ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРCОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
вул.Театральна,18, м. Херсон, 73000,
тел./0552/26-47-84, 49-31-78, факс 49-31-78, веб сторінка: ks.arbitr.gov.ua/sud5024/
30 червня 2020 року Справа № 923/163/20
Господарський суд Херсонської області у складі судді Нікітенка С.В., при секретарі Фінаровій О.Л., розглянувши справу
за позовом: Акціонерного товариства "Херсонобленерго", м. Херсон, код ЄДРПОУ 05396638
до: Фізичної особи-підприємця Суховія Юрія Васильовича, м. Берислав, Бериславський район, Херсонська область, ІПН НОМЕР_1
про стягнення 132163,81 грн. вартості недооблікованої електричної енергії.
За участю представників сторін:
від позивача - Шорстов О.Ю., довіреність № 07/093-20 від 14.01.20;
від відповідача - Дубров М.В., ордер ХС № 041722, Дядюн О.В., довіреність від 24.04.19.
У відповідності до ч.1 п.1статті 222 Господарського процесуального кодексу України здійснюється повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Обставини справи.
18 лютого 2020 року Акціонерне товариство "Херсонобленерго" звернулось до Господарського суду Херсонської області з позовною заявою про стягнення з Фізичної особи-підприємця Суховій Юрія Васильовича 132163,81 грн. вартості недооблікованої електричної енергії.
Позовні вимоги обґрунтовано посиланням на порушення відповідачем умов Договору № 7303 від 12.06.2004, Закону України "Про ринок електричної енергії" та Правил роздрібного ринку електричної енергії. За твердженням позивача, відповідачем у порушено Правила роздрібного ринку електричної енергії (надалі - ПРРЕЕ), яке виразилось у порушенні п.п.8 п.5.5.5, п.2.3.4 ПРРЕЕ, яке полягає в наступному: "інші дії споживача, що привели до зміни показів приладу обліку. З метою безоблікового користування електричною енергією споживач встановив високочастотний генератор, антену якого закріпив на лічильнику №5079758 типу НІК 2102.02М1, 220В, 5 (60)А. Показання 086991,2, держповірка 2012р. Електроенергія споживається, електролічильником не враховується. При навантаженні 25А Імпульси лічильника відсутні, лічильний механізм не працює, покази електролічильника не змінюються. Акт складено згідно п. 8.2.4. 8.2.5. ПРРЕЕ. На місце порушення було викликано представників поліцій та слідчо-оперативну групу." Рішенням комісії АТ Херсонобленерго" від 25.04.2019 року споживачу визначено обсяг недоврахованої електричної енергії за п.2.5 Методики у розмірі 53085 кВт/год на суму 132163,81 грн., яке оформлене Протоколом №11 від 25.04.2019. Засідання комісії проводилось в присутності представника споживача, якому після засідання комісії надано зазначений протокол та рахунок на оплату недоврахованої електроенергії. Оскільки відповідачем зазначену заборгованість у добровільному порядку не сплачено, позивач звернувся до суд з відповіднім позовом.
Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 18.02.2020 визначено суддю по справі - Нікітенко С.В.
Ухвалою від 21 лютого 2020 року суд прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі. Розгляд справи 923/163/19 визначено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
12 березня 2020 року через відділ документального забезпечення роботи Господарського суду Херсонської області від відповідача надійшли заперечення на позовну заяву з клопотанням про перехід до розгляду справи за правилами загального позовного провадження, а також з клопотанням надати відповідачу протоколи засідань комісії з розгляду Акта про порушення від 25.04.2019, інформацію про встановлення магнет (пломб наклейок) на попередньому лічильнику, клопотання про витребування у позивача достовірні та повні відомості відносно осіб, котрі приймали участь у складанні акту № 131642 від 21.03.2020.
Ухвалою від 16 березня 2020 року суд відмовив ФОП Суховію Ю.В. у задоволенні клопотання про перехід до розгляду справи № 923/163/20 за правилами загального позовного провадження, відмовив у задоволенні клопотання про зобов'язання позивача надати відповідачу протоколи засідань комісії з розгляду акту про порушення від 25.04.2019, інформацію про встановлення магнет (пломб наклейок) на попередньому лічильнику та клопотання про витребування у позивача достовірні та повні відомості відносно осіб, котрі приймали участь у складанні акту № 131642 від 21.03.2020. Також даною ухвалою суд визначив здійснювати подальший розгляд справи № 923/163/20 з повідомленням (викликом) сторін та призначив перше судове засідання у справі на 31.03.2020.
