Кропивницький апеляційний суд
№ провадження 33/4809/179/20 Головуючий у суді І-ї інстанції Лук'янова О. В.
Категорія - 130 Доповідач у суді ІІ-ї інстанції Олексієнко І. С.
01.07.2020 року. м. Кропивницький
Кропивницький апеляційний суд у складі:
головуючого судді Олексієнко І.С.,
за участю особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Кропивницький справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 на постанову Ленінського районного суду м. Кіровограда від 08 квітня 2020 року, якою
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1
визнано винним за ч.1 ст.130 КУпАП і накладено на нього стягнення у виді штрафу у розмірі шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 10200 (десять тисяч двісті) грн. 00 коп. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік
Постановою Ленінського районного суду м. Кіровограда від 08 квітня 2020 року ОСОБА_1 визнаний винним за те, що він 08.03.2020 о 00 год. 48 хв. в м. Кропивницький по вул. Бобринецький шлях, 2А, керував транспортним засобом марки «LAND ROVER FREELANDER» д.н.з. НОМЕР_1 , був зупинений працівниками поліції згідно ст.35 Закону України «Про Національну поліцію». Під час спілкування з водієм у поліцейських виникла підозра, що водій ОСОБА_1 перебуває в стані алкогольного сп'яніння. ОСОБА_1 на вимогу поліцейського погодився пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки. Огляд на встановлення стану алкогольного сп'яніння проводився у встановленому законом порядку за допомогою приладу «DRAGER Alcotest 6820» в присутності двох свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , за результатом тестування якого проба позитивна - 0,74 ‰, з результатом огляду на стан алкогольного сп'яніння ОСОБА_1 погодився, від огляду в закладі охорони здоров'я відмовився. У зв'язку з чим поліцейським у відношенні ОСОБА_1 08.03.2020 складено протокол про адміністративне правопорушення серії ДПР18 №270466 за порушення п. 2.9 «а» Правил дорожнього руху, за що передбачена адміністративна відповідальність згідно ч.1 ст. 130 КУпАП. Своє рішення суд мотивував тим, що вина правопорушника підтверджується матеріалами справи, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення серії ДПР18 №270466 від 08.03.2020, яким підтверджується, що саме 08.03.2020 о 00 год. 48 хв. в м. Кропивницькому по вул. Бобринецький шлях, 2А мало місце правопорушення, яке ставиться в вину ОСОБА_1 , а також проведення за згодою водія в присутності двох свідків огляду на стан алкогольного сп'яніння на місці за допомогою приладу «DRAGER» Alcotest 6820 з результатом тесту № 2175 - 0,74 ‰ (а.п. 1); актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів та чеком результатом Alcotest 6820 «DRAGER» за № 2175, який підтверджує тестування ОСОБА_1 , проведеного о 00 год. 52 хв. 08.03.2020 з результатом - 0,74 ‰ (а.п. 3, 4); письмовими поясненнями свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , які містяться в матеріалах справи про адміністративне правопорушення, в яких останні, кожен окремо, підтвердили, що вони були присутніми 08.03.2020 при визначенні стану алкогольного сп'яніння водія ОСОБА_1 за допомогою приладу «DRAGER» з результатом - 0,74 ‰ (а.п. 5, 6); відеозаписами з відео реєстратора, встановленого в автомобілі патрульної поліції та з камери «Bodycam» працівника поліції, які містяться на цифровому носії інформації DVD-R диск, якими підтверджується керування ОСОБА_1 транспортним засобом марки «LAND ROVER FREELANDER» д.н.з. НОМЕР_1 , проведення працівником поліції на місці зупинки транспортного засобу зі згоди водія у присутності двох свідків процедури визначення стану алкогольного сп'яніння за допомогою приладу «DRAGER» з результатом - 0,75 ‰, з яким водій ОСОБА_1 погодився, від огляду в закладі охорони здоров'я відмовився (а.п. 7).
