06 липня 2020 року Справа № 160/5228/20
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі судді Дєєва М.В. розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області
про визнання протиправним рішення та зобов'язання вчинити певні дії, -
13.02.2020 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_2 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, в якому позивач просить:
14.05.2020 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, в якому позивач просить:
- визнати протиправним та скасувати рішення оформлене листом відділу з питань перерахунків пенсій №12 Управління застосування пенсійного законодавства Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від 24.03.2020 року №940/03-16 «Про розгляд заяви» щодо відмови виплатити грошову допомогу в розмірі 10 місячних пенсій ОСОБА_1 у зв'язку з не зарахуванням до спеціального стажу, період роботи з 01.08.1980 року по 14.04.2018 року (дата виходу на пенсію) на посаді викладача з класу фортепіано та концертмейстера в комунальному позашкільному мистецькому навчальному закладі «Криворізька міська музична школа №1» Криворізької міської ради;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати період роботи ОСОБА_1 до спеціального (педагогічного) стажу, а саме з 01.08.1980 року по 14.04.2018 року (дата виходу на пенсію) на посаді викладача з класу фортепіано та концертмейстера в комунальному позашкільному мистецькому навчальному закладі «Криворізька міська музична школа №1» Криворізької міської ради;
- виплатити ОСОБА_1 грошову допомогу у розмірі десяти місячних пенсій станом на день її призначення (яка не підлягає оподаткуванню) у зв'язку з тим, що вона має педагогічний стаж більше ніж 30 років та вийшла на пенсію за віком.
В обґрунтування позовних вимог вказано, що посилання відповідача на те, що Комунальний позашкільний мистецький навчальний заклад «Криворізька міська музична школа №1» Криворізької міської ради належить до позашкільних навчальних закладів, у зв'язку з чим, у позивача відсутнє право на отримання грошової допомоги у розмірі десяти місячних пенсій станом на день її призначення, є неправомірним, оскільки робота в установах і на посадах, передбачених Переліком закладів і установ освіти, охорони здоров'я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 04.11.1993 №909 дає право на пенсію за вислугою років незалежно від форми власності або відомчої належності закладів і установ. Також, згідно «Переліку посад педагогічних та науково-педагогічних працівників», затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 14.06.2000 року №963, викладачі всіх спеціальностей є педогогічними працівниками, в тому числі і концертмейстер.
19.05.2020 року ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду відкрито спрощене позовне провадження без виклику сторін.
09.06.2020 року від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому останній просив відмовити у задоволенні позовних вимог з огляду на те що, Комунальний позашкільний мистецький навчальний заклад «Криворізька міська музична школа №1» Криворізької міської ради належить до позашкільних навчальних закладів, а не загальноосвітніх навчальних закладів, що в свою чергу, виключає можливість зарахування спірного стажу, що дає право на пенсію за вислугою років. При цьому, за наведеними постановою Кабінету Міністрів України від 04.11.1993 №909 Переліком посад, право на пенсію за вислугу років мають лише викладачі, педагоги музичних шкіл. Враховуючи вищезазначене та у зв'язку з відсутністю у позивача на день призначення пенсії за віком 30-ти річного стажу на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів «е»-«ж» ст.55 Закону України «Про пенсійне забезпечення» відповідачем правомірно відмовлено позивачу у виплаті грошової допомоги у розмірі десяти місячних пенсій, згідно з п. 7-1 розділу XV Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню, з наступних підстав.
Згідно із записами у трудовій книжці серії БТ №5123859 , виданої 06.08.1980 року ОСОБА_1 у спірний період з 01.08.1980 року по 14.04.2018 року працювала на посаді викладача з класу фортепіано та концертмейстера в Комунальному позашкільному мистецькому навчальному закладі «Криворізька міська музична школа №1» Криворізької міської ради.
Наказом Управління комунальної власності м. Кривого Рогу № 165 від 04.04.2005 р. Криворізьку міську музичну школу № 1 перейменовано на Комунальний позашкільний мистецький навчальний заклад «Криворізька міська музична школа № 1.
Наказом Управління комунальної власності міської ради № 174 від 25.10.2016 р. комунальний позашкільний мистецький навчальний заклад «Криворізька міська музична школа № 1» перейменована на комунальний позашкільний мистецький навчальний заклад «Криворізька міська музична школа № 1» Криворізької міської ради.