13 березня 2020 року до суду від відповідача у справі надійшла заява про відвід судді Нікітенка С.В. від розгляду справи № 923/163/20.
Розглянувши заяву Фізичної особи-підприємця Суховій Юрія Васильовича про відвід судді Нікітенка С.В. від розгляду справи № 923/163/20, ухвалою від 16 березня 2020 року визнано заявлений ФОП Суховій Ю.В. відвід судді необґрунтованим та передано заяву про відвід судді у справі № 923/163/20 на повторний авторозподіл для вирішення питання про відвід суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому ч.1 ст. 32 ГПК України.
Ухвалою від 18.03.2020 суддею Закуріним М.К. розглянуто заяву про відвід судді Нікітенка С.В. та відмовлено ФОП Суховію Ю.В. у задоволені даної заяви.
31 березня 2020 року до суду від позивача у справі надійшло клопотання про виправлення описки, залучення додаткових доказів та відкладення розгляду справи.
Ухвалою від 31 березня 2020 року відкладено судове засідання у справі у зв'язку запровадженням в Україні карантину через спалах у світі коронавірусу "COVID-19" , повідомлено учасників справи, що про час, дату та місце розгляду справи № 923/163/20 вони будуть повідомлені додатково відповідною ухвалою суду, продовжено строк розгляду справи № 923/163/20 на підставі Конвенції про захист прав людини і основних свобод та запропоновано учасникам справи ініціювати розгляд справи № 923/163/20 без участі осіб, які беруть участь у справі, у судовому засіданні, на підставі наявних документів, у зв'язку зі встановленням на усій території України карантину відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №211 від 11.03.2020. «Про запобігання поширенню на території України коронавірусу «COVID-19», подавши до Господарського суду Херсонської області відповідне клопотання (заяву).
21 квітня 2020 року до суду від відповідача у справі надійшла заява від 10.04.2020р., в якій заявник просить наступне:
- задовольнити клопотання відповідача у справі - у відповідності до вимог ст.250 ч.4 ГПК України про розгляд за правилами загального позовного провадження;
- зобов'язати позивача терміново надати відповідачу протоколи засідань комісії з розгляду акту порушення від 25.042019 та від 02.05.2019, а також інформацію про встановлення магнет (пломб наклейок) на попередньому лічильнику для вивчення та за необхідністю подачі окремого чи зустрічного позову, призупинивши на цей час розгляд чинної справи;
- витребувати у позивача достовірні та повні відомості відносно осіб, котрі приймали участь при складанні акту №131642 від 21.03.2020проку з метою забезпечення можливості виклику до суду в якості свідків за клопотанням відповідача;
- зобов'язати позивача надати відповідачу додаткові документи котрі були долучені до справи 20.02.2020 року;
- допитати у судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_1 , та переглянути відеозйомку з його телефону.
Також від відповідача у справі 21 квітня 2020 року надійшло до суду клопотання про розгляд справи з повідомленням ( викликом ) учасників провадження.
Ухвалою суду від 27 квітня 2020 року відмовлено відповідачу у задоволенні клопотання про перехід до розгляду справи № 923/163/20 за правилами загального позовного провадження та відмовлено у задоволенні вищевказаного клопотання.
Ухвалою від 13 травня 2020 року суд повідомив учасників справи про призначення судового засідання у справі 27.05.2020.
За приписами ч.3.ст. 120 Господарського процесуального кодексу України, виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень.
Відповідно до ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України у випадку розгляду справи за матеріалами в паперовій формі судові рішення надсилаються в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.
Так, ухвала суду від 13.05.2020 року направлена на адресу учасників провадження рекомендованою поштою з повідомленням про вручення.
27 травня 2020 року відповідач подав до суду клопотання, в якому просить залучити до матеріалів справи в якості письмових доказів заяву свідка ОСОБА_1 . Дане клопотання з додатком суд прийняв до розгляду та залучив до матеріалів справи.
У судовому засіданні 27.05.2020р. суд перейшов до з'ясування обставин справи та дослідження доказів.