У поданій апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати постанову районного суду як незаконну та необґрунтовану, а провадження у справі закрити на підставі п.1 ст.247 КУпАП, у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення. Свої вимоги обґрунтовує тим, що поліцейським належним чином не задокументовано та не доведено належними і допустимими доказами факту порушення ним ПДР України. Вищевикладене свідчить про неправомірність вимоги посадової особи до його про пред'явлення документів в т.ч. реєстраційного документу на транспортний засіб. Крім того, наявний в матеріалах справи відеозапис події з відеореєстратора (відео ІМО 0494) та нагрудних камер не містить у собі доказів його винуватості, оскільки фрагмент того, що він керував автомобілем, у стані алкогольного сп'яніння у відеозапису події відсутній. Таким чином, у суду були відсутні об'єктивні дані щодо керування ним транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння. Крім того, свідки події відсутні. Також, як вбачається з протоколу він зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 . До суду було подано клопотання про розгляд справи за місцем проживання, оскільки за наданою ним інформацією він зареєстрований не в м. Кропивницький, а тому дана справа не підсудна Ленінському районному суду м. Кіровограда, і мала бути направлена за підсудністю до Компаніївського районного суду Кіровоградської області.
Заслухавши доповідь судді, перевіривши доводи апеляційної скарги та матеріали справи про адміністративне правопорушення, заслухавши пояснення ОСОБА_1 , який підтримав апеляційну скаргу, апеляційний суд приходить до наступного висновку.
Відповідно до положень ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи.
Відповідно до ч.1 ст.256 КУпАП як у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються відомості про особу, яка притягується до адміністративної відповідальності так і в постанові про адміністративне правопорушення, згідно ст.283 КУпАП зазначаються прізвище, ім'я, по батькові та дата народження особи, яка притягується до адміністративної відповідальності.
В апеляційній інстанції під час встановлення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, судом встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
В свою чергу, постановою суду першої інстанції від 08.04.2020, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнано виннимза ч.1 ст.130 КУпАП і накладено на нього стягнення у виді штрафу у розмірі шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 10200 (десять тисяч двісті) грн. 00 коп. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік, що не відповідає особі, яка була встановлена апеляційним судом під час розгляду даної адміністративної справи.
Зазначене впливає на встановлення фактичних обставин вчиненого ОСОБА_1 адміністративного правопорушення та на правильність притягнення причетної особи до адміністративної відповідальності, а тому постанова суду підлягає скасуванню, з постановленням апеляційним судом нової постанови.
Згідно ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Положеннями ч. 1 та 2 ст. 7 КУпАП передбачено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Статтею 251 КУпАП передбачено, що доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
В статті 19 Закону України «Про міжнародні договори України»,статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»(ЄСПЛ) вказано, що стала практика Європейського суду з прав людини є частиною національного законодавства та обов'язкова до застосування судами як джерело права.
У рішенні ЄСПЛ від 21 липня 2011 року по справі «Коробов проти України» Європейський суд з прав людини вказав, що при оцінці доказів суд, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом». Проте, така доведеність може випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумцій факту.
Перевіркою судом апеляційної інстанції матеріалів адміністративної справи в межах доводів апеляційної скарги встановлено наступне.
Так, вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП за ознакою правопорушення -керування транспортним засобом особою в стані алкогольного сп'яніння, повністю стверджується зібраними та дослідженими в судовому засіданні апеляційного суду доказами.
А самепротоколом про адміністративне правопорушення серії ДПР18 №270466 від 08.03.2020, яким підтверджується, що саме 08.03.2020 о 00 год. 48 хв. в м. Кропивницькому по вул. Бобринецький шлях, 2А мало місце правопорушення, яке ставиться в вину ОСОБА_1 , а також проведення за згодою водія в присутності двох свідків огляду на стан алкогольного сп'яніння на місці за допомогою приладу «DRAGER» Alcotest 6820 з результатом тесту № 2175 - 0,74 ‰ (а.п. 1); актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів та чеком результатом Alcotest 6820 «DRAGER» за № 2175, який підтверджує тестування ОСОБА_1 , проведеного о 00 год. 52 хв. 08.03.2020 з результатом - 0,74 ‰ (а.п. 3, 4); відеозаписами з відео реєстратора, встановленого в автомобілі патрульної поліції та з камери «Bodycam» працівника поліції, які містяться на цифровому носії інформації DVD-R диск, якими підтверджується причетність перебування ОСОБА_1 у транспортному засобі марки «LAND ROVER FREELANDER» д.н.з. НОМЕР_1 та проведення працівником поліції на місці зупинки транспортного засобу зі згоди водія у присутності двох свідків процедури визначення стану алкогольного сп'яніння за допомогою приладу «DRAGER» з результатом - 0,74 ‰, з яким водій ОСОБА_1 погодився, від огляду в закладі охорони здоров'я відмовився (а.п. 7).
