36000, м. Полтава, вул. Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua
25.06.2020 Справа № 917/176/20
м. Полтава
за позовною заявою Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності "Укрінтеренерго", вул. Кирилівська, 85, м. Київ, 04080
до Комунального підприємства Полтавської обласної ради "Полтававодоканал", вул. Пилипа Орлика, будинок, 40-А, м. Полтава, Полтавська область, 36020
про стягнення 431916,91 грн. заборгованості
Суддя Паламарчук В.В.
Секретар судового засідання Рожко О.П.
Явка представників сторін була визнана необов'язковою.
Обставини справи: Державне підприємство зовнішньоекономічної діяльності "Укрінтеренерго" звернулося до господарського суду Полтавської області з позовною заявою до Комунального підприємства Полтавської обласної ради "Полтававодоканал" про стягнення 431916,91 грн. заборгованості, з яких: 247863,51 грн. - пені, 103276,46 грн. - 15% річних, 80776,94 грн. - інфляційних втрат.
Ухвалою від 07.02.2020р. суд постановив прийняти позовну заяву до розгляду і відкрити провадження у справі, справу розглядати в порядку загального позовного провадження та визначив сторонам строки на вчинення процесуальних дій.
25.02.2020р. від відповідача через канцелярію суду надійшов відзив на позов (вхід. №2321).
Ухвалою суду від 02.06.2020р. суд закрив підготовче провадження та призначив справу до судового розгляду по суті на 25.06.2020р.
У судове засідання 25.06.2020р. представники позивача та відповідача не з'явились.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши подані докази, господарський суд,-
Між Державним підприємством зовнішньоекономічної діяльності "Укрінтеренерго", яке виконує функції постачальника "останньої надії" та діє на підставі ліцензії на постачання електричної енергії споживачу, виданої постановою НКРЕКП №1344 від 06.11.2018 та Розпорядження Кабінету Міністрів України № 1023-р від 12.12.2018 (далі постачальник "останньої надії", позивач) та Комунальним підприємством Полтавської обласної ради «Полтававодоканал» (далі - споживач, відповідач) було укладено договір про постачання електричної енергії постачальником "останньої надії" (далі - договір).
Пунктом 1.1 договору сторони визначили, що договір про постачання електричної енергії постачальником "останньої надії" є публічним договором приєднання споживача до договору, який регулює порядок та умови продовження постачання електричної енергії постачальником "останньої надії" Державним підприємством зовнішньоекономічної діяльності Укрінтеренерно споживачу, у разі, якщо обраний споживачем електропостачальник неспроможний постачати електричну енергію, до моменту обрання споживачем нового електропостачальника або до припинення постачання у передбачених чинним законодавством чи договором випадках. Договір укладається сторонами, керуючись статтями 633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України, шляхом приєднання споживача до договору на умовах, визначених Законом України "Про ринок електричної енергії", Правилами роздрібного ринку електричної енергії та Комерційної пропозиції, що є додатком 1 до договору.
За договором постачальник продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача, а споживач оплачує постачальнику вартість спожитої (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами договору, що зазначені в Додатку 1 до договору (Комерційна пропозиція) (пункт 2.1 договору).
Початок постачання електричної енергії споживачу починається з факту споживання електричної енергії у перший день, наступний за останнім днем постачання електричної енергії попереднім електропостачальником, за відсутності факту відключення, передбаченого ПРРЕЕ у разі укладення договору між сторонами (пункт 3.7 договору).
Відповідно до пункту 5.1 договору споживач розраховується з постачальником за електричну енергію за цінами (тарифами), що визначаються відповідно до методики (порядку), затвердженої регулятором, згідно з комерційною пропозицією з постачання електричної енергії постачальником останньої надії, яка є Додатком № 1 до договору.
Спосіб визначення ціни (тарифу) за електричну енергію зазначається в комерційній пропозиції постачальника. Для одного об'єкта споживання (площадки вимірювання) застосовується один спосіб визначення ціни за електричну енергію (пункт 5.2 договору).
Пунктом 5.3 договору сторони погодили, що ціна (тариф) на електричну енергію визначається постачальником, що формується ним відповідно до методики (порядку), затвердженої регулятором.
Ціна (тариф) на електричну енергію має зазначатися постачальником у рахунках на оплату спожитої електричної енергії за цим договором, у тому числі у разі її зміни. У випадках застосування диференційованих цін (тарифів) на електричну енергію, вказані в рахунках суми відображають середню ціну, обчислену на базі різних диференційованих цін (тарифів) (пункт 5.7 договору).
