Копія
06 липня 2020 року Справа № 160/6540/20
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Златіна С.В.
секретарі судового засідання - Піскун Я.В.
за участі представника позивача - Рижик Р.О.
представника відповідача та третьої особи - не з'явились
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до Приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Павелків Тетяни Леонідівни, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія «Фінанси Інновація" про визнання протиправною та скасування постанови, -
Позивач звернувся з позовом до суду, у якому просить: визнати протиправною та скасувати постанову приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Павелків Тетяни Леонідівни про відкриття виконавчого провадження ВП № 59682266 від 31.07.2019 року.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що виконавцем порушено вимоги ч.2 ст. 24 Закону України «Про виконавче провадження», оскільки позивач не мешкає у місті Києві та не має майна у місті Києві.
Ухвалою суду від 17.06.2020 року відкрито провадження у справі та вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
Відповідач надав суду відзив на позовну заяву, у якому просить суд відмовити у задоволенні позову з наступних підстав. Стягувачем у виконавчому провадженні надано заяву про примусове виконання виконавчого документу із зазначенням місцезнаходження майна боржника у виконавчому провадженні: карткового рахунку у місті Києві. Таким чином, позивач є власником карткового рахунку і власником грошових коштів на такому рахунку. Таким чином, позивач має майно - грошові кошти у місті Києві, а тому відповідач правомірно відкрив виконавче провадження. Також відповідач вказує на те, що позивачем не надано документального підтвердження витрат на правничу допомогу: у договорі про надання правничої допомоги, який надано позивачем, не вказано конкретного номеру справи, за яким адвокат надає правничу допомогу, у договорі про надання правничої допомоги не вказано контрактного розміру гонорару адвоката; позивачем не надано доказів понесення витрат на оплату правничої допомоги. Відсутність у договорі про надання правничої допомоги гонорару адвоката, а також порядку його обчислення (погодинна оплата або фіксований розмір) та відсутність прописаної справи, яка розглядається адвокатом в судовому засіданні, є підставою для відмови у стягнення витрат на правничу допомогу.
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, не надала письмові пояснення.
Ухвалою суду від 24.06.2020 року витребувано від відповідача докази.
Ухвалою суду від 06.07.2020 року поновлено позивачу строк звернення з позовом до суду.
Позивач у судовому засіданні підтримав заявлені позовні вимоги.
Відповідач повідомлений про час та місце розгляду справи за офіційною електронною адресою, яка розміщена на у Єдиному реєстрі приватних виконавців України, у судове засідання не з'явився.
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, повідомлена засобами електронного поштового зв'язку та засобами поштового зв'язку, у судове засідання не з'явилася.
Суд, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, заслухавши пояснення представника позивача, встановив наступне.
31.07.2019 року відповідачем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП № 59682266 на підставі заяви ТОВ « Фінансова компанія «Фінанси інновація» про примусове виконання виконавчого напису № 350 від 17.07.2019 року приватного нотаріуса КМНО Бутько Мар'яни Володимирівни про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості у розмірі 13680 грн. на користь ТОВ «Фінансова компанія «Фінанси Інновація».
У оскаржуваній постанові відповідача вказано адресу боржника: АДРЕСА_1.
Стаття 24 Закону України «Про виконавче провадження» визначає місце виконання рішення.
Згідно ч.2 ст. 24 Закону України «Про виконавче провадження» приватний виконавець приймає до виконання виконавчі документи за місцем проживання, перебування боржника - фізичної особи, за місцезнаходженням боржника - юридичної особи або за місцезнаходженням майна боржника. Виконавчі дії у виконавчих провадженнях, відкритих приватним виконавцем у виконавчому окрузі, можуть вчинятися ним на всій території України.
У частинах 1, 2 та 6 статті 25 Закону України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів» визначено, що виконавчим округом є територія Автономної Республіки Крим, області, міста Києва чи Севастополя. Приватний виконавець має право приймати до виконання виконавчі документи, місце виконання яких відповідно до Закону України "Про виконавче провадження" знаходиться у межах Автономної Республіки Крим, області або міста Києва чи Севастополя, у яких розташований його виконавчий округ. Виконавчі дії у виконавчих провадженнях, відкритих приватним виконавцем у виконавчому окрузі, можуть вчинятися ним на всій території України.
Згідно наказу Міністерства юстиції України від 09.12.2019 року № 3940/5 «Про внесення зміни до Інструкції з організації примусового виконання рішень» Пункт 3 розділу III Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02 квітня 2012 року № 512/5 , зареєстрованої у Міністерстві юстиції України 02 квітня 2012 року за № 489/20802 (у редакції наказу Міністерства юстиції України від 29 вересня 2016 року № 2832/5), після абзацу десятого доповнити новим абзацом одинадцятим такого змісту: "У разі пред'явлення виконавчого документа до органу державної виконавчої служби або приватного виконавця за місцезнаходженням майна боржника до заяви про примусове виконання рішення додається документальне підтвердження, що майно боржника (грошові кошти на рахунках в банках або інших фінансових установах) знаходиться(яться) на території, на яку поширюється компетенція органу державної виконавчої служби, або в межах виконавчого округу приватного виконавця.".
Аналогічна за своїм змістом позиція викладена у листі Міністерства юстиції України від 11.08.2018 року № 23123/16620-33-18/20.5.1.