Представник позивача у судовому засіданні 27.05.2020р. позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив задовольнити, з підстав викладених у позовній заяві.
Представники відповідача у судовому засіданні 27.05.2020р. позовні вимоги не визнали та у задоволенні позову просили відмовити, з підстав необґрунтованості.
У судовому засіданні 27.05.2020р. судом було встановлено, що позивачем до матеріалів позовної заяви згідно додатку додано фотофіксацію виявленого порушення, однак матеріали позовної заяви містять лише відеофіксацію виявленого порушення.
Ухвалою від 27 травня 2020 року позовну заяву у справі № 923/163/20 залишено без руху та надано позивачу час для усунення виявлених недоліків.
28 травня 2020 року до суду від позивача у справі надійшли додаткові пояснення з доказами фотофіксації. Дані пояснення з додатком суд прийняв до розгляду та залучив до матеріалів справи.
Ухвалою від 01 червня 2020 року продовжено розгляд справи №923/163/20 та призначено судове засідання на 16.06.2020.
01 червня 2020 року до суду від позивача у справі надійшла заява про усунення недоліків. Дану заяву з додатком суд прийняв до розгляду та залучив до матеріалів справи.
Ухвалою від 16.06.2020 року, у зв'язку із неявкою позивача у справі суд відклав розгляд справи на 30.06.2020.
У призначене судове засідання 30.06.2020 прибули повноважні представник сторін.
У судовому засіданні представником відповідача подано заяву про залучення до матеріалів справи додаткових доказів (витяг із Рішення Бериславської міської ради № 81 від 30.07.2013).
Щодо заяви відповідача про залучення до матеріалів справи додаткових доказів, то суд зазначає наступне.
Відповідно до приписів ч.3, ч.4, ч.8 ст. 80 ГПК України відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом з поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи.
Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об'єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу.
Докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї.
За приписами частини 1 статті 251 ГПК України, відзив подається протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.
Так, ухвалою від 21 лютого 2020 року про відкриття провадження у справі судом запропоновано відповідачу надіслати (надати) до суду відзив на позовну заяву.
Згідно поштового повідомлення повернутого на адресу суду, відповідачем отримано зазначену ухвалу суду 26 лютого 2020 року, строк для подання відзиву та доказів спливає 12 березня 2020 року.
Заяву про долучення до матеріалів справи доказів ФОП Суховієм Ю.В. подано 30 червня 2020 року без обґрунтування причин пропуску вставленого строку та клопотання про поновлення строку для надання доказів.
Відповідно до статті 113 Господарського процесуального кодексу України строки, в межах яких вчиняються процесуальні дії, встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені, - встановлюються судом.
У відповідності до положень статті 118 господарського процесуального кодексу України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку. Заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
Суд звертає увагу на те, що Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" від 30.03.2020 №540-ІХ, який набрав чинності 02.04.2020, розділ Х "Прикінцеві положення" ГПК України доповнено пунктом 4, відповідно до якого процесуальні строки продовжуються на час дії карантину. Разом із тим п'ятнадцятиденний строк для надання відзиву, встановлений судом в ухвалі від 21.02.2020 сплив до набрання чинності вказаним законом та до запровадження карантину.
Учасникам справи було надано достатньо часу та створено відповідні можливості для реалізації кожним учасником своїх процесуальних прав, передбачених ст. 42 ГПК України, сторони мали реальну можливість надати всі існуючі докази в обґрунтування своїх позовних вимог та заперечень.
За таких обставин, враховуючи те що, відповідачем пропущено встановлений судом строк для подання доказів та не надано обґрунтованої заяви про поновлення пропущеного процесуального строку для надання доказів, а тому суд не приймає до розгляду заяву про долучення до матеріалів справи витягу з Рішення Бериславської міської ради № 81 від 30.07.2013.
Суд також звертає увагу, що відповідачем в порушення приписів ч.9 ст. 80 ГПК України до заяви не доказів отримання позивачем витягу з Рішення Бериславської міської ради № 81 від 30.07.2013.
Представник позивача у судовому засіданні 30.06.2020р. позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив задовольнити, з підстав викладених у позовній заяві.
Представники відповідача у судовому засіданні 30.06.2020р. позовні вимоги не визнали та у задоволенні позову просили відмовити у повному обсязі, надавши аналогічні пояснення тим, які викладені у письмових запереченнях та у додаткових усних поясненнях.
