ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
06.07.2020Справа № 910/4648/20
Господарський суд міста Києва у складі судді Чебикіної С.О, розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження справу за позовом Закритого акціонерного товариства "Глобалкомас" до Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Провідна", третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: ОСОБА_1 про відшкодування шкоди 82 391,06 грн., без виклику представників сторін,
У квітні 2020 року позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до відповідача, в якому просив стягнути з відповідача 82 391,06 грн. страхового відшкодування на підставі ст. ст. 16, 22, 511, 636, 999, 1187, 1188, 1194 Цивільного кодексу України.
Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що 05.11.2018 року о 13 год. 05 хв. в м. Кропивницький по вул. Чорновола. 1-А, відбулася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля «Honda Civic», державний номерний знак НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_1 (винна в ДТП особа) та автомобіля «Renault Kangoo», державний номерний знак НОМЕР_2 (пошкоджений автомобіль, який належить позивачу).
Розмір матеріального збитку завданого позивачу пошкодженням його автомобіля внаслідок вищевказаної ДТП згідно звіту про оцінку від 03.06.2019 року, складеного ТОВ «Експертно-правова консалтингова компанія «ЮРЕКС» дорівнює 162 908,73 грн.
Цивільно-правова відповідальність власника транспортного засобу «Honda Civic», державний номерний знак НОМЕР_1 була застрахована відповідачем за шкоду завдану майну на суму 100 000,00 грн.
15.02.2019 року відповідачем частково відшкодовано позивачу матеріальний збиток на суму 17 608,94 грн.
Різниця між сумою, на яку була застрахована відповідальність власника транспортного засобу «Honda Civic», д.н.з. НОМЕР_1 (100 000,00 грн) та виплаченою сумою страхового відшкодування (17 608,94 грн.) становить 82 391,06 грн., яку позивач просить стягнути з відповідача.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.04.2020 року справу вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін, а також вирішено залучити до участі у справі в якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_1 .
Заперечень щодо розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін від сторін у встановлений законом строк не надано.
27.05.2020 року відповідачем через канцелярію суду надано відзив на позовну заяву, в якому він просив суд в позові відмовити з тих підстав, що відшкодування різниці між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою покладається на особу винну в настанні ДТП.
Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.
Як вбачається з постанови Ленінського районного суду міста Кіровограда від 27.02.2019 року у справі № 405/8121/18, 05.11.2018 року о 13 год. 05 хв. в м. Кропивницький по вул. Чорновола. 1-А, водій ОСОБА_1 , керуючи автомобілем «Honda Civic», державний номерний знак НОМЕР_1 не стежив за зміною дорожньої обстановки, був не уважним, та під час здійснення маневру обгону не переконався в його безпечності та здійснив виїзд на зустрічну смугу руху, де в подальшому допустив зіткнення з автомобілем «Renault Kangoo», державний номерний знак НОМЕР_2 , який рухався в зустрічному напрямку, яким керував ОСОБА_2 та в результаті дорожньо-транспортної пригоди автомобілі отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками.
Відповідно до вказаної постанови Ленінського районного суду міста Кіровограда від 27.02.2019 року у справі № 405/8121/18, ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КпАП України та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу.
Внаслідок вказаної дорожньо-транспортної пригоди (надалі - ДТП) було пошкоджено автомобіль «Renault Kangoo», державний номерний знак НОМЕР_2 .
У відповідності до ч. 4 ст. 75 ГПК України, обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи.
Судом встановлено, що власником автомобіля «Renault Kangoo», державний номерний знак НОМЕР_2 є позивач, що підтверджується договором купівлі-продажу від 10.10.2018 року, який міститься в матеріалах справи.
Відповідно до звіту про оцінку матеріального збитку завданого власнику автомобіля «Renault Kangoo», державний номерний знак НОМЕР_2 від 03.06.2019 року, складеного ТОВ «Експертно-правова консалтингова компанія «ЮРЕКС» дорівнює 162 908,73 грн.
Цивільно-правова відповідальність за шкоду заподіяну внаслідок експлуатації автомобіля Honda Civic», д.н.з. НОМЕР_1 була застрахована у відповідача, про що було укладено договір (поліс) № AМ/1919065 обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, відповідно до якого відповідач взяв на себе зобов'язання відшкодувати шкоду заподіяну, зокрема, майну третім особам під час ДТП, яка сталася за участю забезпеченого транспортного засобу автомобіля «Honda Civic», д.н.з. НОМЕР_1 , і внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність заподіювача шкоди. Страхова сума (ліміт відповідальності) за шкоду, заподіяну майну дорівнює 100 000,00 грн. Розмір франшизи 0,00 грн.
Згідно повідомлення про виплату, справа № 2300246088 від 15.02.2019 року відповідачем частково сплачено на користь позивача 17 608,94 грн. страхового відшкодування.
Відповідно до статті 1166 Цивільного кодексу України шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Частинами першою та другою статті 1187 Цивільного кодексу України встановлено, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 1188 Цивільного кодексу України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.
