсутності державного службовця, який займає посаду державної служби категорії «Б» або «В», або його повторної неявки для проходження оціночної співбесіди у визначені безпосереднім керівником строки визначення результатів виконання завдань проводиться безпосереднім керівником та керівником самостійного структурного підрозділу (у разі наявності) без оціночної співбесіди в установлений строк. У разі тимчасової відсутності у зв'язку з відрядженням або відпусткою такого державного службовця за його заявою до безпосереднього керівника оціночна співбесіда та визначення результатів виконання завдань проводяться раніше.
Пункт 9 розділ IV.
У разі тимчасової відсутності державного службовця, який займає посаду державної служби категорії «Б» або «В», службі управління персоналом рекомендується протягом трьох робочих днів надіслати відповідний висновок на поштову адресу, зазначену в особовій картці державного службовця
Пункт 12 розділ IV. Відповідно до частин сьомої та восьмої статті 44 Закону державний службовець має право висловити зауваження щодо оцінювання результатів його службової діяльності, які долучаються до його особової справи. Висновок, що містить негативну оцінку за результатами оцінювання службової діяльності, може бути оскаржений державним службовцем у порядку, визначеному статтею 11 Закону.
Висновки суду.
Вирішуючи спір, суд бере за основу ч. 2 ст. 2 КАС України, де встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
При цьому суд підкреслює, що «на підставі» означає, що суб'єкт владних повноважень: зобов'язаний діяти на виконання закону, за умов та обставин, визначених ним; «у межах повноважень» - суб'єкт владних повноважень повинен приймати рішення, а дії вчиняти відповідно до встановлених законом повноважень, не перевищуючи їх; «у спосіб» - суб'єкт владних повноважень зобов'язаний дотримуватися встановленої законом процедури і форми прийняття рішення або вчинення дії і повинен обирати лише визначені законом засоби; "з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано", тобто використання наданих суб'єкту владних повноважень повинно відповідати меті та завданням діяльності суб'єкта, які визначені нормативним актом, на підставі якого він діє; "обґрунтовано", тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії). Рішення повинно ґрунтуватися на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення.
Європейським Судом з прав людини у рішенні справа «Суомінен проти Фінляндії» (Suominen v. Finland), № 37801/97, пункту 36, від 01.07.2003, яке відповідно до ч. 1 ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", підлягає застосуванню судами, як джерело права, вказано, що орган влади зобов'язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.
У рішенні від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" Європейський суд з прав людини вказав, що у рішеннях суддів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.
На державні органи покладено обов'язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок ("Лелас проти Хорватії" , заява № 55555/08, пункт 74, від 20 травня 2010 року, і "Тошкуце та інші проти Румунії" , заява № 36900/03, п. 37, від 25 листопада 2008 року) і сприятимуть юридичній визначеності у правовідносинах ("Онер'їлдіз проти Туреччини", пункт 128, та "Беєлер проти Італії", пункт 119).
Державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов'язків ("Лелас проти Хорватії", пункт 74).
Щодо процедури оскарження та способу захисту порушеного права.
Конституційний Суд України у рішенні від 14 грудня 2011 року №19-рп/2011 підкреслив значущість положень статті 55 Конституції України щодо захисту кожним у судовому порядку своїх прав і свобод від будь-яких рішень, дій чи бездіяльності органів влади, посадових і службових осіб, а також стосовно неможливості відмови у правосудді. У цьому ж рішенні Конституційний Суд України зазначав, що особа, стосовно якої суб'єкт владних повноважень прийняв рішення, вчинив дію чи допустив бездіяльність, має право на захист
Верховним Судом у постанові від 31.10.2019 року справа № 240/6051/18 зазначено таке: «Верховний Суд звертає увагу відповідача на те, що відповідно до пункту 10 частини 1 статті 7 Закон №889-VIII, державний службовець має право на оскарження в установленому законом порядку рішень про накладення дисциплінарного стягнення, звільнення з посади державної служби, а також висновку, що містить негативну оцінку за результатами оцінювання його службової діяльності.
