06 липня 2020 року
м. Київ
Справа № 910/7137/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Бенедисюка І.М. (головуючий), Колос І.Б., Малашенкової Т.М.,
розглянувши заяву товариства з обмеженою відповідальністю "ЗАММЛЕР УКРАЇНА" про відвід судді Бенедисюка І.М.,
за касаційною скаргою товариства з обмеженою відповідальністю "АКСЕПТ-БУД",
на рішення господарського суду міста Києва від 09.12.2019 та
постанову Північного апеляційного господарського суду від 18.03.2020
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "ЗАММЛЕР УКРАЇНА"
до товариства з обмеженою відповідальністю "АКСЕПТ-БУД"
про зобов'язання прийняти приміщення, підписати акт приймання-передачі приміщення та стягнути грошові кошти у сумі 183 464,74 грн., в якості повернення забезпечувального платежу
та зустрічним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "АКСЕПТ-БУД"
до товариства з обмеженою відповідальністю "ЗАММЛЕР УКРАЇНА"
про стягнення 898 888,39 грн.,
01.04.2020 (згідно зі штампом вхідної кореспонденції Північного апеляційного господарського суду) товариство з обмеженою відповідальністю "АКСЕПТ-БУД" (далі - ТОВ "АКСЕПТ-БУД", скаржник) звернулося через Північний апеляційний господарський суд до Касаційного господарського суду в складі Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду міста Києва від 09.12.2019 зі справи № 910/7137/19 у частині позовних вимог про стягнення з відповідача за зустрічним позовом збитків у сумі 202 295 грн., щодо яких було відмовлено та прийняти в цій частині нове рішення, яким задовольнити вказані вимоги; постанову Північного апеляційного господарського суду від 18.03.2020 (дата складення повного тексту постанови - 24.03.2020) у даній справі скасувати повністю. Крім того, скаржник звернувся із клопотаннями про зупинення виконання постанови Північного апеляційного господарського суду від 18.03.2020 до закінчення касаційного перегляду.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 04.05.2020 колегії суддів Касаційного господарського суду у складі: Бенедисюку І.М. (головуючий), Колос І.Б., Малашенковій Т.М., передано справу № 910/7137/19.
Ухвалою Верховного Суду від 18.05.2020 касаційну скаргу ТОВ "АКСЕПТ-БУД" на рішення господарського суду міста Києва від 09.12.2019 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 18.03.2020 зі справи № 910/7137/19 залишено без руху з мотивів недоплати судового збору у встановленому порядку та розмірі; надано скаржнику строк для усунення недоліків касаційної скарги.
05.06.2020 (згідно зі штампом вхідної кореспонденції Верховного Суду) ТОВ "АКСЕПТ-БУД" подало до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду заяву про усунення недоліків касаційної скарги разом із документом на підтвердження сплати судового збору у встановленому порядку та розмірі, на виконання вимог ухвали Верховного Суду від 18.05.2020.
Ухвалою Касаційного господарського суду від 19.06.2020: відкрито касаційне провадження у справі № 910/7137/19 за касаційною скаргою ТОВ "АКСЕПТ-БУД" та призначено її до розгляду у засіданні Касаційного господарського суду на 23 липня 2020 року о 10:40.
03.07.2020 (згідно з зі штампом вхідної кореспонденції Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду) товариство з обмеженою відповідальністю "ЗАММЛЕР УКРАЇНА" (далі - ТОВ "ЗАММЛЕР УКРАЇНА", заявник) звернулося до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду із заявою про відвід судді Бенедисюка І.М.
В обґрунтування вимог заяви про відвід ТОВ "ЗАММЛЕР УКРАЇНА" зазначає про наявність обставин, які викликають сумніви у неупередженості та об'єктивності судді Бенедисюка І.М. у справі № 910/7137/19. Так заявник стверджує, що залишаючи без руху касаційну скаргу ТОВ "АКСЕПТ-БУД" через недоплату скаржником судового збору у справі № 910/7137/19, вказаним суддею розраховано суму судового збору з порушенням вимог підпункту 5 пункту 2 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір", якою встановлено ставку судового збору за подання касаційної скарги на рішення господарського суду в розмірі 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви. А тому нараховано скаржнику суму доплати судового збору, меншу, ніж встановлено Законом України "Про судовий збір", результатом чого після усунення скаржником недоліків касаційної скарги, в послідуючому Судом безпідставно відкрито касаційне провадження та призначено до розгляду справу № 910/7137/19.
Вимогами змісту статей 35, 36 ГПК України визначено підстави для відводу, (самовідводу) судді.
Відповідно до статті 35 ГПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо: 1) він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання, або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; 3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; 4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; 5) є інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді.
Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, установлених статтею 36 цього Кодексу.
Незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
Пунктом 1 статті 6 Конвенції (далі - Конвенція) про захист прав людини і основоположних свобод гарантовано, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Європейський суд з прав людини у пункті 24 рішення від 20.07.2006 у справі "Сокуренко і Стригун проти України" наголосив на тому, що фраза "встановлений законом" поширюється не лише на правову основу самого існування "суду", але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність.