У судовому засіданні 30.06.2020р. оголошено вступну та резолютивну частини судового рішення і повідомлено представникам сторін орієнтований час складення повного рішення.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд -
Матеріали справи свідчать, що 12 червня 2004 року між Відкритим акціонерним товариством "Херсонобленерго", правонаступником якого є Акціонерне товариство "Херсонобленерго" (надалі - позивач або постачальник) і Фізичною особою - підприємцем Суховієм Юрієм Васильовичем (надалі - відповідач або споживач) був укладений Договір про постачання електричної енергії №323, додатковою угодою від 08.01.2014 змінено номер договору на №7323 (надалі - Договір).
Відповідно до умов п. 1.1. Договору постачальник продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача з дозволеною потужністю 3,0 кВт, а споживач в свою чергу оплачує постачальнику вартість використаної (купленої) ним електричної енергії та здійснює інші платежі за умовами цього договору (а.с. 14-18).
Точки продажу електричної енергії зазначаються у Додатку №7 до даного Договору "Однолінійна схема".
Згідно Додатку № 5 до Договору сторонами договору погоджено "Перелік об'єктів та точок обліку активної електроенергії" та визначено наступні об'єкти:
- магазин продуктових товарів за адресою: м. Берислав, вул. Леніна, 367;
- дві тимчасові споруди для здійснення підприємницької діяльності за адресою: м. Берислав, вул. Губайдуліна, (біля магазину "Універсам").
Умовами договору погоджено, що під час виконання умов Договору, а також вирішення всіх питань, що не обумовлені Договором, сторони зобов'язується керуватись чинним законодавством України та Правилами користування електричною енергією (п. 2.1 договору).
Так, 21 березня 2019 року працівниками АТ "Херсонобленерго" було проведено перевірку дотримання ПРРЕЕ на об'єкті відповідача, який знаходиться за адресою: Херсонська область м. Берислав, вул. Губайдуліна, біля магазину "Універсам". Під час перевірки позивачем було виявлено порушення відповідачем умов Договору про надання послуг з розподілу електричної енергії та ПРРЕЕ. За результатами проведеної перевірки складено Акт про порушення ПРРЕЕ № 131642 від 21.03.2019 (надалі Акт № 131642), в якому зазначено наступне порушення ПРРЕЕ, мовою оригіналу: "інші дії споживача, що привели до зміни показів приладу обліку. З метою безоблікового користування електричною енергією споживач встановив високочастотний генератор, антену якого закріпив на лічильнику №5079758 типу НІК 2102.02М1, 220В, 5 (60)А. Показання 086991,2, держповірка 2012 р. Електроенергія споживається, електролічильником не враховується. При навантаженні 25А Імпульси лічильника відсутні, лічильний механізм не працює, покази електролічильника не змінюються. Акт складено згідно п. 8.2.4.. 8.2.5. ПРРЕЕ. На місце порушення було викликано представників поліцій та слідчо-оперативну групу."
Позивач зазначає, що вказане порушення було виявлено в присутності Споживача, який відмовився від підписання Акту № 131642, про що було зроблено відмітку. Акт № 131642 підписаний з боку АТ «Херсонобленерго» 5 (п'ятьма) представниками, двома свідками та двома співробітниками національної поліції. Під час проведення перевірки здійснювалась фото та відеофіксація виявленого порушення.
Таким чином, факт порушення відповідачем ПРРЕЕ, який був виявлений під час перевірки, зафіксовано в Акті №131642.
Також в Акті №131642 було зафіксовано, що пристрій був вилучений у відповідача і укладений у сейф-пакет, який опломбовано пломбою №С50976127.
Надалі, за заявою позивача, ТОВ "Незалежний інститут судових експертиз" було проведено електротехнічне дослідження, за результатами якого складено Висновок експерта за результатами електротехнічного дослідження №9445 від 15.01.2020 (надалі - Висновок експерта №9445).