Допитаний в апеляційній інстанції ОСОБА_1 пояснив, що вину у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП не визнає, пояснивши, що 08.03.2020 він не керував транспортним засобом, а узяв на себе вину для того, щоб не притягнули до відповідальності іншу особу за керування транспортним засобом без посвідчення водія. За кермом автомобіля був його брат. Їх автомобіль зупинили за порушення правил дорожнього руху, оскільки не працювала підсвідка номерів, однак за це порушення постанова не складалась. Свідки при продуті приладу «Драгер» були присутні, оскільки приїхали на таксі. Погодився з результатом тесту та відмовився проїхати в заклад охорони здоров'я. Продував, оскільки вважав, що він є власником автомобіля, тому повинен був продути прилад «Драгер». В той день у нього вилучили посвідчення водія.
Допитаний в апеляційній інстанції свідок ОСОБА_4 пояснив, що він є двоюріднім братом ОСОБА_1 . В ніч з 07.03.2020 на 08.03.2020 йому зателефонував брат та попрохав його відвести на його автомобілі з с. Голубієвічі Компаніївського району у м. Кропивницький, оскільки брат був в стані алкогольного сп'яніння. Близько 01.00 год., коли вони вже повертались додому їх зупинили працівники поліції. Працівник поліції підійшов до автомобіля та попрохав документи. Він їх надав та вийшов разом з братом з автомобіля. Потім між братом та поліцейськими сталася сварка, він відійшов від них, оскільки злякався. Після тривалих суперечок, він викликав собі таксі та поїхав додому, залишивши ОСОБА_1 біля свого автомобіля. Документи йому віддали відразу перед сваркою. Вказав, що його зупинили за те, що не працювала підсвідка номерів. Така ситуація у нього склалася вперше, він не знав як реагувати та діяти. В його присутності братові працівники поліції не пропонували продувати прилад «Драгер».
Допитаний в апеляційній інстанції інспектор взводу №1 роти №1 батальйону УАА в Кіровоградській області лейтенант поліції Жуковський В.В. пояснив, що 08.03.2020 року він разом з ОСОБА_5 та з командиром взводу Рачкелюком були на чергуванні. Близько 01.00 год. вони зупинили автомобіль LAND ROVER FREELANDER, д.н.з. НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_1 у зв'язку з технічними несправностями. Коли він підійшов до автомобіля то на водійському сидінні побачив ОСОБА_1 . Під час розмови виявилось, що водій перебуває в стані алкогольного сп'яніння. Бодікамеру свою він увімкнув лише під час спілкування з водієм. Чому не була ввімкнена бодікомера з самого початку зупинки транспортного засобу не може пояснити. В присутності двох свідків ОСОБА_1 було запропоновано пройти огляд для визначення стану алкогольного сп'яніння за допомогою приладу «Драгер». Він не заперечував щодо результату тесту, який виявився позитивним. Свідків залучали з автомобілів, які проїжджали мимо. Далі він відібрав пояснення у свідків та колега ОСОБА_5 стосовно ОСОБА_1 склав протокол про адміністративне правопорушення. Крім того, ОСОБА_1 було роз'яснено, що він не має право продовжувати рух, оскільки відсторонений від подальшого керування транспортним засобом. Наполягав, що саме ОСОБА_1 був за кермом автомобіля. Інших осіб в автомобілі він не бачив.
Водночас, дані відеозапису, дослідженого судом апеляційної інстанції, з достовірністю вказують, що ОСОБА_1 08.03.2020 року в присутності двох свідків погодився пройти огляд для визначення стану алкогольного сп'яніння на місці. З результатом погодився.
А відтак, протилежні доводи під час апеляційного розгляду ОСОБА_1 та свідка ОСОБА_4 , який є братом останнього та заінтересованою особою у наслідках розгляду справи, що ОСОБА_1 проходив огляд для визначення стану алкогольного сп'яніння, будучи пасажиром, оскільки вважав, що він є власником автомобіля, розцінюються судом як намагання уникнути відповідальності за вчинене адміністративне правопорушення.
Зазначені вище докази є належними, допустимими та достатніми, такими, що розкривають об'єктивну сторону правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
Надавши об'єктивну правову оцінку доводам апеляційної скарги, апеляційний суд вважає їх безпідставними, оскільки вони спростовуються дослідженими вище доказами, не довіряти яким, у суду апеляційної інстанції підстав немає.
