Справа № 2-166/11
Провадження № 22-ц/4808/596/20
Головуючий у 1 інстанції П'ятковський В.І.
Суддя-доповідач Бойчук
02 липня 2020 року м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський апеляційний суд в складі:
судді-доповідача Бойчука І.В.,
суддів Фединяка В.Д., Горейко М.Д.,
з участю секретаря Петріва Д.Б.,
сторін: представників сторін,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до Коломийської міської ради, ОСОБА_2 про визнання незаконним рішення Коломийської міської ради, визнання недійсним Державного акту на право власності, повернення самовільно захопленої земельної ділянки та позовом ОСОБА_2 до виконавчого комітету Коломийської міської ради, Коломийської міської ради, ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів: Головне управління Держгеокадастру в Івано-Франківській області про визнання незаконним і скасування рішення виконкому Коломийської міської ради за № 345 від 21 листопада 1995 року, визнання нечинним Державного акту на право приватної власності на землю за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу Коломийського міськрайонного суду від 14 листопада 2019 року під головуванням судді П'ятковського В.І. у м. Коломиї
ОСОБА_1 звернулася до суду першої інстанції з вищевказаним позовом.
Позовні вимоги мотивувала тим, що вона є власником житлового будинку АДРЕСА_1 . Рішенням Коломийської міської ради за № 345 від 21 листопада 1995 року для будівництва і обслуговування будинку їй виділена земельна ділянка площею 0.1052 га, на частину якої, площею 0,10 га, 19 червня 1996 року видано Державний акт на право приватної власності на земельну ділянку, а частину земельної ділянки, що залишилась, використовувала для садівництва.
Зазначає, що в серпні 2007 року відповідачка ОСОБА_2 розпочала будівельні роботи на вищевкзаній земельній ділянці, зрізала фруктові дерева та насадження, повідомивши, що частина ділянки вилучена та рішенням Коломийської міської ради від 21 березня 2007 року передана їй у власність площею 33,74 кв.м, про що видано Державний акт.
Також вказала, що ОСОБА_2 рішенням Коломийської міської ради за № 110 від 29 червня 2006 року передано у власність земельну ділянку площею 0,10 га для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд по АДРЕСА_2 , межі якої згідно плану, накладаються на належну їй ділянку.
У зв'язку з наведеним просила скасувати рішення Коломийської міської ради № 464-13/2007 від 21 березня 2007 року та рішення Коломийської міської ради № 110 від 29 червня 2006 року та Державні акти про право приватної власності на землю серії ЯД №689771/012729700488 та ЯД № 855/22, видані на ім'я ОСОБА_2 , зобов'язати ОСОБА_2 повернути належну їй земельну ділянку з приведенням її в придатний до використання стан зі знесенням будівель та споруд.
ОСОБА_2 також звернулась з позовом до виконавчого комітету Коломийської міської ради, Коломийської міської ради, ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів: Головне управління Держгеокадастру в Івано-Франківській області про визнання незаконним і скасування рішення виконкому Коломийської міської ради за № 345 від 21 листопада 1995 року, визнання нечинним Державного акту на право приватної власності на землю.
Ухвалою Коломийського міськрайонного суду від 14 листопада 2019 року залишено без розгляду позовну заяву ОСОБА_2 до виконавчого комітету Коломийської міської ради, Коломийської міської ради, ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів: Головне управління Держгеокадастру в Івано-Франківській області про визнання незаконним і скасування рішення виконкому Коломийської міської ради за № 345 від 21 листопада 1995 року, визнання нечинним Державного акту на право приватної власності на землю, в зв'язку з повторною неявкою позивачки в судове засідання.
В апеляційній скарзі на ухвалу про залишення позову без розгляду ОСОБА_2 зазначає, що така постановлена з порушенням норм матеріального та процесуального права та підлягає скасуванню.
Апелянт вважає, що суд першої інстанції залишив поза увагою той факт, що вона не була повідомлена в належний спосіб про місце, час та день розгляду справи, а тому суд безпідставно залишив її позов без розгляду.