Позивачем у цьому позові було обрано належний спосіб захисту його порушеного права шляхом визнання протиправним та скасування оскаржуваного висновку, рішення яким затверджено цей висновок, оформлений у вигляді наказу, завдань, ключових показників результативності, ефективності та якості службової діяльності державного службовця.»
У продовження зазначеного, Верховним Судом у постанові від 15.04.2020 справа № 826/15725/17 констатовано: «Відповідно до статті 11 Закону України "Про державну службу" державні службовці мають право захищати свої законні права та інтереси у вищестоящих державних органах та у судовому порядку, а рішення про припинення державної служби вони можуть оскаржити безпосередньо до суду (стаття 32 Закону)».
При цьому суд зауважує, що за текстом ст. 11 Закону № 889 передбачено, можливість держслужбовця звертатися із відповідною скаргою, однак формулювання «може» є диспозитивним та передбачає право, а не обов'язок особи. У цьому ж контексті п. 4 ч. 4 ст. 169 КАС України визначено, що суд повертає позовну заяву, якщо позивач не надав доказів звернення до відповідача для досудового врегулювання спору у випадках, в яких законом визначено обов'язковість досудового врегулювання, або на момент звернення позивача із позовом не сплив визначений законом строк для досудового врегулювання спору.
Судом не виявлено за змістом ст. ст. 7, 11, 44 Закону № 889 та відповідних положень Типового порядку приписів щодо обов'язкової процедури досудового врегулювання.
Водночас Пленум Верховного Суду України у п. 8 постанови від 01.11.1996 № 9 «Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя» роз'яснив, що суд не вправі відмовити особі в прийнятті позовної заяви лише з тієї підстави, що її вимоги можуть бути розглянуті в передбаченому законом досудовому порядку.
Посилання відповідача-1 за текстом відзиву на постанову Верховного Суду від 31.10.2019 справа № 806/2642/16 визнаються судом неприйнятними, оскільки у останній здійснено правовий аналіз та викладено висновки щодо Закону України «Про державну експертизу землевпорядної документації», що не є релевантним до обставин даної справи.
Враховуючи викладене, доводи відповідача щодо обов'язкової процедури досудового врегулювання спору визнаються судом необґрунтованими.
Щодо обґрунтованості результатів оцінювання та доводів позивача про порушення процедури оцінювання.
Керуючись постановою Верховного Суду від 31.10.2019 у справі № 240/6051/18, суд надає юридичну оцінку відповідності проведеної процедури оцінювання та відповідності результатів оцінювання за критеріями виставлення балів оцінювання, які встановлені додатком 4 до Порядку № 640.
Перш за все суд звертає увагу, що період виконання поставлених Завдань складає протягом року. Проте у Результатах виконання завдань визначено строк фактичного виконання січень-вересень 2019 року, при цьому довідка, на яку посилається відповідач, охоплює період 2018-2019 років, а не період лютого, січня-вересня 2019 року. При цьому наказом Держгеокадастру від 02.10.2019 № 28дс-то ОСОБА_1 відсторонено від виконання посадових обов'язків, наказом від 21.12.2019 № 45дс-то відповідне дисциплінарне провадження закрито, протягом грудня 2019 року позивач перебував на лікарняному, відповідно лікарняного листка серія АДЛ № 045917 позивач «став до роботи» 29.02.2020. Тобто, протягом періоду часу з 02.10.2019 до 23.12.2019 позивач з об'єктивних причин не міг виконувати посадові обов'язки.
З огляду на вказане, доводи відповідача, викладені у додаткових поясненнях від 17.03.2020 щодо перебування позивача й виконання ним посадових обов'язків більше 3 місяців станом на момент проведення оцінювання є необґрунтованими.
У свою чергу п. 13 Типового положення передбачено, що визначення результатів виконання завдань проводиться за період з 1 січня поточного року або дати визначення завдань і ключових показників до дати прийняття наказу про визначення результатів виконання завдань. А згідно абз. 2 п. 41 у разі, коли жодне із завдань не підлягало оцінюванню, висновок не затверджується. Згідно Критеріїв оцінки завдань перебування особи на лікарняному, як і відсторонення такої, є об'єктивними підставами, з огляду на які завдання не підлягає оцінці та відповідний висновок не затверджується.