Згідно з пунктом 5.8 договору розрахунковим періодом за цим договором є календарний місяць.
За змістом пункту 5.9 договору розрахунки споживача за цим договором здійснюються на поточний рахунок із спеціальним режимом використання (далі спецрахунок). Оплата вартості електричної енергії за цим договором здійснюється споживачем виключно шляхом перерахування коштів на спецрахунок постачальника. Оплата вважається здійсненою після того, як на спецрахунок постачальника надійшла вся сума коштів. Спецрахунок постачальника зазначається у платіжних документах постачальника, у тому числі у разі його зміни.
Відповідно до пункту 5.10 договору оплата виставленого постачальником рахунка за цим договором має бути здійснена споживачем в терміни, визначені у рахунку, але не менше 5 робочих днів з дати отримання споживачем цього рахунка, або протягом 5 робочих днів від строку оплати, зазначеного у Комерційній пропозиції, прийнятій споживачем.
Договір набирає чинності за фактом споживання електричної енергії у перший день, наступний за останнім днем постачання електричної енергії попереднім електропостачальником, за відсутності факту відключення, передбаченого ПРРЕЕ, та діє в частині здійснення розрахунків між сторонами до повного їх здійснення, а в частині постачання електричної енергії його дія не може перевищувати 90 календарних днів (пункт 13.1 договору).
Відповідно до Додатку № 1 ("Комерційна пропозиція № 2" до договору), який кореспондується зі статтею 64 Закону України "Про ринок електричної енергії", договір набуває чинності за фактом споживання електричної енергії у перший день, наступний за останнім днем постачання електричної енергії попереднім електропостачальником, за відсутності факту відключення, передбаченого ПРРЕЕ, та діє в частині здійснення розрахунків між сторонами до повного їх здійснення, а в частині постачання електричної енергії його дія не може перевищувати 90 календарних днів. Якщо споживач протягом 90 календарних днів не укладе відповідний договір про постачання з іншим електропостачальником або договір купівлі-продажу електричної енергії на ринку електричної енергії, електроспоживання його об'єкта (об'єктів) має бути припинено оператором системи за зверненням постачальника.
У Додатку № 1 ("Комерційна пропозиція № 2" до договору в редакції змін № 1 від 31.01.2019) передбачено, що споживач сплачує 100% від орієнтовної вартості прогнозованого обсягу споживання електричної енергії за розрахунковий період протягом 5 банківських (робочих) днів з моменту отримання споживачем рахунку. Орієнтовна вартість розраховується шляхом множення прогнозованого обсягу споживання електричної енергії на ціну, за якою здійснюється постачання електричної енергії постачальником. Прогнозований обсяг споживання електричної енергії визначається на підставі даних, отриманих постачальником від оператора систем розподілу (передачі). Остаточний розрахунок за спожиту електричну енергію в розрахунковому місяці здійснюється споживачем на підставі виставленого постачальником рахунку до 14-го (включно) числа місяця, наступного за розрахунковим, розмір якого визначається як різниця між вартістю купованої споживачем електричної енергії, зазначеної в акті купівлі-продажу, та сумарною оплатою споживачем за розрахунковий період з урахуванням ПДВ.
Акт купівлі-продажу складається на підставі даних про фактичне споживання споживача, отриманих від ОС. У разі наявності зауважень до Акту купівлі - продажу, споживач оформлює протокол розбіжностей, в якому вказує обсяг електричної енергії, по якому є розбіжності. Уповноважені особи постачальника та споживача терміново проводять переговори з метою усунення розбіжностей. До усунення розбіжностей сторони керуються даними зазначеними в акті купівлі-продажу, з подальшим коригуванням даних після врегулювання розбіжностей. Документом, який підтверджує факт переходу права власності на електричну енергію від постачальника до споживача є підписаний з боку постачальника та споживача та скріплений печатками сторін (за наявності) акт купівлі-продажу. У разі неповернення споживачем підписаного зі свого боку одного екземпляру оригіналу акту купівлі-продажу у встановлені строки або його не підписання з боку споживача у встановлений термін, документ вважаться узгодженим та підтвердженим споживачем та приймається постачальником як узгоджений.
