номер провадження справи 35/61/20
06.07.2020 Справа № 908/827/20
м.Запоріжжя Запорізької області
Господарський суд Запорізької області у складі: головуючий суддя - Топчій О.А., розглянувши в письмовому позовному провадженні без виклику представників сторін справу
за позовом Виробничо-комерційної фірми «Взірець-2000» у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю (65496, Одеська обл., Овідіопольський р-н, см. Лиманка, ж/м Чорноморка, вул. Побратимів, б. 9/5)
до відповідача Фізичної особи - підприємця Фєногенової Ірини Володимирівни ( АДРЕСА_1 )
про стягнення коштів
30.03.2020 до Господарського суду Запорізької області звернувся позивач Виробничо-комерційної фірми «Взірець-2000» у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю з позовом до відповідача Фізичної особи - підприємця Фєногенової Ірини Володимирівни про стягнення 172 042,88 грн.
30.03.2020 автоматизованою системою документообігу Господарського суду Запорізької області здійснено автоматичний розподіл судової справи між суддями, справі присвоєно єдиний унікальний номер 908/827/20, справу передано на розгляд судді Топчій О.А.
Ухвалою суду від 06.04.2020 позовну заяву залишено без руху. Надано позивачу строк протягом 10 днів з дня вручення ухвали суду, але не пізніше 27.04.2020, для усунення недоліків позовної заяви вказаних в ухвалі.
28.04.2019 до Господарського суду Запорізької області надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви.
Ухвалою суду від 04.05.2020 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №908/827/20, постановлено здійснювати розгляд справи в порядку письмового позовного провадження без виклику представників сторін.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на порушення відповідачем умов договору поставки №139 від 20.05.2017 щодо повної та своєчасної оплати поставленого товару на суму 172 042,88 грн.
Ухвалою суду від 04.05.2020 відповідачу запропоновано подати відзив на позовну заяву і всі можливі докази у підтвердження їх заперечень проти позову або його визнання.
Ухвала суду від 04.05.2020 про відкриття провадження у справі №908/827/20, направлена на адресу відповідача та отримана особисто 14.05.2020, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення.
Відзив на адресу суду від відповідача у встановлений процесуальний строк для подачі відзиву не надійшов, як і будь-яких клопотань чи заяв до суду від відповідача не надходило.
Згідно ст. 165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
У відповідності до ст. 42 ГПК України учасники справи зобов'язані виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу; сприяти своєчасному, всебічному, повному та об'єктивному встановленню всіх обставин справи; з'являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов'язковою; подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази; надавати суду повні і достовірні пояснення з питань, які ставляться судом, а також учасниками справи в судовому засіданні; виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки; виконувати інші процесуальні обов'язки, визначені законом або судом.
За таких обставин, суд вирішив розглянути справу за наявними матеріалами.
У відповідності до частин 2 і 3 ст. 252 ГПК України розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться. Якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Отже, 04.06.2020 сплив тридцятиденний термін наданий сторонам на вчинення процесуальних дій, строк вчинення яких обмежений першим судовим засіданням. Будь-яких процесуальних заяв або заяв по суті протягом цього періоду до суду не надходило. Тому суд вважає за можливе розглянути вказану справу по суті.
Відповідно до ч., ч. 5, 7 ст. 252 ГПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п'яти днів з дня отримання відзиву.
Клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін до суду не надходило.
Згідно ст. 248 ГПК України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Враховуючи приписи ч. 4 ст. 240 ГПК України, у зв'язку з розглядом справи без повідомлення (виклику) учасників справи, рішення прийнято без його проголошення - 06.07.2020.
Розглянувши матеріали справи, суд
20.05.2017 між ВКФ «Взірець-2000» у вигляді ТОВ - постачальник та ФОП Фєногеновою В.В. - покупець укладено договір поставки №139, за умовами п. 1.1. якого постачальник зобов'язується поставити, а покупець прийняти та оплатити на умовах цього договору продукцію виробничо-технічного призначення.
Перелік, асортимент, кількість, ціна та вартість товару узгоджуються сторонами щодо кожної партії товару та зазначаються у відповідному рахунку-фактурі, який є невід'ємною частиною договору (п. 1.2. договору).