Наказом Управління комунальної власності міста виконкому Криворізької міської ради № 21 від 17.02.2020р. комунальний позашкільний мистецький навчальний заклад "Криворізька міська музична школа №1 "Криворізької міської ради перейменована на Комунальний заклад спеціалізованої мистецької освіти "Музична школа № 1 "Криворізької міської ради.
З 14.04.2018 року ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області та отримує пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-IV.
18.03.2020 р. позивач звернулася до відповідача із заявою, в якій просила виплатити передбачену пунктом 7-1 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» грошову допомогу, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі десяти місячних пенсій станом на день її призначення.
Листом від 24.03.2020 року №940/03-16 відповідач повідомив позивача про відсутність у неї права на виплату грошової допомоги у розмірі десяти місячних пенсій, оскільки Комунальний позашкільний мистецький навчальний заклад «Криворізька міська музична школа №1» Криворізької міської ради, в якому позивач з 01.08.1980 року по 28.02.2018 року займала посаду концертмейстера, не відноситься до загальноосвітніх навчальних закладів. Згідно з переліком закладів і установ освіти, охорони здоров'я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на вислугу років, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 04.11.1993 № 909, правом на пенсію за вислугу років в позашкільних навчальних закладах користуються директори, їх заступники з навчально-виховної роботи, навчальної виховної роботи, завідуючі відділами (лабораторіями, кабінетами), художні керівники, керівники гуртків, секцій, студій та інших форм гурткової роботи.
Вважаючи відмову у виплаті зазначеної допомоги протиправною, позивач звернулася до суду за захистом свого порушеного права.
Відповідно до ч. 2 ст. 22 Конституції України при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст. 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Згідно з ст. 64 Конституції України, конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України.
Відповідно до п. "е" ст. 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05 листопада 1991 року № 1788-XII передбачено, що право на пенсію за вислугу років мають працівники освіти, охорони здоров'я та соціального забезпечення при наявності спеціального стажу роботи від 25 до 30 років за Переліком, що затверджується у порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України, незалежно від віку.
Переліком закладів і установ освіти, охорони здоров'я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 04 листопада 1993 р. № 909 (у редакції, чинній після внесення змін постановою Кабінету міністрів України від 26.09.2002 № 1436) установлено заклади освіти і посади, робота на яких дає право на пенсію за вислугою років - у позашкільних навчальних закладах: директори, їх заступники з навчально-виховної, навчальної, виховної роботи, завідуючі відділами (лабораторіями, кабінетами), художні керівники, керівники гуртків, секцій, студій та інших форм гурткової роботи.
Дорученням Кабінету Міністрів України № 397/21 дію Переліку № 909 поширено і на викладачів музичних, художніх, хорових, хореографічних шкіл, шкіл мистецтв та інших шкіл естетичного виховання, без внесення змін до постанови.
Однак таке доручення було прийнято 06.01.1995, тобто до внесення постановою Кабінету міністрів України від 26.09.2002 № 1436 змін у Перелік № 909, редакцією якого не було окремо виділено позашкільні навчальні заклади і посади, робота на яких давала право на пенсію за вислугу років.
Таким чином, Доручення № 397/21 не поширює свою дію на Перелік № 909 (у редакції, чинній після внесення змін Постановою Кабінету міністрів України від 26 вересня 2002 року № 1436). Водночас, при внесенні змін у зазначений Перелік, зміст Доручення № 397/21 Кабінетом Міністрів України не був урахований.
Положення Законів України «Про освіту» № 1060-XII від 23.05.1991 р., «Про позашкільну освіту» № 1841-III від 22.06.2000 р, Перелік посад педагогічних та науково-педагогічних працівників, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14 червня 2000 р.№ 963, Перелік типів позашкільних навчальних закладів, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 06.05.2001 р. №433, регулюють правовідносини, що виникають при розгляді територіальними органами Пенсійного фонду України заяв громадян про призначення пенсій за вислугу років.
Так, за приписами ст. 28 Закону України «Про освіту» система освіти складається із навчальних закладів, наукових, науково-методичних і методичних установ, науково-виробничих підприємств, державних і місцевих органів управління освітою та самоврядування в галузі освіти.
Згідно з ст. 29 Закону України «Про освіту» структура освіти включає, поряд з іншими видами, також позашкільну освіту.
Відповідно до ст. 12 Закону України «Про позашкільну освіту» та п. 6 Переліку № 433 до позашкільних навчальних закладів відносяться початкові спеціалізовані мистецькі навчальні заклади (школи естетичного виховання: музичні, художні, хореографічні, театральні, хорові, мистецтв та інші).