Тому, суд вважає, що у разі визначення строку виконання завдань протягом року, таке не може бути обґрунтовано оцінено за наслідками діяльності протягом 9 місяців та, як констатовано вище, за об'єктивних причин не підлягало оцінюванню, наслідком чого є відсутність підстав для затвердження висновку.
Крім того, суд звертає увагу відповідача-1, що на офіційному сайті Національного агентства з питань державної служби (що є повноважним у питанні узагальнення та забезпечення формування і реалізація державної політики у сфері державної служби та з питань управління персоналом у державних органах, згідно постанови КМУ від 01.10.2014 № 500) у розділі «Питання-відповіді» містяться такі роз'яснення:
Запитання. Якщо оцінювання проводиться у жовтні, а термін виконання завдання у листопаді чи грудні, що робити? Відповідь: відповідно до Критеріїв виставлення балів, що містяться у додатку 4 до Типового порядку, таке завдання може бути визначене як «не підлягає оцінюванню». Якщо штатна чисельність державного органу більше 50 чоловік і визначення результатів оцінювання буде розпочинатись у жовтні і надалі, то при визначенні завдань і ключових показників на наступний звітний період доцільно строк виконання таких завдань встановлювати не пізніше вересня.
Запитання. Що значить «завдання не підлягає оцінюванню»? Відповідь: відповідно до Критеріїв виставлення балів (додаток 4 до Типового порядку) - це завдання, яке не могло бути виконано через обставини, які об'єктивно унеможливили його виконання і щодо яких державний службовець не міг впливати чи пропонувати інший спосіб виконання завдання, зокрема тимчасова непрацездатність, відсторонення від виконання посадових обов'язків (повноважень).
Разом із тим, з метою повного та всебічного розгляду справи суд проаналізував чи відповідають виставлені відповідачем оцінки затвердженим критеріям оцінювання.
За 1 завдання позивач отримав 0 балів, наведене обґрунтування підтверджується даними Довідки Мінекономіки.
Однак, суд звертає увагу, що визначений строк фактичного виконання складає січень-вересень 2019 року, хоча у Завданнях строк виконання протягом року, у Методичних рекомендаціях на які відповідач, власне посилається у відзиві, передбачено, що визначення результатів виконання завдань проводиться у жовтні - грудні за період з 1 січня поточного року або з дати визначення завдань і ключових показників до дати прийняття наказу (розпорядження) про визначення результатів виконання завдань.
За 2 завдання позивач отримав 0 балів, період фактичного виконання лютий 2019, січень-вересень 2019.
Відповідна оцінка передбачає, що завдання не виконано або під час його виконання порушено вимоги законодавства у сфері запобігання корупції.
В описові частині рішення судом надано аналіз довідки Мінекономіки, висновки відповідача щодо застосованого балу не відповідають її змісту, судом не встановлено підстав для застосування вказаного балу, оскільки не підтверджено повне невиконання такого, чи порушення вимог законодавства у сфері запобігання корупції. При цьому відповідач констатує, що, зокрема, звіт подано, а у ключових показниках цього завдання кількісні показники взагалі відсутні. Недоліків щодо якісних показників немає.
За 4 завдання позивач отримав 1 бал, період фактичного виконання січень-вересень 2019 року.
Відповідна оцінка передбачає, що завдання виконано частково, результати не можуть бути використані через необхідність суттєвого доопрацювання, до виконання завдання державний службовець підійшов формально, чим нівелював практичну цінність отриманого результату, або завдання виконане з демонстрацією неспроможності …
В описові частині рішення судом надано аналіз довідки Мінекономіки, висновки відповідача щодо застосованого балу не відповідають її змісту, судом не встановлено підстав для застосування вказаного балу, оскільки у довідці Мінекономіки відсутні положення, що свідчили б про обґрунтованість застосування такого балу. Більше того, Інформація надана ГУ Держгеокадастру у Донецькій області свідчить, що всі подані заяви учасниками АТО задоволено та вчинені подальші дії для реалізації відповідного права, надано дозволи.
При цьому відповідач-1 зазначає, що земельні ділянки зарезервовано, інформація на сайті актуалізується вчасно. У ключових показниках кількісні параметри щодо даного завдання не визначено. Недоліків щодо якісних показників немає.