Апелянт заначає, що тривалий час перебувала за межами України, що підтверджується ксерокопією аркушів її закордонного паспорту та відповідю на запит до Державної прикордонної служби України.
Апелянт вказує на те, що в матеріалах справи відсутні докази того, що вона була повідомлена належним чином про розгляд своєї позовної заяви 14.11.2019. Також зазначає, що 29.10.2019 припинилась дія договору між нею та її адвокатом Ковріжних В.В.
Її колишній представник ОСОБА_3 не повідомляв про те, що на 14.11.2019 призначена справа та не інформував про хід справи по 24.02.2020 рік. Вважає поведінку її представника неналежним виконанням своїх професійних обов'язків та неналежним веденням представництва її інтересів, що призвело до негативних наслідків сторони у справі.
Тому вважає, що суд першої інстанції, розглядаючи справу 14.11.2019, порушив її право на справедливий суд.
Просить оскаржувану ухвалу скасувати та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.
ОСОБА_1 подала відзив на апеляційну скаргу, яка була подана на ухвалу Коломийського міськрайонного суду від 14 листопада 2019 року, в якому зазначає, що апеляційна скарга є необгрунтованою, а тому не підлягає задоволенню.
Позивач ОСОБА_1 зауважує, що неявка ОСОБА_2 в судові засідання була систематичною, що свідчить про зловживання стороною своїми процесуальними правами.
Тому той факт, що нею не отримувались повістки про виклик до суду фактично не мають правового значення, оскільки матеріали справи свідчать про направлення рекомендованими листами судових повісток. Факт ігнорування отримання таких апелянтом не може бути перешкодою для іншої сторони для належного розгляду справи.
Посилання апелянта на неналежну професійну поведінку її представника також не має правового значення, оскільки представник нею обирався самостійно на підставі угоди про надання адвокатської допомоги та не може свідчити про відсутність інформації про перебіг справи.
Тому апелянт, як позивач за зустрічним позовом, повинна у випадку зацікавленості в результатах розгляду її позову, цікавитись перебігом справи.
Також вважає, що часті виїзди за межі України також не є поважною причиною нехтування процесуальними обов'язками сторони.
Просить залишити оскаржувану ухвалу без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
Вислухавши суддю-доповідача, пояснення представників ОСОБА_1 , які заперечили доводи скарги, представника Коломийської міської ради та виконкому, яка покладається на розсуд суду, перевіривши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку про задоволення апеляційної скарги з наступних підстав.
З матеріалів справи вбачається, що підготовче судове засідання у даній справі призначалось на 21 грудня 2018 року і цього ж дня від представника ОСОБА_2 - адвоката Ковріжних В.В. надійшло клопотання про ознайомлення з матеріалами справи та відкладення розгляду справи. До клопотання долучено договір про надання правової допомоги укладений між адвокатом та ОСОБА_2 від 29 жовтня 2018 року.
У судове засідання вказані особи не з'явилися. Із зазначених підстав підготовче судове засідання відкладено на 14 лютого 2019 року.
14 лютого 2019 року у засідання суду ОСОБА_2 та адвокат Ковріжних В.В. повторно не з'явилися і про причини неявки суду не повідомили. Ухвалою суду першої інстанції за участю представників інших сторін закрито підготовче провадження у справі та призначено судовий розгляд на 17 квітня 2019 року.
У вказаний день судове засідання не відбулося, оскільки ОСОБА_2 та адвокат Ковріжних В.В. до суду не прибули, і не повідомили про причини своєї неявки. Цього дня до суду поступили два клопотання адвоката Боднарчука С.Я. з проханням відкласти розгляд справи у зв'язку з його відрядженням та надати йому для ознайомлення матеріали справи. До даних клопотань були долучені документи, підтверджуючі повноваження адвоката та договір укладений ним із ОСОБА_2 про надання правової допомоги від 17 квітня 2018 року.
За даних обставин розгляд справи було відкладено на 12 червня 2019 року.