Статтею 21 Закону України «Про позашкільну освіту» передбачено право на пенсію за вислугою років мають педагогічні працівники позашкільних навчальних закладів за наявності педагогічного стажу роботи не менше ніж 25 років.
Конституційний Суд України у п. 3.4 Рішення від 18 червня 2007 року N 4-рп/2007 зазначив, що Конституційний Суд України неодноразово розглядав проблему, пов'язану з реалізацією права на соціальний захист, неприпустимістю обмеження конституційного права громадян на достатній життєвий рівень, і сформулював правову позицію, згідно з якою Конституція та закони України виокремлюють певні категорії громадян України, що потребують додаткових гарантій соціального захисту з боку держави. До них, зокрема, належать громадяни, яким пенсія призначається за спеціальними законами. У рішеннях Конституційного Суду України підкреслюється, що пільги, компенсації, гарантії є видом соціальної допомоги і необхідною складовою конституційного права на достатній життєвий рівень, тому звуження змісту та обсягу цього права шляхом прийняття нових законів або внесення змін до чинних законів за ст. 22 Конституції України не допускається (рішення Конституційного Суду України від 06 липня 1999 року N 8-рп/99, від 20 березня 2002 року N 5-рп/2002, від 17 березня 2004 року N 7-рп/2004).
Конституційне та законодавче регулювання захисту прав і свобод людини узгоджується із міжнародно-правовими актами, а саме Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року (далі - Конвенція), яка була ратифікована Законом України від 17 липня 1997 року N 475/97-ВР, та відповідно до ст. 9 Конституції України є частиною національного законодавства.
Статтею 17 Закону України від 23 лютого 2006 року № 3477-IV «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» встановлено, що суди застосовують під час розгляду справ Конвенцію і практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) як джерело права.
ЄСПЛ у п. 52, 56 рішення від 14 жовтня 2010 року у справі «Щокін проти України» зазначив, що тлумачення й застосування національного законодавства є прерогативою національних органів. Суд, однак, зобов'язаний переконатися в тому, що спосіб, у який тлумачиться й застосовується національне законодавство, призводить до наслідків, сумісних із принципами Конвенції з погляду тлумачення їх у світлі практики Суду. На думку ЄСПЛ, відсутність у національному законодавстві необхідної чіткості та точності, які передбачали можливість різного тлумачення, порушує вимогу "якості закону", передбачену Конвенцією, і не забезпечує адекватний захист від свавільного втручання публічних органів державної влади в майнові права заявника. Таким чином, у випадку існування неоднозначного або множинного тлумачення прав та обов'язків особи в національному законодавстві, органи державної влади зобов'язані застосувати підхід, який був би найбільш сприятливим для особи.
Водночас, положеннями ст. 6 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики ЄСПЛ. Звернення до адміністративного суду для захисту прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.
З огляду на проаналізовані норми законодавства й ураховуючи наявність у національному законодавстві правових «прогалин» щодо захисту прав людини та основних свобод, зокрема, у сфері пенсійного забезпечення викладачів у позашкільних закладах освіти, визначених у Конвенції, а також з метою реалізації положень ст. 46 Конституції України щодо недопущення обмеження конституційного права громадян на достатній життєвий рівень громадян України, що потребують додаткових гарантій соціального захисту з боку держави, суд зробив висновок, що викладачі позашкільних навчальних закладів, які входять до структури освіти України, мають право отримання пенсії за вислугу років.
Таким чином, викладач музичної школи є педагогічним працівником позашкільного навчального закладу, тобто працівником освіти. Стаж роботи викладачем та концертмейстером в дитячій музичній школі має зараховуватись до пільгового стажу осіб у розумінні п. "е" ст. 55 Закону N 1788-XII при розгляді територіальними органами Пенсійного фонду України відповідних заяв про призначення пенсії навіть попри те, що зазначена посада прямо не передбачена затвердженим Переліком № 909.
Така правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 30 січня 2019 року у справі № 876/5312/17.
На підставі вищевикладеного, суд дійшов висновку про необхідність зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати період роботи ОСОБА_1 до спеціального (педагогічного) стажу, а саме з 01.08.1980 року по 14.04.2018 року (дата виходу на пенсію) на посаді викладача з класу фортепіано та концертмейстера в комунальному позашкільному мистецькому навчальному закладі «Криворізька міська музична школа №1» Криворізької міської ради.