Відповідно до Висновку експерта №9445 на поставлені на дослідження питання судовим експертом Пампухою Г.Г. надано наступні висновки:
- Наданий на дослідження пристрій ймовірно відноситься до високочастотних генераторів з антеною у вигляді коаксіального кабелю з ізольованим проводом на його кінцевій частині;
- У разі приєднання наданого на дослідження пристрою, відповідно до наданої схеми в акті про порушення ПРРЕЕ № 131642 від 21.03.2019 року, до джерела змінного струму напругою 220 В та частотою 50 Гц і при розміщенні його кінцевої робочої частини з ізольованим проводом чорного кольору біля лицьової частини електролічильника НІК 2102-02.М1, положення потенціометра на максимумі (крайнє праве положення), здійснюється вплив на лічильник електричної енергії, а саме повне блокування обліку електроенергії на протягом всього періоду впливу;
- Визначити характер впливу пристрою на лічильники типу НІК 2102-02.М1, 5 (60)А із зазначенням яким чином та у який спосіб він впливає па облік спожитої електричної енергії не представляється можливим із-за відсутності принципіальної електричної схеми і відповідного алгоритму процесу обліку лічильника даного типу.
Таким чином, позивач вважає, що на підставі Акту №131642 та Висновку експерта №9445 встановлено наявність порушень споживачем ПРРЕЕ у вигляді втручання споживача в параметри розрахункового засобу обліку електроенергії.
Рішенням комісії АТ "Херсонобленерго" від 25.04.2019 споживачу визначено обсяг недоврахованої електричної енергії за п.2.5. Методики в розмірі 53085 кВт/год на суму 132163,81грн.., яке оформлене Протоколом № 11 від 25.04.201. Засідання комісії проводилось в присутності представника споживача за довіреністю - Дядун О.В., якій відповідно до пояснень позивача представляв інтереси відповідача на підставі нотаріально засвідченої довіреності від 24.04.2019 (а.с. 85, 91). В день засідання комісії представнику споживача нарочно було надано Витяг з Протоколу засідання комісії №11 від 25.04.2019, з Додатковим рахунком № 7323.
Відповідач Додатковий рахунок №7323 на суму 132163,81 грн. не оплатив, чим порушив права та інтереси АТ "Херсонобленерго". Дані обставини стали підставою для звернення позивача з позовною заявою до суду.
Таким чином, виник спір, який підлягає вирішенню у судовому порядку.
Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги АТ "Херсонобленерго" підлягають задоволенню, з наступних підстав.
Судом встановлено, що між Акціонерним товариством "Херсонобленерго" і Фізичною особою - підприємцем Суховієм Юрієм Васильовичем було укладено договір про постачання електричної енергії № 7323 від 08.01.2014р., а з 01 січня 2019 року між позивачем і відповідачем укладено договір споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії шляхом приєднання, який за своїм змістом та правовою природою є договором енергопостачання.
Спірні правовідносини, які виникли між сторонами, регулюються нормами Закону України «Про ринок електричної енергії», Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг №312 від 14.03.2018 (набрали чинності 19.04.2018), Методикою визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією, затвердженою постановою НКРЕ від 04.05.2006 №562 (чинною на час виникнення спірних правовідносин; далі, Методика).
Оскільки предметом спору є стягнення вартості недооблікованої електричної енергії, то визначальним у ньому є саме доведеність факту порушення ПРРЕЕ споживачем, даний факт доводиться, зокрема але не виключно, актом а також висновком експертного дослідження.
Так, матеріалами справи підтверджено, що в ході проведення працівниками позивача на об'єкті відповідача дотримання споживачем ПРРЕЕ, виявлено порушення відповідачем зазначених правил. Факт порушення відповідачем ПРРЕЕ зафіксовано Актом №131642, який підписаний 5 (п'ятьма) представниками АТ "Херсонобленерго", двома свідками та двома співробітниками національної поліції. Відповідач відмовився від підписання Акту про що зроблено відмітку.
Згідно з п. 8.2.5 ПРРЕЕ (у редакції що діяла на час складання акту про порушення), у разі виявлення під час контрольного огляду або технічної перевірки уповноваженим представником оператора системи, від якого споживач одержує електричну енергію, порушень цих Правил, у тому числі фактів розкрадання електричної енергії, на місці виявлення порушення у присутності споживача або представника споживача оформлюється акт про порушення.
Акт про порушення підписується представником, оператора системи та споживачем або представником споживача.