За внесення платежів, передбачених умовами договору, з порушенням термінів, визначених цією комерційною пропозицією, споживач сплачує постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожний день простроченого платежу, враховуючи день фактичної оплати. Пеня споживачем сплачується на підставі рахунків постачальника, а у разі незгоди споживача, стягується в судовому порядку.
Споживач, який прострочив виконання грошового зобов'язання з оплати електроенергії, на вимогу постачальника зобов'язаний, крім оплати штрафних санкцій та збитків, сплатити суму боргу за електроенергію з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення зобов'язання, а також п'ятнадцять процентів річних від простроченої суми невиконаного або неналежним чином виконаного зобов'язання.
Додатком до комерційної пропозиції № 2 від 27.12.2018р. є «Ціни, за якими здійснюється постачання електричної енергії споживачам постачальником «останньої надії», які вводяться в дію з 01.01.2019р.
На виконання зазначеного Договору на підставі даних про фактичне споживання електричної енергії КП ПОР «Полтававодоканал», ДПЗД «Укрінтеренерго» складені:
за даними ДП «НЕК «Укренерго»:
- рахунок № 000003361661/35/О01/03768 від 12.02.2019 р. та Акт № 000641 купівлі-продажу електроенергії за Січень 2019 р. від 31 січня 2019р., обсяг споживання електричної енергії по 2 класу напруги - 601 178 кВт.год. на суму 1 518 200,50 грн. (з урахуванням ПДВ), які були отримані останнім 18.02.2019 року (копії додаються);
- рахунок № 000003361661/35/О02/05387 від 12.03.2019 р. та Акт № 001766 купівлі-продажу електроенергії за розрахунковий період Лютий 2019р. від 28 лютого 2019 року, обсяг споживання електричної енергії по 2 класу напруги - 582 345 кВт.год. на суму 1 470 640,09 грн. (з урахуванням ПДВ), які були отримані останнім 18.03.2019 року (копії додаються).
за даними АТ «Полтаваобленерго»:
- рахунок № 000003361661/14/О01/03621 від 11.02.2019 р. та Акт № 000706 купівлі-продажу електроенергії за Січень 2019 р. від 31 січня 2019р., обсяг споживання електричної енергії по 2 класу напруги - 2 262 219 кВт.год. на суму 7 457 015,83 грн, (з урахуванням ПДВ), які були отримані останнім 18.02.2019 року (копії додаються);
- рахунок № 000003361661/14/О02/05335 від 13.03.2019 р. та Акт № 001722 купівлі-продажу електроенергії за розрахунковий період Лютий 2019р. від 28 лютого 2019 року, обсяг споживання електричної енергії по 2 класу напруги - 1 993 831 кВт.год. на суму 6 572 320,96 грн. (з урахуванням ПДВ), які були отримані останнім 18.03.2019 року (копії додаються).
Зазначені акти підписані та скріплені печатками сторін.
Рахунки за спожиту електричну енергію оплачені Відповідачем в повному обсязі на загальну суму 17 018177,38 гривень згідно платіжних доручень: № 10525 від 25.03.2019 року, № 10528 від 25.03.2019 року, № 10527 від 25.03.2019 року, № 10526 від 25.03.2019 року, однак з простроченням строку встановленого Договором та додатками до нього.
Предметом розгляду даної справи є стягнення з відповідача пені у розмірі 247863,51 грн, 103276,46 грн. - 15% річних, 80776,94 грн. - інфляційних втрат, які нараховані за порушення відповідачем строків оплати електричної енергії.
Проаналізувавши наявні у справі докази та надавши їм правову оцінку, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог, з наступних мотивів.
Відповідно до вимог ч.1 ст.509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитор) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послуги, платити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
У п.1 ч.2 ст.11 ЦК України встановлено, що однією із підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договір, який в силу вимог ч.1 ст.629 ЦК України є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно зі ст. 275 ГК України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується. Окремим видом договору енергопостачання є договір постачання електричної енергії споживачу. Особливості постачання електричної енергії споживачам та вимоги до договору постачання електричної енергії споживачу встановлюються Законом України «Про ринок електричної енергії».
За приписами ст. 4 ЗУ «Про ринок електричної енергії» учасники ринку електричної енергії провадять свою діяльність на ринку електричної енергії на договірних засадах. Для забезпечення функціонування ринку електричної енергії укладаються такі види договорів, зокрема: про постачання електричної енергії постачальником «останньої надії».