Таким чином, на момент звернення до відповідача із заявою про призначення пенсії позивач мала педагогічний стаж роботи 37 років 6 місяців 14 днів.
Постановою Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 року №1191 затверджено Порядок обчислення страхового стажу, що дає право на призначення грошової допомоги, та її виплати (далі по тексту - Порядок).
Відповідно до п. 2 Порядку, до страхового стажу, що визначає право на виплату грошової допомоги, зараховуються періоди роботи в закладах та установах державної та комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів «е»-«ж» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення», що передбачені переліком закладів і установ освіти, охорони здоров'я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 4 листопада 1993 року № 909 «Про перелік закладів і установ освіти, охорони здоров'я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років».
Згідно із п. 5 цього Порядку грошова допомога надається особам, яким починаючи з 01 жовтня 2011 року призначається пенсія за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та які на день досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 зазначеного Закону, працювали в закладах та установах державної або комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів «е»-«ж» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення» , і мають страховий стаж (для чоловіків - 35 років, для жінок - 30 років) на таких посадах, а також якщо вони до цього не отримували будь-яку пенсію.
Відповідно до п. 6 Порядку, для визначення розміру грошової допомоги враховується місячний розмір пенсії, обчислений згідно із статтями 27 і 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» , станом на день її призначення.
Згідно п. 7 вказаного Порядку, виплата грошової допомоги здійснюється органами Пенсійного фонду України одноразово у розмірі десяти місячних пенсій за рахунок коштів Державного бюджету України одночасно з першою виплатою пенсії, яка призначена до виплати.
На підставі вищевикладеного, суд вважає за необхідне визнати протиправним та скасувати рішення оформлене листом відділу з питань перерахунків пенсій №12 Управління застосування пенсійного законодавства Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від 24.03.2020 року №940/03-16 «Про розгляд заяви» щодо відмови виплатити грошову допомогу в розмірі 10 місячних пенсій ОСОБА_1 у зв'язку з не зарахуванням до спеціального стажу, період роботи з 01.08.1980 року по 14.04.2018 року (дата виходу на пенсію) на посаді викладача з класу фортепіано та концертмейстера в комунальному позашкільному мистецькому навчальному закладі «Криворізька міська музична школа №1» Криворізької міської ради та зобов'язати відповідача виплатити ОСОБА_1 грошову допомогу у розмірі десяти місячних пенсій станом на день її призначення.
Відповідно до статей 9, 77 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідач як суб'єкт владних повноважень не надав суду достатніх беззаперечних доказів щодо правомірності своїх дій.
Отже, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню.
Згідно ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Відповідно до ч.1 ст.132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Як вбачається з матеріалів справи, позивачем при зверненні до суду понесені судові витрати, пов'язані зі сплатою судового збору за подання адміністративного позову до суду в розмірі 840,80 грн., що документально підтверджується квитанцією №0.0.1696466070.1 від 05.05.2020 року.
Таким чином, сплачений позивачем судовий збір за подачу адміністративного позову до суду в розмірі 840,80 грн. підлягає стягненню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись ст.ст. 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (49094, м.Дніпро, вул.Набережна Перемоги, 26, код ЄДРПОУ 21910427) про визнання протиправним рішення та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати період роботи ОСОБА_1 до спеціального (педагогічного) стажу, а саме з 01.08.1980 року по 14.04.2018 року (дата виходу на пенсію) на посаді викладача з класу фортепіано та концертмейстера в комунальному позашкільному мистецькому навчальному закладі «Криворізька міська музична школа №1» Криворізької міської ради.
Визнати протиправним та скасувати рішення оформлене листом відділу з питань перерахунків пенсій №12 Управління застосування пенсійного законодавства Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від 24.03.2020 року №940/03-16 «Про розгляд заяви» щодо відмови виплатити грошову допомогу в розмірі 10 місячних пенсій ОСОБА_1 у звязку з не зарахуванням до спеціального стажу, період роботи з 01.08.1980 року по 14.04.2018 року (дата виходу на пенсію) на посаді викладача з класу фортепіано та концертмейстера в комунальному позашкільному мистецькому навчальному закладі «Криворізька міська музична школа №1» Криворізької міської ради.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області виплатити ОСОБА_1 грошову допомогу у розмірі десяти місячних пенсій станом на день її призначення.
Стягнути на користь ОСОБА_1 судові витрати у розмірі 840,80 грн. (вісімсот сорок гривень вісімдесят копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до ст.255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені ст. ст.295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя М.В. Дєєв