Головна мета відводу - гарантування безсторонності суду, зокрема, щоб запобігти упередженості судді (суддів) під час розгляду справи, а мета самовідводу - запобігання будь-яким сумнівам щодо безсторонності судді, що узгоджується із висновками, викладеними в ухвалі Великої Палати Верховного Суду від 12.02.2018 у справі № 9901/22/17.
Наявність безсторонності для цілей передбачених пунктом 1 статті 6 Конвенції визначається за допомогою суб'єктивного критерію, тобто оцінювання особистого переконання конкретного судді у конкретній справі, а також за допомогою об'єктивного критерію, тобто з'ясування того, чи надав цей суддя достатні гарантії для виключення будь-якого законного сумніву з цього приводу (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Хаушильд проти Данії" від 24.05.1989).
У рішенні Європейського суду з прав людини від 09.11.2006 у справі "Білуха проти України" зазначено, що "у кожній окремій справі слід вирішувати, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу й такий ступінь, що свідчать про небезсторонність суду". Стосовно відводу (як права сторони його ініціювати) вказано, що "особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного". Безумовно, сторони можуть побоюватися, що суддя є небезстороннім, але "вирішальним є те, чи можна вважати такі побоювання об'єктивно обґрунтованими".
За змістом статті 6 Конвенції суд у межах своїх повноважень має бути неупередженим. Неупередженість зазвичай означає відсутність упередженості або суб'єктивного ставлення, що може бути оцінене багатьма способами (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Ветштайн проти Швейцарії" від 21.12.2000).
Суд також враховує позицію, висловлену Європейським Судом з прав людини у рішенні від 15.07.2020 у справі № 16695/04 Газета Україна-Центр проти України. В розрізі розгляду вказаної справи Європейський Суд вказав, що суб'єктивний критерій, то презумпція особистої неупередженості судді, який діє доти, доки не з'являться докази на користь протилежного. При цьому важливим залишається також об'єктивний критерій окремо від поведінки суддів та наявність обставин існування переконливих фактів, які могли б викликати сумніви щодо їхньої безсторонності. Це означає, що при вирішенні того, чи є у цій справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезстороннім, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним є те, чи можна вважати такі побоювання об'єктивно обґрунтованими.
Проте, посилання у заяві про відвід на існування підстав, передбачених пунктами 3, 5 частини першої статті 35 ГПК України, слід визнати необґрунтованими. Доводи викладені у заяві про відвід стосовно упередженого ставлення судді Бенедисюка І.М. до ТОВ "ЗАММЛЕР УКРАЇНА", шляхом безпідставного призначення до розгляду касаційної скарги ТОВ "АКСЕПТ-БУД" у справі № 910/7137/19 після усунення недоліків касаційної скарги скаржником, щодо оплати судового збору на виконання вимог ухвали Верховного Суду від 18.05.2020, за обставин невірного обрахунку суми доплати судового збору, саме по собі не є безумовною підставою, яка викликає сумнів у неупередженості чи об'єктивності судді під час розгляду цієї справи у розумінні статей 35, 36 ГПК України.
З приводу невірного розрахунку судового збору за розгляд касаційної скарги ТОВ "АКСЕПТ-БУД" у справі № 910/7137/19, колегія суддів Касаційного господарського суду зазначає, що судові витрати, понесені сторонами у зв'язку з розглядом справи будуть розподілені між сторонами за результатами касаційного перегляду справи відповідно до статті 129 ГПК України, з урахуванням пропорційності задоволених вимог та розміру судового збору, сплаченого кожним з учасників справи.
Поряд із цим Касаційний господарський суд зазначає, що заява про відвід не містить належного обґрунтування та доказів на підтвердження того, що суддя Бенедисюк І.М. має приватний інтерес, що пов'язаний з результатами вирішення цієї справи. При цьому, заявником не надано доказів, які б свідчили та/або могли свідчити про наявність можливого сумніву у заінтересованості результату розгляду справи №910/7137/19 за участі ТОВ "АКСЕПТ-БУД" та які б свідчили про упередженість судді Бенедисюка І.М.
Касаційний господарський суд, з урахуванням наведених обставин та вимог процесуального законодавства, вважає, що заява про відвід судді Бенедисюка І.М. у справі № 910/7137/19 не містить посилання на обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді, у зв'язку з чим Суд визнає заяву про відвід необґрунтованою.
Керуючись статтями 35, 38, 39, 234, 314 Господарського процесуального кодексу України, Касаційний господарський суд, -
1. Визнати доводи, викладені в заяві товариства з обмеженою відповідальністю "ЗАММЛЕР УКРАЇНА" про відвід судді Бенедисюка І.М. у справі № 910/7137/19, необґрунтованими.
2. Передати касаційну скаргу у справі №910/7137/19 та заяву про відвід на авторозподіл для визначення судді з розгляду заяви про відвід судді Бенедисюка І.М.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.
Суддя І. Бенедисюк
Суддя І. Колос
Суддя Т. Малашенкова