27.12.2018 року на виконання ч. 11 ст. 64 Закону України «Про ринок електричної енергії», ДПЗД «Укрінтеренерго», як постачальником «останньої надії», на своєму офіційному веб-сайті у мережі Інтернет за адресою www.uie.kiev.ua розміщено: Порядок приєднання до умов договору постачання електричної енергії постачальником «останньої надії»; Договір про постачання електричної енергії постачальником «останньої надії»; Додаток № 1 до Договору про постачання електричної енергії постачальником «останньої надії»; «Комерційна пропозиція № 2 від 27.12.2018 р. для постачання електричної енергії споживачам постачальником «останньої надії»; Додаток до комерційної пропозиції № 2 від 27.12.2018 «Ціни, за якими здійснюється постачання електричної енергії споживачам постачальником «останньої надії», Додаток до Комерційної пропозиції № 2 від 27.12.2018 «Зміни № 1 від 31.01.2019 року до Комерційної пропозиції № 2 від 27.12.2018 для постачання електричної енергії споживачам постачальником «останньої надії».
Відповідно до ст. 64 Закону України «Про ринок електричної енергії», яка кореспондується з умовами, що зазначені в Додатку 1 «Комерційна пропозиція № 2» до Договору, Договір вважається укладеним з початку фактичного постачання електричної енергії такому споживачу у перший день, наступний за останнім днем постачання електричної енергії попереднім електропостачальником, та діє в частині здійснення розрахунків між Сторонами до повного їх здійснення, а в частині постачання електричної енергії його дія не може перевищувати 90 календарних днів.
Відповідно до п. 1.2.9. ПРРЕЕ постачальник «останньої надії» здійснює постачання електричної енергії на підставі договору про постачання електричної енергії постачальником «останньої надії», зміст якого визначається постачальником «останньої надії» на основі Типового договору про постачання електричної енергії постачальником «останньої надії» (додаток 7 до цих Правил), є публічним договором приєднання та вважається укладеним у визначених законодавством України та цими Правилами випадках, у разі настання яких споживач безакцептно приймає умови договору про постачання електричної енергії постачальником «останньої надії».
Пунктом 3.4.4. ПРРЕЕ встановлено, що договір постачання електричної енергії постачальником «останньої надії» і споживачем вважається укладеним з початком фактичного постачання електричної енергії такому споживачу.
Відповідно до ч. 1 ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
В силу вимог ч.1 ст.525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Аналогічні вимоги щодо виконання зобов'язань містяться і у ч.ч.1,7 ст.193 ГК України.
Частиною 1 ст. 530 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Факт поставки електричної енергії відповідач не заперечує.
Щодо посилань відповідача на те, що йому не зрозуміло до якої редакції договору електропостачальника він приєднався у січні 2019 року, то суд зазначає таке:
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.
Відповідно до ч. 1 ст. 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Статтею 64 Закону України «Про ринок електричної енергії» встановлено, що постачальник «останньої надії» здійснює постачання електричної енергії у порядку, визначеному правилами роздрібного ринку, на умовах типового договору постачання електричної енергії постачальником «останньої надії», який затверджується Регулятором (Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, далі - НКРЕКП), та є публічним договором приєднання. Постачальник «останньої надії» оприлюднює відповідний договір на своєму офіційному веб-сайті.
27.12.2018 року, відповідно до ч.ч.6,11 ст.64 Закону України «Про ринок електричної енергії», в мережі Інтернет за веб-адресою www.uiе.kiev.ua позивачем розміщено: порядок приєднання до умов договору; договір про постачання електричної енергії постачальником останньої надії; комерційну пропозицію №2 до договору; додаток до комерційної пропозиції №2 Ціни, за якими здійснюється постачання електричної енергії споживачам постачальником останньої надії.
Відповідно до ст. 64 Закону України «Про ринок електричної енергії», яка кореспондується з умовами, що зазначені в Додатку 1 «Комерційна пропозиція № 2» до Договору, Договір вважається укладеним з початку фактичного постачання електричної енергії такому споживачу у перший день, наступний за останнім днем постачання електричної енергії попереднім електропостачальником.
Враховуючи, що відповідач визнає факт поставки електроенергії в період з 01.01.2019 р. по 28.02.2019 р., то згідно приписів чинного законодавства відповідач приєднався до умов договору про постачання електричної енергії постачальником останньої надії; комерційну пропозицію №2 до договору; додаток до комерційної пропозиції №2 Ціни, за якими здійснюється постачання електричної енергії споживачам постачальником останньої надії, які діяли з 27.12.2018 року.
