Справа № 643/16685/19
Провадження № 2/643/1064/20
30.06.2020 Московський районний суд м. Харкова у складі:
головуючого судді - Мельникової І.Д.,
за участю секретаря - Петрової О.С.,
представника позивача Бєзяєва А. ОСОБА_1 ,
відповідача ОСОБА_2
розглянувши в відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Харкові цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до Публічного акціонерного товариства "ПроКредитБанк", ОСОБА_2 про визнання договоу іпотеки недійсним, -
Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просив визнати недійним договір іпотеки, що посвідчений 25.07.2013 приватним нотаріусом ХМНО Салигою Н.А. з р. № 2290 та укладений між ПАТ «ПроКредитБанк» (код за ЄДРПОУ 21677333) та ОСОБА_2 .
В обгрунтування позову посилався на те, що рішенням Московського районного суду м. Харкова від 26.06.2009 року по справі № 2-7438/09 визнано право власності за ОСОБА_2 літ. Д-2 загальною площею 575,7 кв. м., житловою площею 226,9 кв. м., що розташований за адресою АДРЕСА_1 . АДРЕСА_2 році позивачу із відомостей Державного реєстру речових прав на нерухоме майно стало відомо, що ОСОБА_2 25.07.2013 р. передала відповідачу ПАТ «ПроКредитБанк» в іпотеку будинок та земельну ділянку, що призначена для обслуговування будинку договором іпотеки, який посвідчений 25.07.2013 приватним нотаріусом ХМНО Салигою Н.А. з р. № 2290 в забезпечення кредитних зобов'язань ОСОБА_4 перед банком.
На даний час існують наступні записи в Держреєстрі прав:
1)№ 1823570 від 25.07.2013 р. - іпотека земельної ділянки площею 0,0670 га, кадастровий номер 6310137500:07:007:0007, цільове призначення: для обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) що розташована по
АДРЕСА_3 )запис № 1824953 від 25.07.2013 - іпотека будинку.
Разом з тим, відповідач діяла недобровісно та ще на стадії визнання права власності на будинок в 2009 році не довела до відома суду, що між позивачем та ОСОБА_2 13.06.2008 року був укладений «Договор о совместном строительстве жилого дома». За умовами договору ОСОБА_2 зробила свій внесок у спільну діяльність з будівництва будинку надавши позивачу право на забудову належної їй земельної ділянки площею 0,0670 га, кадастровий номер 6310137500:07:007:0007 по АДРЕСА_1 за що її частка в будинку становить 1/4, позивача частка становить 3/4.На підставі рішення суду, ОСОБА_2 всупереч умовам договору, зареєструвала право власності на будинок за собою та наразі продовжує здійснювати права власника одноособово. 10.09.2019 у справі № 2-7438/09 Харківський апеляційний суд за скаргою позивача скасував рішення Московського райсуду від 26.06.2009. Разом з тим, на час укладення договору іпотеки, ОСОБА_3 не знав та ОСОБА_2 не сповістила Банк про наявність у позивача прав на частку в розмірі 3/4 на будинок та земельну ділянку під ним відповідно до частки у праві власності на будинок, як те передбачено ст. 6 ЗУ «Про іпотеку». У зв'язку з чим звернувся з вказаним позовом до суду.
Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити.
Представник АТ «ПроКредит банк» у судове засідання не з'явився, надав відзив на позовну заяву, в якому просив відсовити у задоволенні позовних вимог.
Відповідач ОСОБА_2 позов визнала.
Суд, вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи та докази, надані на обгрунтування позовних вимог, встановив наступне.
Між ПАТ «ПроКредит Банк» (правонаступником всіх прав та обов'язків якого є AT «ПроКредит Банк») та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 укладено Рамкову угоду №FW207.488 від 25.07.2013р.
На підставі укладеної Рамкової угоди між AT «ПроКредит Банк» та фізичною особою- підприємцем ОСОБА_2 укладено Договір про надання траншу №207.43765/FW207.488 від 25.07.2013р.
В забезпечення виконання зобов'язань фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 перед АТ «ПроКредит Банк» між AT «ПроКредит Банк» та ОСОБА_2 укладено договір іпотеки №298622-ІД1, посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Салигою Н.А. 25.07.2013 за реєстровим № 2290, відповідно до якого ОСОБА_2 передала в іпотеку AT «ПроКредит Банк» житловий будинок з надвірними спорудами загальною площею (кв.м): 575.7, житлова площа (кв.м): 226.9, та земельна ділянка кадастровий помер: 6310137500:07:007:0007, площею (та): 0.067, цільове призначення: для обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), які за адресою: АДРЕСА_1 .