За 5 завдання позивач отримав 0 балів, період фактичного виконання січень-вересень 2019 року.
Відповідна оцінка передбачає, що завдання не виконано або під час його виконання порушено вимоги законодавства у сфері запобігання корупції.
В описовій частині рішення судом надано аналіз довідки Мінекономіки, висновки відповідача щодо застосованого балу не відповідають її змісту, судом не встановлено підстав для застосування вказаного балу, оскільки не підтверджено повне невиконання такого, чи порушення вимог законодавства у сфері запобігання корупції.
Натомість в обґрунтуваннях акцентовано на розгляді з порушенням строку та часткове не виконання, що не є тотожним повному невиконанню. При цьому за змістом довідки встановлено, що на запити народних депутатів відповіді надано вчасно.
Крім того, обґрунтування свідчать про протермінування та часткове невиконання звернень, запитів. Жодних недоліків щодо встановлених у ключових показниках якісних критеріїв, як-то кваліфікованість, об'єктивність, не виявлено. Відсутні й зауваження щодо звернень, запитів, листів Уповноваженого з прав людини, забезпечення проведення особистих прийомів (кількісний показник у ключових показниках не встановлено, зазначено згідно графіку). Аналогічно щодо забезпечення належного та своєчасного виконання завдань, визначених законами України, нормативно-правовими актам обґрунтування у цій частині відсутні.
Ураховуючи викладене суд вважає, оскаржуваний висновок щодо результатів оцінювання службової діяльності від 28.12.2019 № 257-то та наказ від 28.12.2019 № 257-то у частині затвердження висновків щодо результатів оцінювання службової діяльності начальника ГУ Держгеокадастру у Донецькій області ОСОБА_1 з оцінкою «негативна» є протиправними та підлягають скасуванню.
Доводи позивача про його неналежне повідомлення щодо проведення оцінювання, судом відхиляються, оскільки спростовуються матеріалами справи та свідчать про зловживання своїми правами у цій частині. Відповідно Типового порядку у разі тимчасової відсутності державного службовця визначення результатів завдання проводиться без оціночної співбесіди в установлений строк.
Щодо позовних вимог про поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
Стаття 5 Закону № 889.
3. Дія норм законодавства про працю поширюється на державних службовців у частині відносин, не врегульованих цим Законом.
Згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 07.05.2002 №8-рп/202 при розгляді та вирішенні конкретних справ, пов'язаних із спорами щодо проходження публічної служби, адміністративний суд, встановивши відсутність у спеціальних нормативно-правових актах положень, якими врегульовано спірні правовідносини, може застосовувати норми Кодексу законів про працю України, у якому визначено основні трудові права працівників.
Відтак, у спірних правовідносинах, поміж іншого, підлягають застосуванню загальні норми Кодексу законів про працю України.
Відповідно до частин першої, другої статті 235 КЗпП України у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу, у тому числі у зв'язку з повідомленням про порушення вимог Закону України «Про запобігання корупції» іншою особою, працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір.
При винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік.
Тобто, за змістом ч. 1 ст. 235 КЗпП України працівник підлягає поновленню на попередній роботі у разі незаконного звільнення, під яким розуміється як звільнення без законної підстави, так і звільнення з порушенням порядку, установленого законом, про що вказано у постанові Верховного Суду України від 21.05.2014 справа № 6-33цс14.
У даному випадку судом встановлено безпідставність звільнення позивача, що має наслідком поновлення позивача на державній службі на посаді, з якої позивача було звільнено.
Верховний Суд України у постанові від 04.11.2014р. № 21-426а14 зазначив, що задовольняючи позовні вимоги про поновлення на публічній службі, суд повинен визнати протиправним рішення суб'єкта владних повноважень повністю або частково, скасувати акт індивідуальної дії та обов'язково вказати дату, з якої особу поновлено на посаді.
У свою чергу день звільнення - це останній день, коли працівник перебуває у трудових відносинах з роботодавцем, що підтверджується положеннями ст. 241-1 КЗпП України й п. 2.26 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом від 29.07.93 № 58, де прямо зазначається, що «днем звільнення вважається останній день роботи».
