м. Вінниця
06 липня 2020 р. Справа № 120/1761/20-а
Суддя Вінницького окружного адміністративного суду Альчук М.П., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання адміністративну справу
за позовом: ОСОБА_1
до: Головного управління ДПС у Вінницькій області
про: визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-
ОСОБА_1 звернулась з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Вінницькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.
Обґрунтовуючи позовні вимоги позивачка зазначає, що податкове повідомлення-рішення форми "Ф" за № 0275727-5006-0203 від 03.07.2019 року винесене податковим органом з невірно застосованою ставкою податку на об'єкти нежитлової нерухомості, які встановлюються в залежності від їх місця розташування (зональності) у місті Кам'янець-Подільському, у зв'язку з чим сума податкового зобов'язання позивачки за платежем податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за 2018 рік мала б становити 11011,07 грн., а не 367035,68 грн., визначених контролюючим органом у податковому повідомленні-рішенні.
Представником відповідача надано відзив на адміністративний позов, згідно якого зазначає, що податковий орган у спірних правовідносинах діяв згідно чинного законодавства. ППР формується з ІС "Податковий блок" автоматично на підставі наявних відомостей про об'єкти оподаткування. Згідно наявної інформації в ІС фізична особа ОСОБА_1 має у власності об'єкти нежитлової нерухомості, що знаходиться у м. Кам'янець-Подільському на загальну площу 9858,60 кв.м., тому нарахування податку проводилось з того, що позивачка являється платником податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, так, як є власником об'єктів нежитлової нерухомості.
Разом з відзивом представником відповідача надано клопотання про витребування у Кам'янець-Подільської міської ради інформації.
Ухвалою суду від 02.06.2020 року клопотання задоволено.
На виконання вимог ухвали суду Кам'янець-Подільська міська рада 12.06.2020 року надала інформацію стосовно ставок податку на об'єкти нежитлової нерухомості в залежності від їх місця розташування (зональності) в місті.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази в їх сукупності, суд встановив, що у власності ОСОБА_1 знаходиться нерухоме майно, а саме будівля виробничого корпусу площею 6317 кв.м та будівля побутового корпусу площею 3541,6 кв.м, які розташовані за адресою: АДРЕСА_6 .
Зазначені будівлі протягом 2018 року входили до складу комплексу будівель електромеханічного заводу, який належав позивачці та ТОВ "Кам'янець-Подільський електромеханічний завод" на праві спільної часткової власності.
Рішенням Кам'янець-Подільського міськрайонного суду від 16.12.2019 року, частку позивачки виділено в натурі та припинено спільну часткову власність.
Головне управління ДПС у Вінницькій області винесло податкове повідомлення-рішення форми "Ф" № 0275727-5006-0203 від 03.07.2019 року на суму 367035,68 грн., яким визначено суму податкового зобов'язання за платежем податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за 2018 рік.
21.01.2019 року позивачка подала заяву щодо проведення перерахунку з нарахованого податку, відповідно до якої проведено перерахунок та винесено ППР № 0275727-5006-0203 від 03.07.2019 року на суму 367035,68 грн.
Не погоджуючись з винесеним податковим повідомленням-рішенням позивачка звернулась до суду з цим позовом.
Визначаючись щодо заявлених позовних вимог суд зазначає наступне.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регулює Податковий кодекс України, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.
Відповідно до п. 6.1 ст. 6 Податкового кодексу України податком є обов'язковий, безумовний платіж до відповідного бюджету, що справляється з платників податку відповідно до цього Кодексу.
Стаття 8 Податкового кодексу України визначає види податків та зборів.
В Україні встановлюються загальнодержавні та місцеві податки та збори (п. 8.1).
До загальнодержавних належать податки та збори, що встановлені цим Кодексом і є обов'язковими до сплати на усій території України, крім випадків, передбачених цим Кодексом (п. 8.2).
До місцевих належать податки та збори, що встановлені відповідно до переліку і в межах граничних розмірів ставок, визначених цим Кодексом, рішеннями сільських, селищних, міських рад та рад об'єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, у межах їх повноважень і є обов'язковими до сплати на території відповідних територіальних громад (п. 8.3).
Відповідно до п.п. 10.1.1 п. 10.1 ст. 10 Податкового кодексу України до місцевих податків належать податок на майно.
Стаття 265 Податкового кодексу України визначає склад податку на майно. Згідно п. 265.1 ст. 265 Податкового кодексу України податок на майно складається з: податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки; транспортного податку; плати за землю.
Відповідно до п.п. 266.1.1 п. 266.1 ст. 266 ПК України платниками податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості.
Якщо об'єкт житлової та/або нежитлової нерухомості перебуває у спільній частковій власності кількох осіб, платником податку є кожна з цих осіб за належну їй частку (п.п.а п.п.266.1.2. п.266.1 ст.266 ПК України.
Згідно з п.п. 266.2.1 п. 266.2 ст. 266 ПК України об'єктом оподаткування є об'єкт житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його частка.
Відповідно до п.п. 266.3.1. п. 266.3 ст. 266 ПК України базою оподаткування є загальна площа об'єкта житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його часток.
Відтак, позивачка як власник об'єктів нежитлової нерухомості, є платником податку.
Відповідно до п.п. 266.3.2. п. 266.3. ст. 263 ПК України база оподаткування об'єктів житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, які перебувають у власності фізичних осіб, обчислюється контролюючим органом на підставі даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, що безоплатно надаються органами державної реєстрації прав на нерухоме майно та/або на підставі оригіналів відповідних документів платника податків, зокрема документів на право власності.
Згідно п.п. 266.5.1. п. 266.5 ст. 266 Податкового кодексу України ставки податку для обєктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб, встановлюються за рішенням сільської, селищної, міської ради або ради об'єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, залежно від місця розташування (зональності) та типів таких об'єктів нерухомості у розмірі, що не перевищує три відсотки розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, за 1 квадратний метр бази оподаткування.