У відповідності до ч.1 ст. 179 Цивільного кодексу України річчю є предмет матеріального світу, щодо якого можуть виникати цивільні права та обов'язки
З глави 13 Цивільного кодексу України «Речі. Майно» видно, що до речей та майна віднесено наступне: речі (рухомі, нерухомі, подільні, неподільні, визначені індивідуальними ознаками або родовими ознаками, споживні або неспоживні, головна річ та приналежність, складні речі, продукції, плоди і доходи), майно (окрема річ, сукупність речей, а також майнові права та обов'язки), підприємство як цілісний майновий комплекс, гроші (грошові кошти), валютні цінності.
У оскаржуваній постанові відповідача вказано, що виконавчим округом відповідача є місто Київ.
Як вже було встановлено судом під час розгляду справи, позивач, який є боржником у виконавчому провадженні, має зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , що підтверджується копією довідки про реєстрацію місця проживання, яка міститься у матеріалах справи. Місце проживання позивача за вказаною адресою зареєстровано з 20.10.2017 року, що підтверджується копією довідки про реєстрацію місця проживання, яка міститься у матеріалах справи.
Вказане місце проживання позивача відображено також у виконавчому документі, на підставі якого відкрито виконавче провадження.
Відповідач та третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, не надали суду доказів місця проживання та/або місце знаходження позивача у Києві, а також доказів знаходження у місті Києві майна позивача.
Факт наявності у місті Києві лише рахунку позивача у банківський установі не свідчить про існування на вказаному рахунку грошових коштів, які належать на праві власності позивачу.
Таким чином, відповідач станом на момент винесення постанови про відкриття виконавчого провадження не був достеменно обізнаний про наявність саме грошових коштів на рахунку позивача у банківський установі, яка знаходиться у місті Києві.
За вказаних обставин відповідачем порушено під час винесення постанови про відкриття виконавчого провадження вимоги ч.2 ст. 24 Закону України «Про виконавче провадження» та вимоги частин 1 та 2 статті 25 Закону України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів».
На підставі викладеного позовні вимоги позивача є обґрунтованими, а тому підлягають задоволенню.
У відповідності до вимог статті 139 КАС України з відповідача підлягають стягненню на користь позивача судові витрати у вигляді сплаченої суми судового збору у розмірі 840,80 грн.
Стосовно відшкодування витрат на правничу допомогу, то суд зазначає наступне.
У позовній заяві позивач просить суд відшкодувати витрати на правничу допомогу у розмірі 3000 грн.
Згідно п.1 ч.3 ст. 134 КАС України для цілей розподілу судових витрат розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина 4 статті 134 КАС України).
Відповідно до положень частини 5 статті 134 КАС України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Відповідач у відзиві на позовну заяву заперечував проти відшкодування витрат на оплату правничої допомоги адвоката.
Судом встановлено, що 15.06.2020 року року між позивачем та Адвокатським об'єднанням «Дефенсіо» був укладений договір про надання правничої допомоги, у відповідності до умов якого адвокатське об'єднання зобов'язалось надати позивачу послуги, які відображено у п.2.1 договору.
У Додатку № 1 до договору сторони погодили надання наступних послуг: усні та письмові консультації та роз'яснення з правових питань, надання усних та письмових довідок щодо законодавства, складання позовної заяви про стягнення заробітної плати та інших обов'язкових платежів з ПрАТ «Агрегатний завод», складання процесуальних документів, приймання участі у судових засіданнях всіх інстанцій, надання запитів та отримання документів або їх копій від підприємств, установ та організацій, надання іншої правової допомоги передбаченої законодавством. Вартість послуг сторони погодили у розмірі 3000 грн.
У матеріалах справи міститься ордер про надання правничої допомоги позивачу адвокатом Рижик Романом Олександровчем. Ордер виданий Адвокатським об'єднанням «Дефенсіо».
Також у матеріалах справи міститься копія свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю № 2488 від 16.04.2012 року, яке видано адвокату Рижик Роману Олександровчу .
Позивач не надано суду акту виконаних робіт (наданих послуг), який би підтверджував факт виконання робіт (надання послуг) та їх вартість.
Позивачем не надано суду платіжного документу на оплату позивачем послуг адвоката у розмірі 3000 грн.
Враховуючи критерії співмірності розміру витрат на оплату послуг адвоката із складністю справи, приймаючи, що дана справа є не є складною (за обсягом доказів), а також те, що витрати на оплату послуг адвоката мають бути дійсні, необхідні та обґрунтовані, з огляду на те, що позивачем не надано суду акту виконаних робіт (наданих послуг), який би підтверджував факт виконання робіт (надання послуг) та їх вартість, а також те, що позивач фактично не оплатив вартість послуг адвоката, то суд вважає за необхідне відмовити позивачу у відшкодуванні витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката у розмірі 3000 гривень.
Керуючись ст. 134, 139, 241-246, 287 КАС України
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) до Приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Павелків Тетяни Леонідівни (02094, м. Київ, вул. Поправки Юрія, буд. 6 оф. 15), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінанс Інновація» (03124, м. Київ, бул. Вацлава Гавела, 4, офіс 250, код ЄДРПОУ 41146462) про визнання протравною та скасування постанови - задовольнити повністю.
Визнати протиправною та скасувати постанову приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Павелків Тетяни Леонідівни про відкриття виконавчого провадження ВП № 59682266 від 31.07.2019 року.
Стягнути з приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Павелків Тетяни Леонідівни на користь ОСОБА_1 сплачену суму судового збору у розмірі 840,80 грн.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 272 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строк, передбачений частиною 6 статті 287 Кодексу адміністративного судочинства України.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя (підпис) С.В. Златін
Виготовлено з автоматизованої системи документообігу суду
Помічник судді Лісна А.М.
Рішення не набрало законної сили станом на 06.07.2020 року
Помічник судді Лісна А.М.