Між тим, вищевстановлені обставини свідчать, що оплата вартості електричної енергії здійснена відповідачем з порушенням строків, визначених договором про постачання електричної енергії постачальником «останньої надії» з комерційною пропозицією №2 від 27.12.2018р.
Відповідно до ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Невиконання зобов'язання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) ст. 610 Цивільного кодексу України кваліфікує як порушення зобов'язання.
Відповідно до ч.1 ст.230 ГК України штрафними санкціями в цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання зобов'язання.
Згідно ст.549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
У ч. 2 ст.551 ЦК України встановлено, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.
В силу положень ст. ст. 1, 3 ЗУ «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Відповідно до ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
У п. 5.11 договору встановлено, що у разі порушення споживачем строків оплати за цим договором, постачальник має право вимагати сплати пені. Пеня нараховується за кожен прострочений день оплати за цим договором. Споживач має сплатити за вимогою постачальника пеню у розмірі, яка зазначається в комерційній пропозиції.
Комерційною пропозицією № 2 від 27.12.2018р. передбачено, що за внесення платежів, передбачених умовами договору з порушенням термінів, визначених цією комерційною пропозицією, споживач сплачує постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожний день простроченого платежу, враховуючи день фактичної оплати. Пеня споживачем сплачується на підставі рахунків постачальника, а у разі незгоди споживача, стягується в судовому порядку.
Розрахунок пені, який здійснений позивачем за зобов'язанням січня 2019р. за період з 25.02.2019р. по 25.03.2019р., за зобов'язанням лютого 2019р. за період з 25.02.2019р. по 25.03.2019р перевірено господарським судом та встановлено його відповідність обставинам справи щодо прострочення відповідача.
За приписами ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Комерційною пропозицією № 2 від 27.12.2018р. визначено, що споживач, який прострочив виконання грошового зобов'язання з оплати електроенергії, на вимогу постачальника зобов'язаний, крім оплати штрафних санкцій та збитків, має сплатити суму боргу за електроенергію з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення зобов'язання, а також п'ятнадцять процентів річних від простроченої суми невиконаного або неналежним чином виконаного зобов'язання.
Розрахунок 15% річних, який здійснений позивачем за зобов'язанням січня 2019р. за період з 25.02.2019р. по 25.03.2019р., за зобов'язанням лютого 2019р. за період з 25.02.2019р. по 25.03.2019р перевірено господарським судом та встановлено його відповідність обставинам справи щодо прострочення відповідача.
Розрахунок інфляційних втрат, який здійснений позивачем за зобов'язанням січня-лютого 2019р. за період з 01.03.2020 р. по 01.04.2020 р., перевірено господарським судом та встановлено його відповідність обставинам справи щодо прострочення відповідача.
За таких обставин, господарський суд дійшов висновку про обґрунтованість і правомірність позовних вимог в частині стягнення з відповідача 247863,51 грн. - пені, 103276,46 грн. - 15% річних, 80776,94 грн. - інфляційних втрат.
Відповідно ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.
Відповідно до ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування.
Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Відтак оцінивши подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, оскільки, підтверджені належними та допустимими доказами, на підставі яких встановлено обставини, які входять до предмету доказування.
Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
На підставі ст. 129 ГПК України витрати позивача щодо сплати судового збору покладаються на відповідача.
Враховуючи викладене, керуючись статтями 129, 232-233,237-238,240 ГПК України, суд,-
1. Позовні вимоги задовольнити повністю.
2. Стягнути з Комунального підприємства Полтавської обласної ради "Полтававодоканал" (вул. Пилипа Орлика, будинок, 40-А, м. Полтава, Полтавська область, 36020, код ЄДРПОУ 03361661) на користь Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності "Укрінтеренерго" (вул. Кирилівська, 85, м. Київ, 04080, код ЄДРПОУ 19480600) 431916,91 грн., з яких: пеня - 247863,51 грн., 15% річних - 103276,46 грн., інфляційні втрати - 80776,94 грн., судовий збір - 6478,75 грн.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч.1,2 ст.241 ГПК України). Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції (ст.ст. 256, 257 ГПК України). Відповідно до п.17.5 Перехідних положень ГПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Суддя В.В. Паламарчук