Аналогічний висновок щодо дати поновлення викладено у постанові Верховного Суду від 17.10.2018 справа № 815/5699/16.
Оскільки наказом від 08.01.2020 № 15-то позивача звільнено з посади у перший робочий день після закінчення тимчасової непрацездатності, а наказом від 10.03.2020 № 105-к визначено днем звільнення 10.03.2020, то позивач підлягає поновленню на посаді з 11.03.2020.
Відповідно правового висновку Верховного Суду України у справі № 6-2597цс16 при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік. Виплата середнього заробітку проводиться за весь час вимушеного прогулу, оскільки законодавством не передбачено жодних підстав для його зменшення.
Відсутність підстав для відступлення від названого висновку підтверджена Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 20.06.2018 справа № 826/808/16.
Пунктом 6 Постанови «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці» від 24 грудня 1999 року №13 Пленум Верховного Суду України зазначив, що задовольняючи вимоги про оплату праці, суд має навести в рішенні розрахунки, з яких він виходив при визначенні сум, що підлягають стягненню. Оскільки справляння і сплата прибуткового податку з громадян є відповідно обов'язком роботодавця та працівника, суд визначає зазначену суму без утримання цього податку й інших обов'язкових платежів, про що зазначає в резолютивній частині рішення.
При обчисленні розміру грошового зобов'язання, що підлягає стягненню на користь позивача, суд керується приписами постанови Кабінету Міністрів України від 08 лютого 1995 року №100 «Про затвердження порядку обчислення середньої заробітної плати» (далі - Порядок № 100).
I. Загальні положення
1. Цей Порядок обчислення середньої заробітної плати застосовується у випадках:
з) вимушеного прогулу;
II. Період, за яким обчислюється середня заробітна плата
Пункт 2. У всіх інших випадках збереження середньої заробітної плати середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов'язана відповідна виплата. Працівникам, які пропрацювали на підприємстві, в установі, організації менше двох календарних місяців, середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за фактично відпрацьований час.
Якщо протягом останніх двох календарних місяців працівник не працював, середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за попередні два місяці роботи. Якщо і протягом цих місяців працівник не відпрацював жодного робочого дня, середня заробітна плата обчислюється відповідно до останнього абзацу пункту 4 цього Порядку.
У разі коли зміна структури заробітної плати з одночасним підвищенням посадових окладів працівників органів державної влади та органів місцевого самоврядування відбулася у період, протягом якого за працівником зберігається середня заробітна плата, а також коли заробітна плата у розрахунковому періоді не зберігається, обчислення середньої заробітної плати провадиться з урахуванням виплат, передбачених працівникові згідно з умовами оплати праці, що встановлені після підвищення посадових окладів.
Пункт 4. При обчисленні середньої заробітної плати за останні два місяці, крім перелічених вище виплат, також не враховуються виплати за час, протягом якого зберігається середній заробіток працівника (за час виконання державних і громадських обов'язків, щорічної і додаткової відпусток, відрядження тощо) та допомога у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю.
В інших випадках, коли нарахування проводяться виходячи із середньої заробітної плати, працівник не мав заробітку, не з вини працівника, розрахунки проводяться виходячи з установлених йому в трудовому договорі тарифної ставки, посадового (місячного) окладу. (останній абзац п. 4 у редакції від 26.09.2001 )
IV. Порядок розрахунку виплат у всіх випадках збереження заробітної плати.
Пункт 5. Нарахування виплат у всіх випадках збереження середньої заробітної плати провадиться виходячи з розміру середньоденної (годинної) заробітної плати.
Пункт 8. Нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком.
Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період.
У разі коли середня місячна заробітна плата визначена законодавством як розрахункова величина для нарахування виплат і допомоги, вона обчислюється шляхом множення середньоденної заробітної плати, розрахованої згідно з абзацом першим цього пункту, на середньомісячне число робочих днів у розрахунковому періоді.
Середньомісячне число робочих днів розраховується діленням на 2 сумарного числа робочих днів за останні два календарні місяці згідно з графіком роботи підприємства, установи, організації, встановленим з дотриманням вимог законодавства.