У разі відмови споживача або представники споживача підписати акт про порушення в ньому робиться запис про відмову. У цьому разі акт про порушення вважається дійсним, якщо він підписаний уповноваженим представником оператора системи та двома незаінтересованими особами (представник житлово-експлуатаційної організації, балансоутримувача або управителя будинку, виборна особа будинкового, вуличного, квартального чи іншого органу самоорганізації населення або представник органу місцевого самоврядування, інший споживач тощо) за умови посвідчення їх осіб.
Споживач має право подати пояснення і зауваження щодо змісту акта про порушення та викласти мотиви своєї відмови від його підписання, які зазначаються в акті про порушення або надаються (надсилаються) оператору системи окремим письмовим повідомленням.
Проаналізувавши зміст Акту №131642, суд не знайшов дефектів при його оформленні.
Таким чином, Акт №131642 був складений з дотриманням вимог ПРРЕЕ.
Дослідивши додані до позовної заяви фотокартки та відеозапис, суд зазначає, що ані з фотокарток, ані з відеозапису неможливо встановити наявності порушень ПРРЕЕ у вигляді втручання споживача в параметри розрахункового засобу обліку електроенергії, оскільки, пристрій, який зафіксовано позивачем на фотознімку та у відеозаписі, без висновку експерта не надає можливості суду встановити, що цей пристрій є високочастотним генератором або будь-яким іншим пристроєм, який здійснює вплив на розрахунковий засіб обліку електроенергії.
Також судом на підставі ч.4 ст. 236 ГПК України враховується висновок щодо застосування норм права, викладений у постанові Верховного Суду від 23.04.2019р. у справі №906/600/18, згідно з яким застосування до споживача оперативно - господарської санкції на підставі пункту 2.5 Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією за відсутності відповідного висновку експертизи, якою встановлено факт втручання споживача в роботу приладу обліку, у відповідності до Порядку визначення розміру і відшкодування збитків, завданих енергопостачальнику внаслідок викрадення електричної енергії, є безпідставним.
За таких обставин, суд вважає, що надані позивачем фотознімки та відеозапис не підтверджують вплив високочастотного генератора на розрахунковий засіб обліку електроенергії, а тому в цій частині вказані докази є неналежними.
Разом з тим, позивачем до матеріалів справи наданий Висновок експерта №9445 (а.с. 24-38).
Щодо Висновку експерта №9445, то він оцінюється судом за правилами статті 98, 104 ГПК України.
Суд звертає увагу, що у другому пункті Висновку №9445 експерт зазначає наступне: "У разі приєднання наданого на дослідження пристрою, відповідно до наданої схеми в акті про порушення ПРРЕЕ № 131642 від 21.03.2019 року, до джерела змінного струму напругою 220 В та частотою 50 Гц і при розміщенні його кінцевої робочої частини з ізольованим проводом чорного кольору біля лицьової частини електролічильника НІК 2102-02.М1, положення потенціометра на максимумі (крайнє праве положення), здійснюється вплив на лічильник електричної енергії, а саме повне блокування обліку електроенергії на протягом всього періоду впливу."
Отже, оцінивши Висновок експерта № №9445 суд дійшов висновку, що вказаний доказ є достатнім, який підтверджує втручання позивача в параметри розрахункового приладу обліку типу НІК 2102-02.М1, зав. № 5079758.
Рішення, оформлене протоколом № 11 від 25.04.2019 року, прийнято за участю представника споживача, доказів оскарження вказаного рішення відповідачем не надано.
У відповідності з п. 8.2.6. ПРРЕЕ, 25.04.2019 під час засідання комісії з розгляду акту про порушення №131642 був визначений об'єм недоврахованої електричної енергії в кількості 53085 кВт/год. на загальну суму 132163,31 грн.
Розрахунок недоврахованої електроенергії внаслідок порушення ПРРЕЕ здійснений позивачем згідно п.2.5 Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією.
Судом перевірено правильність виконаних позивачем розрахунків недоврахованої електроенергії, та встановлено, що вони є вірними.
Законом України "Про ринок електричної енергії" визначаються правові, економічні та організаційні засади функціонування ринку електричної енергії, регулюються відносини, пов'язані з виробництвом, передачею, розподілом, купівлею-продажем, постачанням електричної енергії для забезпечення надійного та безпечного постачання електричної енергії споживачам з урахуванням інтересів споживачів, розвитку ринкових відносин, мінімізації витрат на постачання електричної енергії та мінімізації негативного впливу на навколишнє природне середовище.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 Закону України "Про ринок електричної енергії" учасники ринку, які порушили нормативно-правові акти, що регулюють функціювання ринку електричної енергії, несуть відповідальність згідно із законом.