Згідно із п.п. 266.6.1. п. 266.6 ст. 266 ПК України базовий податковий (звітний) період дорівнює календарному року.
В п.п. 266.7.1. п. 266.7 ст. 266 ПК України передбачено, що обчислення суми податку з об'єкта/об'єктів нежитлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних осіб, здійснюється контролюючим органом за місцем податкової адреси (місцем реєстрації) власника такої нерухомості виходячи із загальної площі кожного з об'єктів нежитлової нерухомості та відповідної ставки податку.
Податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки на території Кам'янець-Подільського встановлено рішенням Кам'янець-Подільської міської ради Хмельницької області від 30.06.2015 року № 2/86, уточнена редакція якого затверджена рішенням 56 сесії міської ради від 05.06.2018 року № 2/56 "Про затвердження положень про місцеві податки і збори у м. Кам'янець-Подільському" зі змінами внесеними рішенням 68 сесії міської ради від 06.02.2019 року № 21/68.
Зокрема ставки податку на об'єкти житлової та нежитлової нерухомості, розташовані у місті, визначені розділом 6 положення, а саме, ставки податку на об'єкти нежитлової нерухомості встановлено п. 6.3-6.5 цього розділу.
Відповідно до п. 6.4 положення визначено, що для будівель промисловості (крім зазначених у п.п. "є" п. 3.2 положення) розташованих у І зоні міста, ставки податку встановлено в розмірі 0,05 %.
Пунктом 6.5 положення передбачено, що при обчисленні розміру ставки податку для об'єктів нежитлової нерухомості, розташованої у ІІІ зоні міста, до ставки, передбаченої п. 6.4 положення для відповідного виду об'єкта нерухомості, застосовується додатковий понижувальний коефіцієнт 0,6.
Враховуючи зазначене та беручи до у ваги адресу нерухомого майна, належного ОСОБА_1 при обрахунку податку за відповідне майно розташоване у ІІІ зоні міста (п. 6.3 положення) застосовується ставка в розмірі 1 % (п. 6.4 положення), також при обчисленні розміру ставки податку до ставки, передбаченої п. 6.4 положення, застосовується додатковий зменшувальний коефіцієнт 0,6.
Відповідно до ст. 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Згідно п. 36.1 ст. 36 ПК України податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи.
Відповідно до п.п. 14.1.157 п. 14.1 ст. 14 ПК України податкове повідомлення-рішення - це письмове повідомлення контролюючого органу (рішення) про обов'язок платника податків сплатити суму грошового зобов'язання, визначену контролюючим органом у випадках, передбачених цим Кодексом та іншими законодавчими актами, контроль за виконанням яких покладено на контролюючі органи, або внести відповідні зміни до податкової звітності.
Відповідно до пункту 54.5 ст. 54 ПК України якщо згідно з нормами цієї статті сума грошового зобов'язання розраховується контролюючим органом, платник податків не несе відповідальності за своєчасність, достовірність і повноту нарахування такої суми, проте несе відповідальність за своєчасне та повне погашення нарахованого узгодженого грошового зобов'язання і має право оскаржити зазначену суму в порядку, встановленому цим Кодексом.
Як уже зазначалось вище, позивачка є власником нерухомого майна в м. Кам'янець-Подільський, загальна площа якого становить 9858,60 кв.м. В такому випадку, сума податкового зобов'язання позивачці за платежем податок на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки за 2018 рік податковим органом згідно податкової бази АІС "Податковий блок" системи "Облік платежів" режиму "Плата за нерухомість" визначена на рівні 1% у зв'язку з чим сума податку на нерухоме майно 9858,6 кв.м. х 3723 грн. (мін. З/П) х 1% (ставка податку) в сумі склала 367035,67 грн. Та, як наслідок, 03.07.2019 року винесено ППР № 0275727-5006-0203 на суму 367035,68 грн.
Однак враховуючи, що об'єкти нежитлової нерухомості відносяться до будівель промисловості та розташовані у ІІІ зоні м. Кам'янець-Подільський, в 2018 році діяла ставка в розмірі 0,03 %, тобто з урахуванням розміру мінімальної заробітної плати станом на 01.01.2018 року становила 3723 грн., ставка податку за 1 кв.м. - 1,1169 грн.
Відтак сума податкового зобов'язання мала б становити 11011,07 грн., а не 367035,68 грн, визначених контролюючим органом у податковому повідомленні-рішенні форми "Ф" 0275727-5006-0203 від 03.07.2019 року.
Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
З огляду на те, що відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, не доведено правомірності прийнятого ним рішення, а також враховано, що позивачкою не сплачено податковий борг в сумі 11011,07 грн., за платежем податок на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки за 2018 рік, суд приходить до переконання, що позовні вимоги позивачки підлягають задоволенню в частині скасування зобов'язань за платежем податок на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки за 2018 рік в сумі 356024,61 грн.
Відповідно до ч. 3 ст. 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд -
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_5 , ідент.номер НОМЕР_1 ) до ГУ ДПС У Вінницькій області (вул. Хмельницька шосе, 7, м. Вінниця, ЄДРПОУ 43142454) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення задовольнити частково.
Скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Вінницькій області форми "Ф" № 0275727-5006-0203 від 03.07.2020 року в сумі 356024,61 грн.
В решті позовних вимог відмовити.
Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_5 , ідент.номер НОМЕР_1 ) понесені витрати зі сплати судового збору в сумі 1835,18 грн. за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ДПС У Вінницькій області (вул. Хмельницька шосе, 7, м. Вінниця, ЄДРПОУ 43142454).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя Альчук Максим Петрович