11 червня 2019 року від представника ОСОБА_2 - адвоката Боднарчука С.Я., надійшла заява з клопотанням відкласти розгляд справи у зв'язку з його хворобою. В судовому засіданні сторони висловили думку про неможливість розгляду справи за даних обставин, а від представника Коломийської міської ради поступило письмове клопотання про продовження розгляду справи за відсутності їх представника з огляду на їх позицію про відмову позивачам у задоволенні позовних вимог. Розгляд справи було відкладено на 18 вересня 2019 року.
17 вересня 2019 року до суду першої інстанції поступило письмове клопотання від адвоката Ковріжних В.В. про відкладення розгляду справи в зв'язку з виконанням обов'язків захисника по кримінальному провадженні в Апеляційному суді Чернівецької області.
В судове засідання на 18 вересня 2019 року ОСОБА_2 та її представники не з'явилися. Розгляд справи було призначено на 14 листопада 2019 року.
Вирішуючи питання про залишення позовної заяви без розгляду, суд першої інстанції керувався п.3 ч.1 ст. 257 ЦПК України та виходив з того, що належно повідомлений позивач та її представники повторно не з'явилися в судове засідання, не повідомили про причини неявки,не цікавилася рухом розгляду справи за своїм позовом та в судові засідання не з'являлися.
Згідно ст. 198 ЦПК України суд відкладає підготовче засідання в межах визначеного цим Кодексом строку підготовчого провадження у випадку залучення до участі або вступу у справу третьої особи, заміни неналежного відповідача, залучення співвідповідача.
Відповідно до ч. 1 ст. 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Згідно ч. 5 ст. 223 ЦПК України у разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з'явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає розгляду справи.
Аналізуючи наведені положення ЦПК України, колегія суддів дійшла висновку, що підставою для залишення позовної заяви без розгляду у зв'язку з повторною неявкою позивача в судове засідання є наявність у сукупності таких обставин: належне повідомлення позивача про час та місце розгляду справи та його повторна, тобто двічі поспіль, неявка у судове засідання у призначений для розгляду справи час без поважних на те причин або неповідомлення ним причин неявки.
Судом встановлено, що 11 червня 2019 року представник ОСОБА_2 - адвокат Боднарчук С.Я. подав суду заяву, згідно якої просив відкласти розгляд справи у зв'язку із його хворобою, надавши довідку Отинійської районної лікарні №1 від 11.06.2019 №106 ( т. 6, а.с. 136,137). Також 17 вересня 2019 року представник ОСОБА_2 - адвокат Коврижних В.В. подав клопотання про відкладення судового засідання у зв'язку з його участю в іншому судовому засіданні в іншій кримінальній справі (т.6, а.с. 153-155).
З огляду на вищенаведене, колегія суддів вважає, що неявка позивача ОСОБА_2 , та її представника в судове засідання 14.11.2019 року не є повторною неявкою без поважних причин, тому у суду не було підстав для залишення її позовних вимог без розгляду.
Апеляційний суд приходить до висновку, що оскаржувана ухвала перешкоджає подальшому провадженню у справі та постановлена судом з порушенням норм процесуального права, тому підлягає скасуванню з направленням справи в частині позовних вимог ОСОБА_2 до суду першої інстанції для продовження розгляду відповідно до п.4 ч. 1 ст. 379 ЦПК України.
Керуючись ст.ст. 374, 379, 381 - 384, 389, 390 ЦПК України, апеляційний суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити.
Ухвалу Коломийського міськрайонного суду від 14 листопада 2019 року скасувати, а справу в частині позову ОСОБА_2 до виконавчого комітету Коломийської міської ради, Коломийської міської ради, ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів: Головне управління Держгеокадастру в Івано-Франківській області направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Постанова суду набирає законної сили з дня її проголошення і у випадках, передбачених п.2 ч.3 ст. 389 ЦПК України, може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст постанови складено 03 липня 2020 року.
Суддя-доповідач: І.В. Бойчук
Судді: В.Д. Фединяк
М.Д. Горейко