В п. 6.1. договору сторони узгодили, що оплата здійснюється відповідно до виставленого рахунку-фактури. Платежі за даним договором здійснюються в національній валюті України на умовах відстрочення платежу. Покупець повинен розрахуватись за поставлений товар протягом 21 календарного дня від дати передачі товару.
Відповідно до п.п. 10.1, 10.2. договору, цей договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання сторонами та його скріплення печатками сторін і діє до 31.12.2017. закінчення строку цього договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії цього договору.
На виконання умов договору позивачем виставлено рахунок №00000006138 від 19.05.2017 на суму 172 042,88 грн. Про отримання відповідачем товару свідчить підпис та печатка відповідача на рахунку.
28.02.2020 позивач звернувся до відповідача з претензією щодо оплати заборгованості за договором у розмірі 172 042,88 грн.
Відповіді на претензію не надано, заборгованість не погашена.
Невиконання відповідачем взятих на себе зобов'язань за договором в частині оплати вартості поставленого товару стало підставою звернення позивача до суду з вимогою про стягнення з відповідача заборгованості в примусовому порядку.
Згідно з приписами ст.ст. 11, 509 Цивільного кодексу України підставами виникнення зобов'язання - правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку, зокрема, є договори та інші правочини.
Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших правових актів, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ст. 525, ч. 1 ст. 526 ЦК України).
Статтею 712 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Згідно з ч. 1 ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
За приписами ч. 1 ст. 673 ЦК України продавець повинен передати покупцеві товар, якість якого відповідає умовам договору купівлі-продажу.
Згідно зі ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
З урахуванням вимог ст. 638 Цивільного кодексу України, сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору а відтак договір є укладеним.
Доказів розірвання договору, у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, або визнання недійсним договору внаслідок недодержання сторонами в момент його вчинення вимог чинного законодавства України, сторонами у справі не надано. Не надано також і доказів того, що сторони відмовились від виконання договору в силу певних об'єктивних обставин.
Відповідно до ч.ч. 1 та 2 ст. 222 ГК України учасники господарських відносин, що порушили майнові права або законні інтереси інших суб'єктів, зобов'язані поновити їх, не чекаючи пред'явлення їм претензії чи звернення до суду. У разі необхідності відшкодування збитків або застосування інших санкцій суб'єкт господарювання чи інша юридична особа - учасник господарських відносин, чиї права або законні інтереси порушено, з метою безпосереднього врегулювання спору з порушником цих прав або інтересів має право звернутися до нього з письмовою претензією, якщо інше не встановлено законом.
Відповідно до ч.1 ст.73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно з ч. 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Згідно із ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Позивачем надано всі належні та допустимі докази на підтвердження своїх вимог. Відповідач правом надання відзиву на позов не скористався.
За викладених обставин, вимога позивача про стягнення з відповідача суми основного боргу в розмірі 172 042,88 грн підлягає задоволенню.
Судові витрати позивача по сплаті судового збору відповідно до положень ст. 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.
Керуючись статтями 129, 232, 233, 236 - 238, 240, 241, 247, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд
Позов Виробничо-комерційної фірми «Взірець-2000» у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю до Фізичної особи - підприємця Фєногенової Ірини Володимирівни про стягнення коштів задовольнити в повному обсязі.
Стягнути з Фізичної особи - підприємця Фєногенової Ірини Володимирівни ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) на користь Виробничо-комерційної фірми «Взірець-2000» у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю (65496, Одеська обл., Овідіопольський р-н, см. Лиманка, ж/м Чорноморка, вул. Побратимів, б. 9/5, ідентифікаційний код юридичної особи 30708258) суму основного боргу у розмірі 172 042,88 грн (сто сімдесят дві тисячі сорок дві гривні 88 коп.), судовий збір у розмірі 2 580,64 грн (дві тисячі п'ятсот вісімдесят гривень 64 коп.).
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Центрального апеляційного господарського суду через Господарський суд Запорізької області протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення складено та підписано 06 липня 2020 року.
Суддя О.А. Топчій