Рішенням Московського районного суду м. Харкова від 26.06.2009 року по справі № 2-7438/09 визнано право власності за ОСОБА_2 літ. Д-2 загальною площею 575,7 кв. м., житловою площею 226,9 кв. м., що розташований за адресою АДРЕСА_1 .
З інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про, реєстрацію права власності N 188917313 вбачається, що 03.10.2019 за позивачем зареєстровано правоприватної спільної часткової власності 3/4 частки житлового будинку за адресою АДРЕСА_1 згідно рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень №49047649.
Відповідно до частин першої та третьої статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).
Відповідно до статті 5 Закону України "Про іпотеку" предметом іпотеки можуть бути один або декілька об'єктів нерухомого майна за таких умов: нерухоме майно належить іпотекодавцю на праві власності або на праві господарського відання, якщо іпотекодавцем є державне або комунальне підприємство, установа чи організація; нерухоме майно може бути відчужене іпотекодавцем і на нього відповідно до законодавства може бути звернене стягнення; нерухоме майно зареєстроване у встановленому законом порядку як окремий виділений у натурі об'єкт права власності, якщо інше не встановлено цим Законом.
Відповідно до статті 1 Закону України "Про іпотеку" іпотекою визнається вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника в порядку, встановленому цим Законом.
Іпотека виникає на підставі договору, закону або рішення суду.
Частиною п'ятою статті 3 Закону України «Про іпотеку» передбачено, що іпотека має похідний характер від основного зобов'язання і є дійсною до припинення основного зобов'язання або до закінчення строку дії іпотечного договору.
Статтею 23 Закону України «Про іпотеку» визначено, що в разі переходу права власності (права господарського відання) на предмет іпотеки від іпотекодавця до іншої особи, у тому числі в порядку спадкування чи правонаступництва, іпотека є дійною для набувача відповідного нерухомого майна, навіть у тому випадку, якщо до його відома не доведена інформація про обтяження майна іпотекою. Особа, до якої перейшло право власності на предмет іпотеки, набуває статус іпотекодавця та має всі його права й несе всі його обов'язки за іпотечним договором у тому обсязі та на тих умовах, що існували до набуття ним права власності па предмет іпотеки.
На момент укладення між ОСОБА_2 та AT «ПроКредит Банк» договору іпотеки №298622-ІД1 від 25.07.2013 нерухоме майно, яке було передано в іпотеку іпотекодержателю, належало на праві власності ОСОБА_2 .
Посилання позивача на те, що на момент укладення договору іпотеки ОСОБА_2 не була власником нерухомого майна, не знайшло свого підтвердження в ході судового розгляду, оскільки рішення Харківського апеляційного суду про скасуваня рішення Московського районного суду м.Харкова від 26.06.2009 у справі №2-7438/09 було прийнято 10.09.2019, у той час як договір іпотеки №298622-1Д1 від 25.07.2013 був укладений 25.07.2013.
Твердження позивача про те, що він був співвласником предмета іпотеки на момент укладення договору іпотеки №298622-ІД1 від 25.07.2013, також не знайшло свого підтвердження в ході судового розгляду не відповідає дійсності, оскільки право приватної спільної часткової власності у розмірі 3/4 частки на будинок за адресою: АДРЕСА_1 за позивачем зареєстровано тільки 03.10.2019.
Крім того, позивач просить визнати недійсним договір іпотеки вцілому, але предметом договору іпотеки є майно, яке належить не тільки позивачу, тому вимога про визнання договору іпотеки повністю недійсним задоволенню не підлягає.
На підставі викладеного і керуючись ст.ст. 4, 13, 141, 263, 265 ЦПК України, суд -
У задоволенні позову ОСОБА_3 до Публічного акціонерного товариства "ПроКредитБанк", ОСОБА_2 про визнання недійсним договору іпотеки, що посвідчений 25.07.2013 р. приватним нотаріусом ХМНО Салигою Н.А. р. № 2290 та укладений між ПАТ "ПроКредитБанк" та ОСОБА_2 , - відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його оголошення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Повний текст рішення суду виготовлено 03.07.2020.
Суддя І.Д. Мельникова