За пунктом 10 Порядку № 100 у випадках підвищення тарифних ставок і посадових окладів на підприємстві, в установі, організації відповідно до актів законодавства, а також за рішеннями, передбаченими в колективних договорах (угодах), як у розрахунковому періоді, так і в періоді, протягом якого за працівником зберігається середній заробіток, заробітна плата, включаючи премії та інші виплати, що враховуються при обчисленні середньої заробітної плати, за проміжок часу до підвищення коригуються на коефіцієнт їх підвищення. На госпрозрахункових підприємствах і в організаціях коригування заробітної плати та інших виплат провадиться з урахуванням їх фінансових можливостей.
Отже, позивача звільнено з 10.03.2020, що є останнім робочим днем. Тому вимушений прогул рахується з 11.03.2020 по день постановлення рішення суду.
Позивач з 02.10.2019 по 21.12.2019 був відсторонений від виконання посадових обов'язків, поряд із цим протягом періоду часу з грудня 2019 року по березень 2020 року позивач перебував на лікарняному, отже суд застосовує абз. 3 п. 4 Постанови № 100 (у чинній редакції) та розрахунки проводяться виходячи з установлених йому в трудовому договорі тарифної ставки, посадового (місячного) окладу.
Постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2020 № 16 внесено зміни до постанови Кабінету Міністрів України «Питання оплати праці працівників державних органів» від 18.01.2017 № 15 у частині, зокрема, розміру посадового окладу підкатегорія Б 1, керівник департаменту, головного управління, служби, державні органи, юрисдикція яких поширюється на територію Автономної Республіки Крим, однієї або кількох областей, міст Києва та Севастополя, який складає 12 000,00 грн.
Пунктом 4 постанови передбачено набрання нею чинності з дня опублікування і застосовується з 1 січня 2020 року.
Отже, наявні підстави для застосування у цілях розрахунку середнього заробітку за час вимушеного прогулу розміру посадового окладу передбаченого Постановою № 16.
Розрахунковим періодом є січень - лютий 2020 року.
Відповідно додатку до листа Міністерства соціальної політики від 29.07.2019 № 1133/0/206-19 кількість робочих днів у січні 2020 - 21, у лютому 2020 - 20.
Отже середньоденне грошове забезпечення позивача складає (12 000+12000) / (20+21) = 585,37 грн., що підтверджується довідкою ГУ Держгеокадастру у Донецькій області від 12.06.2020 № 942/3-20-0.51.
Кількість робочих днів у березні - 15; квітні - 21; травні - 19; червні - 20 (згідно вказаного вище додатку до листа).
Кількість робочих днів з наступного дня після звільнення по день ухвалення рішення судом першої інстанції складає 75.
Середній заробіток за час вимушеного прогулу дорівнює 43 902,75 грн. (75 х 585,37 ), який обраховано судом без відрахування сум податків та зборів.
Суд звертає увагу, що згідно з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 15.02.2019 справа № 826/6583/14 податки і збори із суми середнього заробітку за час вимушеного прогулу, присудженої за рішенням суду, підлягають нарахуванню роботодавцем при виконанні відповідного судового рішення та, відповідно, відрахуванню із суми середнього заробітку за час вимушеного прогулу при виплаті працівнику, внаслідок чого виплачена працівнику на підставі судового рішення сума середнього заробітку за час вимушеного прогулу зменшується на суму податків і зборів.
Середній заробіток за час вимушеного прогулу у зв'язку з незаконним звільненням стягується на користь позивача з відповідача-2, ГУ Держгеокадастру у Донецькій області, у штаті якого перебував позивач та яким йому виплачувалася заробітна плата, що відповідає правовій позиції Верховного Суду викладена у постанові від 26.09.2019 у справі № 823/185/16.
Згідно ч. 1 ст. 371 КАС України негайно виконуються рішення суду про: 2) присудження виплати заробітної плати, іншого грошового утримання у відносинах публічної служби - у межах суми стягнення за один місяць; 3) поновлення на посаді у відносинах публічної служби.