Згідно ч. 2 ст. 77 Закону України «Про ринок електричної енергії» правопорушеннями на ринку електричної енергії, зокрема, є недотримання вимог нормативно-правових актів, що регулюють функціювання ринку електричної енергії, пошкодження цілісності пломб, повірочного тавра тощо.
Відповідно до п. 8.6 Договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії, У разі порушення розрахункового обліку з вини Споживача, порушення вимог ПРРЕЕ та інших нормативних документів, Споживач сплачує Оператору системи вартість необлікованої електричної енергії, визначену відповідно до вимог ПРРЕЕ.
Згідно частини третьої статті 13 ГПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
У відповідності до частини першої статті 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до частин 1, 3 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Згідно зі ст. 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.
Згідно зі ст. 78 ГПК України достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.
Відповідно до ст. 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
За приписами статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Вимога пункту 1 статті 6 Конвенції щодо обґрунтовування судових рішень не може розумітись як обов'язок суду детально відповідати на кожен довід заявника. Стаття 6 Конвенції також не встановлює правил щодо допустимості доказів або їх оцінки, що є предметом регулювання в першу чергу національного законодавства та оцінки національними судами. Проте Європейський суд з прав людини оцінює ступінь умотивованості рішення національного суду, як правило, з точки зору наявності в ньому достатніх аргументів стосовно прийняття чи відмови в прийнятті саме тих доказів і доводів, які є важливими, тобто такими, що були сформульовані заявником ясно й чітко та могли справді вплинути на результат розгляду справи.
Суд не приймає до уваги наявну в матеріалах справи заяву свідка (а.с. 117) з огляду на положення ч. 2 ст. 87 ГПК України, згідно з якою на підставі показань свідків не можуть встановлюватися обставини (факти), які відповідно до законодавства або звичаїв ділового обороту відображаються (обліковуються) у відповідних документах, та з врахуванням вимоги п.8.2.5. ПРРЕЕ, яким передбачено, що у разі виявлення під час контрольного огляду або технічної перевірки порушень ПРРЕЕ оформляється акт порушень.
Доводи відповідача, викладені ним у запереченнях на позовну заяву в частині невизнання позовних вимог, підлягають відхиленню, як такі, що не відповідають чинному законодавству, не ґрунтуються на належних доказах і спростовуються фактично встановленими судом обставинами та матеріалами справи.
На підставі викладеного, за результатами оцінки доказів, суд вважає, що відповідачем допущено порушення Правил роздрібного ринку електричної енергії, що виявилось у вчинені дій у вигляді втручання споживача в параметри розрахункового засобу обліку електроенергії, а тому несплата вартості недооблікованої електричної енергії у розмірі 132163,81 грн., є порушенням прав та інтересів позивача, у зв'язку з чим позовні вимоги підлягають задоволенню.
Судовими витратами у даній справі є витрати позивача на сплату судового збору відповідно до платіжного доручення № Е87988 від 13.02.2020 у сумі 2156,59 грн., які згідно з приписами статті 129 ГПК України підлягають стягненню з відповідача.
Поряд з цим, судовими витратами є витрати позивача за проведення електротехнічної експертизи у сумі 11609,00 грн., сплачені платіжним дорученням № Е84371 від 05.12.2019р. (а.с. 35), які також підлягають стягненню з відповідача у відповідності до частини 4 статті 127 та пункту 1 частини 4 статті 129 ГПК України.
Керуючись статтями 123, 129, 232, 233, 237, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця Суховій Юрія Васильовича ( АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_2 ) на користь Акціонерного товариства "Херсонобленерго" (73003, м. Херсон, вул. Пестеля, 5, код ЄДРПОУ 05396638) 132163,81 грн. вартості не облікованої електричної енергії, суму судових витрат по сплаті судового збору у розмірі 2156,59 грн. та суму витрат за проведення електротехнічної експертизи у розмірі 11609,00 грн.
3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складено 06.07.2020.
Суддя С.В. Нікітенко