м. Вінниця
06 липня 2020 р. Справа № 120/1742/20-а
Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Воробйової Інни Анатоліївни, розглянувши у письмовому провадженні клопотання про витребування доказів у справі за позовом ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення Ямпільської райдержадміністрації Вінницької області про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії
В провадженні Вінницького окружного адміністративного суду знаходиться адміністративна справа за позовом ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення Ямпільської райдержадміністрації Вінницької області про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії, яка призначена до розгляду у письмовому провадженні.
22.06.2020 р. від відповідача надійшло клопотання про витребування у Прозорому офісі м. Вінниці витягів з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності за позивачем та довідку з МКП "Управляючої компанії "Господар Люкс" для підтвердження даних про місцезнаходження/проживання позивача. Також просив витребувати справу на отримання соціальної допомоги дружиною ОСОБА_1 у Вінницького управління соціального захисту населення (Правобережне), що б підтвердило факт проживання позивача у м. Вінниці.
Оцінюючи подане клопотання, суд вказує наступне.
Відповідно до положень статті 80 КАС України, учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом. У клопотанні про витребування доказів повинно бути зазначено:
1) який доказ витребовується;
2) обставини, які може підтвердити цей доказ, або аргументи, які він може спростувати;
3) підстави, з яких випливає, що цей доказ має відповідна особа;
4) заходи, яких особа, що подає клопотання, вжила для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів, та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу.
Отже, в клопотанні має бути обгрунтовано, які обставини може підтвердити доказ, або аргументи, які він може спростувати та підстави, з яких випливає, що цей доказ має відповідна особа, а також заходи , які вжила особа для отримання цього доказу.
Окрім того, суд вказує й на таке.
Механізм призначення і виплати компенсації фізичними особам, які надають соціальні послуги (на час дії спірних правовідносин) визначався Порядком призначення і виплати компенсації фізичним особам, які надають соціальні послуги, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 29.04.2004 №558 (далі - Порядок №558).
Пунктом 1 Порядку №558 встановлено, що непрацюючим фізичним особам, які постійно надають соціальні послуги громадянам похилого віку, інвалідам, дітям-інвалідам, хворим, які не здатні до самообслуговування і потребують постійної сторонньої допомоги (крім осіб, що обслуговуються соціальними службами), призначається щомісячна компенсаційна виплата. Відповідно до пункту 4 Порядку Порядку №558 компенсація не призначається:
1) фізичним особам, які надають соціальні послуги громадянам, яким призначено: державну соціальну допомогу на догляд відповідно до Закону України "Про державну соціальну допомогу особам, які не мають права на пенсію, та особам з інвалідністю" ( 1727-15 ) або надбавку на догляд до державної соціальної допомоги згідно із Законом України "Про державну соціальну допомогу особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю" ( 2109-14 ); надбавку на догляд або державну соціальну допомогу на догляд відповідно до Законів України "Про пенсійне забезпечення" ( 1788-12 ) і "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" ( 2262-12 ); відшкодування витрат на надання послуг по догляду відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" ( 1105-14 );
2) фізичним особам, які надають соціальні послуги і отримують допомогу на догляд відповідно до Закону України "Про психіатричну допомогу" ( 1489-14 );
3) фізичним особам, які надають соціальні послуги на платній основі;
4) самозайнятим особам;
5) фізичним особам, які проходять альтернативну (невійськову) службу;
6) фізичним особам, які надають соціальні послуги громадянам похилого віку, особам з інвалідністю, хворим, які за висновком лікарсько-консультаційної комісії потребують постійного стороннього догляду і не здатні до самообслуговування та перебувають у трудових відносинах, у тому числі на умовах неповного робочого дня (крім роботи вдома).
Отже, як видно встановлено вичерпні підстави для не призначення компенсації, при цьому така підстава, як не проживання/ не реєстрація особи, яка отримує допомогу із особою, яка потребує постійного стороннього догляду відсутня в даному переліку.
В свою чергу, як видно із поданого клопотання, відповідач фактично просить витребувати відомості, що позивач зареєстрований та проживає у м. Вінниці, що підтверджує не здійснення ним догляду, а отже і наявність підстав для припинення позивачу виплати компенсаційної допомоги.
Однак, на думку суду, обставини, на які посилається відповідач грунтуюються на припущеннях, більш того не покладені в основу рішення про припинення виплати, відтак, не можуть слугувати доказом не здійснення позивачем догляду за особою похилою віку, яка потребує догляду.
Суд вказує, що підставою для прийняття рішення про припинення виплати спірної компенсації, як зазначає сам відповідач, стало саме не проживання позивача за однією адресою із особою, яку він має доглядати, а отже і не здійснення догляду. Відтак, саме управління має надати докази правомірності припинення виплати спірної компенсації, які були наявні на момент прийняття рішення щодо не виплати такої (компенсації).
Окрім того, суду не надано доказів, які б підтверджували, що управлінням самостійно вживались заходи для отримання доказів, які останнє просить витребувати .
За таких обставин, врахуховуюючи вищевикладене, суд доходить висновку про відсутність підстав для витребування доказів, відповідно, клопотання не підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст. 80, 256 КАС України суд, -
в задоволенні клопотання про витребування доказів відмовити.
Ухвала суду першої інстанції оскарженню не підлягає та набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 КАС України.
Суддя Воробйова Інна Анатоліївна