Матеріали справи не містять доказів того, що до ОСОБА_6 зі сторони працівників поліції було необ'єктивне ставлення. Ніяких доказів про порушення законодавства працівниками поліції (висновок службового розслідування, оскарження дій, рішення суду, тощо) скаржник не надав.
Відтак, згідно сукупності досліджених апеляційним судом доказів, встановлено наявність в діях ОСОБА_6 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, - керування транспортним засобом особою в стані алкогольного сп'яніння.
Позиція апелянта, яку він висловив в апеляційній скарзі, та процесуальна поведінка апелянта, пов'язана з наданням ним пояснень, які є не обґрунтованими та не підтверджені належними і достатніми доказами, й не узгоджуються з дійсними обставинами справи, розцінюються апеляційним судом, як спосіб самозахисту та уникнення від відповідальності за вчинене правопорушення.
Дії поліцейського по складанню протоколу про адміністративне правопорушення у даній справі відповідають вимогам ст. 266 КУпАП та нормам Інструкції «Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції».
Твердження ОСОБА_1 про те, що суд порушив правила підсудності також не заслуговують на увагу.
Так, ст.276 КУпАП передбачено, що справи про адміністративні правопорушення, передбачені, в тому числі ч.1 ст. 130 КУпАП, розглядаються за місцем його вчинення, також за місцем обліку транспортних засобів або за місцем проживання правопорушників.
При цьому місцевим судом було розглянуто клопотання ОСОБА_1 щодо передачі адміністративної справи до Компаніївського районного суду Кіровоградської області за місцем проживання останнього та судом в задоволені відмовлено, оскільки, органом уповноваженим на складання протоколу, а саме Управління патрульної поліції в Кіровоградській області Департаменту патрульної поліції вже було визначено одну з трьох підсудності справи про вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП стосовно ОСОБА_1 за Ленінським районним судом м. Кіровограда, тобто за місцем вчинення адміністративного правопорушення, про що зазначено безпосередньо у протоколі про адміністративне правопорушення, з огляду на приписи ст.276 КУпАП.
Таким чином, враховуючи вказані вище вимоги законодавства України про адміністративні правопорушення, апеляційний суд вважає, що працівником поліції при складанні у відношенні ОСОБА_1 протоколу про адміністративне правопорушення дотримані в повному обсязі усі вимоги процесуальних норм та права і законні інтереси останнього.
Разом з тим, при встановлені особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, працівником поліції у протоколі про адміністративне правопорушення не правильно вказано дату народження ОСОБА_1 - ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка не відповідає даті народження, зазначеної у посвідченні водія, яке було вилучено в момент зупинки транспортного засобу «LAND ROVER FREELANDER», державний номерний знак НОМЕР_1 , де чітко зазначено дата народження ОСОБА_1 - ІНФОРМАЦІЯ_2 , що також і встановлено апеляційним судом при розгляді адміністративної справи.
При цьому, виклад фактичних обставин справи у протоколі про адміністративне правопорушення, що ставиться у вину особі, досліджено судом апеляційної інстанції і в сукупності і іншими доказами підтверджують винуватість ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
В рішенні по справі «О' Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 року, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати (далі Суд) постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
Таким чином, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , 08.03.2020 реалізував своє право володіти та керувати автомобілем, «LAND ROVER FREELANDER», державний номерний знак НОМЕР_1 , який є його власністю, тим самим погодившись нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі згідно встановлених норм закону держави Україна.
Разом з тим, враховуючи, що вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП мало місце 08.03.2020, то на час розгляду справи в суді апеляційної інстанції сплинув, передбачений ч. 2 ст. 38 КУпАП тримісячний строк накладення адміністративного стягнення.
За таких обставин, апеляційний суд вважає за необхідне закрити провадження в справі у зв'язку із закінченням строку накладення адміністративного стягнення.
Керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Постанову Ленінського районного суду м. Кіровограда від 08 квітня 2020 року, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП і на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 10 200 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік скасувати.
Постановити нову ухвалу, якою ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, а провадження у справі закрити на підставі п.7 ч.1 ст.247 КУпАП, у зв'язку з закінченням на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених ст. 38 КУпАП.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя Кропивницького
апеляційного суду І.С. Олексієнко