Провадження № 33/803/738/20 Справа № 215/1543/20 Суддя у 1-й інстанції - Коноваленко М. І. Суддя у 2-й інстанції - Коваленко Н. В.
02 липня 2020 року м. Дніпро
Суддя-доповідач Дніпровського апеляційного суду Коваленко Н.В., розглянувши апеляційну скаргу особи, що притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 в частині поновлення строку на апеляційне оскарження постанови Тернівського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 16 березня 2020 року, якою
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, працюючого архіваріусом в компанії Метінвест, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, -
Постановою Тернівського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 16 березня 2020 року ОСОБА_1 визнано винним за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП та піддано адміністративному стягненню у виді штрафу в сумі 340 грн. 00 коп. Стягнуто судовий збір у розмірі 420 грн. 40 коп.
Не погоджуючись з вказаним рішенням, ОСОБА_1 01 червня 2020 року, поза межами його апеляційного оскарження, звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій, зокрема, просить суд апеляційної інстанції поновити пропущений строк на оскарження постанови.
Обґрунтовуючи поважність причин пропуску строку апеляційного оскарження постанови, ОСОБА_1 посилається на те, що не мав можливості бути присутнім в судовому засіданні, оскільки хворів і знаходився на лікарняному, тому не був належним чином повідомлений про результати розгляду справи, та без наявності інформації про винесення постанови у справі про адміністративне правопорушення й відповідно без отримання інформації про її зміст, був позбавлений можливості її оскаржити у встановленому законом порядку.
Суд апеляційної інстанції, вислухавши ОСОБА_1 , який підтримав клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови, потерпілу ОСОБА_2 , яка не заперечувала щодо поновлення строку на апеляційне оскарження судового рішення, перевіривши матеріали справи та дослідивши доводи заявленого клопотання, дійшов такого висновку.
Відповідно до ч. 2 ст. 294 КУпАП постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п'ятою статті 7 та частиною першою статті 287 цього Кодексу. Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.
В силу вимог ст. 268 КУпАП, особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Судом апеляційної інстанції встановлено, що справу було розглянуто 16 березня 2020 року за відсутністю ОСОБА_1 .
Разом із цим, з протоколу про адміністративне правопорушення видно, що ОСОБА_1 був повідомлений про дату, час та місце судового розгляду, працівниками поліції під час його складання на 13 березня 2020 року о 11-00 годин. Окрім того, ОСОБА_1 був повідомлений судом першої інстанції про відкладення розгляду справи про адміністративне правопорушення щодо нього на 16 березня 2020 року о 09.00 год, що підтверджується особистим підписом в розписці, однак не з'явився, не повідомивши суд про причини свого неприбуття, клопотання про відкладання розгляду справи суду не надавав.
Окрім того, 17 березня 2020 року копію постанови було направлено ОСОБА_1 за адресою вказаною ним в протоколі про адміністративне правопорушення.
Між тим, з апеляційною скаргою ОСОБА_1 звернувся до суду лише 01 червня 2020 року, тобто поза межами 10-денного строку оскарження постанови суду.
Разом із цим, посилання ОСОБА_1 в апеляційній скарзі на поважність причин пропуску строку оскарження постанови суду не заслуговують на увагу, оскільки ці обставини не підтверджуються жодними належними та допустимими доказами.
Так, обґрунтовуючи поважність причин пропуску строку апеляційного оскарження постанови, ОСОБА_1 вказує на те, що не мав можливості прибути в судове засіданні, яке відбулося 16 березня 2020 року, оскільки хворів та перебував на лікарняному й копію постанови поштою він не отримував.
Однак, в судовому засіданні суду апеляційної інстанції ОСОБА_1 вказав, що потерпіла ОСОБА_2 повідомила йому про те, що 16 березня 2020 року відбулося судове засідання із прийняттям рішення. Також зазначив, що 15 травня 2020 року він викликався до виконавчої служби, в якій дізнався про наявність постанови про притягнення його до адміністративної відповідальності. До того ж, у період з 16 березня 2020 року по 01 червня 2020 року він працював, та не перебував на лікарняному.
Керуючись практикою Європейського суду з прав людини, суд виходить з того, що реалізуючи п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду, кожна держава - учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух. З цього приводу прецедентним є рішення Європейського суду з прав людини у справі «Креуз проти Польщі» № 28249/95 від 19.06.2001, в п.53 якого зазначено, що «…право на суд не є абсолютним, воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави ...», тобто уникнення зловживання суб'єктами такими правами.
Слід також відзначити, що Європейський Суд з прав людини у рішенні «Пономарьов проти України» від 3 квітня 2008 року наголосив, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатися про стан відомого їх судового провадження.
При цьому, як видно з матеріалів справи ОСОБА_1 , будучи обізнаним про складання щодо нього протоколу про адміністративне правопорушення, не вжив заходів для явки до суду першої інстанції 16 березня 2020 року, тому апеляційний суд сприймає вказану поведінку як спробу уникнути покарання за вчинення адміністративного правопорушення.
Враховуючи викладене, з урахуванням того, що ОСОБА_1 в клопотанні та в судовому засіданні суду апеляційної інстанції не навів жодної об'єктивної обставини, яка перешкоджала йому реалізувати право на апеляційне оскарження постанови в передбачений законом строк, а вказані в обґрунтування клопотання доводи не належать до поважних причин пропуску процесуального строку, суд апеляційної інстанції вважає, що зазначені в клопотанні причини пропуску процесуального строку на оскарження постанови не є переконливими та поважними, тому не можуть бути підставою для його поновлення.
Керуючись ст. ст. 7, 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд -
В задоволенні клопотання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови Тернівського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 16 березня 2020 року - відмовити.
Апеляційну скаргу особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 на постанову Тернівського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 16 березня 2020 року, повернути ОСОБА_1 .
Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя Дніпровського
апеляційного суду Н.В. Коваленко