Верховним Судом у постанові від 31.03.2020 справа № 819/991/18 зазначено, що враховуючи положення статей 235 та 236 КЗпП України, на середній заробіток розповсюджується п. 2 ч. 1 статті 371 КАС України, оскільки обчислення середнього заробітку за час вимушеного прогулу здійснюється із заробітку працівника, який безпосередньо працював перед подією.
Отже, рішення підлягає негайному виконанню в частині поновлення на посаді та стягнення середньомісячного грошового забезпечення за час вимушеного прогулу у межах суми стягнення за один місяць, що становить 12 292,77 грн. (21 х 585,37 ) без утримання податків та інших обов'язкових платежів.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить з такого.
При зверненні до суду із позовною заявою позивачем сплачено судовий збір у загальній сумі 2 522,40 грн., при цьому 1 681,60 позивачем сплачено згідно квитанції 0.0.1575545989.1 від 09.01.2020 при зверненні із позовною заявою, решту суми у розмірі 1 681,60 позивач сплатив при зверненні із заявою про збільшення позовних вимог, а саме визнання протиправним наказу про звільнення, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку.
Згідно ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі.
З урахуванням вказаного суд враховує, що сума судового збору сплачена позивачем за подання заяви про збільшення позовних вимог помилково, отже може бути повернута за відповідним клопотанням позивача про повернення надміру сплаченої суми судового збору.
Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
З урахуванням задоволених позовних вимог, суд дійшов висновку, що судові витрати підлягають стягненню з відповідача-1 на користь позивача у розмірі 1 681,60 грн.
Керуючись пп. 15.5 Розділу VII Перехідних положень, статями 9, 19, 72-79, 90, 132, 139, 241-246, 250, 255, 295, Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) до Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру (03151, м. Київ, вул. Народного ополчення, 3, ЄДРПОУ 39411771), Головного управління Держгеокадастру у Донецькій області (84313, Донецька область, м. Краматорськ, б-р Машинобудівників, 16, ЄДРПОУ 39767332) про визнання протиправними та скасування рішень суб'єкта владних повноважень, зобов'язання вчинити певні дії, стягнення - задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати висновок щодо результатів оцінювання службової діяльності начальника Головного управління Держгеокадастру у Донецькій області ОСОБА_1 , який займає посаду державної служби категорії "Б" з оцінкою "негативна", затвердженого наказом Держгеокадастру від 28.12.2019 №257-то.
Визнати протиправним та скасувати наказ Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру від 28.12.2019 №257-то "Про затвердження висновку щодо оцінювання результатів службової діяльності керівництва головних управлінь Держгеокадастру в областях та м. Києві у 2019 році" в частині затвердження висновків щодо результатів оцінювання службової діяльності начальника Головного управління Держгеокадастру у Донецькій області ОСОБА_1 з оцінкою "негативна".
Визнати протиправним та скасувати наказ Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру від 08.01.2020 №15-то, яким звільнено ОСОБА_1 з посади начальника Головного управління Держгеокадастру у Донецькій області.
Поновити ОСОБА_1 на посаді начальника Головного управління Держгеокадастру у Донецькій області, з 11.03.2020.
Стягнути з Головного управління Держгеокадастру у Донецькій області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 11.03.2020 по 30.06.2020 у розмірі 43 902 (сорок три тисячі дев'ятсот дві) грн. 75 коп. без утримання податків та інших обов'язкових платежів.
Допустити негайне виконання рішення в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді начальника Головного управління Держгеокадастру у Донецькій області та в частині стягнення на користь ОСОБА_1 середнього заробітку за час вимушеного прогулу у межах суми стягнення за один місяць у розмірі 12 292 (дванадцять тисяч двісті дев'яносто дві) грн. 77 коп. без утримання податків та інших обов'язкових платежів.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 1681 (одна тисяча шістсот вісімдесят одна) грн. 60 коп.
Рішення прийнято у нарадчій кімнаті, вступну та резолютивну частини рішення проголошено у судовому засіданні 30 червня 2020 року, повний текст виготовлений 03 липня 2020 року.
Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Відповідно до п. 3 розділу VІ «Прикінцевих положень» КАС України строки визначені ст. 295, а також інші процесуальні строки продовжуються на строк дії карантину
Суддя І.В. Буряк