Таким чином, за змістом вказаної норми, у відносинах між кількома володільцями джерел підвищеної небезпеки відповідальність будується на загальному принципу вини.
Вина особи, яка керувала автомобілем «Honda Civic», державний номерний знак НОМЕР_1 , ОСОБА_1 встановлена у судовому порядку.
Тому, ОСОБА_1 є особою, відповідальною за збиток, заподіяний автомобілю «Renault Kangoo», державний номерний знак НОМЕР_2 в результаті пошкодження цього автомобіля при ДТП.
Згідно з статтею 1192 Цивільного кодексу України з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов'язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі. Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.
Відповідно до ст. 979 Цивільного кодексу України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.
Статтею 8 Закону України «Про страхування» встановлено, що страховий випадок - подія, передбачена договором страхування або законодавством, яка відбулася і з настанням якої виникає обов'язок страховика здійснити виплату страхової суми (страхового відшкодування) страхувальнику, застрахованій або іншій третій особі.
Згідно з положеннями статті 988 Цивільного кодексу України страховик зобов'язаний протягом двох робочих днів, як тільки стане відомо про настання страхового випадку, вжити заходів щодо оформлення всіх необхідних документів для своєчасного здійснення страхової виплати страхувальникові; у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату у строк, встановлений договором.
Статтею 990 Цивільного кодексу України встановлено, що страховик здійснює страхову виплату відповідно до умов договору.
Також, відповідно до ч. 2 ст. 985 Цивільного кодексу України страхувальник має право при укладенні договору страхування призначити фізичну або юридичну особу для одержання страхової виплати (вигодонабувача), а також змінювати її до настання страхового випадку, якщо інше не встановлено договором страхування.
Статтею 22 Цивільного кодексу України передбачено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є, зокрема, втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).
Відповідно до пункту 22.1 статті 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Водночас, згідно зі статтею 29 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.
Тобто, відповідач як страховик винної у ДТП особи, зобов'язаний відшкодувати завдані останньою збитки третій особі (у цьому випадку - позивачу) в обсязі, визначеному Законом України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", та відповідно до договору страхування, укладеному з особою, що застрахувала свою цивільно-правову відповідальність.
Розглядаючи спір по суті суд також зазначає, що частиною п'ятою статті 1187 ЦК України передбачено, що особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.
Судом було надано належну оцінку доводам відповідача викладеним у відзиві на позовну заяву, проте посилання на те, що відшкодування різниці між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою покладається на особу винну в настанні ДТП не приймається судом до уваги, оскільки саме потерпілому (в даному випадку позивачу), як кредитору, належить право обирати спосіб здійснення захисту свого порушеного права, або шляхом звернення вимоги виключно до особи, яка завдала шкоду, або шляхом звернення до страховика, у якого застраховано цивільну відповідальність, із вимогою про виплату страхового відшкодування, або шляхом звернення до страховика та в подальшому до особи, яка завдала шкоди, за наявності передбачених статтею 1192 ЦК України підстав.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 26.10.2016 року у справі №6-954цс16.
Оскільки, відповідач не довів факт того, що шкоду автомобілю «Renault Kangoo», державний номерний знак НОМЕР_2 , було завдано внаслідок непереборної сили або умислу його водія, та не надав доказів сплати відшкодування заподіяної шкоди в повному розмірі на користь власника зазначеного автомобіля, суд приходить до висновку, що права позивача, за захистом яких він звернувся до суду, порушено відповідачем, а тому, беручи до уваги те, що розмір збитків розраховується, виходячи із вартості матеріального збитку, в межах ліміту відповідальності (100 000,00 грн) передбаченого договором (полісом) № AМ/1919065 та франшизи у розмірі 0,00 грн і за вирахуванням частково сплаченого страхового відшкодування у розмірі 17 608,94 грн., позов підлягає задоволенню у розмірі 82 391,06 грн (100 000,00 грн ліміт відповідальності - 17 608,94 грн частково сплачене відповідачем страхового відшкодування - 0,00 грн. франшиза).
Судові витрати відповідно до вимог ст. 129 ГПК України покладається на відповідача.
Керуючись ст. ст. 86, 129, 232, 233, 236 - 241 Господарського процесуального кодексу України, суд
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "ПРОВІДНА" (03049, м. Київ, пр. Повітрофлотський, 25, код 23510137) на користь Закритого акціонерного товариства "Глобалкомас" (код 304142053, Литва, м. Вільнюс, пр. Лайсвес 60-1107) 82 391 (вісімдесят дві тисячі триста дев'яносто одна) грн 06 коп. страхового відшкодування та 2 102 (дві тисячі сто дві) грн. 00 коп. судового збору.
Після вступу рішення в законну силу видати наказ.
Рішення господарського суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 241 ГПК України та підлягає оскарженню в порядку та у строк, які визначені розділом IV ГПК України.
Повне рішення складено 06.07.2020р.
Суддя С.О. Чебикіна